На основі архівних документів та опублікованих матеріалів досліджується процес формування педагогічних кадрів України у 1917-1937 роках. Глибоко розкриваються форми і методи підготовки й перепідготовки учительських кадрів, підходи радянської влади до різних категорій учительства. Вивчено адміністративно-командні методи формування учительства, прискорення темпів підготовки учителів в умовах всеобучу, їхню перманентну соціально-класову фільтрацію, залучення педагогів до громадсько-політичної роботи. Показано турботу Радянської держави про школу й народного учителя, зусилля, спрямовані на поліпшення умов праці та побуту шкільних працівників, складності у їхньому здійсненні на усіх етапах розглянутого періоду. Підбито підсумки дослідження й дано сучасну оцінку деформаціям державної політики й учительства в умовах тоталітарного режиму.

Висвітлено просвітницьку діяльність повітових земств Північноприазовського регіону другої половини ХІХ - початку ХХ ст., а також діяльність в Мелітополі вищих педагогічних курсів у першій половині 1920-х рр., які стали основою для розвитку системи вищої педагогічної освіти на Мелітопольщині. Проаналізовано особливості організації дозвілля студентів у даних закладах зазначеного періоду.

Освещены просветительская деятельность земств Югоприазовского региона второй половины ХІХ - начала ХХ ст., а также деятельность в Мелитополе высших педагогических курсов в первой половине 1920-х гг, послуживших основой для организации системы высшего педагогического образования на Мелитопольщине. Проанализированы особенности организации досуга студентов в данных заведениях в указанный период.

Висвітлено проблеми та тенденції вивчення загальнопедагогічних дисциплін в Україні у період 1930 - 1980 рр. Наведено принципи методологічного проектування в сучасній педагогічній освіті. Розглянуто питання загальнопедагогічної підготовки вчителя за умов часткової демократизації суспільства, а також особливості формування професійно-значущих рис вчителя.

Освещены проблемы и тенденции изучения общепедагогических дисциплин в Украине в период 1930 - 1980 гг. Приведены принципы методологического проектирования в современном педагогическом образовании. Рассмотрены вопросы общепедагогической подготовки учителя в условиях частичной демократизации общества, а также особенности формирования профессионально-значимых качеств учителя.

Висвітлено життєвий шлях, наукову та громадську діяльність відомого українського педагога та краєзнавця В.С. Прокопчука. Наведено бібліографічні описи його наукових праць і список літературних джерел про нього.

Освещены жизненный путь, научная и обществання деятельность известного украинского педагога и краеведа В.С. Прокопчука. Приведены библиографические описания его научных работ и список литературных источников о нем.

Розглянуто питання національно-патріотичного виховання та самоорганізації студентів Кам'янець-Подільського державного українського університету в 1918 - 1920 рр. Висвітлено історію бібліотеки та факультетів, а також міжнародне співробітництво Кам'янець-Подільського національного університету. Проаналізовано зміни в національно-культурній сфері Поділля наприкінці XVIII - початку ХІХ ст. та їх особливості, культурно-освітнє середовище міст Подільської губернії у другій половині ХІХ - початку ХХ ст., діяльність владних структур української держави на Поділлі у даній сфері в 1918 р. Розкрито роль православного духовенства у розвитку початкової освіти на Поділлі наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., особливості розвитку православно-католицьких відносин у даному регіоні на початку ХХ ст. Розглянуто питання про українізацію православної церкви у подільському регіоні в 1920-ті рр. Описано засоби та форми нацистської пропаганди в рейхскомісаріаті "Україна" за матеріалами генерального округу Волинь - Поділля. Визначено умови праці подільських репатріантів - представників міської та сільської інтелігенції в повоєнному радянському суспільстві.

Рассмотрены вопросы национально-патриотического воспитания и самоорганизации студентов Каменец-Подольского государственного украинского университета в 1918 - 1920 гг. Освещены история библиотеки и факультетов, а также международное сотрудничество Каменец-Подольского национального университета. Проанализированы изменения в национально-культурной сфере Подолья конца XVIII - начала ХІХ ст. и их особенности, культурно-образовательная среда городов Подольской губернии во второй половине ХІХ - начала ХХ ст., деятельность властных структур украинского государства на Подолье в данной сфере в 1918 г. Раскрыты роль православного духовенства в развитии начального образования на Подолье конца ХІХ - начала ХХ ст., особенности развития православно-католических отношений в данном регионе в начале ХХ ст. Рассмотрен вопрос об украинизации православной церкви в подольском регионе в 1920-е гг. Описаны средства и формы нацистской пропаганды в рейхскомиссариате "Украина" по материалам генерального округа Волынь - Подолье. Определены условия труда подольских репатриантов - представителей городской и сельской интеллигенции в послевоенном советском обществе.

Наведено результати ретроспективного аналізу розвитку освітніх технологій у педагогічних ВНЗ України у другій половині XX - на початку XXI ст. Розглянуто теоретичні засади, критерії оцінювання, структуру та класифікації освітніх технологій, проаналізовано еволюцію технологічного підходу у зарубіжній педагогіці. Показано зумовленість освітніх процесів суспільно-політичними тенденціями, охарактеризовано основні типи навчальних і соціально-виховних технологій 1950 - 1960-х, 1970-х, 1980 - 1990-х рр., які використовувались у системі вищої педагогічної освіти, визначено їх ефективність і недоліки. Висвітлено питання формування системи підготовки педагогів до впровадження освітніх технологій у навчально-виховний процес. Визначено перспективні напрями розвитку й особливості реалізації сучасних освітніх технологій у педагогічних ВНЗ незалежної України.

Изложены результаты ретроспективного анализа развития образовательных технологий в педагогических ВУЗ Украины во второй половине XX - начале XXI ст. Рассмотрены теоретические основы, критерии оценивания, структура и классификации образовательных технологий, проанализирована эволюция технологического подхода в зарубежной литературе. Показана обусловленность образовательных процессов общественно политическими тенденциями, охарактеризованы основные типы учебных и социально-воспитательных технологий 1950 - 1960-х, 1970-х, 1980 - 1990-х гг., которые использовались в системе высшего педагогического образования, определена их эффективность и недостатки. Освещены вопросы формирования системы подготовки педагогов к внедрению образовательных технологий в учебно-воспитательный процесс. Раскрыты перспективные направления развития и особенности реализации современных образовательных технологий в педагогических ВУЗ независимой Украины.

Викладено літературу та друковані праці про відомого маріупольського краєзнавця, ветерана краєзнавчого руху Донеччини, члена Донецького відділення Всеукраїнської спілки краєзнавців, Почесного краєзнавця Донеччини, кращого освітянина 2001, 2003, 2004рр., лауреата регіонального конкурсу "Книга Донбасу-2007" П.І.Мазура.

Изложена литература П.И.Мазура, печатные труды про известного мариупольского краеведа, ветерана краеведческого движения Донецкой области, члена Донецкого отделения Всеукраинского общества краеведов, Почетного краеведа Донецкой области, лучшего деятеля образования 2001, 2003, 2004 гг., лауреата регионального конкурса "Книга Донбаса-2007" П.И.Мазура

Досліджено динаміку становлення та розвитку ідей змісту, форм і методів теорії та практики музичної освіти студентів педагогічних навчальних закладів України (1917 - 1933 рр.). Розкрито провідні етапи розвитку ідей музичної освіти (кінець ХІХ - початок ХХ ст., 1917 - 1933 рр.) та визначено головні складові її змісту: теоретичні, музичні та загально-педагогічні знання, спеціально-методичні знання, уміння та навички, формування педагогічної майстерності. Виявлено традиційні та визначено нові форми і методи практичної навчально-виховної діяльності майбутніх музичних працівників різного профілю. Проаналізовано особливості проведення педагогічної практики студентів у музичних класах, студіях, лабораторіях та установах соціального виховання. Висвітлено тенденції та накреслено шляхи подальшого використання набутого досвіду в сучасній національній системі освіти та виховання молоді.

Проведено грунтовний аналіз теоретичних основ правової культури у ретроспективі функціонування української вищої педагогічної школи за період 1917 - 2002 рр. Розглянуто поняття правової культури в історії філософської думки, їх взаємозв'язки в аспектах моралі та права, педагогічної та правової культури. Розглянуто зміст даної культури у навчальних планах, програмах вищих навчальних педагогічних закладів у різні історичні періоди розвитку українського суспільства. На підставі даних досліджень чітко визначено конкретні педагогічні проблеми правової культури особистості студентів, методи та прийоми навчальної діяльності, роль і місце соціально-психологічної компетентності формування правової культури.

На основі аналізу широкого кола джерел вперше цілісно досліджено досвід професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у позааудиторній роботі у вищих навчальних педагогічних закладах України у другій половині XX ст. Виявлено основні етапи становлення та розвитку позааудиторної роботи: 1950 - 1960 рр., 1970 - 1980 рр., 1990-ті рр., встановлено основні напрями її здійснення: соціокультурний, художньо-естетичний, науково-дослідний та природничий; конкретизовано види та форми позааудиторної діяльності студентів, охарактеризовано їх змістовий компонент. Розкрито сутність професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів та специфіки студентської групи як середовища професійного зростання майбутнього педагога з урахуванням соціально-економічних перетворень. У процесі наукового дослідження узагальнено досвід професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів вищих навчальних педагогічних закладів України та виявлено освітньо-виховні можливості позааудиторної роботи.

Здійснено цілісний аналіз теорії та практики підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позаурочної роботи з учнями у другій половині XX ст. Виявлено основні етапи становлення та розвитку цієї підготовки вчительських кадрів з фізичного виховання. На підставі аналізу певних архівних матеріалів розкрито зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи з учнями на виділених етапах і конкретизовано його складові. Висвітлено нові активні форми та методи загальнопедагогічної та спеціально-методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Визначено провідні тенденції розвитку підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позаурочних форм роботи. Окреслено перспективи використання набутого досвіду з цієї підготовки у ВНЗ України.

Досліджено проблеми розвитку методичної підготовки вчителів фізичного виховання у ретроспективі системи вищої педагогічної освіти України (1964 - 1998 рр.). Методичну підготовку розглянуто як системотвірну та самостійну складову професійної підготовки педагогів. На підставі аналізу наукових розробок, архівних документів і періодичних видань визначено основні періоди розвитку, специфіку й особливості методичної підготовки на кожному з них. Удосконалено структурну модель професійної підготовки вчителів, основною складовою якої є методична підготовка. Обгрунтовано напрями використання історичного досвіду за умов світових інтеграційних процесів.

Здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз проблеми розвитку педагогічної майстерності як складової професійної підготовки майбутнього вчителя у Полтавському державному педагогічному інституті (ПДПІ) ім. В.Г.Короленка в 1970 - 1990 рр. Розглянуто генезу, обгрунтовано передумови, етапи та тенденції розвитку педагогічної майстерності у діяльності цього ВНЗ, з'ясовано шляхи актуалізації досвіду ПДПІ зазначеного періоду у сучасній практиці професійної підготовки майбутнього вчителя. Доведено, що розвиток педагогічної майстерності у ПДПІ як головний напрям цільової комплексної програми "Вчитель" (Школа - педагогічний ВНЗ - школа) є вагомим чинником у царині тогочасної педагогічної освіти. На відміну від панівного у досліджений період діяльнісного розуміння суті феномену педагогічної майстерності вчителя, науковці ПДПІ акцентували увагу на пріоритеті професійних властивостей особистості.

Розкрито сутність політехнічної освіти, визначено тенденції та особливості її розвитку у вищих педагогічних навчальних закладах України. Досліджено еволюцію поняття "політехнічна освіта" протягом XX ст., запропоновано його визначення. Охарактеризовано основні компоненти політехнічної освіти (знання, уміння, технології навчання та якості особистості студента). Розкрито теоретико-методологічні засади професійної підготовки випускника педагогічного ВНЗ. Встановлено вимоги щодо змісту політехнічної освіти, визначено особливості, елементи, засоби забезпечення та етапи формування політехнічної підготовки педагогів. Удосконалено модель професійної діяльності викладача політехнічного ВНЗ. Узагальнено сутність, структуру, функції, принципи, особливості та умови розвитку політехнічної освіти у педагогічних вищих навчальних закладах України у XX ст. Розроблено періодизацію та визначено основні тенденції розвитку політехнічної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах України у досліджуваний період. Наведено пропозиції щодо поліпшення політехнічної підготовки сучасних випускників педагогічних вищих навчальних закладів.

Проведено цілісний аналіз генезису післядипломної педагогічної освіти в Автономній Республіці Крим у контексті історичних і освітніх реформ у 1921 - 2006 р. Уточнено й обгрунтовано періоди становлення та розвитку післядипломної педагогічної освіти у даному регіоні: перший - до 1921 .; другий - 1921 - 1953 рр.; третій - 1954 - 1959 рр.; четвертий - 1960 - 1990 рр.; п'ятий - з 1991 р. дотепер. Виявлено й охарактеризовано особливості діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти Автономої Республіки Крим в кожний період. Розкрито тенденції розвитку даної освіти у цьому регіоні, а саме: демократизацію, інтеграцію, гуманітаризацію, психологізацію, ієрархізацію. До наукового обігу введено архівні матеріали щодо розвитку інститутів післядипломної педагогічної освіти та змісту їх діяльності в АР Крим, УРСР, Україні у періоди 1921 - 2006 рр.

Наведено результати комплексного дослідження історії Одеського інституту народної освіти (ОІНО), заснованого в 1920 р. внаслідок реорганізації системи вищої освіти УСРР і приєднання до нього у 1921 р. структурних підрозділів закритого Новоросійського університету. Розглянуто процес створення інституту, організацію його роботи, діяльність професорсько-викладацького складу. Охарактеризовано форми організації навчального процесу в ОІНО. Наведено інформацію про структуру науково-дослідних установ, що діяли при інституті.

Висвітлено історію Одеського інституту народної освіти (ОІНО), заснованого 1920 р. внаслідок реорганізації системи вищої освіти УСРР і приєднання в 1921 р. до ОІНО структурних підрозділів закритого Новоросійського університету. Розглянуто етапи реорганізації вищої школи (ВШ) Одеси в даний період у контексті політико-ідеологічних, соціальних та культурних завдань першого десятиліття радянської влади в УСРР. Розкрито регіональну специфіку реформи ВШ, яка здійснювалася за загальною програмою соціалістичних змін у СРСР. Проаналізовано процес створення ОІНО, організацію його роботи, діяльність професорсько-викладацького складу, становлення навчального процесу (НП) та викладання. Описано форми організації НП, оригінальні методики викладання, оцінювання знань студентів, формування їх "самоврядування" на базі комсомольських та комуністичних осередків. Висвітлено політику формування професорсько-викладацького та студентського складу в ОІНО, тенденції розвитку радянської вищої освіти за умов формування і функціонування тоталітарної держави, зміст та напрями діяльності радянського уряду щодо впровадження політики коренізації для сприяння підготовки педагогічних кадрів етнічної української інтелігенції та національних меншин. Розкрито структуру науково-дослідних установ ОІНО, визначено пріоритетні напрямки наукової діяльності викладачів у контексті становлення ОІНО як провідного наукового інституту в регіоні.

Досліджено історію Одеського Інституту Народної Освіти (ОІНО), створеного в 1920 р. внаслідок реорганізації системи вищої освіти України. Висвітлено процес утворення й організації його роботи. Розглянуто структуру науково-дослідних установ, що діяли при інституті та визначено пріоритетні напрямки наукової діяльності викладачів. Визначено тенденції, які супроводжували розвиток радянської вищої освіти за умов формування та функціонування тоталітарної держави. Встановлено, що ОІНО в 1920-ті роки був базовим ВНЗ Одеси й одним з провідних в Україні.

Вперше науково-теоретично обгрунтовано та систематизовано науково-педагогічні погляди В. Смаля, проналізовано та теоретично узагальнено зміст і основні напрями його освітньої та науково-педагогічної діяльності. На підставі дослідження біографічних, соціально-педагогічних, історико-хронологічних факторів розроблено наукову періодизацію освітньої діяльності вченого. З'ясовано й охарактеризовано три періоди цієї діяльності: педагогічний (1948 - 1955 рр.), науково-педагогічний ( 1955 - 1967 рр.), науково-управлінський (1967 - 1987 рр.). Визначено й охарактеризовано основні напрями історико-педагогічних досліджень В. Смаля: вивчення історії становлення та розвитку педагогічної думки в Україні, дослідження у галузі порівняльної педагогіки, ознайомлення з досвідом організації навчально-виховного процесу за кордоном, дослідження життєвого шляху та творчої спадщини провідних педагогів. Розкрито зміст і визначено основні напрями освітньо-педагогічної діяльності вченого, зокрема, дослідження проблем вищої школи, організація методичної роботи, підготовка науково-педагогічних кадрів, підвищення теоретичного та методичного викладання педагогічних дисциплін, удосконалення науково-дослідної та самостійної роботи студентів, організація та здійснення педагогічної практики.

На підставі вивчення науково-теоретичних, законодавчо-нормативних, архівних, документальних, періодичних джерел з проблем дослідження модернізації системи науково-методичного забезпечення у педагогічних ВНЗ з 1980 по 2002 рр. проаналізовано сутність і зміст системи науково-методичного забезпечення вищої освіти та встановлено провідні концептуальні засади, які сприяли формуванню системи науково-мегодичного забезпечення у вищих педагогічних навчальних закладах у даний період. Встановлено таку періодизацію особливостей модернізації науково-методичного забезпечення у вищих педагогічних навчальних закладах: І етап модернізації науково-методичного забезпечення - 1980 - 1983 рр., II етап - 1983 - 1986 рр., III етап - 1986 - 1991 рр., IV етап - 1991 - 1997 рр., V етап - 1997 - 2002 рр.