Висвітлено принципи формування інтер'єру клубних будівель радянського періоду. Проаналізовано соціально-політичні та культурні передумови розвитку клубів, що зумовили чинники формування їх інтер'єру. Представлено цілісну картину поетапного становлення типології клубних будівель і еволюцію їх функціональної та просторової організації. Визначено прийоми функціонально-планувальної організації клубних будівель і особливості формування приміщень видовищної частини, зокрема залу для глядачів, фойє, вестибюлю. Надано класифікацію клубів за стилями та стилістичними напрямами. Розкрито роль синтезу мистецтв у формуванні внутрішнього простору. Досліджено інтер'єри клубних будівель конструктивізму, радянського класицизму і технологізму. Розглянуто принципи композиційної організації просторової структури та художньо-декоративної організації монопростору видовищної частини клубної будівлі.

Розглянуто елементи об'ємно-просторової композиції. Висвітлено властивості просторових форм. Охарактеризовано основні види композиції. Приділено увагу організації об'ємно-просторової композиції. Показано роль тотожності, нюансу та контрасту в створенні цілісної композиції. Викладено основи побудови та графічного зображення композиції.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Визначено основні принципи просторової взаємодії зон впливу станцій метрополітену (ЗВСМ) та міського середовища. Розроблено функціонально-просторову класифікацію взаємодії вузла метрополітену з зовнішнім міським середовищем, що характеризує форму архітектурно-просторової інтеграції ЗВСМ з предметно-просторовим середовищем міста.

Определены основные принципы пространственного взаимодействия зон влияния станций метрополитена (ЗВСМ) и городской среды. Разработана функционально-пространственная классификация взаимодействия узла метрополитена с городской средой, характеризующая форму архитектурно-пространственной интеграции ЗВСМ с предметно-пространственной средой города.

In article main principles of spatial interaction zones of influence of Metro stations and the city environment are determined. Functional - spatial classification of interaction of unit of underground with the city environment, describing the form ofarchitectural - spatial integration ZIMS with the subject - spatial environment of city is developed.

Висвітлено своєрідність архітектурно-просторового середовища, оволодіння студентами різноманітними методами архітектурної графіки.

Рассмотрены своеобразие архитектурно-пространственной среды, овладение студентами различными методами архитектурной графики.

An originality of the architectural - spatial environment. Mastering by students by various methods architectural diagrams.

Розглянуто моделювання як структурний компонент проектної творчості архітектора. Досліджено особливості поведінки людей у підземному архітектурному середовищі. Здійснено аспектний аналіз ситуаційності в архітектурі підземного середовища. Висвітлено просторову концептуалізацію моделі підземної архітектури. Визначено межі підземного архітектурного простору з використанням засобів моделі "замкненого простору". Наведено концептуальні схеми універсальної моделі підземної архітектури як провідної форми проектного моделювання.

Увагу приділено вдосконаленню композиційної структури архітектурної системи просторів щодобової міграції мешканців мегаполісу (за схемою дім - робота - дім). Вперше виявлено у системі міського простору цілісний об'єкт - підсистему просторів, у якій мешкають, працюють і щодобово переміщуються сотні тисяч містян. Вперше розроблено дві усереднені ідеалізовані моделі мегаполісу та традиційно-етнічного поселення. Проведено композиційний аналіз цих моделей. Визначено напрями можливої реабілітації системи міських просторів на шляхах щодобової міграції. Наведено планувально-композиційну структуру й ергономічний та культурний аналіз.

Дано определение понятия "Общественное пространство", рассмотрены особенности формирования общественных пространств на ранних этапах развития цивилизации, в период промышленных революций и устойчивого развития городской среды. Рассмотрены социально-градостроительные предпосылки реновации этих объектов. Определены их типологические и композиционные характеристики с учетом особенностей размещения в структуре города. Выявлены критерии и приемы гуманизации общественных пространств в городской среде. Рассмотрены современные приемы формирования общественных пространств в исторической среде города с объектами историко-культурного наследия и в различных зонах города с современной застройкой. Рассмотрены также ландшафтный и светоцветовой дизайн как перспективные средства реновации и гуманизации общественных пространств в городской среде.

Розглянуто архітектуру простору як категорію форми, що творить тектонічну та об'ємно-розпланувальну структуру храмових будівель, особливості формотворення у храмобудуванні та композиційний уклад, що визначається через масу, простір і поверхню.

Визначено особливості використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Висвітлено внесок студентів і викладачів кафедри ДАС ІАРХ Львівської політехніки у пошук сучасних просторово-середовищних ідей розвитку центральної частини м. Львів, які реалізовано у роботах українсько-німецького проектного семінару.

Виявлено рівень вивченості архітектури Донбасу у загальній теорії архітектури та містобудування. Розглянуто специфіку ансамблевої забудови архітектури у містах Донбасу, зумовлену певними чинниками, а саме: наявністю корисних копалин і дешевої робочої сили, а також появою залізниці. Установлено етапи виникнення, становлення та розвитку ансамблевої архітектури у центрах міст Донбасу - з початку 1934 р. до кінця 1940-х рр. (зародження), з кінця 1940-х рр. до 1955 р. (розквіт) і з 1955 р. до 1959 р. (зникнення). Стосовно кожного з визначених етапів виявлено характерні особливості формування ансамблів: галузеві, композиційно-планувальні та стилістичні. Виявлено та послідовно розкрито основні принципи та прийоми формування ансамблів, розташованих у центрах міст. Описано складові елементи (планувальні, просторові принципи та принципи об'ємної забудови будівель). Запропоновано концепцію стосовно охорони використання та відновлення ансамблів 1930 - 1950-х рр., яка припускає мінімальні зміни в їх зовнішньому вигляді. Розроблено та запропоновано збереження та використання ансамблів 1930 - 1950-х рр. у центрах міст Донбасу.

Розглянуто особливості еволюційного формування церковних інтер'єрів Слобожанщини. Простежено шляхи розвитку внутрішнього простору храмових споруд.

Рассмотрены особенности эволюционного формирования церковных интерьеров Слобожанщины. Прослежены пути развития внутреннего пространства храмовых сооружений.

In paper the especially of evolution form churches interiors in the West Ukraine is surveyed. The ways of the churches interiors development are taped.

Досліджено композиційні прийоми формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII - початок XXI ст. Висвітлено історичні етапи розвитку храмового будівництва. Установлено типологічні, стилістичні й об'ємно просторові особливості побудови церковних інтер'єрів. Здійснено комплексний аналіз морфологічних принципів формування внутрішнього простору церков Слобожанщини. Проведено порівняльний аналіз церков Росії, західної України та Слобожанщини з метою виявлення особливостей, притаманних інтер'єрам останньої. Проведено повне всебічне дослідження церковних інтер'єрів, простежено розвиток іконостасу як основного елементу інтер'єрного обладнання за конструктивним і стилістичним принципом, розроблено його типологію. Виявлено традиційні та новітні підходи щодо проектування й оздоблення інтер'єрів сучасних церков та їх іконостасів.

Досліджено композиційні прийоми внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII - початку XXI ст. Висвітлено історичні етапи розвитку храмового будівництва. Встановлено типологічні, стилістичні й об'ємно просторові особливості побудови церковних інтер'єрів. Здійснено комплексний аналіз морфологічних принципів формування внутрішнього простору церков Слобожанщини. Проведено порівняльний аналіз церков Росії, західної України та Слобожанщини з метою виявлення особливостей, притаманних інтер'єрам останньої. Вперше проведено повне всебічне дослідження церковних інтер'єрів. Простежено розвиток іконостасу за конструктивним і стилістичним принципом, розроблено його типологію. Виявлено традиційні та новітні підходи у проектуванні й оздобленні інтер'єрів сучасних церков і їх іконостасів.

Розглянуто питання дизайну архітектурного простору, що базується на сприйнятті, та формування емоційно-художнього образу. Подано первісний підхід до вивчення архітектурного простору як основи дизайну.

Рассмотрены вопросы дизайна архитектурного пространства, основанного на восприятии, и формирования эмоционально-художественного образа. Дан первоначальный подход к изучению архитектурного пространства как основы дизайна.

The issues concerned with design of architectural space to have been founding on perception have been treated in the paper. Primary approach to the treating of architectural space is highlighting.

Рассмотрены подходы к организации интерьера как архитектурной формы и его зрительного восприятия. Охарактеризованы формы, преобладающий цввет и элементы готического стиля. Внимание уделено интерьерам и мебели в стиле современного барокко. Раскрыта особенность архитектуры в стиле рококо. Представлена информация об основных стилях мебели и интерьеров ХХ в. Изложены концептуальные задачи и требования к разработке дизайна гостиничных комплексов.

Досліджено типи архітектурно-просторових елементів для проведення громадських заходів і видовищ в період від XIV до першої половини XVI ст.

Приведена связь между формами временной архитектуры и аналитическими геометрическими поверхностями. Эти поверхности и приведенные примеры их использования во временной архитектуре изучены с точки зрения аналитической геометрии, чтобы продемонстрировать возможности формообразования на ее основе.

Проведено дослідження формотвірної дії руху в архітектурній композиції в естетико-психологічному аспекті сприйняття вузлів просторово-часової структури міста. На підставі порівняльного аналізу архітектурних, загальнонаукових і мистецтвознавчих концепцій, а також вибраної методики дослідження проведено вивчення історичних містобудівних ансамблів Чернігова, Ізюма, Святогорська щодо ритмічних побудов їх композиції з виявленням естетико-емоційного (архетипічного) аспекту сприйняття архітектурно-просторових структур. Розкрито емоційно-психологічний та інформаційно-формотвірний потенціал фактора руху. У науковий обіг введено поняття "порогового простору" як архетипічного аспекту ритмічного акценту. Встановлено, що на синтез вражень, сформованих шляхами руху, впливає ритмічна послідовність просторів, утворених акцентами і паузами. Відзначено, що акцент повинен мати якості "порогового простору", а пауза - "розрядки". Розроблено методику архітектурно-семіотичного аналізу композиційної структури міста (ансамблю), що враховує психологічний аспект сприйняття.