Вперше досліджено проблематику та прийоми її вираження в оригінальній поезії та прозі малих жанрів А.Кримського. З'ясовано, що формування літературної майстерності письменника - довгий і поступовий процес, який відбувався внаслідок порушення найважливіших життєвих проблем митця, а також українського народу та інших народів його часу. Виявлено, що у художній творчості письменник застосував майже всю різноманітність прийомів творення образів і ситуацій. З'ясовано, що всі основні художні засоби використано лише з творчою метою та в тісному поєднанні з традиційною та новаторською проблематикою. Доведено, що А.Кримський особливо майстерно користувався такими, тоді ще не традиційними, прийомами, як психоаналіз, імпресія, експресія, марення, сновидіння, домисел. Зроблено висновок, що А.Кримський одним з перших максимально наблизився до феномену модерністського мислення в українській літературі.