The article deals with the problem-based learning (PBL) that combines theoretical knowledge and practice in the educational process. PBL is an effective learning method through which the students become responsible and initiative. PBL main goals, principles and steps of implementation are observed in the article. PBL is a constructive, self-directed, collaborative and contextual process and has the potential to prepare students more effectively for future learning and profession. The main objectives of PBL are described in the article: constructing an extensive and flexible knowledge base; developing effective problem-solving abilities; becoming effective collaborators; being motivated to learn, work and research. It is cleared up that PBL focuses on practical learning where students solve real life badly structured problems. It is shown that the educational process is organized around the interdisciplinary problems and it can help students to learn integrally. The participants of problem-based learning process have to plan, monitor and evaluate the learning process actively, interpret prior knowledge and experience and after their self-study and mutual interaction within the group, they are able to construct and reconstruct their knowledge networks. The author states that implementation of PBL in the educational process gives students a sense of ownership over their learning and empowers participants with valuable skills that motivate students to learn and ability to achieve good results. The main ways of implementation of PBL in Ukrainian higher educational institutions and some recommendations are given in the article.

Розглянуто взаємозв'язок між університетами й виробництвом, що істотно впливає на розвиток інноваційної політики та національних інноваційних систем у деяких країнах. Стверджено, що реалізація інноваційної політики неможлива без змін в існуючих навчальних закладах і системі вищої освіти.

Надано результати одного з етапів дослідження розвитку університету як ядра регіональної інноваційної системи. Описано прояви корупції в інноваційній діяльності університету та розглянуто специфічні риси корупції у досліджуваній сфері. Доведено, що рівень корупції в інноваційній діяльності університету можна знизити шляхом розробки механізмів у межах концепції потрійної спіралі, згідно з якою університету відводиться ключова роль у становленні регіональної інноваційної системи, у цьому випадку активне громадянське суспільство є регулятором і контролером процесу взаємодії системи університет - бізнес - держава.

The article under discussion focuses on the issue of perspectives for national higher education in the context of world and European trends. The main stream is that of university autonomy. It entails theoretical and practical in-service training of university faculty and administration to make them ready for the process. Autonomy is considered as the leverage for the university ability to affectively respond to evolving society needs in training new specialists.

The article under discussion focuses on the issue of university autonomy for Ukrainian universities with the accent on curriculum changes as one of its aspects.

Побудовано структуру діяльності ВНЗ у вигляді бінарного дерева на основі принципу гармонійності, визначено особливості та визначальні ознаки розподілу вершин дерева на кожному рівні декомпозиції.

Досліджено тенденції розуміння якості університетської освіти сучасним студентством на прикладі національного вищого навчального закладу. Розкрито позиції цієї соціальної групи про змістовні аспекти поняття якості освіти, її структурні компоненти, проаналізовано особливості оцінювання студентами якості навчальної діяльності їх університету та основних методів її підвищення в цілому.

Досліджено теоретико-методологічні основи формування та оцінки соціального потенціалу вищого навчального закладу за умов сучасного розвитку вітчизняної економіки та євроінтеграції. Доповнено інструментарій наукового пізнання формування соціального потенціалу вищого навчального закладу використанням методу аналізу локальних складових потенціалу.

Увагу приділено аналізу перспектив розвитку методології дослідження етичних цінностей сучасної університетської освіти. Розглянуто сучасні тренди теорії пізнання у їхньому стосунку до філософії освіти й етики: аксіологію, комунікативну філософію, оновлений інституціоналізм і теорію практик. Проаналізовано основні складові предметного поля морально-етичної проблематики сучасного університету: співвідношення когнітивних та аксіологічних характеристик вищої освіти, особливості набуття ідентичності особистістю та спільнотами у сучасному суспільстві загалом і сучасному університеті зокрема, взаємозв'язок історичних етапів розвитку суспільної моралі й освітніх цінностей, особливості етичного заломлення проблематики соціальної рівності/нерівності у сучасній освіті загалом і вищій освіті зокрема та нарешті ціннісну проблематику визначення якості вищої освіти і перспектив її надання протягом усього життя. Приділено увагу аналізу співвідношення фактичного та контрфактичного у вищій освіті - від визначення її цілей та до оцінювання повноти й якості їх досягнення. Розглянуто основні аспекти формування етики викладача вищої школи - послідовно від аналізу етичної специфіки професій, пов'язаних із суспільною комунікацією, через розгляд різних вимірів здійснення такої комунікації викладачем вищої школи та до осмислення основних вимог до укладання сучасного етичного кодексу викладача вищої школи.

Розглянуто питання відповідності закладів, що мають статус "університет", ознакам університету класичного. Розкрито ознаки класичного закладу університетського типу, з ними зіставлено загальні та специфічні риси університету некласичного, зокрема педагогічного.

Наведено етапи розвитку і становлення університетської освіти в Україні й у світі в цілому. Охарактеризовано особливості сучасної вітчизняної та європейської вищої освіти, охарактеризовано основні структурні підрозділи ВНЗ та студентські організації. Подано інформацію про основні етапи формування та впровадження принципів Болонського процесу.

Розглянуто процес фундаменталізації професійної освіти як загальнодидактичний принцип створення університетських програм, що забезпечують студентам теоретичну базу знань, якісну загальноосвітню підготовку, широту загальноосвітнього та професійного світогляду.

Рассмотрен процесс фундаментализации профессионального образования как общедидактический принцип создания университетских програм, обеспечивающих студентам теоретическую базу знаний, качественную общеобразовательную подготовку, широту общеобразовательного и профессионального кругозора.

It is suggested to consider fundamentalization of professional education as a general didactic principle of creating university programs which provide students with rather powerful theoretical base of knowledge, qualitative general education preparation, breadth of general educational and professional outlook.

Розглянуто питання університетської освіти України в контексті Болонського процесу. Висвітлено світові освітні тенденції та розкрито питання державної політики України в галузі освіти. Наведено формування парадигми вищої освіти. Розкрито індивідуалізацію освіти як шлях формування конкурентоздатного фахівця. Висвітлено особливості інженерно-технічної спеціальності. Розглянуто самостійну роботу студентів як основну форму навчального процесу.

Розглянуто необхідність створення системи управління якістю підготовки педагогічних кадрів у класичному університеті та розробки моделі формування професійно-педагогічної спрямованості студентів. Розглянуто місце та значення класичного університету у підготовці педагогічних кадрів. Визначено проблеми вдосконалення педагогічної підготовки студентів університетів. Наведено приклад позитивного досвіду ЛНУ ім. Тараса Шевченка щодо реалізації механізму управління якістю підготовки педагогічних кадрів.

Проаналізовано основні напрями модернізації української освіти відповідно до Болонських декларацій. Охарактеризовано програми у сфері освіти та науки, орієнтовані на новітні перетворення в освіті (інтеграція та зміцнення європейського дослідницького простору, зміцнення структури, незалежні дослідження в ядерній сфері, європейські спільні дослідницькі центри). Зазначено, що українська освіта відрізняється фундаментальним характером природничих та інженерних навчальних програм, і в процесі впровадження європейських стандартів виникає ризик зниження якості підготовки фахівців. Звернено увагу на те, що в Меморандумі про вищу освіту Європейського співтовариства (1991 р.) щодо якості освіти говориться не про саму якість, а про систему гарантій такої якості, яка б забезпечувала привабливість освіти.

Проанализированы основные направления модернизации украинского образования в соответствии с Болонскими декларациями. Охарактеризованы программы в сфере образования и науки, ориентированные на новейшие преобразования в образовании (интеграция и укрепление европейского исследовательского пространства, укрепление структуры, независимые исследования в ядерной сфере, европейские совместные исследовательские центры). Отмечено, что украинское образование отличается фундаментальным характером естественных и инженерных учебных программ, и при внедрении европейских стандартов возникает риск снижения качества подготовки специалистов. Обращено внимание на то, что в Меморандуме о высшем образовании Европейского сообщества (1991 г.) по качеству образования говорится не о самом качестве, а о системе гарантий такого качества, которая бы обеспечивала привлекательность образования.

Main directions of Ukrainian education modernization according to the Bologna declarations are analyzed in the article.

Досліджено теоретичні та методологічні засади формування культуротворчості студентів університетів. На підставі узагальнення тенденцій становлення нової виробничої парадигми розроблено модель культуротворчої праці. Створено концепцію формування культуротворчості студентів університетів як теоретичну основу підвищення ефективності фахової підготовки. Розроблено педагогічну теорію формування культуротворчості студентів університетів, зокрема обгрунтовано універсальну поведінкову модель фахівця за умов продукування нового як звичної форми професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему формування культуротворчості студентів університетів як сукупність упорядкованих дій, що врівноважують соціокультурні процеси в системі соціокультурна цінність - культуротворець.

На основі архівно-документальної бази, здобутків вітчизняних і учених діаспори досліджено багатогранний процес утворення та діяльності державних українських університетів у зазначений період через з'ясування основних чинників університетотворення й усіх важливих складових життя національних вищих шкіл. Висвітлено перші спроби українізації російськомовних університетів в Україні, заснування та діяльність Київського народного українського університету (березень 1917 р. - квітень 1918 р.). Проаналізовано процес формування та відкриття державних українських університетів, нормативно-правову базу національної університетської освіти (січень 1918 р. - жовтень 1920 р.). Розглянуто кадровий потенціал і студентський контингент, творення матеріально-технічної й інформаційної бази державних українських університетів (серпень 1918 р. - лютий 1921 р.). Значну увагу приділено освітній і науковій діяльності українських університетів, проблемі соціального захисту науково-педагогічних, навчально-допоміжних і технічних працівників і студентів (серпень 1918 р. - лютий 1921 р.). Охарактеризовано діяльність українських університетів як опори національного державотворення та рушіїв освітньо-культурного відродження країни (1917 - 1920 рр.).

Розглянуто історію становлення та розвитку найдавнішого вищого навчального закладу Поділля - Кам'янець-Подільського національного університету, який розпочав свою роботу у часи Української революції 1917 - 1920 рр. Викладено матеріали про утворення факультетів й організацію навчально-виховного процесу на різних етапах становлення ВНЗ (зокрема, в 1918 - 1921, 1921 - 1930, 1930 - 1933, 1939 - 1997, 1997 - 2003, 2003 - 2008 рр.), охарактеризовано його професорсько-викладацький склад і визначено пріоритетні напрями наукової діяльності. Висвітлено участь викладачів і студентів Кам'янець-Подільського національного університету у міжнародних студентських конференціях, викладено перелік основних наукових і науково-методичних праць учених університету та збірників студентських наукових робіт, опублікованих у 2007 р.

Рассмотрена история становления и развития давнейшего учебного заведения Подолья - Каменец-Подольского национального университета, начавшего свою работу во времена Украинской революции 1917 - 1920 гг. Изложены материалы об образовании факультетов и организации учебно-воспитательного процесса на разных этапах становления ВУЗ (в частности, в 1918 - 1921, 1921 - 1930, 1930 - 1933, 1939 - 1997, 1997 - 2003, 2003 - 2008 гг.), охарактеризован его профессорско-преподавательский состав и определены приоритетные направления научной деятельности. Освещено участие преподавателей и студентов Каменец-Подольского национального университета в международных студенческих конференциях, изложен перечень основных научных и научно-методических работ ученых университета, а также сборников студенческих научных работ, опубликованных в 2007 г.

Розкрито складові процесу творення та діяльності державних українських університетів. Висвітлено перші спроби українізувати російськомовні упіверситети в Україні, заснування та діяльності Київського народного українського університету, процесу формування та відкриття державних українських університетів, нормативно-правової бази національної університетської освіти, з'ясуванню кадрового потенціалу та студентського контингенту, матеріально-технічної й інформаційної бази нових вишів, освітньої та наукової діяльності українських університетів, проблеми соціального захисту науково-педагогічних, навчально-допоміжних і технічних працівників і студентів, а також місця нових університетів у державотворенні й освітньо-культурному відродженні країни.

Розглянуто питання про участь Українського наукового товариства та його найбільш активних членів у творенні і забезпеченні функціонування українських університетів - важливих осередків національного відродження українства.