Розглянуто взаємозв'язок ожиріння й остеохондрозу хребта й адекватні засоби й методи фізичної реабілітації хворих з цими патологіями. Зроблено висновок про можливий зв'язок цих захворювань і необхідність ретельного підбору вправ, орієнтованих на лікування двох захворювань одночасно.

Рассмотрена взаимосвязь ожирения и остеохондроза позвоночника и адекватные средства и методы физической реабилитации больных с этими патологиями. Сделан вывод о возможной связи этих заболеваний и необходимости тщательного подбора упражнений, ориентированных на лечение двух заболеваний одновременно.

Prevalence of spine osteochondrosis and obesity is within age aspect. Possible relationship and mutual complication of above diseases as well as adequate means and methods of patient physical rehabilitation are described.

Цель исследования - определить влияние избыточной массы тела и ожирения на содержание стабильных метаболитов оксида азота (нитритов и нитратов) и показатель депонирования свободного NO - S-нитрозотиол у лиц с артериальной гипертензией (АГ). Обследованы 100 пациентов с АГ 1 - 3-й степени в сочетании с избыточной массой тела или ожирением І - ІІІ степени, из них 21 мужчина и 79 женщин, средний возраст - <$E54,34~ symbol С 9,0> года. Для изучения метаболизма NO определяли уровень нитрит-аниона (<$Eroman NO sub 2>-) c реактивом Грисса и нитрат-аниона (<$Eroman NO sub 3>-) в сыворотке крови спектрофотометрическим методом, содержание S-нитрозотиола в сыворотке крови - флюорометрическим методом. У больных с АГ и избыточной массой тела или ожирением снижается содержание конечных метаболитов азота оксида, что косвенно указывает на уменьшение его вазоактивного пула, и увеличивается количество стабильного метаболита NO - S-нитрозотиола. Этот факт ассоциируется с увеличением окисления NO в условиях оксидантного стресса и эндотелиальной дисфункции. Увеличение количества S-нитрозотиола у обследуемых больных может быть связано с повышением индуцибельной NOS.

The aim of the study was to investigate the level of nitrite/nitrate anion and S-nitrosotiole at overweight or obesity patients. We examined 100 patients 1 - 3 degree of arterial hypertension with overweight or obesity; 21 of them were men and 79 - women, mean age <$E54,34~ symbol С 9,0> years. The comparison group consisted of 16 practically healthy persons comparable by gender and age with the main groups. Blood serum content of nitrite-anion had been determined with Griss reagent and nitrate- anion by spectrophotometric method, S-nitrosotiole by fluorometric method. Hypertensive patients with overweight or obesity manifest the decline of NO end metabolites level in blood serum, which is an indirect proof of vasoactive nitric oxide pool decrease. The decrease of NO vasoactive pool in hypertensive patients with overweight or obesity is associated with the increase of its oxidation in the condition oxidant stress and endothelial dysfunction. The increased quantity of NO - S-nitrosotiole estable metabolite. The increase of S-nitrosotiole quantity in patients with arterial hypertension and with overweight or obesity may be related to the increase of inducible NO-synthase activity.

Наведено дані щодо структури, функцій та ролі нещодавно відкритого "гормону голоду" - греліну в організмі людини. Описано роль греліну у формуванні апетиту у людини, величини його вмісту у крові хворих на ожиріння та анорексію. Показано роль рівня греліну в процесах запам'ятовування і здатності до навчання, а також його роль в разі депресій та станів хронічного стресу. Наголошено на перспективі на основі греліну розробити нові способи лікування вказаних захворювань.

Приведены данные о структуре, функциях, роли в организме человека открытого недавно "гормона голода" - грелина. Описана роль грелина в формировании аппетита у человека, величины его уровня в крови у больных с ожирением, анорексией. Показана роль уровня грелина в процессах запоминания и способности к обучению, а также при депрессиях и состояниях хронического стресса. Открыты перспективы на основе грелина разработать новые способы лечения указанных заболеваний.

Data on the structure, functions and role of a recently developed "hormone of starvation" - ghrelin are given in this literature review. The role of ghrelin in forming human appetite is described. Its level was studied in blood of patients with obesity and anorexia. The influence of ghrelin level on the processes of memorizing and education capacity, and also its role in case of depression, chronic stress was shown. Prospects are opened for developing new methods in the treatment of these diseases based on ghrelin.

Проанализированы распространенность ожирения и его влияние на состояние здоровья. Освещены причины и виды ожирения, психотерапевтические методы воздействия, методика психокоррекции Г.Н. Сытина, основы диетотирапии при ожирении. Рассмотрены вопросы санаторно-курортного, физиотерапевтического, медикаментозного и хирургического лечения.

Проведено дослідження ожиріння як комплексної проблеми, зокрема, проаналізовано вплив даної патології на розвиток захворювань серцево-судинної й ендокринної систем. Описано біологічно активні речовини, дисбаланс яких призводить до розвитку ожиріння та формування серцево-судинних ускладнень. Розглянуто сучасні класифікації ожиріння, досліджено проблеми його диференціювання та діагностування, наведено сучасні методи лікування. Висвітлено концепцію метаболічного синдрому, досліджено епідеміологію ожиріння, проаналізовано його медичні та соціальні наслідки. Розглянуто порушення ендокринної системи, що супроводжуються ожирінням (патологію гіпоталамо-гіпофізарної системи, гіперінсулінізм, гіперкортицизм, дисфункцію жіночих статевих залоз, чоловічий гіпогонадизм, гіперпролактинемію, гіпотиреоз, недостатність гормону росту). Проаналізовано зв'язок між ожирінням і кардіометаболічним ризиком. Систематизовано відомості про спадкові й природжені синдроми, що супроводжуються ожирінням. Наведено результати дослідження синдрому полікістозних яєчників, описано фенотипічні маркери генетичних ендокринопатій. Проаналізовано вплив зниження маси тіла на ризик розвитку та клінічні прояви серцево-судинних захворювань і цукрового діабету II типу.

Проведено исследование ожирения как комплексной проблемы, в частности, проанализировано влияние данной патологии на развитие заболеваний сердечно-сосудистой и эндокринной систем. Описаны биологически активные вещества, дисбаланс которых обуславливает развитие ожирения и формирование сердечно-сосудистых осложнений. Рассмотрены современные классификации ожирения, исследованы проблемы его дифференцирования и диагностирования, приведены современные методы лечения. Освещена концепция метаболического синдрома, исследована эпидемиология ожирения, проанализированы его медицинские и социальные последствия. Рассмотрены нарушения эндокринной системы, сопровождающиеся ожирением (патология гипоталамо-гипофизарной системы, гиперинсулинизм, гиперкортицизм, дисфункция женских половых желез, мужской гипогонадизм, гиперпролактинемия, гипотиреоз, недостаток гормона роста). Проанализирована связь между ожирением и кардиометаболическим риском. Систематизированы сведения о наследственных и врожденных синдромах, сопровождающихся ожирением. Изложены результаты исследования синдрома поликистозных яичников, описаны фенотипичные маркеры генетических эндокринопатий. Проанализировано влияние снижения массы тела на риск развития и клинические проявления сердечно-сосудистых заболеваний и сахарного диабета II типа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.51-2 + Р415.202.1

Рубрики:

Хвороби печінки

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати досліджень можливих патогенетичних механізмів розвитку та прогресування неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у жінок, хворих на ожиріння. У патогенезі НАСГ на тлі ожиріння істотну роль відіграють порушення ліпідного обміну (гіпер- і дисліпідемія, гіпертригліцеролемія, гіперхолестеролемія ліпопротеїнів низької густини, зниження вмісту в крові ліпопротеїнів високої густини, підвищення вмісту в крові лептину), підсилення інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), істотна ендотеліальна дисфункція (дефіцит вазодилятувальних і надлишок вазоконстрикторних субстанцій), порушення реологічних і транспортних властивостей еритроцитів. Препарат "Глутаргін" має вірогідні ліпідкоригувальні, гіполіпідемічні властивості, сприяє нормалізації ліпідного обміну, зменшенню ступеня стеатозу печінки, інтенсивності процесів ПОЛ, усуває ендотеліальну дисфункцію, відновлює морфо-функціональні властивості еритроцитів.

Отмечено, что лейомиома матки (ЛМ) является одной из самых распространенных опухолей женских половых органов. Ожирение встречается у 50 % женского населения в мире. Цель исследования - изучение особенностей соматического и гинекологического статуса больных с ЛМ на фоне ожирения. Обследованы 49 пациенток. Выделены 2 группы больных: 1-я группа - 29 женщин с ЛМ на фоне ожирения, средний возраст - <$E 48,0~symbol С~2,37>, индекс массы тела <$E 35,64~symbol С~1,95>, 2-я группа (контрольная) - 20 женщин с ЛМ и нормальной массой тела, средний возраст <$E 43,03~symbol С~2,87>, индекс массы тела <$E 23,64~symbol С~1,12>. Практически у всех женщин с ЛМ на фоне ожирения встречается экстрагенитальная патология. Для больных ЛМ на фоне ожирения характерна большая продолжительность заболевания ЛМ (в среднем 5,5 лет), а также сочетание с атипической гиперплазией эндометрия (13,79 % женщин с ЛМ на фоне ожирения). У женщин с ЛМ на фоне ожирения имеет место более высокий коэффициент ОТ/ОБ и индекс массы тела.

Проведено оцінку якості життя за системою Moorehead - Ardelt II, розроблено та впроваджено визначення синдрому ласуна у 45-ти хворих на патологічне ожиріння, яким здійснено бандажування шлунка. Дослідження проведено з метою уніфікації результатів та конкретизації показань до виконання певних баріатричних втручань.

Зазначено, що у 25,2 % хворих на морбідне ожиріння (МО) виявляють дисліпідемію, яка проявляється підвищенням рівня тригліцеридів (ТГ), холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності та коефіцієнта атерогенності. Після бандажування (БШ) і шунтування (ШШ) шлунка у хворих на МО відзначають нормалізацію показників ліпідного обміну. За супутнього цукрового діабету II типу шунтування шлунка забезпечує достовірне зниження рівня ТГ і ХС ліпопротеїнів дуже низької щільності, ШШ виявилося більш ефективним втручанням, ніж БШ.

Проведено комплексное гормональное исследование у 45 женщин постменопаузального возраста, из которых 25 страдали ожирением. Выявлена связь нарушений гормонального профиля с характером распределения жировой клетчатки. Вскрыты гормональные механизмы развития заболеваний репродуктивных и экстрагенитальных органов при различных типах ожирения. Подчеркнута важность дифференцированного подхода к ведению женщин с различными типами ожирения.

Наведено дані про ефективність антигомотоксичної терапії у разі холестерозу жовчного міхура, поєднаного з ожирінням. Доведено, що таке лікування сприяє зменшенню клінічних проявів поєднаної патології, корекції дисфункції жовчного міхура та ліпідного спектра крові, поліпшенню його сонографічної картини, зменшенню розмірів холестеринових поліпів чи їх зникненню і зменшенню виявів біохімічних змін у хворих з супутнім стеатогепатитом.

Изучены данные литературы и обобщены результаты наблюдений пациентов после лапароскопического бандажирования желудка (БЖ), а также повторных лапароскопических вмешательств после БЖ у 72-х больных ожирением. Для БЖ использованы две методики: с 1992 по 1999 гг. - "малый" желудок формировали объемом 50 - 100 мл, диаметр соустья составлял 10 - 11 мм, кольцо накладывали через сальниковую сумку; с 1999 г. - супрабурсальное проведение бандажа и формирование "малого" желудка объемом 20 - 25 мл. В ближайшем и отдаленном периоде почти у 80 % пациентов адекватно уменьшалась масса тела. Осложнения в раннем послеоперационном периоде, требовавшие повторного выполнения операции, возникли у 4-х (5,5 %) больных, в отдаленном периоде - у 6-ти (8,3 %). Всем больным произведено повторное лапароскопическое оперативное вмешательство. Отмечено, что при возникновении ранних и поздних осложнений их коррекцию целесообразно проводить с использованием лапароскопических технологий.

На основании сравнительных исследований компонентов липидного спектра, уровней L-аргинина, оксида азота и лептина у пациентов с артериальной гипертензией и сопутствующим ожирением или без него установлено, что гиперлептинемия выступает независимым фактором риска развития кардиоваскулярной патологии при метаболическом синдроме.

Проаналізовано якість життя за системою Moorehead - Ardelt II у 45-ти хворих на морбідне ожиріння, яким здійснено бандажування шлунка, та у 42-х пацієнтів, яким виконано шунтування шлунка. Роботу проведено з метою уніфікації результатів і конкретизації показань до виконання баріатричних операцій.

Установлено зниження апоптозу лімфоцитів і нейтрофілів у хворих на бронхіальну астму у поєднанні із вісцеральним ожирінням у порівнянні з хворими з нормальною масою тіла та нівелюючий вплив поліоксидонію на виявлені порушення.

Проведено комплексное клинико-гормональное исследование 129 женщин, из которых 99 страдали неопухолевой гиперандрогенией надпочечникового генеза на фоне ожирения, а 30 составили контрольную группу. Разработан показатель, основанный на клинико-гормональных критериях, который позволяет повысить точность диагностики поздних (неклассических) форм адреногенитального синдрома, а также провести дифференциальную диагностику адреногенитального, нейрообменно-эндокринного синдромов и синдрома поликистозных яичников у женщин с ожирением.

Проведено комплексное гормональное обследование 70 женщин активного репродуктивного возраста, из них 40 - с различными типами ожирения. Выявлена связь нарушений гормонального профиля с характером распределения жировой клетчатки. Показана взаимосвязь гормональных нарушений с заболеваниями репродуктивной системы у таких пациенток. Подчеркнута важность дифференцированного подхода к ведению женщин с различными типами ожирения.

Разработана и внедрена схема лечения менопаузальных расстройств у женщин с ожирением с использованием препарата растительного происхождения Клеверол. На основании комплексного исследования 155 женщин с менопаузальными расстройствами показано положительное влияние разработанной схемы на течение пери- и постменопаузального периода, а также снижение массы тела преимущественно за счет висцерального жира на фоне лечения.

Разработана схема лечения нарушений менструального цикла (НМЦ) у женщин с различными типами ожирения. На примере 545 женщин, из которых 370 страдали ожирением, изучена эффективность разработанной схемы. Показано, что применение разработанной программы позволило повысить эффективность лечения НМЦ на 20,54 %, а эффективность вторичной профилактики рецидивов НМЦ - на 50,50 %.