Розглянуто історію заснування та 20-річний досвід роботи кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, зазначено шляхи подальшого розвитку.

Мета роботи - оцінити ефективність дії препарату InnoDent, застосованого для відновлення емалі при лікуванні початкового карієсу в дітей. Для вивчення здатності препарату InnoDent стимулювати регенерацію карієсу in vivo (пре-клініка) провели експеримент pH осцилюючої моделі (симулювання інтраоральних кондицій), у якому інкубували екстраговані зуби в слинній рідині та кислотному розчині після нанесення однієї краплі препарату InnoDent та без нанесення. Після цього спектрометричним методом оцінювали демінералізацію та ремінералізацію каріозної ділянки. Застосування препарату у клініці провели у 23 дітей шкільного віку з початковим карієсом на 132-х постійних зубах із несформованими та сформованими коренями, з них у 5-ти випадках спостерігали карієс на стадії плями на верхніх різцях з відламом кута коронки зуба внаслідок травми. З методів діагностики застосували візуальний огляд, зондування, термометрію, метод вітального забарвлювання. Обробку препаратом InnoDent проводили відповідно до інструкції виробника. Огляд дітей відбувався щомісячно протягом перших 3-х місяців. Преклінічні дослідження довели, що одноразова обробка пептидом InnoDent значно підвищила ступінь біомінералізації каріозної ділянки на 5-й день, порівняно з контрольною ділянкою (без пептиду), яка демінералізувалася. У клінічному досліді одержано позитивний результат. При візуальному огляді на поверхнях зубів у 123-х зубах плями не визначалися, колір зубів однорідний, блиск збережений, немає больових відчуттів. Метод вітального забарвлювання не виявив зміни кольору поверхні зубів у ділянці попередніх дефектів. Висновки: інноваційний атравматичний метод лікування карієсу на ранній стадії біоміметичною регенерацією у дітей дозволив досягти не тільки стабілізації патологічного процесу, а й відновлення емалі, причому в короткі терміни. Пропонований ефективний інноваційний метод можна рекомендувати для широкого застосування в клінічній практиці.

Зазначено, що врахування кісткового віку пацієнтів є необхідним в сучасному підході до ортодонтичного лікування. Дослідження на бічних телерентгенограмах (ТРГ), як додатковому рентгенологічному методі дослідження в ортодонтії, стадії формування шийних хребців надає можливість прогнозувати величину потенційного росту щелеп. Розширення аналізу бічних ТРГ за рахунок оцінки форми шийних хребців не потребує традиційного проведення рентгенограми кисті та надає можливість підвищити своєчасність та якість ортодонтичного лікування пацієнтів із зубощелепними аномаліями, ускладненими скупченістю зубів.

Виявлено прогностичні маркери порушення мікроциркуляції в тканинах пародонта у пацієнтів із синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку (СЗВУР) в анамнезі в ротовій рідині (РР) за допомогою методу клиноподібної дегідратації, порівняно терапевтичну дію монохроматичного лазерного випромінювання та широкосмугового випромінювання терапевтичних ламп, зміни у структурі дегідратованої РР до і після впливу. Проведено спостереження 32 пацієнтів (15 - 25 років), які народилися із затримкою внутрішньоутробного розвитку без клінічних ознак ускладнень тканин пародонта і санованою порожниною рота. Виявлено наявність маркерів, що можуть свідчити про початок патологічних змін у тканинах пародонта. Надано рекомендації щодо застосування того чи іншого профілактичного засобу, залежно від початкових кристалоутворювальних властивостей РР. Аналіз фацій РР пацієнтів, які народилися зі СЗВУР в анамнезі, виявив маркери, що свідчать про початок патологічних змін у тканинах пародонта, які в подальшому можуть призвести до розвитку запалювально-дистрофічних захворювань. Під час порівняння терапевтичної дії монохроматичного лазерного та широкосмугового випромінювання терапевтичних ламп за допомогою методу оцінки змін у структурі дегідратованої РР виявлено, що обидва види випромінювання характеризуються позитивним терапевтичним ефектом і можуть бути рекомендовані для профілактики розвитку хвороб пародонта у пацієнтів з малою масою тіла під час народження, зокрема СЗВУР в анамнезі.

Надано результати обстеження дітей, які мають статус потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС. Відзначено високу поширеність вад твердих тканин зубів, зокрема системної гіпоплазії емалі. Ефективність запропонованої методики гігієнічного виховання у цього контингенту підтверджено добрим гігієнічним станом порожнини рота, зниженням чутливості зубів. Приріст інтенсивності карієсу через рік - 1,2.

Мета роботи - оцінити ефективність використання біокомпозиційного матеріалу Остеоапатит керамічний ОК 015 (ТОВ "Попутний вітер", Україна) під час лікування періодонтиту постійного зуба з незакінченим формуванням кореня у віддалених термінах спостереження на прикладі клінічного випадку. Застосовували двоетапний метод лікування хронічного періодонтиту постійного зуба з незакінченим формуванням кореня, використовуючи для тимчасової обтурації кореневого каналу біокомпозиційний матеріал Остеоапатит керамічний ОК 015 (ТОВ "Попутний вітер" Україна) з метою сприяння апексифікації та регенерації кісткової тканини. Дані віддалених спостережень підтверджують позитивні клінічні результати лікування періодонтиту за допомогою запропонованого методу. Висновки: біокомпозиційний матеріал Остеоапатит керамічний ОК 015 сприяє апексифікації та регенерації кісткової тканини.

Мета роботи - дослідити інтенсивність карієсу тимчасових та постійних зубів у дітей шкільного віку для розпрацювання нових критеріїв оцінки ступенів активності карієсу. Представлено результати обстеження 1167 дітей м. Львів віком 6 - 16 років. інтенсивність та поширеність карієсу зубів у дітей визначали відповідно до рекомендацій ВООЗ (1989 р.), ступені активності карієсу - за методикою Т. Ф. Виноградової у модифікації Н. і. Смоляр, Н. Л. Чухрай (2012 р.). Описано та розподілено ступені активності карієсу із використанням процентилів. За даними Л. Д. Чучмай (1966 р.), середній показник поширеності карієсу тимчасових та постійних зубів становив 82 %, за дослідженнями авторів - 92 % (р << 0,001). Л. Д. Чучмай виявила зниження карієсу у дітей віком 7 - 12 років з 82 до 75 % (р >> 0,05), за результатами досліджень авторів показник розповсюдженості карієсу у дітей цього віку практично не змінився, не зважаючи на фізіологічну зміну зубів, і становив 92 та 90 % (р >> 0,05). У 15-річних дітей визначили різницю 82 та 95 %. Аналіз інтенсивності ураження зубів карієсом у дітей шкільного віку показав, що середні показники інтенсивності карієсу також змінилися, порівняно з даними за 1980 - 1990 рр. (Безвушко Е. В., Чухрай Н. Л.; 2006 р.). Висновки: I ступінь активності карієсу виявили у 34,13 % обстежених, II ступінь активності - у 36,50 %, III ступінь активності - у 19,25 % і лише 10,12 % дітей мали інтактні тверді тканини зубів.

Надано результати індексної оцінки стану порожнини рота у дітей 12 і 15 років, які проживають у різних регіонах України. На підставі одержаних клінічних і рентгеноденситометричних даних встановлено найвагоміші фактори ризику захворювань пародонта у дітей та розроблено прогностичну модель цих захворювань. Запропоновано шкалу для визначення ймовірності розвитку хронічного катарального гінгівіту у дітей різного віку.

Зазначено, що підвищення ефективності лікування періодонтитів постійних зубів з незакінченим ростом кореня у дітей залишається актуальною проблемою стоматології. За результатами гістоморфологічних досліджень встановлено, що матеріал Остеопатит керамічний марки ОК 015 має біологічну сумісність з оточуючими тканинами та пришвидшує репаративний остеогенез. На підставі одержаних результатів розроблено та впроваджено в клініку двоетапний спосіб лікування деструктивних форм періодонтиту у дітей, який передбачає на першому етапі лікування - тимчасове пломбування кореневих каналів пастою на основі ОК 015. Постійне пломбування кореневих каналів проведено після досягнення апексифікації, майже повного чи повного відновлення кісткової тканини (другий етап лікування).

Проведено клініко-рентгенологічну оцінку ефективності використання лікувальної пасти на основі біологічного гідроксиапатиту Остеоапатит керамічний за допомогою консервативного методу лікування радикулярних кіст у дітей. Розроблено та впроваджено у клініці двоетапний спосіб лікування радикулярних кіст у дітей, який передбачає на першому етапі тимчасове пломбування кореневих каналів пастою на основі ОК 015, на другому - постійне пломбування кореневих каналів після відновлення кісткової тканини.

Обгрунтовано застосування імплантатів Radix при реабілітації дітей з гіпогідротичною ектодермальною дисплазією у випадку вродженою адентії. Описано клінічні випадки встановлення дентальних імплантатів і результати їх функціонування.

Для лікування карієсу тимчасових зубів у дітей досить часто використовують метод імпрегнації препаратами срібла, недоліком якого є зміна кольору твердих тканин зубів. Використання препарату Глуфторед забезпечує збереження естетичного вигляду зубного ряду під час цієї маніпуляції.

Мета роботи - вивчення рівня про- та антиоксидантних факторів, метаболітів оксиду азоту в крові і тканинах ясен при експериментальному гастриті та дуоденіті. Модель хронічного гастриту і дуоденіту відтворювали на 9-ти статевонезрілих щурах обох статей лінії Вістар масою 70 - 90 г. Контрольну групу становили 10 щурів. Утворення оксиду азоту в плазмі крові та гомогенату ясен оцінено за сумарним рівнем нітритів і нітратів за допомогою реакції Грісса. Стан оксидантно-антиоксидантного балансу оцінено за рівнем малонового діальдегіду, показників окисної модифікації білків, активності супероксиддисмутази і каталази в плазмі крові та гомогенатах ясен. Виявлено, що рівень стабільних метаболітів оксиду азоту в гомогенатах тканин ясен щурів із гастритом і дуоденітом зменшився майже втричі, порівняно з показником у тварин контрольної групи. Підвищення рівня каталази при одночасному зростанні показників окиснення ліпідів і білків супроводжувалося зниженням активності супероксиддисмутази. Зниження вмісту малонового діальдегіду і показника фрагментації білкових молекул у плазмі крові при одночасному підвищенні рівня каталази і метаболітів оксиду азоту вказує на провідну роль оксиду азоту в антиоксидантному захисті організму при захворюванні. Висновки: збільшення концентрації метаболітів оксиду азоту в плазмі крові на 92,9% при експериментальному хронічному гастриті і дуоденіті викликає зменшення їх вмісту в тканинах ясен на 63,3 %, спричиняє зниження в 2 і 1,5 раза рівня показників окиснення ліпідів і білків у плазмі крові та підвищення на 33,8 і 14,3 % у тканинах ясен при одночасному збільшенні активності каталази на 74,3 %.

Мета роботи - вивчити кислотостійкість емалі тимчасових зубів та мікрокристалізацію ротової рідини у дітей із дисбактеріозом кишківника у процесі проведення запропонованих профілактичних заходів. Для проведення лікувально-профілактичних заходів 80 дітей віком 2 - 3 роки із дисбактеріозом кишківника розподілили на 4 групи, по 20 дітей у кожній. В усіх обстежених вивчали стоматологічний статус, проводили тест на резистентність емалі для визначення її кислотостійкості та мінералізувального потенціалу ротової рідини (МПРР). Проведення профілактичних заходів сприяло підвищенню кислотостійкості емалі за показником тесту емалевої резистентності та покращенню мінералізувальних властивостей ротової рідини. Висновки: застосування запропонованого комплексу позитивно впливає на процеси мінералізації твердих тканин зубів, покращується емалева резистентність та мінералізувальна здатність ротової рідини, що надає можливість знизити показники карієсу тимчасових зубів у дітей із дисбактеріозом кишківника.

Мета роботи - підвищити ефективність профілактики та лікування запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку. Виконано клініко-індексне обстеження 42 пацієнтів віком 19 - 25 років за єдиною схемою клінічних та індексних досліджень, рекомендованих ВООЗ. Розроблений комплекс лікувально-гігієнічних засобів має стабільну протизапальну, капіляропротекторну і десенситайзерну дію. Визначено залежність між мотивацією пацієнтів до якісного виконання гігієнічних заходів та ефективністю лікування запальних захворювань пародонта. Висновки: лікар-стоматолог повинен правильно підібрати комунікативні прийоми для мотивації пацієнтів, що сприяє підвищенню ефективності профілактики та лікування захворювань пародонта.

Зазначено, що гігієна порожнини рота доповнює природні процеси фізіологічного очищення зубів. Гігієнічне навчання та виховання включає санітарно-просвітницьку роботу, прищеплення навичок догляду за органами порожнини рота та планування індивідуальних гігієнічних схем для кожного пацієнта. у цьому випадку гігієнічне навчання слід проводити на основі свідомої мотивації та через певні етапи: знання, розуміння, переконання, навик, звичка.

Карієс зубів - одне із найпоширеніших стоматологічних захворювань серед дорослих та дітей. Тому поряд з первинною профілактикою карієсу зубів важливою є проблема попередження виникнення ускладнень каріозного процесу. Описано використання методу глибокого фторування для екзогенної профілактики вторинного та рецидивного карієсу зубів, механізм дії препарату Дентин-герметизуючий ліквід (ДГЛ) та проведено огляд сучасних препаратів для глибокого фторування дентину (вміст, показання до використання, клінічна ефективність). Препарат ДГЛ рекомендовано застосовувати для профілактики вторинного та рецидивного карієсу зубів; лікування середнього та глибокого карієсу тимчасових та постійних зубів, зокрема за ART-методикою, гіперчутливості зубів. Висновки: завдяки клінічній ефективності та технологічній простоті глибоке фторування є універсальним для профілактики та лікування різних захворювань твердих тканин зубів.

Проаналізовано наукові дослідження розробок одного з методів екзогенної профілактики карієсу зубів - глибокого фторування. Описано механізм ремінералізуючої дії препарату Емаль-герметизуючий ліквід, запропонованого проф. А. Кнаппвостом. Наведено дані про сучасні препарати для глибокого фторування (вміст, показання до використання, клінічна ефективність).

Спираючись на досвід діагностики кісткових гемангіом, визначено їх патогномонічні клінічні ознаки. Запропоновано послідовність і показання до застосування додаткових методів дослідження.

Мета роботи - проведення ретроспективного аналізу лікування пацієнтів з синдромом дефіциту уваги гіперактивності.