Нами из клеток эпидермоидной карциномы человека линии КВ была получена сублиния КВ/DDP5, клетки которой резистентны к цисплатине. Установлено, что уровень поверхностной экспрессии CD95/Fas-антигена на клетках сублинии KB/DDP5 значительно выше, чем на клетках родительской линии КВ. После обработки клеток цисплатиной экспрессия данного антигена увеличивается лишь на клетках линии KB. Кроме того, показано, что клетки резистентной к цисплатине сублинии KB/DDP5 являются гиперчувствительными к CD95-опосредованному апоптозу, индуцируемому с помощью агонистичных МКАТ ИПO-4 (IgM). Совместное применение анти-CD95 МКАТ и цисплатины приводит к синергичному цитотоксическому эффекту в индукции апоптоза клеток сублинии КВ/DDP5 и особенно линии КВ.

Исследовалось цитотоксическое действие цисплатины и МКАТ к CD95-антигену IPO-4 на клетки культивируемой in vitro эпидермоидной карциномы человека линии КВ. С помощью ПАП-метода было показано, что эти клетки являются Fas-положительными и чувствительными к Fas-зависимому апоптозу. Выявлено, что МКАТ IPO-4 индуцируют развитие апоптоза в указанной клеточной линии с развитием классических признаков апоптоза. Цисплатина также индуцировала гибель клеток по типу апоптоза, однако при этом был отмечен ряд морфологических особенностей. Выявлен синергизм в индукции апоптоза клеток линии КВ при совместном применении цисплатины и моноклональных антител.

Исследовано влияние селективных блокаторов <$E roman {Na sup +~-~Ca} sup 2+>-обменника на индуцированную ацетилхолином гиперполяризацию эндотелиальных клеток изолированной аорты крысы, а также изолированного эндотелия. Аппликация ацетилхолина вызывала пролонгированную гиперполяризацию. В присутствии 100 мкмоль/л бензамила, блокатора прямого и реверсивного режима <$E roman {Na sup +~-~Ca} sup 2+>-обменника транспортера, ацетилхолин вызывал кратковременную гиперполяризацию. При добавлении бензамила в фазу плато гиперполяризации ее амплитуда существенно и обратимо уменьшалась. Препарат KB-R7943 (20 мкмоль/л), блокирующий реверсивный режим транспортера, имел подобный эффект. Влияние бензамила сохранялось при отведении мембранного потенциала от механически изолированного эндотелия. Учитывая электрогенные свойства транспортера, полученные результаты свидетельствуют в пользу активации его реверсивного режима в интактных эндотелиальных клетках при стимуляции ацетилхолином.

Исследовано влияние полиаминов на образование комплекса NF-<$E kappa>B со специфическими последовательностями ДНК (NRE) и определено содержание белков p50 и p65 (субъединицы NF-kB) в опухолевых клетках молочной железы в условиях модуляции метаболизма полиаминов. В модельных экспериментах in vitro при использовании метода ППР показано, что полиамины облегчают связывание p50 - NRE. В экспериментах in vivo на животных с перевитыми опухолями (Ca755 и Уокер-256) и на культуре клеток MCF-7, при использовании методов ППР и Western-blotting показано, что в условиях деплеции полиаминов имеет место повышение содержания p50 и p65 субъединиц NF-<$E kappa>B в ядре, причем содержание субъединицы p50 в ядре повышается в большей мере по сравнению с уровнем субъединицы p65. При добавлении путресцина в культуральную среду MCF-7 выявлено снижение в ядре уровней белков p50 и p65. Сделан вывод, что полиамины оказывают влияние на активацию фактора транскрипции NF-<$E kappa>B в клетках опухолей молочной железы.

Комп'ютерну томографію (КТ) прямої кишки (ПК) показано за наявності обмежень під час обстеження, зумовлених особливостями анатомії та методу. Для поліпшення результатів КТ застосовують нові способи сканування, міорелаксанти, контрастні речовини. Без розтягнення стінки ПК та каналу відхідника (KB) мали вигляд нерівних округлих утворень з зубчастим внутрішнім контуром на аксіальних зрізах. Стінка ПК прилягала до інших органів малого таза. Для розтягнення KB і ПК використовували обтуратор діаметром 10 мм, довжиною 50 мм - для KB та латексний балон діаметром 40 мм, довжиною 130 мм - для ПК. В балон вводили 180 - 220 мл рідини до стійкого позиву до випорожнення. Критерієм розтягнення було досягнення стінками ПК і KB форми кільця на знімку. Це дозволило точно визначити локалізацію та структуру рубця, виключити проростання пухлини за межі органа.

Здатність еритроцитів деформуватися є інтегральним критерієм тяжкості порушень кисневого забезпечення, що тісно пов'язані з прооксидантно-антиоксидантним станом. Вивчено морфологічні зміни еритроцитів, стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) у хворих з хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок (ХКІНК) та оцінено їхню динаміку після хірургічного лікування. Спостережено 115 хворих на облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, ускладнений ХКІНК IIIА (у 46, або 40 % хворих) і IIIБ (у 69, або 60 %) ступенів. Вік у середньому становив (<$E 59,3~symbol С~2,3>) року. Всім хворим проведено операції: у разі прохідності підколінної і дистальних артерій виконували реконструкції (54 хворих), за периферійних форм ушкодження судинного русла - остеотрепанацію великогомілкової кістки, резекцію задньогомілкових вен і автотрансплантацію кісткового мозку у великогомілкову кістку ушкодженої кінцівки (60 хворих). Кількісні дані про морфологічний стан еритроцитів отримували за допомогою еритроцитометрії у вигляді еритроцитометричної кривої (кривої Прайса - Джонса). Інтенсивність ПОЛ визначали у 115-ти хворих за вмістом у плазмі крові дієнових кон'югат (ДК) за Placer у модифікації Гаврилова, малонового діальдегіду (МДА) - за реакцією із тіобарбітуровою кислотою та кількісним визначенням забарвленого продукту за методикою Р. А. Тимирбулатова. Активність ферментних антиоксидантних систем у плазмі крові визначали за рівнем церулоплазміну (ЦП) за методикою Г. О. Бабенка, каталази - А. Н. Баха і С. Т. Зубкової, супероксиддисмутази (СОД) - F. T. Fridovich.

Середній діаметр еритроцита (СДЕ) під час госпіталізаці у крові з кубітальної вени (KB) становив (<$E 7,32~symbol С~0,02>) мкм, з вени ураженої кінцівки (УК) - (<$E 6,57~symbol С~0,05>) мкм, кісткового мозку УК - (<$E 6,18~symbol С~0,05>) мкм. Ці показники були вірогідно меншими (<$E roman p~<<~0,05>) у порівнянні з нормою. У хворих з ХКІНК IIIА і IIIБ ступенів на час госпіталізації вміст МДА в крові із KB перевищував норму в 1,2 та 1,5 рази відповідно - (<$E 3,69~symbol С~0,27>) мкмоль/л ( <$E roman p~<<~0,05>). Вміст ДК був відповідно в 3,3 та 6,9 рази більший, ніж у здорових осіб - (<$E 0,38~symbol С~0,04>) у. о. (<$E roman p~<<~0,001>). Вміст ЦП зменшувався в 1,5 і 2 рази у групах і становив (<$E 18,31~symbol С~1,15>) та (<$E 14,5~symbol С~1,21>) у. о. відповідно за норми <$E 29,1~symbol С~1,00> (<$E roman p~<<~0,001>). Рівень каталази був нижчим за норму в 1,5 та 1,8 рази і становив (<$E 7,43~symbol С~1,12>) і (<$E 6,32~symbol С~0,26>) мг H2O2/мкл за норми (<$E 11,87~symbol С~0,13>) мг H2O2/мкл. Після реконструктивних операцій позитивного клінічного ефекту домоглися у 98,1 % хворих, а після непрямої реваскуляризації - у 85,0 %. На 5 - 7-му добу після реконструктивних операцій у крові з KB вміст ДК знизився в 1,2 рази, ЦП - збільшився в 1,2 рази (<$E roman p~<<~0,05>) за відсутності помітної динаміки після непрямої реваскуляризації. До 10 - 14-ї доби в обох групах ці показники нормалізувалися. На 5 - 7-му добу після реконструктивних операцій у кістковому мозку УК кількість нормоцитів значно збільшилася за рахунок зменшення рівня мікроцитів (всі <$E roman p~<<~0,05>).

У крові хворих з ХКІНК, яка відтікає від ураженої кінцівки, співвідношення діаметрів еритроцитів, є порушеним із зсувом кривої Прайса - Джонса в бік збільшення кількості мікроцитів. У кістковому мозку УК ці зміни виражені найбільше. У разі ХКІНК підвищуються плазмові показники перекисного окиснення ліпідів (МДА і ДК) із одночасним зниженням рівня антиоксидантного захисту, причому ці зміни виражені більше в крові ураженої кінцівки, ніж кубітальної вени. Після реконструктивної операції позитивна динаміка більшості показників ПОЛ і АОЗ в крові KB спостерігається вже на 5 - 7-му добу, а після остеотрепанації і автотрансплантації кісткового мозку - на 10 - 14-ту. На 5 - 7-му добу після остеотрепанації і автотрансплантації кісткового мозку в кістковому мозку УК збільшується кількість нормоцитів, зменшується вміст мікроцитів, що може свідчити про поліпшення мікроциркуляції і кровотворної функції кісткового мозку.

Предложены биоадгезивная система VagiSite для пациенток с кандидозным вагинитом (KB) и Гинофорт ("Рихтер Гедеон", Венгрия), содержащий 2 % бутоконазола нитрат, обладающий рядом явных достоинств и преимуществ: сведение к минимуму вытекания препарата, что часто имеет место при употреблении обычных вагинальных кремов и мазей; возможность применения препарата в любое время суток (днем или ночью); однократное введение противогрибкового препарата, имеющее терапевтическое действие, равное нескольким дозам обычного вагинального крема; постоянное воздействие активного вещества способствует скорейшему исчезновению симптомов раздражения. В рекомендациях CDC (Американского центра по контролю за заболеваниями) по лечению заболеваний, передающихся половым путем (2006 г.), бутоконазол 2 %, вагинальный крем, стоит на первом месте среди местных антимикотиков для лечения КВ.

Разработан метод частотно-углового зондирования перемещающихся ионосферных возмущений (ПИВ), основанный на измерении вариаций углов прихода и доплеровского смещения частоты отраженных от ионосферы KB сигналов. Обратная задача решена для модели ПИВ в виде трехмерных волн плотности, распространяющихся в реальном ионосферном слое. Проведено компьютерное моделирование созданных диагностических алгоритмов, результаты которого свидетельствуют об эффективности метода.

З бульбочок сої, яку вирощено на грунтах 6 різних типів, виділено 140 штамів бульбочкових бактерій сої. Вперше серед мікросимбіонтів сої виявлено штами з інтенсивним ростом. Установлено, що вони виявляють високу специфічність до рослини-хазяїна, однак істотно відрізняються від повільнорослих бульбочкових бактерій сої за морфологією, швидкістю росту, чутливістю до антибіотиків, використанням сполук вуглецю. У разі повторного пасажу через рослину властивості штамів не змінюються. Відмічено подібність жирнокислотних профілів штаму з інтенсивним ростом КВ1-1 і повільнорослих штамів 634б і КС2-3. Виявлено кількісні й якісні відмінності в моносахаридному складі екзополісахариду (ЕПС) досліджуваних штамів. ЕПС штаму KB1-1 відрізняються від ЕПС штамів КС2-3 і 634б наявністю ксилози (2,7 %) і підвищеним вмістом рамнози (18,4 %).

Приведены результаты исследований зависимостей спектральных характеристик KB сигналов от времени суток и частоты на трассах протяженностью от 3,5 до 19 тыс. км, полученные в разные сезоны. Показано, что изменения амплитуды принятого сигнала и оптимальной рабочей частоты на сверхдальних трассах при отсутствии магнитных возмущений качественно совпадают с прогнозом, полученным в рамках волноводного подхода (метода нормальных волн) к описанию распространения KB с использованием международной справочной модели ионосферы IRI. Проанализировано влияние на доплеровский сдвиг и амплитуду спектрального максимума принятого сигнала глобальных ионосферных возмущений, обусловленных терминатором и затмением Солнца. Показана возможность доплеровской селекции прямого и обратного сигналов на контрольных радиолиниях средней и большой протяженности.

Встановлено частоти та спектр найпоширеніших мутацій гена ТРБМ серед хворих на муковісцидоз, які мешкають на Заході України: delF508 (екзон 10) - 47,6 %, W1282X (екзон 20) - 3,2 %; G542X (екзон 11) - 2,4 %; N1303K (екзон 21) - 2,4 %; CFTRdele2,3(21kb) - 1,6 %. Вперше на підставі аналізів обстежених хворих ідентифіковано мутацію 272del11 (екзон 14а). Виявлено та встановлено частоти поліморфних варіантів гена ТРБМ: 875 + 40A <$Esymbol О> G (екзон 6а) - 8,6 %; P1209P (екзон 20) - 5,1 %; T854T (екзон 14а) - 32,7 %. Показано, що наявність у генотипі мажорної мутації delF508, особливо у гомозиготному стані, асоціюється з важкими клінічними проявами захворювання та вищим ступенем летальності на відміну від пацієнтів з іншими генотипами. За результатами досліджень встановлено значний генетичний та клінічний поліморфізм випадків муковісцидозу, доведено необхідність проведення молекулярно-генетичного аналізу для виявлення гена ТРБМ у разі підозри щодо наявності даного захворювання.

Одержано оригінальну лінію резистентних до дії цисплатину клітин KB/DDP5. Здобуто принципово нову інформацію про розвиток резистенції до дії протипухлинного препарату, що супроводжується значним підвищенням чутливості до CD95-опосередкованого апоптозу. Доведено, що гіперчутливість клітин KB/DDP5 до CD95-опосередкованого апоптозу пов'язана зі збільшенням експерсії CD95/Fas-рецептора, а також підвищенням вмісту активних форм каспаз 3, 8, 9 у цитозолі та інтенсифікацією виходу цитохрому c із мітохондрій.

Досліджено особливості метаболізму поліамінів (ПА) за пухлинного росту. Вивчено інгібітори обміну ПА як протипухлинних агентів та досліджено взаємозв'язок між метаболізмом ПА у пухлинах та процесом транскрипції, опосередкованим фактором NF-kB. Установлено, що характерним для експериметальних пухлин різного гістогенезу та пухлин людини є активація синтезу та закономірне підвищення вмісту окремих фракцій ПА. Виявлено, що ПА-тест може бути адекватним критерієм ефективності лікування та прогнозу перебігу захворювання у хворих на рак яєника, грудної залози та злоякісні лімфоми. В експериментах in vivo установлено, що перспективними мішенями для протипухлинної терапії є інтермедіанти обміну ПА. Установлено, що інгібітори метаболізму поліамінів істотно гальмують ріст експерментальних пухлин, значною мірою підвищують середню тривалість життя тварин і можуть бути запропоновані для подальшої розробки як агентів для "таргентної терапії" онкологічних хворих. Доведено, що однією з молекуляних функцій А за умов пухлиного росту є їх участь у регуляції активності фактора транскрипції NF-kB. Доведено, що протипухлинна дія інгібіторів метаболізму ПА взаємопов'язана з з сигнальним шляхом фактора транскрипції NF-kB.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-1 + Р56-5

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: РА349483 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты измерений спектральных характеристик сигналов KB диапазона на протяженных радиолиниях во время солнечного затмения 1 августа 2008 г. и в соседние дни. В качестве источников излучения использованы специальные передатчики, расположенные вблизи Иркутска, Норильска и Магадана. Приемные пункты были организованы под Харьковом и на острове Свалбард (архипелаг Шпицберген, Норвегия). Обнаружено, что доплеровский сдвиг сигнала во время затмения обладает одинаковыми характерными особенностями на различных трассах, а его амплитуда приближенно обратно пропорциональна рабочей частоте. Разработана феноменологическая модель временной зависимости доплеровского сдвига сигнала от изменения интегральной освещенности всей радиолинии. Результаты моделирования качественно хорошо совпадают с результатами эксперимента.

В експерименті на мишах лінії СВА вивчено вплив інгібітора активації ядерного транскрипційного фактора кВ (NF-kB) куркуміну (речовини рослинного походження - Curcuma longa) на мейотичне дозрівання ооцитів і загибель фолікулярних клітин через апоптоз і некроз при імунному ушкодженні яєчників, викликаному імунізацією тварин антигеном алогенного яєчника. NF-kB відіграє ключову роль у регуляції транскрипції генів, які кодують прозапальні чинники (цитокіни, молекули адгезії, індуцибельні NO-синтазу та циклооксигеназу), а також регулює проліферацію і загибель клітин. Встановлено, що імунізація мишей посилювала загибель фолікулярних клітин через апоптоз і некроз, призводила до розвитку запальних процесів в організмі (за лейкограмою крові) і порушувала мейотичне дозрівання ооцитів у метафазі I і II. Інтрагастральне введення куркуміну ("Sigma", США) в дозі 2 мг на тварину 4 рази на тиждень протягом усього періоду імунізації призводило до зниження кількості фолікулярних клітин, що гинули через апоптоз і, особливо, некроз, до послаблення запальних процесів та до покращання оогенезу.

Цель исследования - изучить воздействие муколитического препарата карбоцистеина на риновирусную инфекцию (РВ) в дыхательных путях. Эпителиальные клетки трахей человека были заражены основной группой РВ - РВ14. Инфекция РВ14 увеличила титры вируса и цитокиническое содержание супернатантов. Карбоцистеин уменьшил титры супернататного вируса, количество РНК РВ14 в клетках, подверженность клетки инфекции РВ и концентрации супернатантного цитокина, включая интерлейкины ИЛ-6 и ИЛ-8, после инфицирования РВ14. Карбоцистеин снизил экспрессию матричной РНК, кодируя молекулу межклеточной адгезии ICAM-1 (рецептор для основной группы РВ). Он также снизил супернатантную концентрацию растворимой формы ICAM-1, количество и интенсивность свечения кислотных эндосом в клетках до инфекцирования РВ и активацию ядерного фактора kB после инфицирования РВ14. Карбоцистеин снизил также супернатантные титры вируса побочной группы РВ - РВ2, хотя не снизил экспрессивность матричной РНК, кодируя липопротеиновый рецептор низкой плотности, рецептор для РВ2. Результаты исследования показывают, что карбоцистеин ингибирует развитие инфекции РВ2, блокируя РНК внедрение вируса в эндосомы, и инфицирование РВ14 при помощи того же механизма, снижая экспрессию межклеточной адгезии-1. Карбоцистеин может уменьшить воспаление дыхательных путей, снижая выработку цитокинов при инфекции риновирусом.

Обследованы 52 пациентки в репродуктивном возрасте с острым кандидозным вульвовагинитом (KB). Методом слепой выборки обследованные пациентки были разделены на 2 группы: в 1-ю группу вошли 26 женщин, которые получали лечение Залаином, из них 13 - совместно с половым партнером; во 2-ю группу - 26 пациенток, которым проводилось лечение пимафуцином. Проведенные исследования показали высокую эффективность и хорошую переносимость Залаина (фирма "Эгис", Венгрия) при лечении острого КВ. У 96 % пациенток полностью исчезли клинические симптомы KB и нормализовался микробный пейзаж влагалища (подтверждено при контроле через месяц после терапии), в то время как в группе сравнения положительный результат был получен только у 77 % пациенток. Ретроспективный анализ результатов лечения острого KB залаином, проведенного изолированно или совместно с половым партнером, не выявил достоверных различий.

Из основных противогрибковых средств полиенового, триазолового и имидазолового ряда подчеркивается роль последних, особенно современного препарата локального действия Микогал (омоконазола - "Тева", Венгрия). Препараты локального фунгицидного действия приобретают особое значение при лечении кандидозного вульвовагинита (KB) во время беременности, когда системные антимикотические противогрибковые препараты не показаны, а опасность развития акушерской патологии и внутриутробного инфицирования плода и новорожденного высока. Подчеркивается более высокая эффективность и безопасность применения омоконазола при лечении KB у беременных по сравнению с клотримазолом, необходимость более широкого внедрения омоконазола в акушерскую практику.