Проаналізовано естетико-філософські погляди Д. Беньяна та Г. Сковороди у контексті духовних шукань англійської й української літератури XVII - XVІII ст.; теоретичні засади філософської прози та методологічні аспекти інтермедіальних студій. Вивчено міжвидові інтерполяції часопросторових мистецьких кодів (театр - музика - танок) і просторово-зорових мистецьких взаємодій (архітектура - живопис - емблема) у їх творчості. Доведено, що вибір мистецтвознавчого категоріального апарату зумовлений міфолого-релігійною свідомістю авторів, у якій переважають міфологеми театр життя, Бог-Архітектор, Світ-Храм, Людина-Храм, Душа-Місто, музика сфер в контексті художньої рефлексії над культурними універсаліями доби бароко: "світ як театр", "світ як музичний інструмент", "життя як сон", "двійництво", "духовна мандрівка", "memento mоri" у процесі пошуку шляхів досягнення щастя.