Розглянуто мотиви щедрівок, згрупованих довкола кількох парадигм. Зазначено, що провідними у господарському циклі є мотиви возвеличення господаря та членів його родини, врожаю, худоби, бджіл, а самі тексти є своєрідним відображенням старовинних замовлянь-молитов. Висвітлено шлюбну тематику, що пронизує весь молодіжний цикл щедрівок.

Рассмотрены мотивы щедривок, сгруппированных вокруг нескольких парадигм. Указано, что ведущими в хозяйственном цикле являются мотивы возвеличивания хозяина и членов его семейства, урожая, скота, пчел, а сами тексты являются своеобразным отражением старинных заклинаний-молитв. Освещена брачная тематика, которая пронизывает весь молодежный цикл щедривок.

Висвітлено історію Волині - одного з найдавніших регіонів України, проаналізовано його роль у формуванні та розвитку української архітектури. Наведено опис найдавніших монастирів краю, храмів XV - XХ ст.

Освещена история Волыни - одного из древнейших регионов Украины, проанализирована его роль в формировании и развитии украинской архитектуры. Приведены описания древнейших монастырей края, храмов XV - XX ст.

Розглянуто питання взаємозв'язку творчості Косенка В.С. з культурно-мистецькими традиціями України. Досліджено проблеми музичної освіти та педагогіки, музичної інтерпретації. Подано аналітичні статті, присвячені сучасній українській камерній музиці. Висвітлено окремі аспекти культурного життя Волині-Житомирщини.

Рассмотрены вопросы взаимосвязи творчества Косенко В.С. с культурно-художественными традициями Украины. Исследованы проблемы музыкального образования и педагогики, музыкальной интерпретации. Представлены аналитические статьи, посвященные современной украинской камерной музыке. Освещены отдельные аспекты культурной жизни Волыни-Житомирщины.

Визначено критерії, на основі яких розроблено класифікацію територій волинських міст за їх природно-ландшафтними чинниками. Встановлено послідовність освоєння місцевостей протягом основних містобудівних етапів у взаємозв'язку зі своєрідністю природно-ландшафтного середовища. Визначено зміни інтенсивності впливу природно-ландшафтних чинників на формування територій поселень у розглядувані періоди, принципи подолання водних перешкод, основні напрямки розвитку територій та домінуючий напрямок еволюційного вектора.

Определены критерии на основании которых разработана классификация местностей территории волынских городов по их природно-ландшафтным факторам. Установлена последовательность освоения местностей на протяжении основных градостроительных этапов во взаимосвязи со спецификой природно-ландшафтной среды. Определены изменения интенсивности влияния природно-ландшафтных факторов на формирование территорий поселений в рассматриваемые периоды, принципы преодоления водных преград, основные направления развития территорий и доминирующее направление эволюционного вектора, их изменение со временем.

Висвітлено життя та діяльність видатних композиторів та музикантів, імена котрих пов'язані з Волинню. Проведено детальне дослідження щодо проблем музичної освіти з залученням невідомого та маловідомого краєзнавчого матеріалу. Вперше опубліковано деякі фотографії та матеріали з архівних джерел.

Освещены жизнь и деятельность выдающихся композиторов и музыкантов, имена которых связаны с Волынью. Представлено детальное исследование, касающееся проблем музыкального образования с привлечением неизвестного и малоизвестного краеведческого материала. Впервые опубликованы некоторые фотографии и материалы из архивных источников.

Розкрито незвідані сторінки музичної культури України першої половини ХХ ст., зокрема Волині. За допомогою інформативного й аналітичного підходів проаналізовано творчість професійних волинських композиторів М.Тележинського та А.Річинського. Досліджено діяльність товариства "Просвіта" Луцька та Волині як головного на той час орієнтиру розвитку культури, а також музичну діяльність Волинського українського об'єднання. Розглянуто історію бандурного та кобзарського руху Волині від мистецтва конструювання бандур К.Місевичем, М.Левицьким, Д.Гонтою до традиції високопрофесійної виконавської діяльності бандуристки Г.Білогуб. Викладено питання створення в 1920-х рр. професійного українського театру в регіоні, особливості постановки українських опер "Ноктюрн" М.Лисенка та "Запорожець за Дунаєм" С.С.Гулака-Артемовського.

Раскрыты неизвестные страницы музыкальной культуры Украины первой половины ХХ в., в частности Волыни. С учетом информативного и аналитического подходов проанализировано творчество профессиональных волынских композиторов М.Тележинского и А.Ричинского. Исследованы деятельность общества "Просвет" Луцка и Волыни как основного на данный период ориентира развития культуры, а также музыкальная деятельность Волынского украинского объединения. Рассмотрена история бандурного и кобзарского движения Волыни от искусства конструирования бандур К.Мисевичем, М.Левицким, Д.Гонтой до традиции профессиональной исполнительской деятельности бандуристски Г.Билогуб. Изложены вопросы создания в 1920-х гг. профессионального украинского театра в регионе, особенности постановки украинских опер "Ноктюрн"Н.Лисенко и "Запорожец за Дунаем" С.С.Гулака-Артемовского.

Наведено шляхи становлення, оновлення, реформування органів юстиції Волині. Розкрито організаційно-правові засади управління юстицією, її суб'єктів. Показано роль органів юстиції у реалізації державної правової політики, захисті конституційних прав громадян. Охарактеризовано постаті керівників, які очолювали й очолюють органи юстиції міста.

Приведены пути становления, обновления, реформирования органов юстиции Волыни. Раскрыты организационно-правовые основы управления юстицией, ее субъектов. Показана роль органов юстиции в реализации государственной правовой политики, защите конституционных прав граждан. Охарактеризованы личности руководителей, которые возглавляли и возглавляют органы юстиции города.

Розглянуто історію українського православного церковного мистецтва історичної Волині. Описано пам'ятки церковного мистецтва міста до всеукраїнського хрещення 988-го р. Викладено питання церковного мистецтва від другої половини ХІІІ ст. до Берестейської унії 1596 р., у добу унії з Римом (1596 - 1795 рр.), період московської унії (1796 - 1918 рр.). Проаналізовано особливості розвитку церковного мистецтва Волині в ХХ ст. та період незалежної України.

Рассмотрена история украинского православного церковного искусства исторической Волыни. Описаны памятки церковного искусства города до всеукраинского крещения 988-го г. Изложены вопросы церковного искусства со второй половины ХІІІ в. до Берестейской унии 1596 г., в эпохи унии с Римом (1596 - 1795 гг.) и московской унии (1796 - 1918 гг.). Проанализированы особенности развития церковного искусства Волыни в ХХ в. и период независимой Украины.

Розкрито вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця XIII - XVI ст. Наведено матеріали до реконструкції історичної топографії Острога доби середньовіччя. Висвітлено історію формування поліських дерев'яних храмів волинського типу, наведено характеристику житлових будинків групи фільварків Дубного та околиць за описом 1723 р. Розглянуто домінуючі чинники формування архітектурно-планувальних структур волинських міст у XIX - на початку XX ст. На конкретних прикладах проаналізовано участь органів міського самоврядування на Волині у врегулюванні та нагляді над міською забудовою. Розглянуто питання охорони, збереження та використання історико-архітектурної спадщини Житомирщини. Зроблено спробу встановлення періодів розвитку замкового комплексу у містечку Клевань. Вивчено архітектуру костелу в Ковелі як втілення ідеї національного стилю архітектора С. Шиллера. Визначено економічну рентабельність реставрації, пристосування й експлуатації фортифікаційних комплексів Волині під заклади туризму та відпочинку.

Раскрыто влияние готики на каменное монументальное строительство Волыни конца XIII - XVI ст. Приведены материалы к реконструкции исторической топографии Острога эпохи средневековья. Освещена история формирования полеских деревянных харамов волынского типа, дана характеристика жилых домов определенной группы Дубного и округа по описанию 1723 г. Рассмотрены доминирующие факторы формирования архитектурно-планировочных структур волынских городов в XIX - начале XX ст. На конкретных примерах проанализировано участие органов городского местного самоуправления на Волыни в регулировании и контроле городской застройки. Рассмотрены вопросы охраны, сохранения и использования историко-архитектурного наследия Житомирской области. Осуществлена попытка установления периодов развития замкового комплекса в Клевани. Изучена архитектура костела в Ковеле как воплощение идеи национального стиля архитектора С. Шиллера. Определена экономическая рентабельность реставарции, приспособления и эксплуатации фортификационных комплексов Волыни как заведений туризма и отдыха.

Розглянуто історію виникнення й основні етапи розвитку мистецтва народної кераміки Волині як цілісного історико-культурного явища. Зроблено огляд розвитку гончарства даного регіону у другій половині XIX - XX ст., описано технології формоутворення та декорування народної кераміки, виявлено її художньо-стилістичні особливості, розглянуто найпоширеніші мотиви орнаментики. Здійснено типологічний аналіз асортименту волинської народної кераміки. До наукового обігу введено нові відомості про народних майстрів і гончарні осередки Волині.

Рассмотрена история возникновения и основные этапы развития искусства народной керамики Волыни как целостного историко-культурного явления. Проведен обзор развития гончарства данного региона во второй половине XIX - XX ст., описаны технологии формообразования и декорирования народной керамики, выявлены ее художественно-стилистические особенности, рассмотрены наиболее распространенные мотивы орнаментики. Проведен типологический анализ ассортимента волынской народной керамики. В научный оборот введены новые сведения о народных мастерах и гончарных центрах Волыни.

Обгрунтовано форми та методи військово-патріотичного виховання в пластових осередках на Волині.

Комплексно досліджено доброчинну діяльність на Волині (1793 - 1917 рр.). Висвітлено історичні та соціально-економічні передумови розвитку благодійництва, виникнення різних напрямків, форм і засобів доброчинної діяльності. На підставі аналізу й узагальнення архівних матеріалів, статистичних даних розкрито вплив політики держави на розвиток благодійництва у Волинській губернії. Відзначено, що у досліджений період відбувалась еволюція благодійної діяльності від релігійної до державної та громадської. Наголошено, що розвиток капіталістичних відносин спричинив пауперизацію частини населення, а також зростання активності добродійної допомоги цій категорії людей, створення мережі філантропічних товариств і закладів. Доведено, що головними суб'єктами благодійництва була соціальна еліта - нащадки козацької старшини, дворяни, польські поміщики, знатні чиновники, купці, торговці - представники різних національних меншин - евреї, чехи, німці. З'ясовано вплив історичних процесів, подій і явищ на еволюцію благодійництва у Волинській губернії.

Досліджено мистецтво народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст. як цілісного історико-культурного явища. Висвітлено витоки, зроблено історичний огляд гончарства Волині даного періоду. Визначено особливості технології формоутворення та декорування народної кераміки. До наукового обігу введено нові відомості про народних майстрів і гончарних осередків даного регіону. Розроблено типологію виробів за формою та призначенням. Виявлено художньо-стилістичні особливості, розглянуто найпоширеніші мотиви орнаментики народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст.

Вивчено вендські відклади Волині, а саме: їх стратиграфію, речовинний склад й органічні рештки. Установлено, що верхньовендські відклади містять численний та різноманітний мікрофітопланктон. Описано 38 видів мікрофітосилій, один з яких новий, і 2 види макроводоростей, знайдених у 28-ми свердловинах, які розбурили вендські породи. Складено палеонтологічний атлас. На підставі цих комплексів проведено стратифікацію та кореляцію вендських відкладів, запропоновано уточнену стратиграфічну схему вендських відкладів Волині (границю між редкінським і котлинським горизонтами перенесено в підошву колківської світи). Розроблено наукові засади для створення стратиграфічних схем, яку можна використовувати під час геологічної зйомки та побудови різномасштабних геологічних карт вендських відкладів та інших спеціальних карт.

Вивчено принципи історико-архітектурного формування фортифікаційних комплексів Волині. Розглянуто цей процес до 1905 р. Проведено класифікацію фортифікаційних комплексів за композиційними, архітектурно-планувальними та конструктивними рішеннями за формою плану, площею забудови, рівнем інженерних досягнень. Визначено фактори, які впливали на формування архітектури фортифікаційних споруд Волині. Охарактеризовано історико-мистецьку цінність замків і фортець. Проаналізовано стан наукового дослідження фортифікаційних споруд, за результатами певних обмірень зроблено креслення, натурні замальовки, фотофіксації. За результатами проведених досліджень виявлено основні особливості архітектурно-планувального рішення споруд у замках, монастирях-фортецях Волині. Обгрунтовано творчість народних майстрів і професійних зодчих волинської школи спорудження замків, оборонних монастирів, з'ясовано методи зведення фортифікаційних комплексів.

Досліджено питання впливу природно-ландшафтних факторів на архітектурно-просторову та розпланувальну еволюцію волинських поселень. Установлено, що на містобудівні процеси досліджених міст впливали певні чинники, а саме: географія, рельєф, грунти та рослиннність. Даний вплив виявлено й формуванні мережі історичних волиньких міст, специфіці їх локації та локалізації у природно-ландшафтному середовищі, утворенні РПМ поселень, формуванні типу їх просторового розвитку, території поселень, типу архітектурно-розпланувальної структури, утворенні розпланувального каркасу, архітектурного образу міст.

Досліджено розвиток меліоративних робіт на Волині в останній чверті XIX - 1980-х рр. Визначено й охарактеризовано основні періоди осушення волинських боліт, встановлено їх залежність від конкретних економічних і суспільно-історичних умов. Показано особливості проведення меліорації у періоди діяльності Західної експедиції по осушенню боліт і реалізації Столипінської аграрної реформи. Встановлено регіональні відмінності осушення на Східній і Західній Волині у 1920 - 1930-х рр. Проаналізовано суспільно-історичні причини й негативні наслідки великомасштабної меліорації другої половини XX ст. Розглянуто різні способи фінансування, методи організації та виконання меліоративних робіт, визначено їх масштаби на кожному з виокремлених періодів та етапів. Значну увагу приділено дослідженню проблем використання осушених земель і впливу великомасштабної меліорації на навколишнє середовище.

Вперше проведено комплексне дослідження архітектурно-просторової та функціональної організації сакральних комплексів християнських конфесій на території історичної Волині. Проведено критичний аналіз та узагальнення наукових і практичних відомостей щодо формоутворення сакральних комплексів і досліджено етапи їх еволюції й особливості архітектурно-просторової та функціональної організації з урахуванням змін конфесійної приналежності. Розглянуто особливості розвитку взаємозв'язків сакральних комплексів з оточуючим містобудівним контекстом. Визначено особливості архітектурно-просторової організації та формування образу сакрального комплексу, як прояву взаємодії духовної та раціональної складових.

Наведено доповіді та повідомлення з дослідження та реставрації іконопису, вивчення пам'яток сакрального мистецтва Волині. Висвітлено проблему наслідування традицій у волинському іконописі XII - XVII ст., особливості його дослідження, атрибуції, наукової інвентаризації та зберігання. Розглянуто методичні аспекти дослідження естетичних особливостей українського іконопису. Окремий розділ присвячено Холмській Чудотворній іконі Божої Матері.

Розглянуто колективний образ волинських православних священнослужителів як соціальної групи упродовж XX ст. Увагу приділено специфіці формування духовної верстви, корпоративній свідомості, освітньо-інтелектуальним і фаховим характеристикам кліру, його статусу в соціумі, а також ідейним домінантам і масштабам взаємодії з громадсько-політичними інституціями.