Висвітлено проблеми фізичної та суспільної географії, напрями геологічного та гідрогеологічного наукового пошуку. Наведено матеріали досліджень з гідрометеорології, геоекології та раціонального природокористування. Увагу приділено проблематиці історії географії й історичної географії, туризмології та рекреаційної географії. Розглянуто картографію та дистанційні методи вивчення географічного середовища. Описано сучасні методи навчання географії, геології й екології.

Досліджено техногенні процеси вологопереносу, фільтрації та масопереносу, які спричиняють забруднення та виснаження підземних вод, підтовлення та засолення продуктивних земель у Західному Донбасі. Розглянуто можливості розв'язання прогнозних гідрогеологічних задач, результати яких застосовуються як наукове обгрунтування комплексу природоохоронних заходів гідрогеологічного та гідрогеолого-меліоративного спрямування з метою раціонального використання й охорони водних і земельних ресурсів регіону. Запропоновано доповнення до теорії гідрогеологічного моніторингу й обгрунтовано комплекс заходів щодо раціонального використання й охорони водних і земельних ресурсів регіону.

Зазначено, що Західний Донбас - великий гірничовидобувний регіон України. Зараз тут експлуатується 11 вугільних шахт. Породи з гірничих виробок складуються на поверхні землі, або ними засипають природні та техногенні пониження рельєфу. Відвальні породи майже всюди нерівномірно засолені та без рекультивації непридатні для сільськогосподарського використання. У процесі рекультивації їх покривають шаром суглинків у 1,8 - 2,0 м та грунтовим шаром потужністю не менше 0,5 м. Частину рекультивованих земель віддано під садові ділянки з поливом. Підняття рівня грунтових вод на цих територіях відбувається під впливом двох головних факторів: просідання земної поверхні над виробленими шахтними полями й інфільтраційними втратами від зрошення. Виділено та розраховано такі гідродинамічні схеми: необмежений пласт, напівобмежений пласт, напівплощина, смуга. Прогноз виконано за допомогою аналітичного методу. Величина підйому рівня за різних умов змінюється в широких межах: від 0,3 до 2,2 м/рік. Сумарний вплив інфільтрації від зрошення та просідання земної поверхні може призвести до підтоплення пойми ріки Самари. Як радикальний природоохоронний засіб запропоновано горизонтальний дренаж.

Розрахунок його параметрів виконано для глибин закладання дрен <$E z~=~2,5>; 3,0; 3,5; 4,0 м за умов їх діаметрів <$E d~=~0,05>; 0,1; 0,15; 0,20; 0,25 м, і норми осушення на середині між дренами 2,2 м.