У плода 5-го місяця розвитку виявлено взаємоприлягання печінки, селезінки та клубово-сліпокишкового сегмента, а також відсутність висхідної ободової кишки.

У 9 - 10-місячних плодів людини виявлено змішану форму кровопостачання (72 %) надниркових залоз за участю трьох груп артерій (верхніх, середніх і нижніх), рідше - аортальну (22 %) та ниркову (6 %) форми. Найбільша чисельність судин надниркових залоз властива для верхніх основних та нижніх додаткових надниркових артерій. Доведено взаємозв'язок між чисельністю основних надниркових артерій та формою залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*699.1 в3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*699.177

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*69 в3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*698.341 + Р251.79

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Систематизовано понад 650 топографоанатомічних епонімічних термінів ділянки голови та шиї, наведено їх чітке визначення та тлумачення.

У 5-місячних плодів людини виявлено чітку структурованість канальців над'яєчка. На 7-му місяці в ділянці голівки над'яєчка виявляється велика кількість канальців з S-подібним просвітом, більше виражена звивистість канальців у межах нижньої частини його тіла та хвоста. У пізніх плодів спостережено деякі відмінності структурної організації стінки канальців над'яєчка у різних його відділах.

Наведено результати наукових досліджень з актуальних питань перинатальної анатомії людини. Вперше подано визначення перинатальної анатомії як розділу вікової анатомії, показано її значення для перинатальної медицини. Розкрито проблеми розробки й обгрунтування раціональних діагностичних і лікувальних прийомів у перинатальній медицині. Охарактеризовано анатомію структур ротової ділянки у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку. Вивчено анатомічні особливості гастродуоденального переходу у новонароджених. Висвітлено клінічно-діагностичні аспекти природженого пілоростенозу. Проведено кореляційний аналіз грушоподібного жовчного міхура в перинатальному періоді. Описано механізми виникнення природжених вад спільної жовчної протоки. Увагу приділено морфогенезу анатомічних варіантів загрудинної залози.

Изложены результаты исследований природы тягуна на примере Севастопольских бухт с использованием баротропной модели для расчета сейшевых колебаний. Аналитически рассчитаны средние периоды собственных колебаний акваторий бухт, резонирующих с длиннопериодными волнами и зыбью.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*60 д(4УКР)

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено раціональність алгоритму методів морфологічного дослідження топографоанатомічних взаємовідношень складових структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини. Послідовність і адекватність поєднання класичних і сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, ін'єкції судин, рентгенографії, макромікроскопії, виготовлення гістотопографічних зрізів, морфометрії, тривимірного комп'ютерного реконструювання і статистичної обробки цифрових даних забезпечує високу репрезентативність отриманих результатів щодо типової і варіантної анатомії м'язів, фасціально-клітковинних просторів і судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів і новонароджених людини.

За допомогою комплексу адекватних і сучасних морфологічних методів дослідження з'ясовано особливості становлення топографо-анатомічних взаємовідношень структурних елементів сідничної ділянки впродовж перинатального періоду онтогенезу людини, що дозволило одержати нові науково обгрунтовані дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про діапазон індивідуальних коливань, меж анатомічної норми і найбільш частих за спостереженням варіантів будови, кровопостачання та іннервації зовнішніх м'язів тазового пояса у плодів і новонароджених. Охарактеризовано методи дослідження: ін'єкції судин, рентгеноскопії, комп'ютерної томографії, тривимірного комп'ютерного реконструювання тощо. Уперше описано особливості внутрішньом'язового розподілу нервів і судин у товщі зовнішньої групи м'язів таза. Визначено проекційно-синтопічні взаємовідношення судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів 6 - 10 місяців і новонароджених.

Літературне дослідження свідчить про виражену індивідуальну та вікову анатомічну мінливість органів і судин верхнього межистіння, наявність ембріональних передумов розвитку варіантів будови та природжених вад його компонентів, що потребує подальшого анатомічного розроблення.

З розвитком плода збільшується як довжина інтраперикардіальних відділів аорти, легеневого стовбура, порожнистих і легеневих вен, так і кількість складок у венозній зоні переходу пристінкової пластинки серозного осердя в нутрощеву пластинку. У плодів 9 - 10 місяців межі переходу між пластинками серозного осердя в артеріальній і венозній зонах зміщуються в краніальному і дорсальному напрямах.

Досліджено особливості фотоперіодичних змін маси та структури сім'яників, їх придатків, а також придаткових статевих залоз (сім'яні пухирці, передміхурова залоза) у статевонезрілих самців білих щурів у віці 4 - 5 тиж після двобічної пельвікотомії. Фотоперіодичні зміни в організмі тварин моделювали протягом 7 діб за допомогою постійного освітлення, постійної темряви і природних умов освітлення у весняно-літній період року. Встановлено, що в інтактних і несправжньооперованих тварин постійне освітлення викликає прискорення, а постійна темрява уповільнює розвиток статевих залоз. Після пельвікотомії спостерігається порушення розвитку статевих залоз, більш виражене за умов природного і постійного освітлення. Пельвікотомія порушує адекватність фотоперіодичних змін у статевих залозах під час статевого дозрівання.

Наприкінці 10-го тижня внутрішньоутробного розвитку відбувається інтенсивний розвиток каудальних частин мезонефричних проток, що виражається розширенням їх просвіту, появою колового шару мезенхімних клітин і трансформацією епітеліальної вистилки, внаслідок чого утворюються сім'явиносні протоки та сім'яні міхурці. Перші ознаки ампули сім'явиносної протоки спостерігаються у 4-місячних плодів. У межах ампули розширення порожнини сім'явиносної протоки супроводжується помітним стоншенням її стінок, диференціацією клітинних структур. У плодів існують відмiнності в будові стінки різних частин сім'явиносної протоки.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено особливості та закономірності розвитку й становлення ембріотопографії статевих залоз на ранніх стадіях внутрішньоутробного життя. Уточнено час і джерело закладання статевих залоз. Визначено корелятивні взаємовідношення статевих залоз із суміжними органами в зародковому й на початку передплодового періодів онтогенезу людини.

Виготовлено та вивчено 8 серій послідовних гістологічних зрізів зародків людини 4,5 - 14,0 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД). Установлено, що на початку зародкового періоду зачатки печінки та серця розмежовує поперечна перетинка, яка представлена шаром клітин мезенхіми, що продовжується у шар мезенхіми дорсальної брижі шлунка. У зародків 6,0 - 7,0 мм ТКД плевральна та очеревинна порожнина з'єднані між собою двома плевро-очеревинними каналами, які закриваються наприкінці зародкового періоду.