Розглядається обсяг і зміст поняття "стилістика", категорія стилю в лінгвостилістиці, а також стильове (функціонально-стильове) і стилістичне значення мовних одиниць. Висвітлюється роль художньої літератури у вихованні чуття слова, місце української мови в системі українознавства. Описується мовний стиль Т.Шевченка, Лесі Українки, П.Тичини, М.Рильського, Є.Маланюка, Б.Тена, А.Малишка, О.Ольжича, О.Гончара, У.Самчука, І.Драча, Г.Тютюнника, Є.Гуцала та ін.

Вміщено понад дев'ятсот термінів мовознавства. Наведено приклади наукової лексики зі стилістики, соціолінгвістики, історії літературної мови. Запропоновано стисле тлумачення терміна, пояснено його уживання, подано варіанти утворюваних словосполучень.

Розглянуто епітети, що мають форму складних прикметників і дієприкметників, і виступають художніми означеннями до найбільш уживаних іменникових слів поетичної мови ХХ ст. Визначено можливості складних слів в епітетній функції відтінювати ознаки (колір, звуки), а також урізноманітнювати ритміко-інтонаційну будову вірша.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш1г(4УКР)6д

Рубрики:

Історія мовознавства

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми системної організації та функціонування літературної мови (ЛМ) у контексті національної культури. Розглянуто питання тенденцій розвитку ЛМ, екстра- та інтралінгвальної мотивації її норм, зумовленості стилів і мовних жанрів історичними умовами культурного та соціального розвитку українського народу. Проаналізовано вплив на функціональні можливості мови новітніх нейролінгвістичних технологій.

Освещены проблемы системной организации и функционирования литературного языка (ЛЯ) в контексте национальной культуры. Рассмотрены вопросы тенденций развития ЛЯ, экстра- и интралингвальной мотивации его норм, обусловленности стилей и языковых жанров историческими условиями культурного и социального развития украинского народа. Проанализировано влияние на функциональные возможности языка новейших нейролингвистических технологий.

Висвітлено актуальні питання зв'язку мови з українознавчим світогладом громадян України. Розглянуто мову не лише як лінгвістичне явище, знакову систему, а й як ознаку етносу та невіддільну частину історії народу. Теоретично обгрунтовано поняття рідної мови та державотворчої функції української мови, висвітлено проблеми її соціальної престижності. Зосереджено увагу на аспектах мовотворчості І.Котляревського, Т.Шевченка, П.Мирного, У.Самчука, І.Франка, О.Гончара, які засвідчують українознавчий світогляд авторів.

Освещены актуальные вопросы взаимосвязи языка с украиноведческим мировоззрением граждан Украины. Язык рассмотрен не только как лингвистическое явление, знаковая система, но и как признак этноса и неотделимая часть истории народа. Теоретически обоснованы понятия родного языка и государственно-созидательной функции украинского языка, освещены проблемы его социальной престижности. Акцентировано внимание на аспектах языкотворчества И.Котляревского, Т.Шевченко, П.Мирного, У.Самчука, И.Франко, О.Гончара, которые свидетельствуют об украиноведческом мировоззрении авторов.

Узагальнено соціолінгвістичні дані з метою аналізу мовної ситуації в Україні. Досліджено проблеми функціонування української мови в родині, освіті, науці, сфері культури, збройних силах і діаспорі. Наведено підсумки анкетування батьків, учнів, вчителів, викладачів вищих навчальних закладів, молодих літераторів, працівників культури та ЗМІ.

Обобщены социолингвистические данные с целью анализа языковой ситуации в Украине. Исследованы проблемы функционирования украинского языка в семье, образовании, науке, сфере культуры, вооруженных силах и диаспоре. Представлены итоги анкетирования родителей, учеников, учителей, преподавателей высших учебных заведений, молодых литераторов, работников культуры и СМИ.

Наведено відомості про відомих українських мовознавців і письменників, зокрема, біографічні дані, основні напрямки діяльності. Висвітлено внесок лінгвістів і письменників у розвиток українознавства. Проаналізовано значення української мови у контексті самоідентифікації нації.

Приведены сведения об известных украинских языковедах и писателях, в частности, биографические данные, основные направления деятельности. Освещен вклад лингвистов и писателей в развитие украиноведения. Проанализировано значение украинского языка в контексте самоидентификации нации.

Проаналізовано феномен буття українців у світовій цивілізації та культурі на засадах наукової методології. Висвітлено українознавчі аспекти розвитку національної культури. Розглянуто питання історії, етносу, мови, культури, літератури, ментальності українців у контексті міжнародних взаємовідносин.

Проанализирован феномен бытия украинцев в мировой цивилизации и культуре на основах научной методологии. Освещены украиноведческие аспекты развития национальной культуры. Рассмотрены вопросы истории, этноса, языка, культуры, литературы, ментальности украинцев в контексте международных взаимоотношений.

Висвітлено лінгвістичні та системотехнічні особливості створення великих тлумачних лексиконів - основних об'єктів національної лексикографії. Викладено теоретичні підходи до побудови великих словників на основі теорій лексикографічних систем і семантичних станів. Розкрито системно-лінгвістичні та технологічні аспекти тлумачного словника української мови, головні засади його укладання.

Проведено когнітивний, прагматичний, функціонально-стилістичний аналіз лінгвокультурологеми ЛОГОС та висвітлено еволюцію її осмислення в науковому, релігійному та художньому світогляді у діахронно-синхронних контекстах. Обгрунтовано доцільність застосування складного та багатоаспектного поняття лінгвокультурологема до аналізу наукових, релігійних і художніх текстів. Визначено диференційні ознаки лінгвокультурологеми ЛОГОС та співвідношення з її вербалізованими поняттями розум, мова, творчість, закон. Запропоновано опис-моделювання даної лінгвокультурологеми як певної абстракції, культурної універсалії, "константної форми", що перебуває на вищому ступені в ієрархії смислових утворень ідеальної концептосфери. Увагу приділено макрополям Розум, Мова, Творчість, Закон у науковому, релігійному та художньому дискурсах, що структурують лінгвокультурологему ЛОГОС. Визначено розумо- та мовоцентричність для вербалізованого наукового світогляду. Встановлено, що в релігійному світогляді найбільш структурне і функціональне розгалужене макрополе Мова, зокрема його вербалізований концепт "слово". Розкрито об'єднувальну роль культурологеми "серце" для складових досліджуваних макрополів, особливості кореляції лінгвокультурологеми ЛОГОС зі складовими макрополів Мова і Творчість у художньому світогляді.

Розглянуто актуальні питання мовної естетики української словесності - від творчості І. Котляревського, Т. Шевченка до сучасної мовно-художньої практики (Л. Костенко, Г. Тютюнник, Є. Пашковський, М. Матіос). Запропоновано нове прочитання текстів української художньої літератури XIX - XX ст., яке грунтується на теоретичних засадах виокремлення мовно-естетичних знаків національної культури. Зазначено, що співвідносність мовно-естетичних знаків із такими поняттями, як лінгвокультурема, етно- та лінгвокультурні концепти, етнокультурознавча лексика, культуреми, слова з національно-культурним компонентом семантики, засвідчує, що сучасний погляд на історію нової української літературної мови має грунтуватися на аналізі текстів, у яких виявляються мовно-естетичні знаки національної культури. Увагу приділено питанням взаємодії філософії мови та філософії культури.

Наведено результати дослідження мовотворчості українських поетів-дисидентів 1960 - 1970-х рр. - В. Стуса, І. Калинця, І. Світличного, Г. Чубая. Розглянуто епістолярні діалоги В. Стуса як цілісну мовноповедінкову систему. Охарактеризовано неологічні експерименти шістдесятників. Висвітлено функції лексичних новотворів у художньому тексті (на матеріалі поезії І. Калинця). Визначено семантико-словотвірні особливості новотворів Г. Чубая. Наведено перший у вітчизняній лексикографії зведений словник лексичних інновацій поетів (близько 1 700 одиниць), а також персональні словники авторських лексичних новотворів В. Стуса, І. Калинця, І. Світличного, Г. Чубая.

Подано інформацію про роботу лексикографічної лабораторії "Острозький неограф" Національного університету "Острозька академія", висвітлено теоретичні та практичні аспекти неолого-неографічних досліджень, проблеми лексикографічного опису авторських новотворів у сучасних неологічних словниках. Наведено лексикографічний опис авторських лексичних новотворів Ліни Костенко та Миколи Вінграновського (персональні і зведений словники).

Приведена информация о роботе лексикографической лаборатории "Острожский неограф" Национального университета "Острожская академия", освещены теоретические и практические аспекты неолого-неографических исследований, проблемы лексикографического описания авторских неологизмов в современных неологических словарях. Дано лексикографическое описание авторских лексических неологизмов Лины Костенко и Ноколая Винграновского (персональные и сводный словари).

З урахуванням тенденції сучасної лексико-стилістичної норми представлено значний масив загальновживаної та термінологічної лексики і фразеології української та російської мов. Вміщено додаток "Українсько-російський словник географічних назв", що рекомендує написання великої та малої літер у власних і загальних назвах.

Розглянуто теоретичні та практичні питання співвідношення літературної норми та сучасної мовної практики. Простежено динаміку лексичної та граматичної норми з погляду її кодифікації. Наведено критерії літературної норми. Викладено літературний стандарт у контексті мовної свідомості українців. Висвітлено особливості рефлексії над літературною нормою.

Cловник тлумачного типу, у якому зафіксовано нові слова, значення слів та відтінки значень, особливості слововживання, стійкі словосполучення, фразеологізми, не охоплені «Словником української мови» в 11 томах (1970 - 1980). Визначено, що це лексика, яка функціонує в художньому, публіцистичному, науково-популярному, розмовному, офіційно-діловому, конфесійному стилях української мови (загалом 35 тис. слів). Крім розгорнутого тлумачення, проілюстрованого паспортизованими цитатами, Додатковий том подає нормативну, функціонально-стильову, емоційно-експресивну та часову характеристику реєстрових одиниць і регламентує їхню сполучуваність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-403

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: В357433/2 Пошук видання у каталогах НБУВ