Розглянуто класифікацію, етіологію, клінічні прояви, методики спеціального обстеження, методи діагностки та лікування синдромів, захворювань і невідкладних станів, які найбільш поширені у практиці сімейного лікаря. Розроблено алгоритми діагностики окремих синдромів у разі змін лабораторних показників. Наведено загальну характеристику сучасних лікарських препаратів для місцевого та системного застосування, описано порядок оформлення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Рассмотрены классификация, этиология, клинические проявления, методики специального обследования, методы диагностики и лечения синдромов, заболеваний и неотложных состояний, которые наиболее часто встречаются в практике семейного врача. Разработаны алгоритмы диагностики отдельных синдромов в случае изменения лабораторных показателей. Приведена общая характеристика лечебных препаратов местного и системного применения, описан порядок оформления документов о временной нетрудоспособности граждан.

Клініко-ендоскопічні особливості перебігу хронічних захворювань верхнього відділу травного каналу у дітей і морфологічні зміни слизової оболонки дозволяють визначити характер і глибину її пошкодження, виявити запальні та дистрофічні процеси, ознаки регенерації, а також визначити ступінь тяжкості порушення архітектоніки слизової оболонки. Специфічними ознаками Helicobacter pylori асоційованих захворювань є довготривалість і стійкість збереження больового, диспепсичного й астеновегетативного синдромів, а відповідно і запальних, і дистрофічно-альтеративних процесів у слизовій оболонці шлунка.

Вивчено особливості перебігу періоду ремісії у 124-х дітей з хронічними захворюваннями верхніх відділів травного каналу. На підставі одержаних даних встановлено, що перебіг захворювання залежить від інфікованості Helicobacter pylori (HP) та якості проведеної ерадикаційної терапії. Досить значна і практично однакова кількість рецидивів захворювання як серед HP+, так і серед HP- дітей доводить доцільність пошуку додаткових патогенетично обгрунтованих методів лікування найбільш поширеної гастроентерологічної патології.

Вивчено перебіг хронічного гастриту (ХГ) та хронічного гастродуоденіту (ХГД) за неповної та повної клінічної ремісії у взаємозв'язку з клініко-ендоскопічною формою захворювання, інфікуванням Helicobacter pylori (HP). З'ясовано залежність деструктивних варіантів патології від віку. Наведено оцінку морфофункціонального стану шлунка в дітей у період неповної клінічної ремісії, який характеризується порушенням кислотопродукції, кислотонейтралізувальної функції шлунка, збереженням запальної інфільтрації та дистрофічно-альтернативних змін епітелію та власної пластини слизової оболонки шлунка (СОШ), ступінь та інтенсивність яких залежить від клініко-ендоскопічної форми захворювання. Доведено, що клініко-морфологічні форми ХГ та ХГД у дітей є фазами єдиного процесу, морфогенез яких характеризується поступовим збільшенням дистрофічних і некробіотичних змін, прогресуючим склерозом та гіпотрофією епітелію. На підставі результатів клініко-фізіологічних досліджень одноразової дії слабосульфідної маломінералізованої води на функціональний стан шлунка розроблено методику її питного застосування. Удосконалено систему вторинної профілактики загострень ХГ та ХГД у дітей шляхом питного використання слабосульфідної маломінералізованої води у реабілітаційному курсі, ефективність якого доведено позитивною динамікою клінічних проявів хвороби, покращанням кислотопродукції та кислотонейтралізації, зменшенням запальних і дистрофічних змін у СОШ та дванадцятипалої кишки, зниженням рівня антитіл до HP. Обгрунтовано доцільність питного використання даної води під час лікування дітей, хворих на ХГ і ХГД за

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.1

Рубрики:

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: РА335244 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследование проведено в группе из 56 детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ), ассоциированной с H. pylori. Для эрадикации H. pylori использованы амоксициллин, кларитромицин и антисекреторный препарат. Продолжительность эрадикационной терапии - 7 дней с последующим назначением антисекреторных препаратов на протяжении 2 нед. В основной группе (n = 30) в качестве антисекреторного препарата использован оригинальный пантопразол ("Контролок", Nicomed) по 40 мг в сут, в группе сравнения (n = 26) - ранитидин по 2 - 8 мг/кг (максимум - 300 мг) в сут. Изначально изжога была у всех детей, а на 8-й день лечения только у 34,1 % детей в легкой форме, причем чаще в группе сравнения. Эффективность лечения детей, которые принимали "Контролок", оценена как хорошая в 30 % случаев, в 70,0 % - как очень хорошая. В группе сравнения - 53,8 и 46,2 % соответственно.

Вивчено ефективність курсового лікування за індивідуалізованою методикою питного прийому слабосульфідної мінеральної води джерела "Синяк" у 72 дітей віком від 8 до 16 років, хворих на хронічний гастрит або хронічний гастродуоденіт в періоді неповної та повної клінічної ремісії зі збереженою шлунковою секрецією. Доведено виражений позитивний ефект лікування на клінічний перебіг захворювань, секреторний стан шлунка, антигелікобактерний ефект та стимуляцію регенераторних процесів.

Показано досвід застосування препарату Еспумізан<190>L в комплексній терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей. Ефективність та безпечність препарату дозволяють рекомендувати його застосування в комплексній терапії ГЕРХ у дітей.

Мета роботи - визначити рівень виявлення розеоли лікарями в дітей та дослідити клініко-діагностичні особливості перебігу цього захворювання. Шляхом анкетування 85 лікарів первинної ланки досліджено рівень їх поінформованості та виявлення ними розеоли в дітей. Проведено аналіз даних клініко-лабораторного обстеження 34 дітей з типовою клінікою розеоли. Встановлено, що серед опитаних лікарів тільки 18 % обізнані про розеолу, відповідно виявлено недостатній рівень її діагностики. Перебіг розеоли в обстежених дітей практично не відрізнявся від описаного в джерелах літератури. Однак достовірно частіше (64,71 %, p << 0,05) хворіли діти до 1 року, висипання локалізувалось на тулубі у 100 % (р << 0,05) випадків, в жодної дитини не спостерігалось фебрильних судом. У 83,33 % випадків підтверджено виділення вірусу герпесу 6-го типу зі слини або крові шляхом полімеразної ланцюгової реакції. Висновки: лікарі первинної ланки мають пам'ятати про розеолу в разі захворювання дітей, особливо молодшого віку, яка супроводжується фебрильним підвищенням температури без виражених катаральних явищ із типовою циклічністю висипання.