Висвітлено результати наукових досліджень творчості Г.Сковороди в історико-філософському контексті, зокрема, філософсько-антропологічне бачення людини Г.Сковородою, його трактування концепції щастя, філософії освіти. У порівняльному аспекті розкрито принцип самопізнання у художньо-філософській практиці Г.Сковороди та у творчості Валерія Шевчука. Постать видатного філософа, письменника і педагога розглянуто через призму сучасного постмодерного культурологічного дискурсу. Увагу приділено пісенно-музичній творчості Г.Сковороди переяславського періоду (1750 - 1759 рр.), творчості письменників-шістдесятників в контексті літературної спадщини філософа.