Наведено результати розрахунків і експериментальних досліджень процесу ущільнювання титанових порошків під тиском. Запропоновано об'єктивний критерій для оцінки оптимальності вихідних і граничних умов проведення процесу, мінімізація якого, за незмінною якістю готової продукції, визначає можливу межу зниження витрат енергії.

За допомогою методу відновної екстракції вивчено умови визначення масової частки кисню в порошках різноманітних важкотопких фосфідів та фосфорвмісних сплавів з урахуванням їх класифікації. Найменшу здатність до сублімації фосфору в умовах аналізу мають тільки фосфіди другої класифікаційної групи та фосфід міді з обмеженим вмістом кисню. Застосування металевих плавнів, зокрема нікелю, призводить до задовільного зниження субліматів. Вірність отриманих результатів перевірено за допомогою методів додатків та варіації наважок. Наведено метрологічні характеристики результатів вимірювання масової частки кисню в матеріалах, що вивчені. Похибки виміряних величин відповідають вимогам сучасних стандартів для металічних порошків.

Запропоновано просту, але геометрично достатньо строгу модель структури для оцінки провідності високопористих проникних коміркових матеріалів. Модель базується на елементарних комірках, що мають вигляд напівправильних багатогранників (зрізаних октаедрів, ребра яких утворені містками). Методика враховує підвищення провідності матеріалів внаслідок збільшення перерізу містків при їх перетині. Розрахункові та експериментальні дані добре узгоджуються.

Досліджено змінювання електроопору волокнових і порошкових пресовок з міді при їх нагріванні від кімнатної температури до температури спікання. Показано, що різні режими вакуумної температурної обробки зразків не впливають на температурну залежність їх електроопору. Для модельного волокнового тіла запропоновано аналітичну залежність між електропровідністю і відносним розміром міжчастинкових контактів, яка для реальних матеріалів із волокон добре корелює з даними, отриманими виходячи з міцності при розтягуванні.

З позицій фізико-структурного підходу вивчено особливості механічної поведінки монопористого (THETA = 5 - 45 %) та біпористого (THETA = 45 - 70 %) нікелю порошкового виробництва в інтервалі деформацій 10^-5 - 5 ^. 10^-3 при кімнатній температурі. Показано, що вигляд кривих мікродеформації як мало-, так і високопористих матеріалів залежить від зміцнення границями зерен або міжчастковими границями. Виявлені ефекти пов'язані з геометричною структурою матеріалів. Підвищення деформуючої напруги твердої фази з ростом мікропоруватості від 25 % пояснюється особливістю напруженого стану в міжчасткових перетинах. Ефект знеміцнення, який залежить головним чином від поруватості порошкової підсистеми, пов'язаний з виникненням тріщин на ранніх стадіях мікродеформації. Виконано порівняльний кількісний аналіз ефектів для матеріалів з різним типом порового простору.

Досліджено процеси структуроутворення порошкових полікомпонентних магнітом'яких сталей. Запропоновано модель гомогенізації системи Fe - Si - 0,06 % B у широкому інтервалі варіювання вмісту кремнію. Визначено оптимальні технологічні режими. Найбільшу магнітну індукцію має сплав з 1 % Si, а найвищу магнітну проникність - сплав з 6,5 % Si (обидва спечені при 1300 °С впродовж 6 год).

Приведены классификация свойств пористых тел, а также модельно-аналитическое описание и экспериментальные методы их определения. Рассмотрен комплекс свойств материалов из порошков и волокон меди, никеля, железа, титана, алюминия, тугоплавких металлов (вольфрама, хрома, молибдена, ниобия, тантала), а также сплавов и композиций на их основе в связи с температурными и силовыми режимами изготовления и дополнительной обработки. С использованием технологических методов показаны возможности эффективного управления свойствами материалов, полученных из дисперсных металлов.

Досліджено можливості прогнозування розміру частин металевих порошків, одержаних з використанням методу розпорошення розплавів водою. Проведено моделювання процесу деформації та багатостадійного подрібнення крапель, що визначає розмір утворених частин, за двома механізмами (з урахуванням критерію Вебера) для алюмінієвих сплавів і міді. Показано, що теоретичні результати достатньо добре корелюють з експериментальними в широкому інтервалі температур і тиску розпорошення.

Исследованы возможности прогнозирования размера частиц металлических порошков, полученных с использованием метода распыления расплавов водой. Выполнено моделирование процесса деформации и многостадийного дробления капель, определяющего размер образующихся частиц, по двум механизмам (с учетом критерия Вебера) для алюминиевых сплавов и меди. Показано, что теоретические результаты достаточно хорошо коррелируют с экспериментальными в широком интервале температур и давлений распыления.

Work is devoted to research of opportunities of forecasting of the metal powders particles size, which are produced using water atomization. Modelling of deformation process and the multiphasic drops crushing determining the size of formed particles, on two mechanisms (in view of Weber criterion) for aluminium alloys and cuprum is executed. It is shown, that theoretical results well enough correlate with experimental in a wide interval of atomization temperatures and pressure.

Запропоновано використовувати для одержання заготівель зі швидкорізальної сталі, одержаної методами порошкової металургії, один з перспективних технологічних методів гарячої деформації з великими ступенями - газову екструзію. Вивчено вплив температури і ступеня деформації в інтервалі більше, ніж 80 % за газової екструзії на структуру порошкової сталі, а саме - на розміри зерна, розміри і форму карбідної фази і її розподіл в обсязі металу. Дослідження механічних властивостей швидкорізальних сталей, одержаних з використанням методу газової екструзії, показали значне підвищення механічних характеристик.

Предложено использовать для получения заготовок из быстрорежущей стали, полученной методами порошковой металлургии, один из перспективных технологических методов горячей деформации с высокими степенями - газовую экструзию. Изучено влияние температуры и степени деформации в интервале более 80 % при газовой экструзии на структуру порошковой стали, а именно - на размеры зерна, размеры и форму карбидной фазы и ее распределение в объеме металла. Исследование механических свойств быстрорежущих сталей, полученных с использованием метода газовой экструзии, показало значительное повышение механических характеристик.

In work it is offered to use for reception of preparations from the fast-cutting steel received by methods of powder metallurgy, one of perspective technological methods of hot deformation with the big degrees - gas extrusion. Influence of temperatureand a degree of deformation in an interval more than 80 % is investigated at gas extrusion on structure of powder steel, namely - for the sizes of a grain, the sizes and the form carbon phases and its distribution in volume of metal. Researches of mechanical properties fast-cutting steels, received with use of a method gas extrusion, have shown substantial increase of mechanical characteristics.

Вивчено зносостійкість борованих порошкових матеріалів. Відзначено, що максимально зносостійким у разі сухого тертя в безвуглецеве порошкове залізо, бороване перед гарячою штамповкою. Зазначено, що для роботи за умов абразивного зносу перевагу слід надавати борованій вуглецевій сталі після її термічної обробки. Установлено, що покриття заготовок нікелем перед боруванням забезпечує збільшення зносостійкості. Нікель сприяє формуванню боридів FeB і NiВ з високою мікротвердістю. Досліджено механічні властивості борованих матеріалів.

Доведено можливість оборотного гідрування порошкових систем <$E {roman LaNi} sub 5-x {roman Al} sub x~-~roman Pd> із суміші водню та диоксиду вуглецю з вмістом <$E roman СО sub 2> до 90 % (об.) у діапазоні температур 293 - 423 К. Встановлено, що легування <$E roman LaNi sub 5> алюмінієм підвищує стійкість його сорбційних властивостей за присутності <$E roman СО sub 2> тим більше, чим вище вміст алюмінію в матеріалі. Найбільш стійким є склад <$E roman {LaNi sub 4 Al}>. Дозоване введення порошку паладію в склад композицій <$E {roman LaNi} sub 5-x {roman Al} sub x~-~roman Pd> за концентрації <$E roman СО sub 2> у газовій суміші більше 50 % (об.) сприяє підвищенню рівня воднеємності матеріалу та швидкості його гідрування.

Досліджено вплив водневотермічної обробки на домішковий склад порошків нітриду алюмінію різної дисперсності. Проведено термодинамічні розрахунки, які показали можливість утворення газоподібних сполук водню з домішковими елементами в порошках нітриду алюмінію. Встановлено, що в результаті обробки вміст домішкових елементів і кисню, вуглецю, сірки зменшується в 3 - 13 разів. Визначено оптимальний режим водневотермічної обробки - температура 1 323 К, час витримки 30 хв.

Досліджено вплив мінералізотора (<$E roman AlF sub 3>) на процеси мікроструктурної перебудови та фазоутворення, які відбуваються під час термічної обробки в інтервалі температур 600 - 1000 <$Esymbol Р>C порошку складу <$E roman ZrO sub 2> - 7 % (мол.) <$E roman CeO sub 2> - 1 % (мол.) <$E roman {Y sub 2 O sub 3}>. Вихідний нанокристалічний порошок одержано комбінованим методом високотемпературного гідролізу та золь-гель технології. Визначено, що за умов термічної обробки розпад твердого розчину на основі <$E roman {Т~-~ZrO sub 2}> відбувається за евтектоїдною реакцією з утворенням <$E roman {М~-~ZrO sub 2}> і <$E roman {Се sub 2 Zr sub 3 O sub 10}>. Сполука <$E roman {Се sub 2 Zr sub 3 O sub 10}> зберігається за цих умов за 1000 <$E symbol Р>C. Встановлено, що у спеченій матриці твердого розчину на основі <$E roman {Т~-~ZrO sub 2}> формуються анізотропні кристали різного хімічного складу (<$E roman {М~-~ZrO sub 2}>, <$E roman {Се sub 2 Zr sub 3 O sub 10 ,~alpha~-~Al sub 2 O sub 3}>).

За допомогою методів рентгеноструктурного аналізу та магнітних вимірювань вивчено зміни магнітних властивостей високодисперсних порошків сплавів на основі міді у процесі розпаду пересичених твердих розчинів. Розглянуто різні механізми, які впливають на формування магнітних характеристик порошків у порівнянні з відповідними масивними матеріалами.

Изучено влияние физических воздействий ультразвука, высокого гидростатического давления и СВЧ-излучения на свойства пьезокерамики на основе цирконата-титаната свинца. Показано, что их применение приводит к изменению не только технологических параметров процесса получения соединения, но и электрофизических свойств керамики. Установлено, что весьма перспективным является комплексное использование физических воздействий для управления свойствами керамики.

Досліджено вплив симетрії просторових структур наночастинок (кластерів) Ni на їх магнітні властивості. Показано, що під час переходу від частинок зі структурою ікосаедра до частинок з ГЦК-структурою енергія магнітної анізотропії наночастинок і значення коерцитивних полів зазнають "стрибка". За цих умов кластери зі структурою ікосаедра є більш магнітом'якими матеріалами, ніж ГЦК-частинки. Наявність "стрибка" в разі переходу від ікосаедричних до ГЦК-частинок виявлено в значеннях часів релаксації відповідних систем наночастинок, для яких, у свою чергу, визначено області спостереження феро- та суперпарамагнітних станів. Проаналізовано літературні дані з розглянутих питань.

Вивчено вплив умов електролізу та термообробки на швидкість утворення й магнітні властивості високодисперсних порошків сплаву залізо - кобальт відзначено оптимальні режими одержання порошків: температур електролізу 70 <$E symbol Р>C, температур обробки 500 <$E symbol Р>C, швидкість обертання катоду 1 рад/с, катодну густину струму 2 кА/м<^>2, <$E roman рН ~=~ 3,5 ~+-~ 0,5>, концентрацію олеїнової кислоти 10 кг/м<^>3, концентрацію електроліту 20 - 30 кг/м<^>3, співвідношення іонів Fe<^>2+:Со<^>2+ = 54:46, та 40:60.

Досліджено вплив відновлювального відпалу порошку, одержаного із чавунної стружки, на властивості зразків. Запропоновано наближений механізм окисно-відновлювального процесу під час відпалу чавунного порошку. Збільшення температури відпалу підвищує швидкість газифікації вуглецю та змінює абсолютну масу порошку. Попередній відпал чавунного порошку покращує його здатність до пресування, підвищує механічні характеристики спеченого матеріалу. Найкращі механічні властивості мали зразки із чавунного порошку, відновленого за температури 1 000 <$E symbol Р>С. Легування залізочавунної шихти порошком нікельхромового сплаву (3,0 % (мас.)) суттєво підвищує механічні властивості композиції.

Досліджено зміни гранулометричного складу та магнітних характеристик порошків, отриманих подрібненням литого сплаву Nd2Fe14B у кульовому млині різної тривалості. Доведено, що в процесі подрібнення коерцитивна сила порошків спочатку монотонно збільшується, досягаючи максимуму, а потім знижується. Установлено, що це явище обумовлене не окисненням порошку в процесі подрібнення, а зменшенням ступеня одновісної анізотропії частинок внаслідок деформації їх поверхневого шару під час подрібнення. Зміна коерцитивної сили порошків сплаву Nd2Fe14B під час подрібнення підлягає тим закономірностям, що спостерігалися під час механічного подрібнення інших одновісних магнетиків.

Досліджено вплив методів сушки порошків частково стабілізованого діоксиду цирконію, одержаного спільним осадженням гідроксидів, на фазовий склад, розміри та форму часток порошків. Показано, що оптимальним для нанесення покриттів за допомогою плазмового методу є використання порошків, одержаних кріосушкою розчинів.