Предложена агрегированная математическая модель функционирования газотранспортной сети при нестационарном режиме транспорта газа, позволяющая оценить параметры траспортируемого газа в узлах сети и описать динамику транспорта газа на ее участке.

Представлены основные направления работы лаборатории (сектора) транспорта газа за 40 лет: совершенствование методов исследования гидравлических параметров сложных многониточных газопроводов, разработка новых технических средств и технологий для повышения эффективности действующих газопроводов, исследования кондиционности, точек росы природного газа, разработка первых в отрасли приборов типа "Роса-1" и "Конденсат-1", экспериментальные исследования на магистральных газопроводах и определение методики расчета технологических потерь и затрат газа на собственные нужды, утвержденные Мингазопромом и Госпланом СССР, а также разработка методов определения и путей повышения надежности работы газопроводов после длительной эксплуатации.

Рассмотрены этапы формирования транспортных подразделений и всего транспортного направления деятельности УкрНИИгаза за 40-летний период. Представлены основные инженерно-технические разработки и научно-исследовательские работы ученых и инженеров института в области дальнего транспорта газа в Украине.

Исследовано состояние газотранспортной сети АТ "Укргазпром", сформулированы требования к информационной системе, а также проведен анализ современных геоинформационных систем, которые разработаны ведущими компаниями мира. На базе современных геоинформационных технологий в сжатые сроки становится возможным решение главных задач: электронное картографирование и прогнозирование, экологический мониторинг, поддержка инженерно-исследовательских работ и т.д. Проведен анализ информационной системы трасс нефтегазопроводов, которая разработана фирмой Piline для Венгерской нефтегазовой корпорации "МОЛ" и обоснована возможность ее применения для газотранспортной системы АТ "Укргазпром".

Розглянуто питання обліку витрат газу. Долсліджено організаційно-технологічні проблеми, що виникають під час аварійно-відновлювальних робіт. Особливу увагу приділено техніці безпеки в газовому господарстві.

Наведено вимоги нормативних актів, що регламентують правила експлуатації зовнішніх газопроводів і споруд систем газопостачання, а також основні положення організації та планування газового господарства й експлуатації технологічного обладнання систем газопостачання. Розглянуто питання оцінки якості конструктивних елементів і захисту газопроводів від корозії.

Отримано аналітичний вираз залежності ефективної потужності, необхідної для компримування газу, від гідравлічного стану ділянки магістрального газопроводу між двома послідовно розташованими компресорними станціями (його коефіцієнта ефективності) для забезпечення необхідної умови транспортування - постійних масових витрат газу (пропускної здатності газопроводу).

Рассмотрена задача идентификации, предназначенная для определения характеристик и показателей фактического состояния газоперекачивающего агрегата (ГПА) на основе данных нормальной эксплуатации или результатов специальных испытаний, проведенных в эксплуатационных условиях. Использование результатов решения задачи позволяет определять показатели состояния ГПА в нормальных условиях, отслеживать их отклонение в процессе эксплуатации.

Розглянуто витікання турбулентного дисперсного потоку очищеного газу в пристінній ділянці робочої камери інерційного пиловловлювача.

Предпринята попытка объединить два направления обработки информации, принятой в системах управления крупными промышленными комплексами: введение и поддержка информационных баз данных об отдельных элементах комплекса и решение сложных вычислительных задач на базе исходных данных, описывающих комплекс в целом.

Поширене застосування поряд з кріогенними рідинами деяких традиційних низькотемпературних зріджених газів, наприклад, двоокису вуглецю, а також великої кількості нових робочих середовищ - перспективних вуглеводних сполук - вимагає вирішення питання випробувань насосів, призначених для їх перекачування за умов високого тиску. Економічно доцільним у багатьох випадках є випробування насосів на більш дешевих і доступних моделюючих рідинах. Розглянуто проблеми вибору й організації випробувань насосів на даних рідинах і деякі питання, пов'язані з даними проблемами.

Реальні гострокінцеві поверхневі та підповерхневі дефекти, що виявлені в тілі труби газопроводу, змодельовано поверхневими напівеліптичними математичними розрізами (тріщинами) в замкнутій циліндричній оболонці. Наведено співвідношення, які зв'язують геометричні розміри дефектів і півосі тріщини. На основі моделі лінійних пружин задачу про напружений стан і граничну рівновагу замкнутої циліндричної оболонки з поверхневою напівеліптичною тріщиною зведено до системи сингулярних інтегральних рівнянь. Побудовано алгоритм її числового розв'язку і проведено чисельний аналіз залежності коефіцієнта інтенсивності напружень від навантаження та геометричних параметрів оболонки та тріщини. Для оболонки, що знаходиться під дією внутрішнього тиску та ослаблена поверхневою поздовжньою напівеліптичною тріщиною, запропоновано замкнуту апроксимаційну формулу, яка зв'язує рівень тиску, розміри оболонки та тріщини та механічні властивості матеріалу за умов граничної рівноваги. Вказано максимальну похибку результатів цієї формули.

Определены причины, месторасположение и объемы потерь природного газа по имеющимся измеренным значениям расходов, давлений и температур газа. Задача идентификации состояния магистрального газопровода сведена к задаче минимизации функции, которая представляет собой сумму квадратов отклонений искомых режимных параметров от их измеренных значений. При этом на искомые режимные параметры (модельные переменные) накладываются ограничения в соответствии с моделью стационарного режима потокораспределения газа в магистральном газопроводе. Для минимизации функции применен метод модифицированных функций Лагранжа.

Наведено загальну схему розрахунку нестаціонарного руху газу в трубопроводі. Досвід використання обчислювальної схеми і конкретних алгоритмів розрахунків нестаціонарних режимів трубопроводів згідно з методом кінцевих елементів показав їх високу ефективність. Вони забезпечують високу точність, великі кроки за часом (години і більше) та незначну (3-5) кількість ітерацій по кожному часовому шару.

Проведено аналіз "технологічних втрат" газу в процесі його дальнього транспортування, які визначаються "балансовим методом" згідно Інструкції Мінстату України N 134 від 5.07.1993 р. за різницею показань витратомірних пристроїв, розташованих "на вході" і "на виході" конкретної системи магістральних газопроводів (МГ). Вперше складено схему утворення "технологічних втрат" з МГ на базі основних складових частин "технологічних втрат" газу. Експериментально встановлено, що частка фактичних витоків газу в атмосферу з потенційно негерметичного обладнання всіх виробничих об'єктів МГ ДП "Укртрансгаз" склала в 1998 р. 2 % від обсягу "технологічних втрат" газу, визначених "балансовим методом". Проведено порівняння цього показника з зарубіжними даними. Сформульовано завдання подальших досліджень даної проблеми.

Наведено характеристику газотранспортної системи України. Відображено основні проблеми, методи та їх технічні вирішення, розроблені в УкрНДІгазу для підвищення ефективності та надійності магістральних газопроводів.

Рассмотрены вопросы, связанные с бурением скважин, разработкой и эксплуатацией газовых и газоконденсатных месторождений. Освещены проблемы подготовки, переработки, транспорта, подземного хранения природного газа. Особое внимание уделено ключевым аспектам экологии, экономики и управления газовой промышленностью.

Розглянуто питання проходки газових свердловин, а також їх капітального ремонту, видобутку природного газу та особливості освоєння покладів вуглеводнів, зокрема, нафтових. Висвітлено деякі проблеми переробки газу та газового конденсату. Наведено результати досліджень щодо транспортування газу та перспектив його підземного зберігання.

Індекс рубрикатора НБУВ: О76-01с11

Рубрики:

Газопроводи

Шифр НБУВ: Ж16683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вплив технічного стану основного обладнання компресорних станцій на режим роботи магістральних газопроводів. Разглянуто алгоритми ідентифікації реальних газодинамічних характеристик газотурбінних установок та відцентрових нагнітачів.