Розглянуто необхідність визначення особливого місця університету як органу рефлексії в ідеологічному просторі нової соціальності. Опис локалізації університету стикається з труднощами. Оцінка є залежною і вторинною від загальних соціальних та ідеологічних настанов, з яких починає розглядатися університет і ті завдання, які він має виконувати.

Розглянуто проблеми та тенденції розвитку інноваційної діяльності університету як важливої складової національної інноваційної системи. Досліджено еволюцію моделей фінансування університетської науки, розподіл функцій у системі відносин "держава - наука - бізнес". Визначено основні передумови розвитку форм співпраці з міжнародним і вітчизняним бізнесом у сфері трансферу технологій. Проаналізовано вплив сучасного університету на формування інтелектуальної еліти в Україні та за її межами. Узагальнено досвід провідних університетів світу в науково-технічній сфері та визначено пріоритетні напрями розвитку інноваційного менеджменту в університетах України.

Рассмотрена проблема создания проектно-ориентированного университета. Проанализировано современное состояние проектной деятельности университетов. Идентифицированы основные направления формирования проектно-ориентированного университета и эффекты от использования проектной методологии в данной предметной области.

Розглянуто визначальні детермінанти становлення конкурентоспроможних університетів у глобальному освітньо-науковому просторі. Проаналізовано міжнародний досвід і національні стратегії підвищення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів. Здійснено типологізацію країн за рівнем державної підтримки вищої школи з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу, визначено місце України в одержаній кластерній ієрархії. Запропоновано стратегічні напрями державної політики формування висококонкурентних університетів в Україні.

Описано особливості університетської полікультурної освіти студентів у країнах Західної Європи та США. Зазначено, що головним завданням полі культурної освіти є формування у студентів уявлень про різноманітність культур у світі, виховання позитивного сприйняття національно-культурних та етноконфесійних особливостей народів.

Освещены особенности университетского поликультурного образования студентов в странах Западной Европы и США. Указано, что главной задачей поликультурного образования является формирование у студентов представлений о разнообразии культур в мире, воспитание положительного восприятия национально-культурных и этноконфессиональных особенностей народов.

The article deals with the features of university multicultural education of students in the countries of the Western Europe and the USA. It is specified, that the main task of multicultural education is formation at students of representations about a variety of cultures in the world, education of positive perception national - cultural and ethnic-confessional features of peoples. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розглянуто філософсько-світоглядний аспект трансформації концепції розвитку університетів у контексті вирішення протиріч, породжених глобалізацією та інформаційною революцією. Запропоновано шляхи їх подальшого розвитку, сутність яких - у внутрішній і зовнішній консолідації зусиль. У встановленні прозорих і зрозумілих для всіх країн і народів правил гри, а головне, у підсиленні протидії негативним явищам сучасного світу й одночасно - нарощуванні свого потенціалу провідників демократії, гуманізму і людинолюбства на основі повної автономії університетів. Наголошено на тезі аполітичності та світськості університетської освіти, яка, апріорі, повинна поєднувати гуманістичні, сціентичні та педагогічні ідеали за умов кризи цінностей та есхатологічних очікувань.

Рассмотрен философско-мировоззренческий аспект трансформации концепции развития университетов в контексте разрешения противоречий, порожденных глобализацией и информационной революцией. Предложены пути их дальнейшего развития, сущность которых - во внутренней и внешней консолидации усилий, установлении прозрачных и понятных для всех стран и народов правил игры, а главное, в усилении противодействия негативным явлениям современного мира и одновременно - в наращивании своего потенциала проводников демократии, гуманизма и человеколюбия на основе полной автономии университетов. Отмечен тезис о необходимости аполитичности и светскости университетского образования, которое, априори, должно сочетать гуманистические, сциентические и педагогические идеалы в условиях кризиса ценностей и эсхатологических ожиданий.

Globalization and information revolution reinforce considerably the role of the mind as a strategic resource of civilization's development. The mind concentrates in the universities, so universities become the centre of all the changes. How should a university change to fulfill its historical mission, to justify entrusted hopes? A change of general philosophy of educational process organization, basic world look, list of specialties, educational technologies; the strengthening of internal and external consolidation, establishment of transparent and understandable rules of interaction and cooperation for all countries, i. e. analysis of the universities' future development, possibly, is the answer on the above question. The universities, as centers of culture, have to extend their potential as the agents of democracy, humanity, tolerance, solidarity, mutual understanding, cultural and national interconnection.

Увагу приділено феномену автономії університету як фактору його модернізації. Виходячи з постструктуралістського підходу, автономія університету розглянуто як характеристику університетського поля й проаналізовано за допомогою концептів "рефракція", "плата за вхід" та виконання унікальної ролі в розвитку суспільства та держави. Зазначено, що кожен етап модернізації суспільства провокує модернізацію освітньої системи, зокрема університету як провідної її частини, та зміну розуміння автономії. Запропоновано розглядати формування адаптаційно-інноваційного потенціалу студента як місію сучасного українського університету. Розроблено систему показників та емпіричних індикаторів адаптаційно-інноваційного потенціалу студента та доведено, що класичний університет сприяє формуванню такого потенціалу, зокрема за допомогою реалізації специфічних практик. Адаптовано методику Г. Хофстеде для виявлення модального типу українського студентства. Виділено такі його характеристики, як орієнтація на власні сили, прагнення до самореалізації, досягнення компромісу в конфліктних ситуаціях, упевненість у власних можливостях впливу на вирішення важливих суспільно-політичних питань. Відзначено, що такий тип студента більшою мірою характерний для класичних університетів порівняно зі спеціалізованими ВУЗ.

Осуществлен анализ теоретических и практических аспектов жизнедеятельности современных университетов. Уделено внимание их истории и парадигмальным основам развития. Изучены миссия и функции университета в контексте мировых тенденций развития высшего образования. Сделаны акценты на влиянии социальной среды на современные университеты и их потенциале. Представлены статистические и социологические данные, демонстрирующие динамику изменений университетской среды.

Проаналізовано погляди зарубіжних науковців на стан сучасної університетської освіти з акцентуванням на трансформаційних процесах в її змістовій складовій. Акцентовано увагу на шести головних чинниках впливу на університетську освіту: глобальні зміни світової економіки, неспроможність національних ринків праці забезпечити роботу випускникам ВНЗ, суперечності між наповненням державних бюджетів і вартості навчання молоді, тенденція до поступового зменшення фінансових преференцій, які забезпечував диплом ВНЗ, великий масив інформаційних джерел, втрата провідними університетами Заходу переваги над іншими закладами світу. Виокремлено позитивні та негативні риси моделей університетської освіти, які виконано аналітиками Великобританії. Наведено та охарактеризовано п’ять моделей ВНЗ: "елітарний університет", "масовий університет" з численним представництвом вихідців з середнього класу і комбінованою формою навчального процесу; "університет-ніша" – невеликий заклад з кваліфікованим персоналом і супроводом кожного студента; "локальний університет"; "процес безперервного навчання".

Проанализированы взгляды зарубежных ученых на состояние современной университетского образования с акцентом на трансформационных процессах в его содержательной составляющей. Акцентировано внимание на шести главных факторах влияния на университетское образование: глобальные изменения мировой экономики; несостоятельность национальных рынков труда обеспечить работу выпускникам ВУЗов; противоречия между наполнением государственных бюджетов и стоимостью обучения молодежи; тенденция к уменьшению финансовых преференций, которые обеспечивал диплом ВУЗа, большой массив альтернативных информационных источников, потеря ведущими университетами Запада преимущества перед другими заведениями мира. Выделены положительные и отрицательные черты моделей университетского образования, выполненные аналитиками Великобритании. Приведены и охарактеризованы пять моделей высших учебных заведений: “элитарный университет”, “массовый университет” с многочисленным представительством выходцев из среднего класса и комбинированной формой учебного процесса, “университет – ниша” – небольшое заведение с квалифицированным персоналом и сопровождением каждого студента, “локальный университет”; “процесс непрерывного обучения”.

It is specified the features of a condition and the main tendencies of the volution of modern states and the accent on the necessity of a performance of objective scientific analyses is made. An existence of agencies in the democratic states which compete with universities and carry out qualitative analyses is underlined. The main point of the prospects’ analysis of changes of the university education carried out in Great Britain is considered in details. It is specified on its advantages and disadvantages and analyzed the offers in aspects of their applicability in Ukraine.

Розглянуто взаємозв'язки між глобалізацією і розвитком вищої школи, визначено особливості цих процесів у США та вказано на спільні та відмінні риси у сфері німецької і російської університетської освіти. Зроблено порівняльний аналіз навчальних програм державних і приватних ВНЗ; наведено приклади, які досвідчують ефективну діяльність і великий потенціал ВНЗ. Обгрунтовано необхідність проведення реформ у західноєвропейській системі вищої освіти, які виходять за рамки Болонського процесу. Проаналізовано однобічні тенденції до модернізації (розраховані на "віртуальний" університет), висвітлено ризики, пов'язані з федеральною реформою.

Рассмотрена взаимосвязь между глобализацией и развитием высшей школы, проанализированы особенности этих процессов в США и определены общие и отличительные черты немецкого и российского университетского образования. Сопоставлены государственные и частные учебные заведения; приведены примеры их эффективной деятельности. Обоснована необходимость проведения реформ в западноевропейской системе высшего образования, которые выходят за рамки Болонского процесса. Проанализированы односторонние тенденции модернизации, которые рассчитаны на "виртуальный" университет, а также риски, связанные с федеральной реформой.

The author deals with the influence of globalization on higher education development, defines the peculiarities of the process in the USA and points out common and different points in the sphere of German and Russian university education. The author provides detailed comparative analysis of state and private educational institutions; effectiveness and big potential of the latter is underlined by specific examples. The article provides the ground for the necessity of reforms implementation in the system of higher education of Western Europe that are outside Bologna process. One-sided modernization tendencies (for the "virtual" university) as well as risks that federal reform (that the Germans are striving for) may bring along are analyzed in the article.

Приділено увагу теоретичним, методологічним, світоглядним і практичним аспектам діяльності університету в контексті викликів сучасної епохи. Визначено парадигмальний статус університету в контексті онтологічних та епістемологічних вимірів, його історичної місії, тенденцій розвитку університетської освіти в XXI ст. Розглянуто питання входження в європейський освітній і науковий простір. Охарактеризовано процеси трансформації університету в Україні часів незалежності. Досліджено механізми використання потенціалу університетів у модернізаційній стратегії нашої держави.

Наведено теоретико-методологічне розв'язання актуальної проблеми щодо осмислення сутності, особливостей становлення, функціонування і розвитку найвищого університетського потенціалу за умов глобалізації, ефективних інструментів і механізмів його оцінювання, регулювання, забезпечення, ідентифікації модельних зразків. Обгрунтовано концептуальні засади формування такого потенціалу в Україні.

Проанализирована деятельность эндаумент-фондов зарубежных университетов. Обоснованы социальные последствия пожертвований элитным университетам. Выявлены препятствия для благотворительности и создания образовательных эндаументов в Украине.