Рассмотрены проблемы, связанные с защитой одного из фундаментальных прав человека - права на жилье. Проанализированы результаты приватизации жилищного фонда Украины, его современное состояние в условиях системного кризиса. Предложены основные направления дальнейшего совершенствования жилищной политики в условиях трансформации экономики. Обоснована необходимость разработки специального закона о социальном жилищном фонде для регулирования вопросов создания, выделения, освобождения собственности, сроков аренды, оплаты жилищно-коммунальных услуг.

З урахуванням положень Конституції України, нової правової реформи розглянуто питання житлового права України, охарактеризовано основні засоби його здійснення, зокрема, шляхом будівництва, переходу його у власність, отримання у користування. Визначено суть понять житлового права, житлового фонду, житла. Висвітлено функції та принципи житлового права. Обговорено особливості судового захисту житлових прав.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)211.321.3

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.321.3 + Х819(4УКР)112.031

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.321.3 + Х839(4УКР)112.2

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено порівняльний аналіз чинних правових норм житлового законодавства з нормами попереднього законодавства з даних питань. З'ясовано сутність правих норм з метою їх практичного застосування. Висвітлено правове положення житлово-будівельних кооперативів; підстави набуття права власності на житло через купівлю-продаж, будівництво, спадкування. Охарактеризовано особливості договорів міни, дарування та ренти житла. Узагальнено значний обсяг нормативно-правових актів і досвід їх застосування, проаналізовано наукову літературу з найважливіших питань житлового законодавства.

Приведен сравнительный анализ действующих норм жилищного законодательства с нормами предшествующего законодательства по данным вопросам. Определена сущность правовых норм с целью их практического применения. Освещены правовое положение жилищно-строительных кооперативов; основания приобретения права собственности на жилье через куплю-продажу, строительство, наследование. Охарактеризованы особенности договоров обмена, дарения и ренты жилья. Обобщены значительный объем нормативно-правовых актов и опыт их применения, проанализирована научная литература по наиболее важным вопросам жилищного законодательства.

Доведено, що обмеження майнових прав фізичних осіб з приводу житла можуть встановлюватись, коли це стосується збереження цільового призначення житла та його цілісності, обслуговування внутрішньобудинкових комунікацій та прибудинкових територій або щоб уникнути порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Доказано, что ограничение имущественных прав физических лиц в отношении жилья могут устанавливать, когда это касается сохранения целевого назначения жилья и его целостности, обслуживания внутридомовых коммуникаций и придомовых территорий или во избежание нарушения прав и законных интересов других лиц.

It is proved, that restriction of property rights of physical persons concerning habitation can establish when it concerns preservation of a special-purpose designation of habitation and its integrity, service internal house communications and near house territories, or in order to prevent infringement of rights and legitimate interests of other persons.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.321.3

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми сучасного житлового права, удосконалення правового регулювання реалізації житлових прав громадян за умов ринкових перетворень. Проаналізовано теоретико-правові питання здійснення суб'єктивних житлових прав громадян; структуру житлових правовідносин; об'єкти житлових прав. Розкрито особливості користування житлом у будинках усіх форм власності. Описано організаційно-правові форми утримання приватного житлового фонду, підстави та наслідки припинення житлових правовідносин. Особливу увагу приділено проблемам захисту даних прав.

Рассмотрены проблемы современного жилищного права, усовершенствования правового регулирования реализации жилищных прав граждан в условиях рыночных преобразований. Проанализированы теоретико-правовые вопросы осуществления субъективных жилищных прав граждан; структура жилищных правоотношений; объекты жилищных прав. Раскрыты особенности пользования жилищем в домах всех форм собственности. Описаны организационно-правовые формы содержания частного жилищного фонда, основания и последствия прекращения жилищных правоотношений. Особое внимание уделено проблемам защиты данных прав.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.321.3 + Х839(4УКР)212.3 + У9(4УКР)262.252-21

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено порівняльне дослідження поняття та характерних ознак договору найму (оренди) житла за ЦК України 2003 р. та спеціальних норм житлового законодавства України, присвячених аналогічним питанням. На підставі одержаних результатів сформульовано особливі вимоги для укладання договорів найму житла відповідно до норм глави 59 ЦК України. Розглянуто питання правової характеристики цивільно-правового договору як законодавчої бази регулювання відносин користування житлом (помешканням) у цивільному обігу. Проаналізовано основні поняття та зміст договору найму (оренди) житла й обгрунтовано вимоги щодо його належного виконання. Визначено суть поняття та юридичний зміст засобів забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинних правових норм і узгодження положень ЦК України і житлового законодавства.

Досліджено історію розвитку законодавства, яке регулює договір найму житла, його правову природу. Висвітлено поняття договору найму житла, його види - комерційний та соціальний. Запропоновано систему правових актів, які повинні регулювати договір найму житла у різних житлових фондах. Наведено новий підхід до визначення поняття та правовий зміст договору найму службового житла. З'ясовано види договорів найму, які можна укладати в гуртожитках, розроблено пропозиції щодо встановлення правового статусу гуртожитків як об'єктів житлового фонду.

Досліджено й обгрунтовано теоретичні засади зміни договору найму (оренди) житла. Проаналізовано поняття, типологію та зміст даного договору за Цивільним Кодексом (ЦК) України у порівнянні з вирішенням аналогічних питань у нормах житлового законодавства. Розглянуто питання про засади зміни договору найму (оренди) житла, а також визначено коло випадків зміни зазначеного договору за цивільним і спеціальним (житловим) законодавством. Здійснено аналіз особливостей окремих видів зміни договору найму (оренди) житла. Сформульовано пропозиції стосовно вдосконалення норм чинного законодавства й узгодження положень цивільного та житлового законодавства України.

Досліджено актуальні проблеми цивілістичної доктрини щодо здійснення особами права приватної власності на житло й обмеження цього права. На підставі аналізу національного й іноземного законодавства, судової практики та результатів досліджень, проведених іншими науковцями, запропоновано визначення поняття обмежень права власності. Розкрито зміст цієї правової категорії. Завдяки дослідженню різних критеріїв запровадження обмежень права приватної власності вдосконалено класифікацію обмежень права приватної власності на житло. Наведено рекомендації та пропозиції щодо вдосконаленныя законодавчого регулювання обмежень права приватної вланості на житло, зокрема окремих правомочностей власника: володіння, користування та розпорядження. Доведено, що певні обмеження у чинному цивільному законодавстві неправомірно зменшують права власника.

Досліджено актуальні питання правового регулювання фонду соціального призначення. З метою їх розв'язку розглянуто зарубіжну практику щодо регулювання суспільних відносин у сфері забезпечення житлом соціально незахищених громадян, історичний досвід, чинну нормативно-правову базу та перспективи розвитку законодавства у цій галузі. Досліджено порядок формування фонду соціального призначення та надання житла у ньому. Сформульовано новий підхід до класифікації житлового фонду за призначенням, розглянуто особливості укладення договору соціального найму житла. Сформульовано ряд нових положень. За результатами досліджень запропоновано шляхи вдосконалення законодавства, яке повинно регулювати відносини у фонді соціального призначення.

Комплексно досліджено проблеми сучасного та перспективного розвитку системи правової охорони та захисту житлових прав громадян за умов ринкових перетворень. Проаналізовано теоретико-правові питання здійснення суб'єктивних прав громадян, структуру житлових правовідносин, об'єкти житлових прав, питання користування житлом у будинках усіх форм власності, організаційно-правові форми утримання житлового фонду, підстави та наслідки припинення житлових правовідносин. З'ясовано суть правових норм. Сформульовано практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення житлового та цивільного законодавства з метою досягнення гармонізації законодавства у дослідженій сфері.

Визначено юридичну природу права фізичної особи, зокрема члена сім'ї власника житлового приміщення, на житло. Вперше досліджено правовий статус дійсного та колишнього члена сім'ї власника житлового приміщення. Проаналізовано сучасні проблеми судового захисту прав та законних інтересів членів сім'ї власника житлового приміщення. Наведено рекомендації щодо удосконалення чинного цивільного та житлового законодавства України та практики їх застосування.

Досліджено актуальні питання теоретичного та правозастосувального характеру, пов'язані з правовим регулюванням правовідносин щодо здійснення договорів про житло. Особливості цивільного договору як одного з засобів реалізації права на житло розглянуто в загальному контексті здійснення житлових правовідносин за наступними договірними видами: купівля-продаж, міна, довічне утримання, рента, дарування, найм. Здійснено комплексне дослідження інституту договорів про житло на основі історичного досвіду, цивільного права іноземних країн та вітчизняного цивільного права. На основі аналізу чинного українського законодавства, практики його застосування, законодавства інших країн та наукової цивілістичної літератури сформульовано теоретичні висновки та конкретні пропозиції щодо застосування та вдосконалення правових норм, що регулюють здійснення цивільних договорів про житло та необхідність встановлення особливого правового режиму житла; щодо характеристики, видів та змісту договорів про житло, соціальної функції житла.

Комплексно досліджено правові угоди про приватизоване житло як наслідок житлової приватизації, які визначено потребами правозастосовної практики, в тому числі судової, та приведення їх у відповідність до норм і вимог світової практики. Досліджено концептуальні засади права на житло та особливості нового інституту цивільного права - правочину. Визначено їх генезис, правову природу та види стосовно житла. Розглянуто окремі інститути договірного права щодо утримання приватизованого житла та прибудинкової території, заповіту приватизованого житла. Проаналізовано судову практику розгляду спорів стосовно приватизованого житла. Розроблено рекомендації та пропозиції щодо її удосконалення.

Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування теоретико-методологічних засад і практичного обгрунтування напрямів державної підтримки розвитку житлового будівництва (ЖБ) в Україні. Вироблено рекомендації з удосконалення механізмів державного регулювання цієї галузі. Запропоновано модель формування прямих і зворотних фінансових потоків за реалізації житлових програм, яка характеризує ступінь впливу держави на виробничі та споживчі показники ЖБ. Удосконалено механізм забезпечення молоді житлом, який включає правові, економічні, соціальні й організаційні засади даного забезпечення шляхом державного фінансування та цільового довгострокового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян України. Розроблено методичний підхід до стимулювання попиту та пропозиції житла в рамках інституціальної моделі, в якій у частині реорганізації пропозиції на ринку житла запропоновано формування системи місторегулювання та розвитку комунальної інфраструктури, а в частині стимулювання попиту - розвиток банківського сектору, страхування іпотечних кредитів, кредитних бюро, рієлтерів-брокерів. Обгрунтовано теоретичні положення щодо застосування механізмів інвестування та фінансування ЖБ з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб через фонди фінансування будівництва, випуск безпроцентних (цільових) облігацій, інститути спільного інвестування, фонди операцій з нерухомістю, недержавні пенсійні фонди.