В дисертації вивчені особливості розвитку та становлення топографії надниркових залоз протягом пренатального періоду онтогенозу людини та у новонароджених. Уточнено час і джерела закладки надниркових залоз, досліджено динаміку зміни їх форми, розмірів та особливості кровопостачання. Виявлено корелятивні взаємовідношення надниркових залоз із суміжними органами, а також морфологічні передумови виникнення деяких їх природжених вад.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено особливості та закономірності розвитку й становлення ембріотопографії статевих залоз на ранніх стадіях внутрішньоутробного життя. Уточнено час і джерело закладання статевих залоз. Визначено корелятивні взаємовідношення статевих залоз із суміжними органами в зародковому й на початку передплодового періодів онтогенезу людини.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено особливості та закономірності розвитку сечостатевої пазухи. Визначено терміни диференціювання тканинних структур сечостатевої пазухи, а також їх корелятивні взаємовідношення в зародковому і на початку передплодового періодів онтогенезу людини.

Комплексом морфологічних методів досліджено особливості формування направляючого тяжа яєчка в пренатальному періоді онтогенезу людини. Уточнено час його закладки. Показано роль направляючого тяжа для переміщення яєчка на різних стадіях внутрішньоутробного життя.

На основе теории собственных колебаний рассмотрены характеристики баротропных сейш в замкнутых водоемах. Использован подход определения периодов колебаний уровневой поверхности и их пространственной структуры при решении задачи на собственные значения. По результатам численного моделирования определена пространственно-временная структура собственных колебаний уровня озера Киннерет для основных энергонесущих периодов.

Виготовлено та вивчено 8 серій послідовних гістологічних зрізів зародків людини 4,5 - 14,0 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД). Установлено, що на початку зародкового періоду зачатки печінки та серця розмежовує поперечна перетинка, яка представлена шаром клітин мезенхіми, що продовжується у шар мезенхіми дорсальної брижі шлунка. У зародків 6,0 - 7,0 мм ТКД плевральна та очеревинна порожнина з'єднані між собою двома плевро-очеревинними каналами, які закриваються наприкінці зародкового періоду.

Розглянуто морфофункціональні особливості артеріальної системи людини. Наведено дані про серцево-судинну систему, еволюцію та топографо-анатомічні особливості артерій, а також основні внутрішньо- та міжсистемні артеріальні анастомози. Запропоновано схему кровотоку в камерах серця.

Рассмотрены морфофункциональные особенности артериальной системы человека. Приведены данные о сердечно-сосудистой системе, эволюции и топографо-анатомических особенностях артерий, а также основных внутри- и межсистемных артериальных анастомозах. Предложены схемы кровообращения в камерах сердца.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження особливостей будови та топографії внутрішніх чоловічих статевих органів у плодовому періоді розвитку, в одного 6-місячного плода людини виявлено рідкісний варіант форми та положення яєчок і над'яєчок. Праве яєчко та над'яєчко розміщувалися в однокамерній мошонці, а ліве яєчко та його над'яєчко - нижче пахвинної зв'язки.

У ході дослідження особливостей зовнішньої будови та топографії внутрішніх чоловічих статевих органів у 8-місячних плодів людини встановлено, що висота лівого яєчка, як правило, переважає висоту правого яєчка, у той час як ширина та товщина останнього є дещо більшою, ніж відповідні розміри лівого яєчка. Виявлено індивідуальну варіабельність топографії яєчок: у семи плодів яєчка розміщувались у мошонці, у п'яти спостереженнях - у межах пахвинного каналу, у чотирьох плодів - у ділянці глибокого пахвинного кільця, а у двох випадках виявлено відповідно дистопію яєчок та агенезію лівого яєчка.

Показаны общие закономерности и региональные особенности приливных колебаний в морях средиземноморского типа: Адриатическом, Красном и Черном. Сравнительный анализ проведен на основе оценки пространственно-временных характеристик волновых движений, натурных наблюдений, модельных численных экспериментов на основе баротропной модели.

У ході дослідження особливостей зовнішньої будови та топографії внутрішніх чоловічих статевих органів у 5-місячних плодів людини виявлено значну варіабельність їх форми та морфометричних показників.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження показано послідовний хід розвитку чоловічих статевих органів, становлення їх топографо-анатомічних взаємовідношень з суміжними органами та структурами від моменту їх закладки до народження. Встановлено взаємозв'язок і взаємовплив формотвірних процесів сечових органів на просторово-часову організацію чоловічних статевих органів. Визначено періоди інтенсивного та сповільненого росту органів і структур чоловічої статевої системи, встановлено терміни та морфологічні передумови можливого виникнення варіантів їх будови та вад розвитку. Наведено інформацію про варіантну анатомію, ізольовані та поєднані природжені вади розвитку органів чоловічої статевої системи впродовж пренатального періоду онтогенезу людини.

При помощи морфологических методов исследования показаны последовательный ход развития мужских половых органов, становление их топографо-анатомических взаимоотношений со смежными органами и структурами с момента их закладки до рождения. Установлены взаимосвязь и взаимовлияние формообразующих процессов мочевых органов на пространственно-временную организацию мужских половых органов. Определены периоды интенсивного и замедленного роста органов и структур мужской половой системы, установлены сроки и морфологические предпосылки возможного возникновения вариантов их строения и недостатков развития. Дана информация о вариантной анатомии, изолированных и совмещенных врожденных недостатках развития органов мужской половой системы в течение пренатального периода онтогенеза человека.

Изложены результаты исследований природы тягуна на примере Севастопольских бухт с использованием баротропной модели для расчета сейшевых колебаний. Аналитически рассчитаны средние периоды собственных колебаний акваторий бухт, резонирующих с длиннопериодными волнами и зыбью.

Зазначено, що на 7-му місяці внутрішньоутробного розвитку відбувається інтенсивний розвиток фіброзно-м'язової строми передміхурової залози, м'язовим пучкам належить близько 2/3 товщини передньої та бічних стінок передміхурової частини сечівника. Спостережено сповільнення формування залозистих утворень передміхурової залози. Численними є залозисті утворення задньої стінки передміхурової частини сечівника.

Сделана попытка создания информационных образов амфибиальных водоемов посредством искусственной классификации, в основе которой лежат их морфометрические характеристики, прежде всего, площадь водного зеркала Sn и его форма, аппроксимированная простыми геометрическими фигурами (треугольник, лента, эллипс, полукруг, круг). Каждому типу водного зеркала соответствует своя форма котловины, заполненная некоторым стационарным объемом воды V. Показано, что морфометрические характеристики контролируют гидролого-гидрохимический режим водоема, процессы седиментации, функционирование экосистем. На основании соотношений Sn/V получены размерные ряды для классифицированных групп водоемов, которые позволяют устанавливать по морфометрическим параметрам водных объектов характер их функционирования и выстроить последовательный эволюционный ряд для каждой группы, отражающий основные стадии существования водных объектов, что может служить основой для долгосрочного прогноза состояния амфибиальных водоемов.

Досліджено динаміку формоутворення чоловічих статевих органів протягом внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Встановлено особливості топографо-анатомічних взаємовідношень чоловічих статевих органів з суміжними органами та структурами від моменту їх утворення до народження. Визначено й охарактеризовано періоди інтенсивного та уповільненого росту чоловічих статевих органів, досліджено їх індивідуальну та вікову анатомічну мінливість протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Визначено критичні періоди розвитку та морфологічні передумови можливого виникнення природжених вад чоловічих статевих органів. З'ясовано, що темпи опускання яєчок у калитку не завжди співпадають з відповідною стадією розвитку плода. Доведено, що одним з основних факторів каудального переміщення яєчка є його повідець. Виявлено, що джерелом формування пристінкової пластинки піхвової оболонки яєчка є піхвовий відросток очеревини, а її нутрощевої пластинки - нутрощева очеревина.

Рассмотрено явление парадокса солоноватых вод в амфибиальных геоэкосистемах приморской полосы суши с особым типом экосистем, характеризующихся низким видовым разнообразием и высокой биологической продуктивностью. На основании литературных источников показано, что главным признаком низкого видового разнообразия в градиенте солености стокового фронтального раздела является изменение солености вод относительно 5 <194> (критическая соленость, которая влияет на физиологические особенности гидробионтов) к более высокой солености - преимущественно "морской" и к меньшей солености - "пресноводной". Полоса вод между 5 и 8 <194> - <$E alpha>-хорогалинная зона, понятие, принадлежащее только экологии и характеризующее взаимодействия организмов с соленостью как внешней средой. По среднемноголетним данным солености в Днепро-Бугском лимане показано, что в период межени формируется <$E alpha>-хорогалинная зона, в пределах которой в донных отложениях образуется геохимические поля особого типа, где размещаются экосистемы с низким видовым разнообразием и высокой биопродуктивностью.

Наприкінці 10-го тижня внутрішньоутробного розвитку відбувається інтенсивний розвиток каудальних частин мезонефричних проток, що виражається розширенням їх просвіту, появою колового шару мезенхімних клітин і трансформацією епітеліальної вистилки, внаслідок чого утворюються сім'явиносні протоки та сім'яні міхурці. Перші ознаки ампули сім'явиносної протоки спостерігаються у 4-місячних плодів. У межах ампули розширення порожнини сім'явиносної протоки супроводжується помітним стоншенням її стінок, диференціацією клітинних структур. У плодів існують відмiнності в будові стінки різних частин сім'явиносної протоки.

У 9 - 10-місячних плодів людини виявлено змішану форму кровопостачання (72 %) надниркових залоз за участю трьох груп артерій (верхніх, середніх і нижніх), рідше - аортальну (22 %) та ниркову (6 %) форми. Найбільша чисельність судин надниркових залоз властива для верхніх основних та нижніх додаткових надниркових артерій. Доведено взаємозв'язок між чисельністю основних надниркових артерій та формою залози.