Досліджено свободу як антропологічну проблему у філософії Г. Сковороди. Обгрунтовано, що основою вчення філософа виступає антропологізм, як філософське усвідомлення людини. В контексті антропології з'ясовано питання онтології, гносеології, етики, філософії свободи. З'ясовано, що фундаментом антропології філософа є розкриття духовної сутності людини, що становить постановку проблеми "істинної людини". Доведено, що свобода осягається через пізнання й усвідомлення людиною свого духовного начала, морально-етичних засад, таланту та здібностей і їх практичного втілення в житті.