Мета роботи - розпрацювати комплекс профілактичних заходів для дітей раннього віку сільської місцевості та оцінити його ефективність. Обстежено 228 дітей 2 - 6 років, які проживають у сільській місцевості, та розділили їх на три групи: основну, порівняльну і контрольну. Огляд дітей проводили до здійснення профілактичних заходів, через 12 та 24 місяців. Ступінь ураженості тимчасових зубів карієсом оцінювали за індексом кп. На основі одержаних даних визначено приріст інтенсивності карієсу тимчасових зубів і показник ефективності профілактичних заходів і редукцію приросту інтенсивності карієсу. До запропонованого профілактичного комплексу входять: гігієнічне навчання та виховання дітей, батьків, медичних сестер, вихователів; рекомендації щодо харчування дітей; професійна гігієна порожнини рота; екзогенна профілактика, що сприяє підвищенню резистентності твердих тканин зубів та ендогенна профілактика. Запропоновано профілактичні заходи для дітей раннього віку сприяють зменшенню приросту карієсу тимчасових зубів в основній групі, на відміну від II - порівняльної, а особливо контрольної. За період спостереження (24 місяців) приріст інтенсивності карієсу у дітей 2 - 3-річного віку становить 0,73 зуба, у 4 - 5 років - 0,15 зуба, у контрольній групі - 3,79 та 1,46 зуба. Висновки: запропонований комплекс профілактичних заходів сприяє зменшенню приросту карієсу тимчасових зубів у дітей віком 2 - 6 років, доступний, не вимагає значних фінансових і матеріально-технічних витрат, його можна застосовувати у дошкільних закладах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.2-8

Рубрики:

Хвороби порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж100462 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Надано результати довготривалих досліджень здоров'я людини, включно зі стоматологічним, на викопному матеріалі. Відомо, що стоматологічне здоров'я є важливим показником загального здоров'я. Зубна система є цінним джерелом інформації про характер харчування, хвороби, соціальне становище тощо. Розглянуто розвиток гіподонтії, походження та симптоми захворювань на підставі аналізу скелетного матеріалу. Карієс є важливам фактом, зафіксованим на підставі археологічної колекції, але стан зубної системи на скелетному матеріалі можна також з'ясувати за відсутністю зубів, їх некаріозних ураженнях (абразія, ерозії та ін.).

Мета роботи - порівняльне мікробіологічне визначення антибактеріальної дії озонованої та неозонованої олій Евгенол ("ВладMиВа", Росія) на стандартні штами мікроорганізмів та змішану мікрофлору кореневого каналу аеробного типу у пацієнтів із хронічним періодонтитом. Для визначення чутливості мікроорганізмів до матеріалу застосовано модифікацію диско-дифузійного методу. Як тест-мікроорганізми використали референтні штами Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Candidaalbicans та змішану мікрофлору кореневих каналів пацієнтів із періодонтитом. Озонована олія Евгенол ("ВладMиВа", Росія) показала вибіркову антибактеріальну активність на аеробну мікрофлору кореневого каналу, а також тривалу дію. Висновки: одержані мікробіологічні результати дозволяють використовувати олію Евгенол при лікуванні хронічного періодонтиту.

Мета роботи - оцінити загальні фактори ризику та їх значення у профілактиці карієсу зубів. Проаналізовано вплив загальносоматичних захворювань, соціальних чинників на формування стоматологічного здоров'я, оцінено підходи до профілактики карієсу зубів з урахуванням загальних факторів. Доведено, що проблема із карієсом зубів досі актуальна, особливо непокоїть зростання поширеності карієсу тимчасових зубів. Профілактичні програми у багатьох країнах забезпечують значне зменшення зростання карієсу постійних зубів (70 %). Водночас карієс спостерігають у чималої кількості дітей, які зазвичай належать до групи ризику. Впливають на розвиток карієсу зубів і соціальні фактори та загальносоматичні патології, що потребує проведення міждисциплінарних досліджень для опрацювання профілактичних заходів. Висновки: у разі створення програм профілактики карієсу зубів необхідно враховувати загальні чинники ризику виникнення патології. Забезпечення здоров'я дітей є спільним обов'язком багатьох фахівців, суспільства та держави.

Зазначено, що екстракції зубів у дітей найчастіше проводять у зв'язку з глибоким ускладненим карієсом, а також з ортодонтичних причин (особливо тих, що стосуються премолярів і третіх молярів). У межах хірургічної стоматології ускладнення обговорюваної вікової групи є результатом: ушкодження або вивихів суміжних зубів, випадкової екстракції, ушкодження м'яких тканин, ушкодження кісткових структур верхньої щелепи, переломів нижньої щелепи, виникнення синусо-альвеолярного з'єднання, ускладнень, пов'язаних з видаленим зубом, наприклад, перелом кореня та залишення його частини. Описано 2 клінічні випадки зламаних коренів моляра та премоляра, що залишились після екстракції у дівчаток-підлітків.

Надано результати ендогенної профілактики карієсу постійних зубів, які свідчать про виражену карієспрофілактичну дію розробленого комплексу (Кальцинова, Остеобіос) і надають можливість знизити річний приріст інтенсивності карієсу постійних зубів за 2 роки в 6,4 разу у дітей основної групи, у порівнянні з контрольною.

Мета роботи - описати основні невідкладні стани, що виникають у практиці дитячого стоматолога та методи їх профілактики. Проведено огляд літератури за 1999 - 2013 рр., класифіковано сучасні препарати для надання допомоги у разі невідкладних станів, описано показання до їх застосування та дозування у дітей згідно з віковими категоріями. Результати: подано огляд невідкладних станів і методів їх профілактики у практиці дитячого стоматолога. Висновки: відомо, що останнім часом у зв'язку з використанням сучасних анестетиків і різноманітних препаратів під час лікування стоматологічних захворювань і достатньо високим відсотком дітей, які мають алергічні реакції, зростає ймовірність виникнення невідкладних станів.

Мета роботи - узагальнення досвіду санітарно-просвітницької роботи серед дітей дошкільних та шкільних закладів м. Києва. Проведено аналіз санітарно-просвітницької роботи в організованих дитячих дошкільних та шкільних закладах м. Києва студентами стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Завдяки проведенню таких занять упродовж тривалого часу досягнуто достатньо хороших результатів формування стійких навичок гігієни порожнини рота. Висновки: розвивати у дитини позитивне ставлення до здорового способу життя та збереження стоматологічного здоров'я можливо лише спільним зусиллями дитячих стоматологів, педагогів та батьків із застосуванням різних форм санітарно-просвітницької роботи.

Мета роботи - проаналізувати особливості проведення санації порожнини рота у дітей під загальним знеболенням на прикладі клінічного випадку. Лікування зубів із застосуванням загального знеболення. Проведено санацію порожнини рота дитини з великою інтенсивністю карієсу під загальним знеболенням. Висновки: санація порожнини рота із застосуванням загального знеболення - один з варіантів лікування дітей із нестійким психоемоційним станом при множинному ураженні зубів карієсом.

Зазначено, що поширеним методом лікування травм постійних зубів з незавершеним формуванням кореня та розкриттям пульпи є метод екстирпації пульпи та стимуляції утворення кальцифікованого бар'єру в коренях з відкритим апексом (апексифікація). Викликає інтерес використання методу пульпотомії у цих випадках для збереження вітальності травмованого зуба та фізіологічного завершення розвитку апікальної частини кореня (апексогенез).

Виявлено прогностичні маркери порушення мікроциркуляції в тканинах пародонта у пацієнтів із синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку (СЗВУР) в анамнезі в ротовій рідині (РР) за допомогою методу клиноподібної дегідратації, порівняно терапевтичну дію монохроматичного лазерного випромінювання та широкосмугового випромінювання терапевтичних ламп, зміни у структурі дегідратованої РР до і після впливу. Проведено спостереження 32 пацієнтів (15 - 25 років), які народилися із затримкою внутрішньоутробного розвитку без клінічних ознак ускладнень тканин пародонта і санованою порожниною рота. Виявлено наявність маркерів, що можуть свідчити про початок патологічних змін у тканинах пародонта. Надано рекомендації щодо застосування того чи іншого профілактичного засобу, залежно від початкових кристалоутворювальних властивостей РР. Аналіз фацій РР пацієнтів, які народилися зі СЗВУР в анамнезі, виявив маркери, що свідчать про початок патологічних змін у тканинах пародонта, які в подальшому можуть призвести до розвитку запалювально-дистрофічних захворювань. Під час порівняння терапевтичної дії монохроматичного лазерного та широкосмугового випромінювання терапевтичних ламп за допомогою методу оцінки змін у структурі дегідратованої РР виявлено, що обидва види випромінювання характеризуються позитивним терапевтичним ефектом і можуть бути рекомендовані для профілактики розвитку хвороб пародонта у пацієнтів з малою масою тіла під час народження, зокрема СЗВУР в анамнезі.

Мета роботи - вивчення деяких ланок процесу мінералізації емалі зубів у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Стоматологічне обстеження дітей виконували за загальноприйнятими методами. Для параклінічного дослідження використовували ротову рідину. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст міді, цинку та заліза. Встановлено, що зі збільшенням ступеня тяжкості тиреопатології посилюється порушення процесу мінералізації твердих тканин зубів у дітей. Висновки: у разі дифузного нетоксичного зобу в дітей спостерігали зниження активності лужної фосфатази, основного ферменту мінералізації, в ротовій рідині та дефіцит есенціальних мікроелементів - міді, цинку і заліза у твердих тканинах зубів. Рівень кальцію та фосфору в ротовій рідині дітей коливався щодо показників контрольної групи, проте не мав вірогідної відмінності.

Мета роботи - вивчити проблеми уражень твердих тканин зубів у дітей 12 років у зоні ендемічного флюорозу до і після проведення лікувально-профілактичних заходів. У дослідженні брало участь 47 дітей 12-річного віку. Дітям основної групи зуби обробляли фотополімером ICON, за показаннями проводили відбілювання або реставрацію, а також додатково призначали розроблений лікувально-профілактичний комплекс. Дітям обох груп проводили санацію порожнини рота та професійну гігієну і призначали гігієнічні засоби для застосування вдома. Розроблено схему профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів у дітей, яка передбачає комплексний вплив на організм загалом і обумовлює актуальність проведення лікувально-профілактичних заходів. Висновки: застосування диференційованого підходу до усунення наслідків ураження твердих тканин зубів з різними ступенями флюорозу з впливом на всі ланки патогенезу за допомогою комплексу мінералів, вітамінів, адаптогенів, антитоксикантів і місцевим застосуванням гігієнічних засобів дозволяє нормалізувати біохімічні показники неспецифічної резистентності порожнини рота, запобігти подальшому поглибленню розвитку флюорозу і закріпити одержаний результат лікування.

Мета роботи - порівняти сучасні біологічно активні матеріали, що використовують для створення бар'єра між твердими і міякими тканинами при ендодонтичному лікуванні тимчасових і постійних зубів. Проведено огляд літератури на предмет властивостей кальцій силікатних цементів при ендодонтичному лікуванні тимчасових та постійних зубів. Упродовж останніх десятиліть цементи на основі силікату кальцію успішно використовують для відтворення біологічного барієра між твердими і м'якими тканинами зуба. Висновки: cинтетичні кальцій силікатні цементи мають низку переваг, порівняно з системами на основі природних мінералів: відсутність домішок металу у складі цементу запобігає дисколорації зуба та збільшує його міцність, а вдосконалена формула матеріалу скорочує час його твердіння. Необхідні подальші дослідження можливості використання кальцій силікатних цементів у ендодонтії тимчасових і постійних зубів.

Описано модель клінічної методики у випадку часткового вивиху зубів 31, 41 з супутньою травмою прикусу у 8-річного хлопця. Травма сталася під час спортивного тренування. Частково вивихнуті зуби 31, 41 шинували шиною з поліетиленового волокна. З метою уникнення оклюзійної травми різців до моменту виготовлення ортодонтичного апарата підвищили прикус на зубах 36 і 46. Наступного дня, з метою розконтактування зубів, встановили верхню пластинку Шварца з прикусними площинами у бічних ділянках. Через два тижні шину зняли. Пацієнт перебував під спостереженням ортодонта та пройшов періодичні контрольні огляди. Зазначено щодо необхідності профілактики спортивних травм зубів у молодих пацієнтів.

Наведено дані про поширеність та інтенсивність карієсу в дітей, що проживають у сільській місцевості та в місті. Встановлено, що молочні зуби є менше ураженими карієсом у тих дітей, які проживають у місті, ніж серед дітей, що проживають у сільській місцевості.

Надано результати дослідження соматичного та стоматологічного здоров'я дітей віком від 10 до 16 років, що мешкають в екологічно несприятливих регіонах України.

Мета роботи - оцінити ефективність дії препарату InnoDent, застосованого для відновлення емалі при лікуванні початкового карієсу в дітей. Для вивчення здатності препарату InnoDent стимулювати регенерацію карієсу in vivo (пре-клініка) провели експеримент pH осцилюючої моделі (симулювання інтраоральних кондицій), у якому інкубували екстраговані зуби в слинній рідині та кислотному розчині після нанесення однієї краплі препарату InnoDent та без нанесення. Після цього спектрометричним методом оцінювали демінералізацію та ремінералізацію каріозної ділянки. Застосування препарату у клініці провели у 23 дітей шкільного віку з початковим карієсом на 132-х постійних зубах із несформованими та сформованими коренями, з них у 5-ти випадках спостерігали карієс на стадії плями на верхніх різцях з відламом кута коронки зуба внаслідок травми. З методів діагностики застосували візуальний огляд, зондування, термометрію, метод вітального забарвлювання. Обробку препаратом InnoDent проводили відповідно до інструкції виробника. Огляд дітей відбувався щомісячно протягом перших 3-х місяців. Преклінічні дослідження довели, що одноразова обробка пептидом InnoDent значно підвищила ступінь біомінералізації каріозної ділянки на 5-й день, порівняно з контрольною ділянкою (без пептиду), яка демінералізувалася. У клінічному досліді одержано позитивний результат. При візуальному огляді на поверхнях зубів у 123-х зубах плями не визначалися, колір зубів однорідний, блиск збережений, немає больових відчуттів. Метод вітального забарвлювання не виявив зміни кольору поверхні зубів у ділянці попередніх дефектів. Висновки: інноваційний атравматичний метод лікування карієсу на ранній стадії біоміметичною регенерацією у дітей дозволив досягти не тільки стабілізації патологічного процесу, а й відновлення емалі, причому в короткі терміни. Пропонований ефективний інноваційний метод можна рекомендувати для широкого застосування в клінічній практиці.

Зазначено, що тауродонтизм - вроджена аномалія розвитку, яка характеризується вкороченням коренів зуба, збільшенням розмірів пульпової камери та її зміщенням в апікальному напрямку. Найчастіше уражаються постійні моляри. Однак, у клінічній практиці все частіше з'являються випадки ураження премолярів, іклів та інших зубів, які визначають термінами "моляризація премолярів", "премоляризація іклів". Описано власний клінічний випадок аномалії форми коронки нижніх премолярів у 21-річної пацієнтки, яка звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на естетичний недолік.