Сравнено содержание прогестерона, тестостерона, эстрадиола, кортизола и простагландинов E, F2<$E alpha> у больных хроническими гепатитами и циррозами печени вирусной и алкогольной этиологии. Установлено изменение концентрации уровней стероидных гормонов и простагландинов и показателей липидного спектра сыворотки крови. Степень указанных изменений зависит от тяжести поражения печени и способствует хронизации патологического процесса в ней.

Изучено влияние эзомепразола на эффективность заживления эрозивно-язвенных поражений верхних отделов пищевого канала у больных хроническими заболеваниями печени. Установлено, что эзомепразол эффективен при кислотозависимых заболеваниях пищевого канала в сочетании с хроническими гепатитами и циррозами печени, поскольку уменьшает симптомы болезни, улучшает эпителизацию слизистой оболочки, а также сокращает сроки заживления при эрозивных и язвенных дефектах оболочки пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки. Одновременное применение эзомепразола и гепатопротекторных препаратов не приводит к развитию гепатотоксических реакций.

Проанализированы возможности ультразвукового исследования (УЗИ) в ранней диагностике осложнений заживления анастомозов пищеварительного канала в послеоперационный период. Приведены ультразвуковые признаки нормального и осложненного течения репаративных процессов. Накопленный клинический опыт свидетельствует об эффективности использования УЗИ для контроля состояния анастомозов пищеварительного канала в разные сроки послеоперационного периода. Доступность, неинвазивность, высокая достоверность результатов УЗИ и отсутствие ограничений в применении создают предпосылки для его использования уже в первые сутки послеоперационного периода.

Досліджено проблему зменшення інтра- та післяопераційних ускладнень у хворих з хірургічною патологією органів шлунково-кишкового тракту. Вирішено проблему покращання результатів лікування таких хворих на підставі результатів вивчення особливостей електрохірургічного й ультразвукового впливу на тканини з метою дисекції та коагуляції. За результатами проведених досліджень доведено перевагу застосування ультразвукового скальпеля (УЗС) в основній групі хворих у порівнянні з монополярним електроскальпелем. Відзначено, що використання УЗС дозволяє виконувати розсічення органів шлунково-кишкового тракту, а також їх мобілізацію, що спрощуює та прискорює операцію. Перетин судин обох сальників, брижі тонкого та товстого кишечників здійснено з переміжуванням режимів коагуляції та різання, за цього проведено лігування тільки великих кровоносних судин. За результатами проведеного дослідження показано, що завдяки застосуванню УЗС зменшено кількість післяопераційних складнень з 18,06 % до 7,97 %, зокрема, кровотечі з зони анастомозу (з 1,39 % до 0), неспроможності швів анастомозу (з 2,43 % до 0). За цього післяопераційна летальність знизилась з 4,51 % до 0,72 %, а показник післяопераційного ліжко-дня - у середньому з <$E16,26~ symbol С ~4,6> до <$E12,59~ symbol С ~3,1>.

Установлено, хронічні гепатити та цирози печінки супроводжуються порушенням функціонального стану серцево-судинної системи, які залежать від ступеня важкості та активності патологічного процесу в печінці, змін стану перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту, клітинного та гуморального імунітету, гормональних розладів. Функціональні порушення серцево-судинної системи у хворих на алкогольні хвороби печінки(АХП) відбуваються на фоні зростаючої печінково-клітинної недостатності, метаболічних змін, підвищення активності ренін-альдостеронової системи, прогресуючих змін центральної гемодинаміки та фазового циклу серцевої діяльності. Визначено, що дисфункція серцево-судинної системи у хворих на АХП, залежно від форми захворювання, проявляється кардіалгіями, задишкою, порушенням ритму серцевої діяльності та провідності, підвищенням артеріального тиску, гіпертрофією міокарда лівого, правого чи обох шлуночків у частини хворих, прогресуючим зниженням скорочувальної здатності міокарда, наявністю процесів асинхронізації з гіпертрофією міокарда, вираженими змінами у центральній гемодинаміці та фазовому циклі серцевої діяльності зі зниженням фракції викиду. Прогресуюче зростання печінково-клітинної недостатності та порушення активності ренін-альдостеронової системи у хворих на хронічні алкогольні гепатити та цирози печінки супроводжуються метаболічними, дистрофічними, кардіосклеротичними змінами в міокарді з порушенням центральної гемодинаміки та серцевою недостатністю. Встановлено, що включення до комплексної терапії есенціале-Н у поєднанні з хофітолом та АТФ у разі хронічних алкогольних гепатитів, а також есенціале-Н,

Проанализированы результаты хирургического лечения 142 больных раком ободочной и прямой кишки, осложненным острой кишечной непроходимостью (ОКН), находившимся на лечении в хирургическом отделении ГУ "Дорожная клиническая больница станции Харьков УТОО "Южная железная дорога" за период 2003 - 2010 гг., у которых в качестве интраоперационных диссекторов-коагуляторов применялись монополярный электро- и ультразвуковой скальпели (УЗС). Определение тактики хирургического лечения должно быть строго индивидуальным и основываться на стадии онкологического процесса, тяжести ОКН, наличии других осложнений и степени операционно-анестезиологического риска. При необходимости следует избирать этапную тактику оперативного лечения с последующим проведением полихимио- либо химиолучевой терапии. Индивидуализация лечебной программы и использование УЗС позволили существенно улучшить результаты лечения, послеоперационный койко-день составил <$E 13~symbol С~2>, послеоперационная летальность снизилась с 21,8 до 13,6 %.

Проведенное исследование показало, что использование пункционно-дренирующих методов хирургической коррекции в комплексе с патогенетически обоснованной консервативной терапией для лечения жидкостных образований поджелудочной железы и печени является высокоэффективным и перспективным способом лечения. При сравнении разных методов хирургического лечения данной патологии установлено, что миниинвазивные хирургические вмешательства являются, в большинстве случаев, окончательным либо этапным способом лечения, позволяющим в значительной мере улучшить медико-социальные показатели у больных с осложнённым течением острого деструктивного панкреатита и кистами печени.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 175-ти хворих на рак ободової та прямої кишки, ускладненним гострою обтураційною кишковою непрохідністю (ГОКН), які знаходилися на лікуванні в хірургічному відділенні Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії "Центр охорони здоров'я" ПАГ "Укрзалізниця" за період 2004 - 2015 рр., у яких як інтраопераційні дисектори-коагулятори використовувались монополярний електро- (МЕС) та ультразвуковий скальпелі (УЗС). Визначення тактики хірургічного лікування має бути суто індивідуальним, грунтуватись на стадії онкологічного процесу, тяжкості ГОКН, наявності інших ускладнень і ступеня операційно-анестезіологічного ризику. Проаналізовано діагностичну цінність і доцільність включення в діагностичну програму УЗД ОЧП. У разі необхідності слід вибирати етапну тактику оперативного лікування з подальшим проведенням поліхіміо- або хіміопроменевої терапії. Індивідуалізація лікувальної програми і використання УЗС надали змогу покращити результати лікування, післяопераційний ліжко-день складав 12 +- 6 днів, післяопераційна летальність знизилась з 21,8 % до 11,8 %. (15,0 %) проведено релапаротомії. У основній групі хворих рецидив виник у однієї дитини (7,1 %), однак релапаротомія не проводилася. Висновки: інтраопераційне застосування антиадгезивного гелю є високоефективним і безпечним способом профілактики рецидиву злукової кишкової непрохідності у дітей.

Наведено клінічний випадок гемангіоми товстої кишки. Тривалий час пацієнтка спостерігалася з приводу виразкового коліту і гемороїдальних кровотеч та одержувала відповідне лікування. Проведення спіральної комп'ютерної томографії органів черевної порожнини та органів малого таза в ангіорежимі надало змогу встановити діагноз і визначити ступінь і вираженість ураження кишечника з переходом на органи малого таза. Акцентовано увагу на необхідності дотримання стандартів діагностичного пошуку на всіх етапах. Найбільш інформативними дослідженнями у подібних випадках є ендоскопія і спіральна комп'ютерна томографія, які надають змогу візуалізувати й оцінити властивості аномалії.