Розроблено теоретичні та нормативно-правові основи функціонування органів кримінальної юстиції в механізмі правоохоронної діяльності. Визначено основні проблеми, пов'язані із їх роботою, а також напрацьовано рекомендації з удосконалення законодавства у цій сфері. Органи кримінальної юстиції розглянуті з урахуванням процедур правоохоронної діяльності, тобто як частина державно-правового механізму, який, грунтуючись на правових приписах, через інституційну систему суб'єктів правоохоронної діяльності забезпечує реалізацію правоохоронних функцій держави, а також досягнення цілей правоохорони. З огляду на оновлення законодавства щодо діяльністі органів кримінальної юстиції України розглянуто функціональні й організаційні аспекти їх роботи. Виявлено прогалини у правовому регулюванні та розроблено пропозиції щодо подальшого реформування правового забезпечення функціонування органів кримінальної юстиції в механізмі правоохоронної діяльності. Концептуально узагальнені та систематизовані положення нового законодавства у сфері правоохоронної діяльності, на основі чого визначено цілі, завдання, принципи й організаційні аспекти функціонування органів системи кримінальної юстиції України, а також розглянуто основні напрями, в яких варто продовжувати реформування цієї системи.

Розроблено наукову концепцію та запропоновано поняття планування та програмування слідчих (розшукових) дій (ППСД), надано рекомендації щодо вдосконалення їх організації та провадження. Запропоновано співвідношення ППСД як категорій криміналістики, розкрито їх природу та функціональне призначення. З'ясовано основні правила (принципи) побудови планів і програм провадження слідчих (розшукових) дій (СД). Розкрито технології ППСД, ситуаційну зумовленість їх побудови та реалізації, наголошено на необхідності дослідження типових моделей поведінки злочинця під час провадження СД. Удосконалено та запропоновано типові форми письмових планів таких СД як допит, одночасний допит двох або більше вже допитаних осіб (очна ставка) та обшук за присутності обшукуваного. Розроблено типову програму провадження обшуку. Акцентовано увагу на пріоритетності застосування цільового підходу до розробки програм провадження окремих СД.

Висвітлено концепцію діяльності прокурорів-криміналістів за умов змін чинного законодавства. Визначено шляхи підвищення ефективності організаційно-тактичних засобів здійснення досудового слідства за матеріалами опитування слідчих. Проаналізовано особливості організації розслідування та проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування техногенних катастроф. Розглянуто питання розкриття та розслідування умисного вбивства (УВ) двох осіб за відсутності тіл загиблих, розкриття УВ, скоєних для заволодіння житлом потерпілих, вчинених організованою злочинною групою. Вивчено досвід організації роботи розслідування службових злочинів з використанням коштів державного бюджету України на надання фінансової підтримки підприємствам АПК, роботи прокуратури у здійсненні нагляду за додержанням законодавства у сфері земельних відносин і реформування АПК.

Освещена концепция деятельности прокуроров-криминалистов в условиях изменений действующего законодательства. Определены пути повышения эффективности организационно-тактических средств осуществления досудебного следствия по материалам опроса следователей. Проанализированы особенности расследования и проведения следственных действий на начальном этапе расследования техногенных катастроф. Рассмотрены вопросы раскрытия и расследования умышленного убийства (УУ) двух лиц при отсутствии тел погибших, раскрытия УУ, совершенных для завладения жильем потерпевших, организованной преступной группой. Изучены опыт организации работы расследования служебных преступлений с использованием средств государственного бюджета Украины на предоставление финансовой поддержки предприятиям АПК, работы прокуратуры в осуществлении надзора по соблюдению законодательства в сфере земельных отношений и реформирования АПК.

Проаналізовано завдання, правові підстави та інші ключові питання здійснення оперативно-розшукової діяльності, її місце та роль у системі розгалужених державно-правових засобів запобігання, розкриття та розслідування злочинів. На підставі аналізу чинного законодавства України описано систему та правовий механізм реалізації даних завдань. Наведено рекомендації щодо дій оперативних працівників у конкретних ситуаціях.

Проанализированы задачи, правовые основания и другие ключевые вопросы осуществления оперативно-поисковой деятельности, ее место и роль в системе разветвленных государственно-правовых средств предотвращения, раскрытия и расследования преступлений. На основании анализа действующего законодательства Украины описаны система и правовой механизм реализации указанных заданий. Изложены рекомендации относительно действий оперативных сотрудников в конкретных ситуациях.

Розглянуто юридико-психологічні особливості дискреції у слідчій діяльності. Встановлено зв'язок між правовими цінностями та дискрецією. Запропоновано визначення понять дискреції, дискреційної норми права та дискреційного рішення. Запропоновано класифікацію дискреції залежно від меж нормативного регулювання. Розроблено методику дослідження особливостей застосування дискреційних повноважень у слідчій діяльності. Для ефективного провадження кримінального судочинства визначено способи закріплення дискреційних повноважень у нормативно-правових актах. Розкрито психологічні особливості обрання слідчими певного варіанту дій у випадках, що передбачають застосування дискреційних повноважень.

Подано постатейний нормативний аналіз Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" з урахуванням змін і доповнень станом на 1 травня 2011 р. Розкрито поняття, завдання, принципи та правові засади даної діяльності. Охарактеризовано права й обов'язки органів, уповноважених на здійснення оперативно-розшукових заходів, показано їх роль в розшуковому процесі. Увагу приділено питанням організації та проведення оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшуковими підрозділами, гарантіям законності під час здіснення даної діяльності, строкам ведення оперативно-розшукових справ, використанню матеріалів оперативно-розшукової діяльності. Висвітлено проблеми соціального та правового захисту працівників оперативних підрозділів.

Наведено характеристику суспільно небезпечного діяння як ознаки об'єктивної сторони умисного убивства за кримінальним правом України та Польщі. Визначено зміст та обсяг поняття "реальна сукупність злочинів", проаналізовано проблему обмеження прав і свобод людини та громадянина у процесі проведення слідчих дій. Розкрито особливості розслідування кримінальних справ про злочини з використанням вибухових пристроїв. Висвітлено питання реалізації принципу особистої недоторканості під час затримання особи. Досліджено діяльність Інтерполу у сфері попередження, розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з транспортними засобами. Розглянуто зарубіжний досвід формування та впровадження виборчих систем (на прикладі країн-членів ЄС). Розкрито роль електронного парламенту у становленні інформаційного суспільства в Україні, охарактеризовано сучасний стан реалізації конституційно-правових норм у державі. Визначено особливості становлення та розвитку інституту президентства в США. Розглянуто конституційний принцип поділу влади в Україні. Проаналізовано діяльність представників Української РСР у спеціалізованих установах ООН у 1940 - 1960-х рр. Наведено результати порівняльного дослідження організації державної влади в Україні та зарубіжних країнах.

Дана характеристика общественно опасного деяния как признака объективной стороны умышленного убийства по криминальному праву Украины и Польши. Раскрыто содержание понятия "реальная совокупность преступлений", проанализироана проблема ограничения прав и свобод человека и гражданина в процессе проведения следственных действий. Раскрыты особенности расследования криминальных дел о преступлениях с использованием взрывных устройств. Освещены вопросы реализации принципа личной неприкосновенности при задержании личности. Исследована деятельность Интерпола в сфере предупреждения, раскрытия и расследования преступлений, связанных с транспортными средствами. Рассмотрен зарубежный опыт формирования и внедрения избирательных систем (на примере стран-членов ЕС). Раскрыта роль электронного парламента в становлении информационного общества в Украине, охарактеризовано современное состояние реализации конституционно-правовых норм в государстве. Определены особенности становления и развития института президенства в США. Рассмотрен конституционный принцип деления власти в Украине. Проанализирована деятельность предствителей Украинской ССР в организациях ООН в 1940 - 1960-х гг. Изложены результаты сравнительного исследования организации государсвенной власти в Украине и зарубежных странах.

Розкрито роль пізнавальної діяльності у кримінальному судочинстві. Проаналізовано співвідношення пізнання та доказування у процесі розслідування злочинів. Розглянуто загальнонаукові засади, принципи, методи, суб'єкти та завдання кримінально-процесуального пізнання. Розкрито зміст пізнавальної діяльності у контексті епістемологічних знань. Наведено результати аналізу практики пізнавальної діяльності слідчого під час розслідування злочинів, описано її форми та види. Розглянуто об'єкт, предмет, структуру й історію розвитку окремої криміналістичної теорії пізнавальної діяльності. Досліджено проблему методичного забезпечення й описано механізми організаційно-тактичного регулювання пізнавальної діяльності слідчого, обгрунтовано шляхи удосконалення його професійної підготовки.

Раскрыта роль познавательной деятельности в криминальном судопроизводстве. Проанализировано соотношение познания и доказывания в процессе расследования преступлений. Рассмотрены общенаучные основы, принципы, методы, субъекты и задачи криминально-процессуального познания. Раскрыто содержание познавательной деятельности в контексте эпистемологических знаний. Изложены результаты анализа практики познавательной деятельности следователя при расследывании преступлений, описаны ее формы и виды. Рассмотрены объект, предмет, структура и история развития отдельной криминалистической теории познавательной деятельности. Исследована проблема методического обеспечения и описаны механизмы организационно-тактического регулирования познавательной деятельности следователя, обоснованы пути усовершенствования качества его профессиональной подготовки.

Розкрито суть і правову природу процесуальної профілактичної діяльності слідчого. Визначено її особливості на досудових стадіях кримінального процесу та запропоновано критерії оцінки ефективності цієї діяльності. На підставі норм чинного законодавства та проекту КПК України досліджено межі виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, що входять до предмета доказування. Охарактеризовано структуру та зміст подання про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів. Обгрунтовано шляхи подолання перешкод, що негативно впливають на процес формування у слідчого внутрішнього переконання у процесі складання подання про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів. З'ясовано систему процесуального контролю за здійсненням профілактичних заходів, зумовлених кримінально-процесуальними відносинами у зв'язку з поданням слідчого. Наведено пропозиції до чинного Кримінально-процесуального кодексу та проекту нового КПК України щодо процесуальної діяльності слідчого щодо попередження злочинів.

Розглянуто комплекс теоретичних та практичних питань щодо оптимізації криміналістичної підготовки слідчих у системі МВС. Досліджено сутність та особливості даного процесу, адекватного сучасним потребам слідчої практики. Запропоновано найбільш оптимальні форми та методи проведення криміналістичної підготовки слідчих на різних етапах криміналістичного навчання (що за змістом відповідають розділам криміналістики), виділено основні форми та методи удосконалення криміналістичної підготовки.

Вивчено сучасний стан взаємодії слідчого з органом дізнання, її межі, правову процедуру та значення для прийняття юридичних рішень. Досліджено організаційно-правові та психологічні умови та чинники, що впливають на зазначену взаємодію. Створено теоретико-правову основу цієї взаємодії, наведено рекомендації щодо змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства та проекту нового КПК України. Розроблено та апробовано процедуру експериментального виявлення та коригування конфліктної установки у взаємодіючих суб'єктів. Визначено професійно-психологічні властивості, необхідні для ефективної взаємодії. Наведено пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення професійної психологічної підготовки слідчого та органу дізнання до взаємодії.

Досліджено особливості становлення та розвитку теорії та практики організації праці слідчих органів внутрішніх справ України. Розроблено періодизацію даного розвитку та визначено головні закономірності, притаманні кожному з цих етапів. На підставі аналізу теоретичних джерел проаналізовано понятійний апарат досліджуваної проблематики. Сформульовано головну мету наукової організації праці слідчих, яка полягає у досягненні максимальної результативності за мінімальних затрат робочого часу, матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, збереження здоров'я працівників і забезпечення високого рівня їх працездатності та задоволення своєю професійною діяльністю. Визначено основні напрямки наукової організації праці слідчих органів внутрішніх справ. Надано визначення нормування роботи слідчих і наведено пропозиції щодо вдосконалення її нормування. Розглянуто особливості стимулювання, адаптації та професійної деформації слідчих в аспекті наукової організації їх праці, питання впливу професійної орієнтації на подальшу професійну діяльність працівників слідчого апарату. Значну увагу приділено питанням зміцнення професійного ядра слідчого апарату. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства.

Здійснено системний аналіз теоретичних підходів до оцінки ефективності професійної діяльності слідчих ОВС України. Уперше подано визначення ефективності зазначеної діяльності, удосконалено систему її принципів. Запропоновано поняття та класифікацію помилок слідчих та проаналізовано особливості витрат їх робочого часу. Визначено вплив організаційних та індивідуальних особливостей на ефективність діяльності та досліджено динаміку професійного розвитку слідчих ОВС. Подано пропозиції щодо удосконалення системи організаційно-правового забезпечення їх професійної діяльності.

Розглянуто актуальні правові, теоретичні та практичні проблеми взаємодії слідчих різних правоохоронних відомств і сучасні форми даного виду спільної діяльності на досудових стадіях кримінального процесу України. Проаналізовано питання, пов'язані з визначенням процесуальної характеристики особливо складної справи як правової підстави для створення міжвідомчих слідчих і слідчо-оперативних груп. Розроблено комплекс методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності спільної погодженої діяльності слідчих різних правоохоронних відомств під час розкриття та розслідування особливо складних кримінальних справ у складі міжвідомчих слідчих і слідчо-оперативних груп. Обгрунтовано основні напрямки прокурорського нагляду та відомчого контролю за їх діяльністю. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, проекту кримінально-процесуального кодексу, відомчих і міжвідомчих нормативних актів з досліджуваних питань.

Наведено загальнотеоретичну характеристику професійної правової свідомості та правової культури слідчого органів внутрішніх справ (ОВС). З'ясовано специфіку та особливості формування професійної правосвідомості та правової культури слідчого ОВС. Розглянуто сутність та шляхи подолання деформації професійної правосвідомості слідчого ОВС та охарактеризовано комунікативні здібності та психологічні якості, які повинен мати слідчий ОВС.

Проаналізовано сутність, завдання та засади взаємодії працівників оперативних підрозділів зі слідчими (ПОПС) в процесі розкриття та розслідування злочинів. Виявлено закономірності розвитку кримінально-процесуального законодавства й іншої нормативно-правової бази України, що регламентує питання взаємодії ПОПС. З'ясовано критерії ефективності взаємодії ПОПС, а також психологічні чинники, що на неї впливають. Визначено професійно-психологічні характеристики діяльності ПОПС. Проведено порівняльний аналіз психологічної структури професійної діяльності ПОПС у контексті організації ефективної взаємодії у ході розкриття злочинів і розслідуванні кримінальних справ. Сформульовано організаційно-правові засади вдосконалення порядку взаємодії ПОПС. Розроблено рекомендації з психологічного супроводження професійної діяльності ПОПС з метою підвищення її ефективності.

Розглянуто загальні питання професійно-психологічної підготовки працівників ОВС взагалі та працівників слідчих підрозділів зокрема. Розкрито сутність професійно-психологічної підготовки, її шляхи та методи, проаналізовано таке явище, як професіоналізм та його складові, охарактеризовано процес професійного становлення особистості працівника ОВС в його позитивному (становлення професіонала) та деструктивному (професійна деформація) ракурсах. Висвітлено особливості та завдання слідчої діяльності, наведено професіограму слідчого як орієнтир для психологічної підготовки. Розкрито спеціальні питання професійно-психологічної підготовки працівників слідчих підрозділів. Охарактеризовано особливості та розвиток пізнавальної сфери слідчих, яка є основою для виконання пошукової і реконструктивної сторін їх професійної діяльності. Вирішено теоретичні та практичні питання, пов'язані з формуванням та розвитком конфліктологічної культури працівників ОВС.

Розкрито сутність категорії "детективна діяльність", досліджено чинне та перспективне законодавство щодо діяльності детективних структур. Висвітлено тенденції розвитку детективної діяльності в сфері захисту бізнесу. Розглянуто види детективної діяльності у контексті захисту економічної безпеки підприємств. Розкрито принципи, типи, форми та методи забезпечення детективної діяльності у сфері економічної безпеки. Охарактеризовано структуру безпекової діяльності організації. Наведено кваліфікаційну характеристику професії приватного детектива. Увагу приділено поведінці та спілкуванню детектива за надзвичайних та конфліктних ситуацій.

Висвітлено історію оперативно-розшукової діяльності (ОРД). Обгрунтовано принципи ОРД, розкрито її правову основу. Охарактеризовано суб'єкти ОРД та їх правовий статус. Приділено увагу питанням інформаційно-аналітичного забезпечення ОРД.

Наведено історико-правовий огляд становлення та розвитку оперативно-розшукової діяльності, розкрито її завдання, поняття та принципи. Досліджено стадії оперативно-розшукового процесу, акцентовано увагу на особливостях і специфіці оперативних заходів. Розкрито завдання та принципи діяльності окремих оперативних підрозділів. На основі сучасного оперативно-розшукового законодавства та з урахуванням практики діяльності професіоналів у досліджуваній сфері проаналізовано проблеми та завдання, розглянуто шляхи їх вирішення. Надано відомості про інформаційне та психологічне забезпеченню оперативно-розшукової діяльності.