Вивчали антибактеріальні властивості бактерій родів Escherichia, Enterococcus, Bacillus, Lactobacillus, Bifidobacterium, виділених з різних ділянок шлуново-кишкового тракту здорових телят молочного і післямолочного періоду, щодо тест-бактерій - мікроорганізмів роду Escherichia з наявністю факторів патогенності та без них, родів Klebsiella, Enterobacter, Proteus, Salmonella і Staphylococcus, ізольованих від тих же телят та хворих тварин. Встановлено, що між більшістю вивчених груп бактерій існували толерантні відношення і лише певні штами лакто- і біфідобактерій виявляли вибірну антибактеріальну дію на патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, стабілізуючи нормальний стан мікрофлори у шлунково-кишковому тракті телят.

Результаты исследования периферической крови, лимфоидных органов, кишечного эпителия свидетельствуют о том, что иммуномодулятор Lactobacillus Delbrueckii (бластен) эффективно предотвращает цитосупрессивное действие циклофосфамида. Кроме того, применение исследуемого препарата повышало терапевтическую эффективность циклофосфамида у мышей с карциномой легких Льюис, что проявлялось как в усилении торможения роста опухоли, так и в снижении метастазирования.

Показана принципова можливість одержання продуцентів літичного ферментного комплексу широкого спектра дії Streptomyces recifensis var. lyticus зі зміненою біосинтетичною здатністю. Вивчена спонтанна та індукована мутагеном (N-метил-N-нітрозосечовиною) мінливість 5 варіантів штаму за здатністю лізувати клітини Staphylococcus aureus, Lactobacillus delbrueckii. Відібрано найбільш активні варіанти, що перевищують активність вихідного штаму в 2 - 2,5 раза, для подальшої селекційно-генетичної роботи та можливого практичного застосування.

За допомогою REP- і ERIC-ПЛР-аналізів геномів молочнокислих бактерій родів Lactobacillus і Streptococcus встановлено наявність REP- та ERIC-послідовностей з високим ступенем гомології. Під час REP- та ERIC-ПЛР утворюються продукти ампліфікації, розділення яких в агарозному гелі призводить до утворення специфічного фінгерпринту. Показано, що REP- і ERIC-специфічні праймери можуть використовуватися для ПЛР-опосередкованої ідентифікації ентеробактерій та молочнокислих бактерій, ізольованих із різноманітних екологічних ніш.

За допомогою мічених колоїдним золотом рослинних лектинів із різною вуглеводною специфічністю досліджено наявність певних моносахаридів у складі глікокаліксу молочнокислих бактерій (Lactobacillus plantarum - штами 337D і 11/16, Streptococcus thermophilus - штами S1 (неслизова раса) і S5 (слизова раса), Enterococcus faecium K-50). Встановлено, що в усіх досліджуваних мікроорганізмів, серед виявлених моносахаридів, переважала L-фруктоза; N-ацетил-D-галактозамін та N-ацетил-D-глюкозамін спостерігались у незначній кількості. У складі глікокаліксу всіх молочнокислих бактерій, крім S. thermophilus S5 (слизова раса), виявлено також невеликій вміст сіалової кислоти. Присутність alpha-N-ацетил-D-галактозаміну, alpha-D- і beta-D-галактози, alpha-D-глюкози, alpha-D-манози у складі глікокаліксу молочнокислих бактерій свідчить про додаткову роль цих моносахаридів у процесі адгезії мікроорганізмів на слизовій оболонці кишкового тракту людей і тварин. Підтверджено, що наявність певних моносахаридів у складі поверхневих глікополімерів молочнокислих бактерій пов'язана з адгезивними властивостями клітин і умовами їх існування.

Висвітлено національну процедуру депонування штамів мікроорганізмів. Наведено методичні підходи до довготривалого зберігання депозитів у життєздатному стані на підставі аналізу фізико-хімічних процесів під час заморожування та ліофілізації та з урахуванням їх впливу на біологічні властивості мікроорганізмів. Проаналізовано особливості зберігання бактерій роду Lactobacillus, а також спороутворювальних аеробних бактерій, галофільних архебактерій, бактерій-процудентів екзополісахаридів.

Освещена национальная процедура депонирования штамов микроорганизмов. Приведены методические подходы к долговременному хранению депозитов в жизнеспособном состоянии с учетом анализа физико-химических процессов, возникающих при замораживании и лиофилизации, и влияния их на биологические свойства микроорганизмов. Проанализированы особенности хранения бактерий рода Lactobacillus, а также спорообразующих аэробных бактерий, галофильних архебактерий, бактерий-процудентов экзополисахаридов.

У процесі вивчення адгезивних властивостей молочнокислих бактерій установлено, що 11 досліджуваних штамів прикріплювалися до букального, кишкового та вагінального епітелію людини. Найвищу адгезивну активність виявлено в ентерококів (індекс адгезивності (ІА) 7,75 - 14,26), трохи нижчу - у стрептококів (ІА - 6,40 - 9,16). У лактобацил адгезивні властивості проявлялися по-різному: штами Lactobacillus acidophilus частіше прикріплювалися до защічного епітелію (ІА - 2,58 - 4,60) і рідко - до кишкового та вагінального. проявляв досить високу адгезивність (ІА - 8,03 - 9,69) до букального епітелію та меншу - до решти видів епітелію. З метою розшифровки механізму адгезії вивчено моноцукровий склад глікокаліксу шести штамів молочнокислих бактерій. Показано, що поверхневі структури цих мікроорганізмів взаємодіють з рослинними лектинами, специфічними до певних моноцукрів.

У результаті порівняльного аналізу інтенсивності взаємодії рослинних лектинів, специфічних до певних моносахаридів, з поверхневими глікополімерами філогенетично близьких груп мікроорганізмів - молікутів і представників групи Bacillus - Lactobacillus - Streptococcus у цих мікроорганізмів виявлено спільні риси, зокрема, наявність в їх глікокаліксі <$Ealpha>- і <$Ebeta - roman D >-галактози, сіалових кислот, L-фукози, N-ацетилглюкозаміну, <$Ealpha>-N-ацетил-D-галактозаміну та <$Ealpha>-D-манози, що є фенотиповим проявом генетичних зв'язків між даними мікроорганізмами. Встановлено залежність між наявністю у складі термінальних структур глікокаліксу мікроорганізмів сіалових кислот і L-фукози та здатністю їх займати певні екологічні ніші.

Вивчено вплив нових технологій на мікробіологічні показники молока зі збільшеним терміном зберігання. Показано, що використання подвійної пастеризації знижує кількість представників Bacillus subtilis до одиничних клітин (КУО/мл). Застосування методу гарячого розливу молока безпосередньо в герметичну упаковку ефективне на 99,8 %. Залишкова мікрофлора обчислювалася десятками КУО/мл, а її кількість була стабільною протягом 10 діб. Зазначено, що введення в пастеризоване молоко Lactobacillus acidophilus знижує в ньому кількість залишкової мікрофлори в 2,3 рази та продовжувало термін зберігання молока до 14-ти діб.

Проведено порівняльне вивчення ефективності потрійної антигелікобактерної терапії на основі колоїдного субцитрату вісмуту з амоксициліном або вампілоксом і фуразолідоном у пацієнтів з Helicobacter pylori-асоційованою виразковою хворобою після невдалої терапії першої лінії. Результати дослідження свідчать про те, що обидва режими ефективні, безпечні та економічно вигідні. Заміна амоксициліну на вампілокс у схемі потрійної терапії на основі колоїдного субцитрату вісмуту та фуразолідону супроводжувалася зниженням небажаних ефектів у пацієнтів без зменшення ефективності. Це зумовлено комбінацією вампілоксу, який містить амоксициліну тригідрат, клоксацилін натрію та Lactobacillus Sporogenus. Таким чином, потрійні антигелікобактерні режими на основі колоїдного субцитрату вісмуту в комбінації з фуразолідоном та амоксициліном або вампілоксом можна призначати пацієнтам з Helicobacter pylori-асоційованою виразкою хворобою після невдалої терапії першої лінії.

Вивчено вплив групи крові системи АВ0 на адгезію різних видів молочнокислих бактерій. З 12 вивчених штамів, що належать до видів Streptococcus salivarius subsp. thermophilus, Enterococcus faecium, Lactobacillus acidophilus, L. plantarum і L. delbrueckii subsp. bulgaricus, у 2 штамів виявлено різницю в середніх показниках адгезії (СПА) на еритроцитах, що належать різним групам крові. У штаму Е. faecium К-50 середній показник адгезії на еритроцитах, що належать групі А (II), був вищий (СПА = <$E 4,91~symbol С~0,26>), ніж на еритроцитах групи В (III) (СПА - <$E 4,17~symbol С~0,33>). Штам L. delbrueckii subsp. bulgaricus 4п виявив вищу адгезивну активність на еритроцитах групи А (II) (СПА = <$E 4,36~symbol С~0,13>) у порівнянні з еритроцитами групи АВ (III) (СПА = <$E 3,61~symbol С~0,75>).

Основной группой микроорганизмов, используемых в составе современных пробиотических препаратов и продуктов, являются молочнокислые бактерии родов Bifidobacterium и Lactobacillus. Это обусловлено постоянным присутствием данных таксонов прокариот в составе нормобиоценозов человека и накоплением огромного количества данных, свидетельствующих о ключевой физиологической роли бифидобактерий и лактобацилл в функционировании микроэкологической системы здоровых людей. Разработанный арсенал бакпрепаратов, объединенных под названием "Мультипробиотики группы "Симбитер", отличается от других бактериотерапевтических средств мультикомпонентным составом и широким набором пробиотических свойств. Их базовая микрофлора представлена сахаролитическими бактериями родов: Bifidobacterim, Lactobacillus, Lactococcus и Propionibacterium. Благодаря рациональному подбору

штаммов, установлению оптимальных концентрационных соотношений между ними и использованию эффективных биологических стимуляторов из родов Propionibacterium и Acetobacter, физиологические активности каждого компонента суммируются, обеспечивая концентрирование в препарате высокого пробиотического потенциала. Симбитер обладает высокой антагонистической активностью по отношению к широкому спектру патогенных и условно-патогенных микроорганизмов, в том числе наиболее распространенных в современных условиях полиантибиотикорезистентных нозокомиальных штаммов.

Изучена реверсия чувствительности к антибиотикам у молочнокислых бактерий: Streptococcus salivarius subsp. thermophilus, Enterococcus faecium, Lactobacillus plantarum. Феномен реверсии антибиотикочувствительности (РАЧ) впервые выявлен у молочнокислых бактерий различных таксономических групп при их взаимодействии с лимфобластоидными клетками человека. Показано, что устойчивость лактобактерий к антибиотикам может меняться в зависимости от условий культивирования, видовой и штаммовой принадлежности. Наиболее часто РАЧ наблюдали по отношению к фузидину (26 %) и цефепиму (23 %), реже - к цефазолину, эритромицину, цефамандолу, тобрамицину и оксациллину.

Визначено загальний склад нетрадиційної мікробної асоціації "тибетський грибок", що об'єднує дріжджі та молочнокислі бактерії, які належать до роду Lactobacillus.

Досліджено мікроелементний склад і здатність молочнокислих бактерій роду Lactobacillus та їх композиції до сорбції важких металів. Показано схожість між якісним складом елементів клітин лактобактерій та різницю його кількісного складу залежно від виду та штаму лактобактерій. Дослідження здатності лактобактерій сорбувати важкі метали показало незалежність цього процесу від часу експозиції та стану клітин (живі, мертві). Адсорбційна здатність бактерій залежала від концентрації відповідного металу в середовищі культивування. Встановлено достатньо високу здатність до сорбції важких металів розробленої композиції лактобактерій, що дає можливість у подальшому прогнозувати її використання як ефективного біосорбенту важких металів з організму людини.