The present paper deals with English secondary TextReviews, an increasingly popular and non-trivial mode of computer-mediated communication, which provides popularisation of the book itself as well as the increase of motivation to reading. It is considered that TextReviews are oriented on pragmatically focused impact on the reader and perform communicative-mediatory function in society, creating the algorithm of behaviour of potential readers. Particular attention is focused on the role of a reader, whose task is to extract maximum of the author's thoughts, to grasp as much information as possible, to assess the merits of the book and finally to share emotions with potential readers. We have presented and comparatively analysed the linguistic means with the help of which authors of TextReviews manipulate potential readers. The study relies on such methods as textual analysis, contextual method, interaction analysis, and quantitative method. The results of this research show that audience-oriented type of texts is the most common. Spatio-temporal constraints of impact of TextReviews make their authors create a text in which elements of different levels of language, together with non-verbal components, are to convince the potential readers of the need to commit the actions programmed by the author of the TextReview, i.e. purchase of a book. The paper stipulates that TextReview becomes one of the main strategies of a new approach to the book publishing and book distribution nowadays.

The aesthetic reflection of the world in language finds its expression in the oldest, phonetic aspect of the word's meaning. Phonetic timbre is the distinctive quality in the sounds of words. A marked consistency of texture in poetic discourse is achieved by alliteration. There is a growing interest in its aesthetic measure. The aim of this article is to suggest, following G. Mazzola, a conceptual framework for consonantal analysis of poems in terms of the category of topological spaces. The topological space of the line is viewed as made of phonetic toposes. They include a consonant sound and its morphism. A consonant sound carries substance and is called "denotator". The conceptual form of denotator consists of Name, Type, and Coordinator. The name of the consonant represents the phonetic theme: the n phonetic theme embraces high timbre consonants, while them phonetic theme includes low timbre consonants. Two types of consonance are singled out - complete consonance and incomplete consonance. The results of the analysis of poetic discourse show that complete consonance coordination has two forms: simple morphism and compound morphism. In case of incomplete consonance the morphism is intensified or lax. Phonetic topology may prove to be an effective mechanism in the study of "orchestration of voice" in poetic discourse as a socio-cultural phenomenon.

Cognitive linguistics has developed into one of the most attractive and influential frameworks within linguistics at large. And it draws the linguists' attention to the study of aspects of language within cognitive paradigm as reflections of conceptual organization and categorization principles, as well as the ways of presenting knowledge about the world. This paper focuses on the cognitive analysis of enumeration as an instrument for organizing and conveying domain-specific information. The aim of the analysis is to establish the role of enumeration as a way of arriving at true knowledge of the world. The tasks of the research consist in the description of enumeration as a means of knowledge representation, as well as the study of the peculiarities of enumeration as a means of representation of financial markets information. The novelty of the analysis is defined by the study of enumeration as a means of representation of financial markets information. The theoretical value of the analysis is reasoned with the study of enumeration as a way of organizing knowledge that reflects collective experience of the community within a specific environment. The results of the study of enumeration in economic discourse show that it serves to structure and represent domain-specific knowledge.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-70

Рубрики:

Англійська мова

Шифр НБУВ: Ж74512 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Scientific discourse is viewed as a specific object of linguistic analysis in light of cognitive-discursive paradigm. Categories are integral parts of the scientific discourse, yet there is no full list of such categories. Insufficient studies of the category of inclusiveness, as one of the categories that has not come under linguistic scrutiny, specifically, in modern English scientific discourse, call for investigating this category and its elements. The paper deals with the analysis of the metaphors of inclusive semantics to convey the category of inclusiveness. Empirical material of our study involves Anglo-American articles in the field of information and communication technologies, as this research domain deals with the latest cutting-edge technologies that influence virtually all spheres of human life due to the potential of such technologies to dramatically reshape information society in the age of digital revolution. We have outlined the following types of inclusive metaphors in the language of science: the metaphor of CONTAINER that is expressed through a bunch of linguistic devices (nouns: container, envelope, family, house; verbs: to house, to wrap up); the metaphor of CIRCLE (nouns: circle; verbs: to circle, compass, to compass, to encircle, to enclose, to surround, set phrase: to range from... to); and the metaphor of CONTENTS. The obtained results have shown that the metaphor of CONTAINER is the most frequently used one.

The article presents the analysis of the content organisation of English business discourse, which can be hierarchical and linear. The overview of scientific papers demonstrates that only hierarchical organisation of discourse has been thoroughly studied, while the linear one is still the subject of investigation. The focus of this paper is the analysis of the linear-hierarchical organisation of the realised themes and topics in it and existing semantic relations between them. The linear-hierarchical organisation of the content in English business discourse is considered as a set of models: a monotopical one, which displays the realisation of the same theme and/or topic within the exchange, and a polytopical one, i.e. a content model that presents the unfolding of various themes and/or topics within the same exchange. The types of a polytopical model are identified as follows: first type demonstrates topical sequence, in which various topics belonging to one theme are combined; second type shows topical sequence, in which various topics belonging to different themes are combined. The types of semantic relations between the elements of the model are examined. The author has identified that in the monotopical model relations of generalisation, specification, modification, support and closing are realised, and in polytopical model - relations of digression and change. Topic change in its turn can be sharp/incohesive or gradual/coherent.

Досліджено конверсаційні імплікатури як спосіб трансляції емоцій мовця в сучасному англомовному емотивному дискурсі. Уточнено лінгвістичний зміст поняття імпліцитності, розмежовано пресупозицію й імплікатуру як два прагматичні прояви імпліцитності, з'ясовано роль конверсаційних імплікатур у трансляції додаткового емотивного змісту, встановлено комунікативно-прагматичну варіативність конверсаційних імплікатур. Двома аспектами даної варіативності є комунікативно-стратегічна поліфункціональність і прагматична кореферентність імплікатур. За умов поліфункціональності одна й та сама імплікатура (порушення однієї й тієї самої максими принципу комунікативної співпраці) може застосовуватися для реалізації різних комунікативних стратегій. За умов прагматичної кореферентності декілька імплікатур (порушення декількох різних максим принципу комунікативної співпраці) можуть застосовуватися для реалізації однієї й тієї самої комунікативної стратегії. Взаємодія поліфункціональності та кореферентності уможливлює імплікатурну трансляцію мовцем додаткового емотивного змісту у різних емоційних ситуаціях як за конформаційного, так і за конфронтаційного спілкування.

З'ясовано питання імплікатурної реалізації емотивного змісту як додаткового до основного фактуального, трансльованого мовцем у межах комунікативної ситуації конфлікту. Доведено, що конверсаційні імплікатури, які виникають у результаті порушення мовцем максими чи максим грайсового принципу співпраці, є дієвим комунікативно-прагматичним способом трансляції додаткової інформації емотивного змісту, що не потребує від мовця спеціального добору мовних одиниць на своє втілення.

Здійснено розмежування двох когнітивних категорій: інтертекстуальність і прецедентність на тлі публіцистичного дискурсу. Інтертекстуальність розглядається як трансльований код культури як системи традиційних для людства цінностей матеріального і духовного характеру, а прецедентність як явище життя, що може стати або не стати константою культури. Проведено аналіз прецедентних висловлювань заголовків англомовних статей і таксономізовано їх за генетичною ознакою, тобто джерелом походження.

В статье разграничиваются две когнитивных категории: интертекстуальность и прецедентность. Интертекстуальность рассматривается как транслированный код культуры как системы традиционных для человечества ценностей материального и духовного характера, а прецедентность как явление жизни, которое может стать или не стать константой культуры. Проведен анализ прецедентных высказываний и таксономизировано их по генетическому признаку, то есть по источнику происхождения.

The article delves into the problem of discerning two cognitive categories: intertextuality and precedenсe in the framework of publicistic discourse. Intertextuality is viewed as a broadcast code of culture as a system of traditional human material and spiritual values and precedence as the phenomenon of life, which may or may not become a fact of culture. Precedent statements of the headlines of English articles are analyzed and classified according to their origin.

Розглянуто побудову інтелектуальної інформаційної системи дослідження лексичних інновацій в англомовному євроінтеграційному дискурсі. Обгрунтовано доцільність розроблення такої системи з огляду на євроінтеграційний курс нашої держави. Наведено переваги та недоліки розробленої системи.

Надано інтегровану характеристику структурно-семантичного та комунікативно-прагматичного аспектів політичного інтерв'ю - продукту передвиборчого американського медіаполітичного дискурсу. Зазначено, що передвиборчий американський медіаполітичний дискурс є результатом симбіозу медіадискурсу та передвиборчого дискурсу, визначається як комунікативне явище у вигляді сукупності медіа-текстів, які належать до узусу політичної комунікації з відповідним екстралінгвістичним фоном та виступають основним способом передачі актуальної інформації соціуму. Проаналізовано особливості мовленнєвої поведінки політика за такими параметрами, як індекс багатослів'я, лідерства, тематичної новизни, оцінки, переформулювання з уточненням, згоди, повторів, антонімічного переформулювання та комунікативного співробітництва. Особливу увагу приділено вивченню мовлення політдіяча як антропоцентру тексту політичного інтерв'ю, зокрема його граматичних, лексико-семантичних та стилістичних особливостей. Зазначено, що політичне інтерв'ю у роботі розуміємо як персуазивний тип тексту сучасного передвиборчого американського дискурсу, тому дослідження зосереджено на встановленні арсеналу комунікативно-мовленнєвих стратегій впливу на масову аудиторію. Розкрито лінгвістичний статус об'єкт-адресата - електората та суб'єкт-адресата - інтерв'юера в рамках інтерв'ю в передвиборчому американському дискурсі.

Досліджено категорії оцінки, з точки зору її когнітивних, комунікативно-прагматичних, функціональних і соціокультурних характеристик, які впливають на просодичну структуру позитивних і негативних оцінних висловлень. Аналіз позитивних і негативних оцінних висловлень в англомовному соціально-інформативному радіодискурсі здійснено на лексичному, морфологічному, синтаксичному та фонетичному рівнях. Встановлено кореляцію між комунікативно-прагматичною інтенцією мовця та просодичною варіативністю позитивних і негативних оцінних висловлень в англомовному соціальному радіодискурсі. Визначено основні соціокультурні фактори, які виявляються через просодичну структуру позитивних і негативних оцінних висловлень. Експериментально-фонетичне дослідження підтвердило вплив особистісного статусу мовця та його статі на інтонаційну варіативність позитивних і негативних оцінних висловлень.

Розглянуто питання виникнення фрагментації в давніх європейських мовах та прослідковано її зв'язок із сучасними способами фрагментації. Досліджено явище фрагментації на різних етапах розвитку англійської мови та виділено соціальні та мовні чинники цього процесу. Для обгрунтування тверджень широко використано дані порівняльно-історичних досліджень та різномовний лексичний матеріал. Зіставний аналіз наведених прикладів з різних періодів англійської мови дозволив проаналізувати певні закономірності виникнення фрагментованих лексем, визначити продуктивні для поповнення вокабуляру через фрагментацію сфери діяльності людини та окреслити можливі шляхи розвитку даного процесу в майбутньому.

Визначено основні лінгвальні та позалінгвальні компоненти авторитарного дискурсу, проаналізовано комунікативні риси авторитарних особистостей, їх комунікативні стратегії та ідіолекти. Обгрунтовано, що основними критеріями авторитарності є особлива адресантно-адресатна конфігурація комунікативної ситуації, ілокутивна мета комуніканта здійснити авторитарний тиск чи домінувати у комунікації, порушення комунікативних максим, принципів кооперації та ввічливості, авторитетність. Досліджено мовну реалізацію авторитарної поведінки, ефективний і неефективний вплив авторитарного дискурсу.

Вивчено комунікативно-прагматичні характеристики категорії адресованості в офіційному та неофіційному дискурсах на матеріалі малих текстів, зокрема, вступної статті законодавчого дискурсу, вступу науково-технічної статті (офіційний дискурс), дискурсу анекдоту (неофіційний дискурс). Розкрито зміст поняття моделі адресата, описано її типологічні властивості. Розглянуто науково-технічну статтю як міжсуб'єктну інтеракцію.

Изучены коммуникативно-прагматические характеристики категории адресности в официальном и неофициальном дискурсах на материале небольших текстов, в частности, вступительной статьи законодательного дискурса вступления научно-технической статьи (официальный дискурс), дискурса анекдота (неофициальный дискурс). Раскрыто содержание понятия модели адресата, описаны ее типологические свойства. Рассмотрена научно-техническая статья как межсубъектная интеракция.

Вивчено комунікативно-прагматичні характеристики категорії адресованості в офіційному та неофіційному дискурсах на матеріалі малих текстів, а саме: вступної статті законодавчого дискурсу та вступу науково-технічної статті (офіційний дискурс), а також анекдоту (неофіційний дискурс). Розкрито суть поняття "модель адресата" та її топологічні властивості, побудовано модель адресата офіційного і неофіційного дискурсів та власні моделі міжсуб'єктної інтеракції у межах офіційного та неофіційного дискурсів. Зазначено, що адресованість офіційного дискурсу субординованому інтелектуально-логічному адресатові-професіоналу/автоадресату, що є дорослою людиною, зумовлює добір адресантом продукційних і стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні еспліцитно вираженої інформації, раціональної оцінки, побудові дискурсу за жорсткою композиційною моделлю. Адресованість неофіційного дискурсу "рівному" "загальнопрофесійному" емоційно-інтуїтивному/інтелектуально-логічному адресатові, що диференціюється за віком, іноді за статтю та національністю, визначає добір адресантом продукційних та стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні імпліцитно вираженої інформації, емоційної оцінки, у побудові дискурсу за узуальною моделлю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-70

Рубрики:

Англійська мова

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Окреслення характеристик алюзивних засобів з позицій теорії інтермедіальності дозволяє розкрити особливості перекодування знаків, які апелюють до різних каналів рецепції інформації, у вербальні знаки. Залучення методу нечітких множин уможливлює виявлення жанрових особливостей текстів англомовного публіцистичного дискурсу й, як наслідок, оптимізує процес ідентифікації алюзій у тексті. Виявлено, що елементи джерела чітко репрезентованої алюзії можуть бути експлікованими або неексплікованими у тексті-реципієнті. Елементи нечітко репрезентованої алюзії з'являються у тексті-реципієнті у зміненому вигляді, зберігаючи, однак, деякі риси одиниць джерела. Доведено, що чим вищим є ступінь нечіткості репрезентації алюзії, тим менш повним та адекватним є алюзивний зміст, що актуалізується. До константних функцій алюзій англомовного публіцистичного дискурсу належать пізнавальна (когнітивна), кумулятивна, компресивна та комунікативно-прагматичні (оцінна, експресивна, волюнтативна). До варіативних функцій алюзій відносимо контактовстановлювальну, дейктичну та функцію збільшення кількості кодових систем, за допомогою яких здійснюється комунікація. Встановлено, що когнітивний механізм актуалізації змісту алюзивних засобів англомовного публіцистичного дискурсу становить відтворення фрейму тексту-джерела за одним (або кількома) слотами й екстраполяції його в якості загального фрейму (або одного з субфреймів) на текст-реципієнт. Використання алюзії як засобу інтермедіального зв'язку дозволяє автору збільшити кількість кодових систем, за допомогою яких здійснюється комунікація, й, як наслідок, підвищити ефективність впливу англомовного публіцистичного тексту на адресата.

Розглянуто історію дослідження природи творчості в різних наукових парадигмах. Проаналізовано парадоксальність як складову творчого/креативного процесу. Висвітлено особливості потенціалу та ролі символу в англомовній креативній картині світу. Визначено роль та потенціал парадоксу в англомовній креативній картині світу. Досліджено питання ігрової поетики в англомовній креативній картині світу.

Проаналізовано лексикографічну статтю навчального словника англійської мови як полікодовий комунікативний феномен, сутність якого полягає у подвійному кодуванні лексикографічної інформації засобами символічного (мовного) й іконічного (піктографічного) кодів. Запропоновано трактування полікодової статті як тривершинної єдності леми (заголовного слова), вербальної дефініції та піктограми, які сукупно називають, тлумачать і візуалізують значення словникової одиниці. Вивчено конфігурацію інформаційного потенціалу полікодової статті, проаналізовано причини варіювання у бік зменшення чи збільшення обсягів інформації у піктографічній складовій частині порівняно з вербальною. Охарактеризовано роль полікодових статей у створенні мережі інтертекстуальних зв'язків у межах цілого лексикографічного видання. З'ясовано особливості піктографічної презентації понять суперординатного, базового та субординатного рівнів катетеризації. Встановлено, що сукупність полікодових словникових статей зазначує певну картину світу, якій притаманна абсолютна антропоцентричність та етноспецифічне (англосаксонське) забарвлення.