Дисертацію присвячено проблемам створення комплексної системи знань про архітектурне середовище історичного міста як об'єкта реконструкції. Розроблено методику опису морфології і типологічну класифікацію елементів архітектурного середовища історичного міста.

Розглянуто архітектурну композицію як результат зчленування різнонаправлених осьових фрагментів та їх об'єднання в естетичне ціле. Висвітлено семантику локальних координатних систем, їх місце у світосприйнятті людини та причини сталості систем в архітектурі різних епох і народів. Простежено, як локальні координатні структури перетворюються в архітектурі на складні різнонаправлені під впливом географічних умов та функціональних вимог. Головна проблема дослідження - складність об'єднання координатних структур у естетичне ціле, що є архітектурною композицією. На підставі порівняльного аналізу концепцій та архітектурної практики встановлено механізм та засоби об'єднання різнонаправлених координатних структур. Розроблено модель композиційного об'єднання різнонаправлених координатних архітектурних структур за результатом теоретико-емпіричного аналізу концепцій та творів архітектурних споруд.

Розглянуто моделювання як структурний компонент проектної творчості архітектора. Досліджено особливості поведінки людей у підземному архітектурному середовищі. Здійснено аспектний аналіз ситуаційності в архітектурі підземного середовища. Висвітлено просторову концептуалізацію моделі підземної архітектури. Визначено межі підземного архітектурного простору з використанням засобів моделі "замкненого простору". Наведено концептуальні схеми універсальної моделі підземної архітектури як провідної форми проектного моделювання.

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного освітлення у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку освітлення українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою освітлення. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

Визначено регіональну своєрідність морфологічного ладу єврейських містобудівних комплексів-штетлів XV - початку XX ст. у структурі історичних поселень України та проведено комплексний аналіз їх збереженості. Проаналізовано архітектурно-просторову організацію штетлів зазначеного періоду у структурі історичних поселень Поділля та встановлено її базові типи об'ємно-просторової, планувальної, функціональної та естетичної структур. Розроблено класифікацію всіх історичних містобудівних утворень Поділля за станом збереженості в них історичного планування та об'ємно-просторового шару, 70 - 97 % якого впродовж XV - початоку XX ст. складала рядова єврейська житлово-виробнича забудова. Розроблено пропозиції щодо охорони містобудівної спадщини та історичної своєрідності середовища старовинних містобудівних утворень Поділля.

Визначено особливості використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Архітектурна композиція розглядається насамперед як емоційно-естетичний аспект архітектури. Методологічною основою дослідження прийнята установка переходу до міждисциплінарного способу формулювання задач.

Архитектурная композиция рассматривается прежде всего как эмоционально-эстетический аспект архитектуры. В качестве методологической основы исследования принята установка перехода к междисциплинарному способу постановки задач.

The architectural composition is considered first of all as emotional - aesthetic aspect of the architecture. As a methodological basis of research the installation of passage to interdisciplinary mode of production of the tasks is accepted.

Проаналізовано дієвість елементів міського дизайну щодо забезпечення комфорту, сервісу і комунікації,а також досвід проектування та його реалізацію у високоорганізованих країнах.

Проанализироны действенность элементов городского дизайна в обеспечении комфорта, сервиса и коммуникации, а также опыт проектирования и его реализации в высокоразвитых странах.

Efficiency of units of urban design in security of comfort, tools and communications. Experience of projection and its implementation in the highly countries.

Висвітлено своєрідність архітектурно-просторового середовища, оволодіння студентами різноманітними методами архітектурної графіки.

Рассмотрены своеобразие архитектурно-пространственной среды, овладение студентами различными методами архитектурной графики.

An originality of the architectural - spatial environment. Mastering by students by various methods architectural diagrams.

Висвітлено сучасні тенденції формоутворення об'єктів міського дизайну. Проаналізовано один з найбільш перспективних напрямків формоутворення - структурні системи для об'єктів торгівельного, рекреаційного, грального призначення.

Освещены современные тенденции формообразования объектов городского дизайна. Проанализировано одно из наиболее перспективных направлений формообразования - структурные системы для объектов торгового, рекреационного, игрового назначения.

This article is devoted to the modern tendencies in shaping of city design objects. Was analyzed one of the most perspective directions of shaping - the structural systems for trade, recreation and play purpose units.

The article examines the specialties and parts of the architectural and spatial composition of the castle complex in Pidhirtsi village. it also provides analogies of separate examples of the notorious palace, park and castle complexes in Eastern and Central Europe. The article indicates the necessity of creating a state historical and architectural park.

Розглянуто наукові дослідження відомого вченого, засновника радянської теорії архітектури А. Габричевского, викладено погляди вченого на проблему синтезу маси та простору в архітектурі.

Рассмотрены научные исследования известного ученого, основоположника советской теории архитектуры А. Габричевского, изложены взгляды ученого на проблему синтеза массы и пространства в архитектуре.

Work introduces with scientific researches of the famous scientist, the founder of the Soviet theory of architecture A. Gabrichevsky. Scientist's views on the problem of synthesis of mass and space in architecture are performed in the article.

Проведено дослідження формотвірної дії руху в архітектурній композиції в естетико-психологічному аспекті сприйняття вузлів просторово-часової структури міста. На підставі порівняльного аналізу архітектурних, загальнонаукових і мистецтвознавчих концепцій, а також вибраної методики дослідження проведено вивчення історичних містобудівних ансамблів Чернігова, Ізюма, Святогорська щодо ритмічних побудов їх композиції з виявленням естетико-емоційного (архетипічного) аспекту сприйняття архітектурно-просторових структур. Розкрито емоційно-психологічний та інформаційно-формотвірний потенціал фактора руху. У науковий обіг введено поняття "порогового простору" як архетипічного аспекту ритмічного акценту. Встановлено, що на синтез вражень, сформованих шляхами руху, впливає ритмічна послідовність просторів, утворених акцентами і паузами. Відзначено, що акцент повинен мати якості "порогового простору", а пауза - "розрядки". Розроблено методику архітектурно-семіотичного аналізу композиційної структури міста (ансамблю), що враховує психологічний аспект сприйняття.

На підставі проведених комплексних досліджень розкрито виявлені архітектурно-планувальні, композиційні принципи побудови та розміщення житлової забудови в центрах міст Донбасу в 1930 - 1950-і рр. Укладено типологію виявлених принципів стосовно житлової забудови.

На основе проведенных комплексных исследований раскрыты выявленные архитектурно-планировочные, композиционные принципы построения и размещения жилой застройки в центрах городов Донбасса в 1930 - 1950-е гг. Составлена типология выявленных принципов применительно к жилой застройке.

On the basis of the carried out(spent) complex researches composite principles of construction and accommodation of inhabited buildings in the centres of cities of Donbass in 1930 - 1950th are opened revealed by us architectural-scheduled. The typology of the revealed principles, with reference to a vein (an inhabited) to building is made.

Визначено основні принципи просторової взаємодії зон впливу станцій метрополітену (ЗВСМ) та міського середовища. Розроблено функціонально-просторову класифікацію взаємодії вузла метрополітену з зовнішнім міським середовищем, що характеризує форму архітектурно-просторової інтеграції ЗВСМ з предметно-просторовим середовищем міста.

Определены основные принципы пространственного взаимодействия зон влияния станций метрополитена (ЗВСМ) и городской среды. Разработана функционально-пространственная классификация взаимодействия узла метрополитена с городской средой, характеризующая форму архитектурно-пространственной интеграции ЗВСМ с предметно-пространственной средой города.

In article main principles of spatial interaction zones of influence of Metro stations and the city environment are determined. Functional - spatial classification of interaction of unit of underground with the city environment, describing the form ofarchitectural - spatial integration ZIMS with the subject - spatial environment of city is developed.

Розглянуто вплив трьох законів психологічно-ментальних рефлексій людини: емпатії, симпатії, гомеопатії на ієрархію моральних акцентів в діях людини при формуванні семіотичного (знаково-символічного) статусу предметно-просторової форми в середовищі. Через самовираження людини-етноносія в системі законів: емпатії, симпатії, гомеопатії реалізується принцип самоідентичності (як самобутної тотожності) в проектованому нею архітектурно-предметному середовищі.

Зазначено, що для розвитку теорії композиції дуже важливі дослідження зв'язків з суміжними галузями знань. Застосування до аналізу архітектури психологічних досліджень дозволяє не тільки виявити закономірності сприйняття людиною архітектурного середовища, але й обгрунтувати методи та способи, дослідження такого складного феномену, яким є архітектурна форма. Наведено дані досліджень кількісного аналізу відношень маси та простору у 132-х спорудах, які є пам'ятками світової архітектури.

Отмечено, что для развития теории композиции очень важны исследования, учитывающие связи со смежными областями знаний. Применение к анализу архитектуры психологических исследований позволяет не только выявить закономерности восприятия человеком архитектурной среды, но и обосновать методы и приемы, исследования столь сложного феномена, каким является архитектурная форма. Представлены результаты количественного анализа отношений массы и пространства в 132-х сооружениях, являющихся памятниками мировой архитектуры.

For development of the theory of a composition researches now are very important which take into account connections with adjacent fields of knowledge. The application to the analysis of architecture of psychological researches allows not only to reveal laws of perception by the man of architectural environment but also to prove methods and receptions, though which the research of a so difficult phenomenon is possible, what the architectural form is. In clause the results of the quantitative analysisof the relations of mass and space in 132 structures being monuments of world architecture are submitted.

Проаналізовано особливості створення простору засобами архітектури. Акцентовано увагу на значенні внутрішнього простору архітектурного об'єму. Аналіз проведено через призму всезагального процесу смислоутворення та самоорганізації смислового постору, що є основою розгортання всього універсуму духовно-практичної активності людини.

Проанализированы особенности создания пространства средствами архитектуры. Акцентировано внимание на значении внутреннего пространства архитектурного объема. При рассмотрении образования архитектурных пространств подчеркнута связь с всеобщим процессом смыслообразования и самоорганизации смыслового пространства, на основе которого формируется универсум духовно-практической активности человека.

Городская среда рассмотрена как действо, которое раскрывается перед человеком, попадающим в простанство этой среды. Единство пространства и ограничительной формы - условие существования архитектурного произведения. При этом количественная и качественная оценка происходит, прежде всего, благодаря визуальному восприятию материальной формы.

Міське середовище розглянуто як дію, яка розкривається перед людиною, яка потрапляє у простір цього середовища. Єдність простору й органічної форми - необхідна умова існування архітектурного твору. За цього кількісна та якісна оцінка простору здійснюється завдяки візуальному сприйняттю матеріальної форми.

Досліджено процес формування структури архітектурного простору у формально-теоретичному аспекті. Розроблено новий метод формального структурування архітектурного простору, виявлено та систематизовано основні ознаки його організації: конструктивну, геометричну, композиційну, функціональну, перцептивну. До наукового обігу введено поняття моно- та поліпростору, охарактеризовано їх властивості, співвідношення, зв'язки, межі застосування. Здійснено апробацію нового методу визначення формально-теоретичної структури архітектурного простору на базі моделі адекватного відбиття дійсності, в якій зафіксовано специфічні ознаки, умови та вимоги, які необхідно враховувати під час формування архітектурного простору з визначеним функціональним процесом. Доведено, що запропонований метод впорядковує взаємозв'язки між структурними одиницями складних просторових систем, визначає понятійний апарат і створює теоретичну базу для формування цілісного архітектурного простору.