Зазначено, що з метою охорони та раціонального використання архітектурної спадщини в Україні необхідно проводити ревалоризацію архітектурних ансамблів. Осмислення особливостей архітектурних ансамблів пов'язане і з дослідженням їх образу в історичному ландшафті в загальнокультурному та філософському аспектах.

Розглянуто архітектурну композицію як результат зчленування різнонаправлених осьових фрагментів та їх об'єднання в естетичне ціле. Висвітлено семантику локальних координатних систем, їх місце у світосприйнятті людини та причини сталості систем в архітектурі різних епох і народів. Простежено, як локальні координатні структури перетворюються в архітектурі на складні різнонаправлені під впливом географічних умов та функціональних вимог. Головна проблема дослідження - складність об'єднання координатних структур у естетичне ціле, що є архітектурною композицією. На підставі порівняльного аналізу концепцій та архітектурної практики встановлено механізм та засоби об'єднання різнонаправлених координатних структур. Розроблено модель композиційного об'єднання різнонаправлених координатних архітектурних структур за результатом теоретико-емпіричного аналізу концепцій та творів архітектурних споруд.

Досліджено типи архітектурно-просторових елементів для проведення громадських заходів і видовищ в період від XIV до першої половини XVI ст.

Визначено регіональну своєрідність морфологічного ладу єврейських містобудівних комплексів-штетлів XV - початку XX ст. у структурі історичних поселень України та проведено комплексний аналіз їх збереженості. Проаналізовано архітектурно-просторову організацію штетлів зазначеного періоду у структурі історичних поселень Поділля та встановлено її базові типи об'ємно-просторової, планувальної, функціональної та естетичної структур. Розроблено класифікацію всіх історичних містобудівних утворень Поділля за станом збереженості в них історичного планування та об'ємно-просторового шару, 70 - 97 % якого впродовж XV - початоку XX ст. складала рядова єврейська житлово-виробнича забудова. Розроблено пропозиції щодо охорони містобудівної спадщини та історичної своєрідності середовища старовинних містобудівних утворень Поділля.

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного освітлення у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку освітлення українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою освітлення. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

Досліджено особливості архітектурно-художньої організації фасадів нових будинків у системі історичної різночасової вулиці, виявлено основні закономірності і прийоми формування їх архітектурно-художньої виразності за різноманітних умов. Визначено критерії гармонізації старої і нової забудови. Розроблено класифікацію будинків-новацій в архітектурі історичної вулиці. Розроблено моделі архітектурно-художнього формоутворення структури фасадів будинків-новацій в архітектурі історичної вулиці з урахуванням примикань до різноманітних існуючих будинків. Рекомендовано сучасні можливості освітлення нових фасадів в історичному середовищі та проаналізовано особливості їх поліхромії. Доведено, що завдяки грамотній інтеграції можливе одержання нових якостей сучасної забудови в системі історичних будинків. Запропоновано варіанти інтеграції об'єкта історичної забудови в композиції сучасної будівлі. Рекомендовано прийоми включення будинку-новації до різночасового ансамблю.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Розглянуто основні положення зорового сприйняття та проектування видимості в будівлях і спорудах для глядачів. Розглянуто питання впливу форми рядів в плані та форми фокусної лінії на вибір моделі безперешкодної видимості і форму поверхні глядачів. Наведено відомості щодо особливості проектування видимості в культурно-видовищних будівлях, лекційних аудиторіях, спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних спорудах і залах.

Висвітлено сучасні тенденції формоутворення об'єктів міського дизайну. Проаналізовано один з найбільш перспективних напрямків формоутворення - структурні системи для об'єктів торгівельного, рекреаційного, грального призначення.

Освещены современные тенденции формообразования объектов городского дизайна. Проанализировано одно из наиболее перспективных направлений формообразования - структурные системы для объектов торгового, рекреационного, игрового назначения.

This article is devoted to the modern tendencies in shaping of city design objects. Was analyzed one of the most perspective directions of shaping - the structural systems for trade, recreation and play purpose units.

Визначено особливості використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Приведена связь между формами временной архитектуры и аналитическими геометрическими поверхностями. Эти поверхности и приведенные примеры их использования во временной архитектуре изучены с точки зрения аналитической геометрии, чтобы продемонстрировать возможности формообразования на ее основе.

Уперше сформульовано концепцію, принципи й методику перетворення історичного центру міста, висвітлено її архітектурно-дизайнерські й ергономічні аспекти. Удосконалено механізм і типологію формування елементів дизайну у міському просторі відповідно до образу життя городян. Установлено основні образно-типологічні й змістові характеристики дизайнерської складової середовища історичного центру, показано її неоднорідність у контексті динаміки власних параметрів та стійкості зв'язків з іншими компонентами міського ансамблю. Виявлено способи взаємозв'язку різних пластів предметно-просторового середовища (ППС) та їх архітектурно-містобудівної активності й рівня мобільності. Уперше міське середовище розглянуто як цілісний об'єкт містобудівного проектування та дизайнерського наповнення, що сприяє спадкоємності архітектурно-містобудівного процесу, забезпечує збереження історико-культурної спадщини, а також послідовне формування й розвиток великих міст щодо регіональних і місцевих особливостей. Розроблено методику перетворення житлового середовища історичного центру міста з урахуванням ролі й можливостей елементів міського дизайну як способу й засобу гуманізації середовища життєдіяльності городянина.

Розглянуто питання дизайну архітектурного простору, що базується на сприйнятті, та формування емоційно-художнього образу. Подано первісний підхід до вивчення архітектурного простору як основи дизайну.

Рассмотрены вопросы дизайна архитектурного пространства, основанного на восприятии, и формирования эмоционально-художественного образа. Дан первоначальный подход к изучению архитектурного пространства как основы дизайна.

The issues concerned with design of architectural space to have been founding on perception have been treated in the paper. Primary approach to the treating of architectural space is highlighting.

Рассмотрены подходы к организации интерьера как архитектурной формы и его зрительного восприятия. Охарактеризованы формы, преобладающий цввет и элементы готического стиля. Внимание уделено интерьерам и мебели в стиле современного барокко. Раскрыта особенность архитектуры в стиле рококо. Представлена информация об основных стилях мебели и интерьеров ХХ в. Изложены концептуальные задачи и требования к разработке дизайна гостиничных комплексов.

Досліджено композиційні прийоми формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII - початок XXI ст. Висвітлено історичні етапи розвитку храмового будівництва. Установлено типологічні, стилістичні й об'ємно просторові особливості побудови церковних інтер'єрів. Здійснено комплексний аналіз морфологічних принципів формування внутрішнього простору церков Слобожанщини. Проведено порівняльний аналіз церков Росії, західної України та Слобожанщини з метою виявлення особливостей, притаманних інтер'єрам останньої. Проведено повне всебічне дослідження церковних інтер'єрів, простежено розвиток іконостасу як основного елементу інтер'єрного обладнання за конструктивним і стилістичним принципом, розроблено його типологію. Виявлено традиційні та новітні підходи щодо проектування й оздоблення інтер'єрів сучасних церков та їх іконостасів.

Досліджено композиційні прийоми внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII - початку XXI ст. Висвітлено історичні етапи розвитку храмового будівництва. Встановлено типологічні, стилістичні й об'ємно просторові особливості побудови церковних інтер'єрів. Здійснено комплексний аналіз морфологічних принципів формування внутрішнього простору церков Слобожанщини. Проведено порівняльний аналіз церков Росії, західної України та Слобожанщини з метою виявлення особливостей, притаманних інтер'єрам останньої. Вперше проведено повне всебічне дослідження церковних інтер'єрів. Простежено розвиток іконостасу за конструктивним і стилістичним принципом, розроблено його типологію. Виявлено традиційні та новітні підходи у проектуванні й оздобленні інтер'єрів сучасних церков і їх іконостасів.

Розглянуто особливості еволюційного формування церковних інтер'єрів Слобожанщини. Простежено шляхи розвитку внутрішнього простору храмових споруд.

Рассмотрены особенности эволюционного формирования церковных интерьеров Слобожанщины. Прослежены пути развития внутреннего пространства храмовых сооружений.

In paper the especially of evolution form churches interiors in the West Ukraine is surveyed. The ways of the churches interiors development are taped.

З'ясовано теоретичні передумови дослідження взаємозв'язку поведінки людини та сприйняття нею інтер'єру, а також формування робочої моделі дослідження цього взаємозв'язку. Визначено функціональні закономірності та композиційні прийоми організації цілеспрямованої поведінки в інтер'єрах видовищних будинків. Виявлено принципи архітектурної організації невимушеної поведінки людини в інтер'єрі. Введено до наукового обігу психологічні, соціологічні, семантичні критерії, а також такі, що дозволяють розкрити формотворчу роль процесів руху та сприйняття людиною інтер'єру.

Розглянуто питання композиції житлового простору на всіх його ієрархічних рівнях з урахуванням вимог до житла.

Рассмотрены вопросы композиции жилого пространства на всех его иерархических уровнях с учетом требований к жилищу.

Розглянуто вплив трьох законів психологічно-ментальних рефлексій людини: емпатії, симпатії, гомеопатії на ієрархію моральних акцентів в діях людини при формуванні семіотичного (знаково-символічного) статусу предметно-просторової форми в середовищі. Через самовираження людини-етноносія в системі законів: емпатії, симпатії, гомеопатії реалізується принцип самоідентичності (як самобутної тотожності) в проектованому нею архітектурно-предметному середовищі.