Виокремлено парадигму основних понять термінологічної системи кіноперекладу, релевантних з позиції теорії і практики перекладу саме для кінокомедій. Визначено ключову одиницю аналізу кінокомедій з огляду перекладознавства. Здійснено компаративно-контрастивний аналіз інваріантних жанрово-стилістичних ознак культуроцентричної та чорної кінокомедій в американській лінгвокультурній традиції з позиції перекладознавства та зазначено відмінності, які породжують труднощі у процесі відтворення англомовного ВТ українською, російською мовами. Охарактеризовано засади відтворення у перекладі хронотопного, характерологічного, композиційного та лексико-семантичного контекстів американської культуроцентричної та чорної кінокомедій.

Досліджено особливості актуалізації висловлювань емпатійного та раціонального підбадьорювання в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Висвітлено інваріантні та варіантні інтонаційні параметри оформлення висловлювань підбадьорювання залежно від їх комунікативно-прагматичної функції. Систематизовано англійські висловлювання підбадьорювання за структурними та функціонально-семантичними ознаками. Встановлено особливості взаємодії просодичних засобів у процесі реалізації висловлювань підбадьорювання в сучасному англомовному діалогічному дискурсі.

Розкрито лінгвокогнітивну специфіку дискурсу рефлексії політичного лідера шляхом комплексного аналізу вербальних засобів її актуалізації в історико-мемуарних творах В. Черчилля. Встановлено, що його рефлексія актуалізується вербальними засобами - безпосередніми маркерами рефлексії (номінативними засобами на позначення предикатів ментальної діяльності й оцінно-дескриптивною лексикою) й опосередкованими вербальними маркерами рефлексії (синтаксичними експресивними засобами та лексичними стилістичними прийомами). Контекстуальне вживання вербальних маркерів рефлексії є основою для виокремлення дискурсивно маркованих контекстів - текстових фрагментів із історико-мемуарних творів В. Черчилля, у яких розкриваються роздуми (міркування, аналіз, спостереження тощо) британського державного та політичного діяча щодо одного об'єкта рефлексії. Когнітивним підгрунтям дискурсу рефлексії В. Черчилля постають когнітивні процеси формування рефлексії - фокусування, аналіз, синтез, абстрагування, асоціація, порівняння, конкретизація та специфікація, а лінгвокогнітивні операції концептуального мапування та фреймового моделювання є необхідними для здійснення читачем/інтепретатором декодування й інтерпретації дискурсу рефлексії політичного лідера.

Досліджено просодичні параметри інтонації як складники реалізації усної молитви в англіканському богослужбовому дискурсі. Визначено роль молитви в контексті релігійного дискурсу та виявлено прагматичне спрямування основних типів молитов, встановлено основні екстралінгвальні параметри релігійного спілкування в умовах англіканського богослужіння. Надано класифікацію усних молитов, застосовуваних в англіканському богослужінні. На лінгвістичному рівні системно описано різні просодичні параметри - мелодійні, динамічні, темпоральні, що беруть участь у структуруванні тексту усної англомовної молитви кожного виду, а також виявлено набір інтегральних і диференційних просодичних параметрів досліджуваних видів молитви.

Систематизовано семантичні особливості номінацій емоції "інтерес" шляхом побудови номінативного поля та встановлено їх функціональне та прагматичне навантаження в сучасному англомовному художньому дискурсі. Розроблено комплексну методику вивчення номінативних одиниць на позначення емоції інтересу, за семантичними ознаками виявлено корпус одиниць номінативного поля, визначено його склад і структуру. Встановлено лінгвокогнітивне підгрунтя поля, досліджено експресивний потенціал номінативних засобів поля в художньому дискурсі, виділено вербальні та невербальні вияви емоції інтересу та підсумовано їх функціонально-прагматичну значущість. Здійснено дискурсивну характеристику ситуативних відмінностей у вираженні емоції в міжособистісній і масовій комунікації, систематизовано способи вираження інтересу в залежності від комунікативного стилю персонажа в межах комунікативних стратегій і тактик.

Обгрунтовано появу текстової трансляції (ТТ) та виокремлено її типові ознаки як нової форми спортивного репортажу та жанру інтернет-дискурсу. Доведено, що симультанність і ситуативність TT зумовлюють усно-письмове мовлення коментатора, яке визначає емоційно-оцінні та синтаксичні особливості досліджуваної форми репортажу. Проаналізовано її структурні компоненти, на основі яких виділено обов'язкові та факультативні елементи. Встановлено, що тип мовлення TT належить до інституційного з елементами особистісно-орієнтованого. На підставі кількісного аналізу доведено переконливе домінування форм теперішнього часу у TT, що пояснюється її оперативністю та фактографічністю. Класифіковано лексичні показники темпоральності за контекстуальною (абсолютні, контекстуальні) та семантичною (орієнтувальні, квантитативні) ознаками. Визначено, що TT являє собою текст з частковою креолізацією завдяки поєднанню вербальних та невербальних елементів.

Викладено результати когнітивно-дискурсивного опису дієслівних динамічних предикатів англомовного академічного дискурсу авіабудування (АБ). Наведено дворівневу класифікацію дієслівних динамічних предикатів, у якій розмежовано рівень лексичної семантики та рівень її інтегрування з граматичним значенням. Обгрунтовано дискурсивний статус текстів підручників з АБ як гібридного жанру англомовного академічного дискурсу АБ. Виявлено типи пасажів досліджуваного дискурсу та встановлено їх кореляції з типами дієслівних динамічних предикатів. З'ясовано когнітивний механізм транспозиції значення предикатів і виявлено типи когнітивних метафор, що є основою семантики дієслівних динамічних предикатів англомовного академічного дискурсу АБ.

В межах прагма-дискурсивного підходу проаналізовано засоби втілення стратегій та тактик в ситуаціях відвертого спілкування, утішання та непорозуміння в англомовному родинному дискурсі, який тлумачимо як комунікативну взаємодію мовців, споріднених родинними (шлюбними чи кровними) зв'язками, що характеризується діалогічністю, зверненістю, ситуативністю, спонтанністю, побутовістю та неформальністю. Кожній комунікативній ситуації притаманні домінантні стратегії: в ситуації відвертого спілкування - це стратегія відвертості, в ситуації утішання - стратегія утішання, в ситуації непорозуміння - стратегії конфліктування або примирення. Кожна стратегія реалізується мовленнєвими засобами, вибір яких зумовлено тактиками, що різняться залежно від симетричного / асиметричного (позиції голова - підлеглий) типу відносин мовців та адресантно-адресатної конфігурації їх ролей "чоловік - дружина", "батьки - діти".

На основі комунікативно-дискурсивного підходу досліджено регулятивний потенціал конфронтації як стратегії англомовного дискурсу - інструмента реалізації міжособистісної функції мови. Конфронтацію розглянуто як конфліктне явище, скероване на дисгармонізацію взаємин комунікантів. Лінгвокогнітивний аспект регулятивного потенціалу дискурсивної стратегії конфронтації охоплює стратегічно актуальне знання, що складає підгрунтя глобальної, локальних стратегій та субстратегій; знання щодо ситуаційних та загально-контекстних чинникив впливу на стратегічний вибір. Мовленнєвий аспект регулятивного потенціалу дискурсивної стратегії конфронтації наведений актуалізованим знанням - структурно- інтеракційними, змістовими, актомовленнєвими характеристиками висловлень, що зафіксовані мовною свідомістю як матриця та використовуються як тактичні засоби в процесі реалізації індивідом регулятивного потенціалу конфронтації.

Подано результати дослідження діалогічної дискурсивної взаємодії між братами та сестрами (сіблінгами). Показано, що міжособистісне спілкування сіблінгів є процесом будування та трансформування смислів і форм взаємодії протягом життя з метою самоідентифікації як членів групи та побудови внутрішньогрупової ієрархії. Їх групова самоідентифікація реалізується локальними стратегіями зближення /дистанціювання та зумовлює створення дискурсивної особистості сіблінга. Проаналізовано стратегії конструювання дискурсивної особистості сіблінга та комунікативні стратегії таких осіб у різних зонах дискурсивного оточення та у різні життєві періоди. Простежено формування вертикальних стосунків сіблінгів залежно від вікової та статусно-рольової конфігурації у різні життєві періоди через локальні стратегії стратифікаційного/ситуативного домінування. Виявлено особливості реалізації домінування сіблінгів у дитинстві залежно від порядку народження, стратегії симетризації стосунків між ними у підлітковому віці. Визначено вербальні та невербальні особливості комунікативної поведінки сіблінгів у дорослому віці залежно від соціальної дистанції між ними та кооперативної чи конфліктної спрямованості.

Вперше на матеріалі англомовного діалогічного політичного дискурсу телеінтерв'ю здійснено комплексний психолінгвістичний аналіз та класифікацію дискурсивних стратегій політика у стані емоційної напруги. Описано взаємозв'язок властивостей дискурсу та стратегій їх реалізації та виявлено чинники порушень принципів кооперації мовцем-політиком у стані емоційної напруги. Уточнено з лінгвістичних позицій сутність феномену емоційної напруги мовця. Теоретичне значення полягає в розширенні та поглибленні лінгвістичних уявлень щодо англомовного політичного інтерв'ю та реалізації дискурсивних стратегій у емоційно напруженому політичному інтерв'ю. Комплексний психолінгвістичний аналіз властивостей та стратегій політичного дискурсу сприяє адекватному розумінню їх взаємодії та розумінню ментального плану їх реалізації мовцем у динаміці політичного телеінтерв'ю.

Мета дослідження - зіставного дослідження лексичного повтору в художньому дискурсі англійській та українській мов (на прикладі творів письменників XX ст. Д. Фаулза, А. Мердок, В. Шевчука, В. Дрозда). В основу класифікації лексичного повтору (ЛП) в аналізованих мовах покладено п'ять критеріїв, за якими всі ЛП поділено на власне-лінеарні типи, функційні типи, лінійно-структурні типи, компонентно-структурні типи та семантичні типи. З-поміж лінійно-структурних типів ЛП, ініціальний повтор, фінальний повтор, кільцевий повтор та суміжний повтор. Домінувальним в англійській мові є фінальний повтор та ініціальний повтор в українській мові. У семантичному плані та його засобів вираження ЛП, диференційовано семантико-тотожний повтор, семантико-синонімічний повтор, семантико-антонімічний повтор, гіперо-гіпонімічний повтор, семантико-тематичний повтор, лексико-семантичний повтор, власне-семантичний повтор, варіативні повтори. Домінувальним семантичним типом є семантично-тотожний лексичний повтор. З-поміж компонентно-структурних типів ЛП виділено одно-, дво-, багатокомпонентні ЛП, з яких визначальними є однокомпонентні ЛП. ЛП є різновидом універсальної мовної категорії повтору, що інтегрує лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний, лінгво-семантичний аспекти мовленнєвої діяльності досліджуваних мов.

Вперше розроблено комплексну характеристику експресивного дискурсу на матеріалі англомовних стислих текстів (СТ), визначено природу та місце експресивного дискурсу серед інших його різновидів. Сформульовано та визначено поняття експресивного СТ, виявлено графічні, лексичні, граматичні та стилістичні особливості організації англомовного експресивного СТ. Встановлено, що СТ створюється завдяки економії певних мовних засобів на різних рівнях та є невід'ємною частиною функціональних стилів сучасної англійської мови (наприклад, публіцистичного або художнього). Визначальними рисами СТ виступають його змістова та структурна завершеність, обміркована послідовність відрізків релевантної інформації, різні типи лексичного, граматичного, логічного та стилістичного зв'язків, наявність прагматичного спрямування, певні параметри обсягу. Виявлено, що СТ у художньому та газетно-публіцистичному функціональних стилях англійської мови мають таку рису, як експресивність, тобто створюються з метою вираження емоційного ставлення автора до свого повідомлення та його передачі реципієнту. Такі види англомовних експресивних СТ, як афоризм, анекдот, рекламне оголошення, слоган тощо широко представлені в зазначених стилях. Доведено, що сукупність засобів досягнення стислості тексту та засобів створення його експресивності формує особливий лінгвальний феномен, який називається стислим експресивним текстом.

Досліджено вплив відхилень від стандартної вимови англійських голосних і приголосних на фонетичну зрозумілість (ФЗ) висловлення в англомовному авіаційному радіотелефонному дискурсі. З'ясовано фонемні та фонетичні особливості вимовного акценту в англійському мовленні українських авіадиспетчерів і пілотів, серед яких виокремлено типові порушення нормативної вимови англійських голосних і приголосних. Установлено негативний вплив типових відхилень від стандартної англійської вимови, які можуть порушувати фонологічні опозиції, на правильну інтерпретацію висловлення. Визначено, що порушення фонологічних опозицій у консонантній системі зумовили більше порушень ФЗ, ніж відхилення в вокалічній системі. Зафіксовано, що носії англійської мови дещо гірше розуміють акцентне мовлення українців, ніж користувачі англійською як міжнародною. Описано залежність рівня ФЗ від рівня вимовного акценту, що полягає у зниженні середніх показників зрозумілості з погіршенням якості вимови.

В межах комунікативного дискурсологічно-жанрологічного підходу вивчено американську академічну лекцію - провідний жанр академічного дискурсу - як єдність соціокогнітивно/комунікативних і вербальних аспектів. Соціокогнітивні та соціокомунікативні риси є жанроутворювальними. Вони статично представлені в ментальному просторі суб'єкта дискурсу та динамічно реалізовані в його діяльності. Лекція є макрожанром, що охоплює два мікрожанри - хендаут та інтерактивний конспект. Жанрові елементи - формальні, структурні, змістові, прагматичні - утворюють матрицю жанру, що включає домінантні та периферійні елементи кожної групи. Спільногруповий, спеціальногруповий, індивідуальний чинники контексту впливають на вживання жанрових елементів. Конфігурації мікрожанрів і жанрових елементів в американській лекції формуються відповідно до стратегічних і тактичних цілей суб'єкта.

Досліджено прагматичні, семантичні та стилістичні властивості мовних одиниць та особливості їх функціонування в англомовному науковому комп'ютерному дискурсі. Визначено поняття "англомовний науковий комп'ютерний дискурс" та його місце в системі понять лінгвістики тексту, розглянуто його жанри та типи. З використанням теоретичних напрацювань семантичної та стилістичної прагматики англомовних текстів комп'ютерних технологій розкрито структурно-семантичні параметри комп'ютерних текстів сучасної англійської мови, досліджено їх прагматичний потенціал і розкрито механізми їх реалізації у мовленні. Встановлено прагматичну спрямованість інформації в англомовній науковій комп'ютерній комунікації, розкрито поняття прагматичної варіативності лексичних одиниць англомовного наукового комп'ютерного дискурсу. З'ясовано залежність прагматичної маркованості комп'ютерних лексичних одиниць сучасної англійської мови від комунікативного наміру мовця.

Розкрито механізми встановлення, підтримування та завершення мовленнєвої інтеракції комунікантів за допомогою метакомунікативних питань у сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Встановлено прагмасемантичні та дискурсивні особливості функціонування метакомунікативних питань на кожній із стадій комунікативного акту. Визначено спектр регулятивних дій інтерактантів за посередництва метакомунікативних питань. Розроблено типологію метакомунікативних питань в англомовному діалогічному дискурсі залежно від стадії спілкування та їх належності продуценту чи реципієнту. Виявлено прагматичні особливості метакомунікативних питань з огляду на комунікативні стратегії та тактики учасників інтеракції. Метакомунікативні питання в сучасному англомовному діалогічному дискурсі розглянуто як функціональний клас мовленнєвих одиниць, об'єднаних спільністю комунікативного призначення: слугувати засобом встановлення, підтримування та завершення мовленнєвого контакту.

Приділено увагу аналізу особливостей комунікації з екотематики, що має персуазивний і маніпулятивний характер. Встановлено, що поступова екологізація людської свідомості відображається в англійській мові новими концептами й номінаціями, які свідчать про новий напрям людської думки. Зазначено, що активне обговорення екологічних питань у різних сферах життя дозволило виокремити екологічний дискурс, в межах якого специфічні мовні засоби та конструкції, спосіб подання інформації відіграють чи не вагомішу роль, ніж самі факти. Доведено, що персуазивність стає визначальною стратегією текстотворення в зазначеному дискурсі. На основі дискурсивного та стилістичного аналізу, аналізу фреймів розглянуто особливості використання англійської мови у комунікативних стратегіях сучасної комунікації з екотематики і встановлено інструментарій невербальної маніпуляції, що застосовується в сучасній екологічній дискусії (екобачення) і характеризується високим маніпулятивним потенціалом.

Вивчено соціально-політичне есе американської лінгвокультурної традиції початку XXI ст. як тип тексту шляхом проведення комплексного дослідження на гіпотекстовому та текстовому рівнях. Встановлено його інваріантні й варіативні текст-типологічні ознаки. Виявлено особливості функціонування есе в діахронії та синхронії. Запропоновано робоче визначення соціально-політичного есе як специфічного типу есе. Установлено текст-типологічні ознаки графічного, лексико-семантичного, синтаксичного контекстів гіпотекстового рівня та характерологічного, композиційного, хронотопного контекстів текстового рівня та обгрунтовано комплексний підхід до аналізу соціально-політичного есе як типу тексту. Проаналізовано сильні позиції соціально-політичного есе та з'ясовано їх функціонально-прагматичне навантаження. Розкрито прагматичний потенціал графічних, лексико-семантичних та синтаксичних засобів у текстах соціально-політичного есе американської лінгвокультурної традиції початку XXI ст., який полягає в їх безпосередньому впливі на адресата шляхом актуалізації певного текстового фрагменту, емфатичного підсилення висловлювання, виділення найважливіших у комунікативному плані елементів.

Висвітлено результати когнітивно-дискурсивного аналізу особливостей темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу. З'ясовано, що когнітивною основою темпоральної організації передвиборчого дискурсу є концепти PAST, PRESENT і FUTURE. Досліджено лексико-граматичні засоби мовної репрезентації концептів PAST, PRESENT, FUTURE з урахуванням умов виникнення, соціально- політичної ситуації, інтенцій мовця та вибраних ним стратегій. Виявлено бінарні темпоральні опозиції, які одержують негативне/позитивне аксіологічне навантаження та беруть участь в реалізації тієї чи іншої мовленнєвої стратегії. Встановлено співвідношення вербалізації темпоральних концептів із жанром дискурсу. Досліджено діапазон метафор з референтами PAST, PRESENT і FUTURE.