Вивчено кінетику та механізм анодних реакцій, що перебігають у розчинах солей хрому (III). Системно досліджено реакції електроокиснення катіонів <$Eroman Cr sup 2+> та виявлено фактори, які здійснюють вплив на кінетику цих процесів. Установлено детальний механізм електроокиснення молекул води як первинну реакцію сукупного анодного процесу, а також механізм електроокиснення катіонів <$Eroman Cr sup 3+> як вторинну анодну реакцію. Визначено характер і природу впливу на реакцію <$Eroman {Cr sup 3+ ~ symbol О ~Cr sub 2 O sub 7 sup 2- }> іонного складу електроліту. На підставі результатів досліджень установлено, що іонізація молекул води значною мірою залежить від катіонно-аніонного складу електроліту. Енергетично вигідним процесом є іонізація <$Eroman {H sub 2 O}> у складі аніонних гідратів <$E{ roman {(A sup - )(H sub 2 O)} sub x>. Вплив катіонів металів на кінетику реакції виділення кисню (РВК) здійснюється на етапі депротонізації медіатів (<$Eroman {H sub 2 O}>) і (<$Eroman OH sup +>), інтенсивність якого залежить від величини ефективного заряду катіонів. Реакція <$Eroman {H sub 2 O~-~2 e bar ~=~O~+~2H sup + }> локалізується у межах поверхневого кластеру <$E{ roman {(Kat sup + )(H sub 2 O)}} sub x ({ roman A sup - }) sub s> і має автокаталітичний характер. Показано, що електроокиснення катіонів <$Eroman Cr sup 3+> є складним багатостадійним процесом, в якому хімічні взаємодії визначають його швидкість. Ідентифіковано інтермедіати та конкретизовано реакційну схему процесу <$Eroman {Cr sup 3+ ~ symbol О ~Cr sub 2 O sub 7 sup 2- }>, згідно з якою первинні продукти електроокиснення

Вивчено взаємодію органічних катіонів антибіотиків тетрациклінового ряду з гетерополіаніонами структури Кеггіна. Для дослідження складу асоціатів, які утворюються, співвідношення реагуючих компонентів, а також для встановлення значень іонних добутків асоціатів використано метод амперометричного титрування з індикацією точки еквівалентності за силою дифузійного струму електровідновлення гетерополіаніона структури Кеггіна. Запропоновано математичну модель електроаналітичних реакцій, що базується на двох змінних - поверхневій концентрації ГX адсорбованої речовини X (X = (Kat)3PMo12O40) та об'ємній концентрації <$E С sub 0> даної речовини біля поверхні електрода. За допомогою методів лінійної теорії стійкості та біфуркаційного аналізу показано, що за певних умов виникають множинні стаціонарні стани та періодичні розв'язки, з чим пов'язана невідтворюваність експериментальних результатів.