Обстежено 28 дітей з хронічними дифузними захворюваннями сполучної тканини (ХДЗСТ) віком від 1-го до 15-ти років. Контрольну групу становили 13 практично здорових дітей. Проведені дослідження показали, що у разі ХДЗСТ до патологічного процесу залучається жовчний міхур та печінка. Відзначено більш високу частоту деформації жовчного міхура в порівнянні з контрольною групою та зміни ехогенних характеристик паренхіми печінки: підвищується її щільність, на фоні якої більш чітко визначається ущільнення внутрішньопечінкових жовчних протоків. Це є підставою для проведення цілеспрямованої патогенетичної терапії.

Обследовано 28 детей с хроническими диффузными заболеваниями соединительной ткани (ХДЗСТ) в возрасте от 1-го до 15-ти лет. Контрольную группу составили 13 практически здоровых детей. Проведенные исследования показали, что при ХДЗСТ в патологический процесс вовлекается желчный пузырь и печень. Отмечается более высокая частота деформации желчного пузыря, по сравнению с контрольной группой, и меняются эхогенные характеристики паренхимы печени: повышается ее плотность, на фоне которой более четко определяется уплотнение внутрипеченочных желчных протоков. Вышесказанное является основанием для проведения целенаправленной патогенетической терапии.

Проведено аналіз 601-го випадку дифузних та осередкових пошкоджень печінки у дітей вікової групи від 0 до 18 років за даними ехографії. Результати досліджень доводять, що ультразвукова ехографія є безпечним та високоінформативним діагностичним методом етіології гепатомегалії.

Проведен анализ 601-го случая диффузных и очаговых поражений печени у детей возрастной группы от 0 до 18 лет по данным эхографии печени. Результаты исследований показывают, что ультразвуковая эхография является безопасным и высокоинформативным диагностическим методом этиологии гепатомегалии.

Вивчено динаміку діастолічного наповнення і діастолічного резерву лівого та правого шлуночків у дітей, хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт. Характер діастолічного наповнення визначався за величинами Е, А та індексу Е/А допплеровського спектра трасмітрального і транстрикуспидального потоку, які відображають його швидкість в період раннього наповнення, систолу передсердя і структуру заповнення лівого і правого шлуночків. Величина діастолічного резерву визначалась за змінами індексу Е/А (ДЕ/А) під час велоергометричного навантаження. Зміни діастолічного наповнення шлуночків свідчать про формування "гіпертрофічного" допплерівського спектра з порушенням розслаблення шлуночків.

Динамика диастолического наполнения и диастолического резерва левого и правого желудочков была изучена у детей, больных бронхиальной астмой и хроническим бронхитом. Характер диастолического наполнения определялся по величинам Е, А и индексу Е/А допплеровского спектра трансмитрального и транстрикуспидального потока, которые отражают его скорость в период раннего наполнения, систолу предсердий и структуру заполнения левого и правого желудочков. Величина диастолического резерва определялась по изменению индекса Е/А (ДЕ/А) во время велоэргометрической нагрузки. Изменения диастолического наполнения желудочков свидетельствуют о формировании "гипертрофического" допплеровского спектра с нарушением расслабления желудочков.

Визначено морфофункціональні показники серця за даними ехокардіографії та доплерехокардіографії у хворих з вродженими та набутими захворюваннями сполучної тканини. Проаналізовано особливості периферичної гемодинаміки у дітей з даними захворюваннями, структуру жовчовивідної системи та жовчного міхура. Проведено оцінку гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей з патологією сполучної тканини.

Определены морфофункциональные показатели сердца по данным эхокардиографии и доплерэхокардиографии у больных с врожденными и приобретенными заболеваниями соединительной ткани. Проанализированы особенности периферической гемодинамики у детей с данными заболеваниями, структура желчевыводной системы и желчного пузыря. Проведена оценка гепатобилиарной системы и поджелудочной железы у детей с патологией соединительной ткани.

Вивчено стан вегетативної реактивності (ВР) у дітей, які хворіють на бронхіальну астму (БА) різних ступенів тяжкості. У стадії ремісії у дітей та підлітків спостережено порушення нейровегетативної регуляції серцевого ритму. Наявність гіперсимпатикотонічного й асимпатикотонічного варіантів ВР є показниками тяжкості патологічного процесу та предикторами виникнення нападів БА.

У ході дослідження в результаті застосування сучасних неінвазивних методів розроблено інструментальні критерії виявлення ранніх функціональних порушень кардіоваскулярної та гепатобіліарної систем у дітей із вродженою та набутою патологією сполучної тканини.

Зазначено, що комплексне ультразвукове дослідження дозволяє одержати об'єктивну інформацію не лише про особливості структури печінки та селезінки, а й про стан кровотоку у судинах кишечнику. Застосування кольорового доплерівського картування дає можливість визначити ступінь кровонаповнення стінки кишечнику у дітей із синдромом портальної гіпертензії (СПГ). На підставі аналізу результатів дослідження відзначено якісні показники кровотоку в кишечнику, характерні для здорових дітей і хворих із СПГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.16-4 + Р733.413.510.116-4

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведення ехокардіографічного дослідження у дітей із синдромом портальної гіпертензії дало можливість виявити зміни стану серцево-судинної системи, що полягали у наявності дисбалансу між центральною та периферичною частинами системи кровообігу та формуванні компенсаторної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

Вперше проведено комплексне дослідження стану центральної та регіональної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, особливостей адаптації у дітей з різними клінічними формами рецидивних і хронічних захворювань органів дихання у період ремісії з включенням вивчення діастолічного резерву шлуночків серця. Доведено, що рецидивні та хронічні захворювання органів дихання у дітей у період ремісії супроводжуються порушенням діастолічної функції міокарда та зниженням діастолічного резерву шлуночків серця, переважно правого. Показано, що дані зміни більш виражені у дітей з тяжким перебігом бронхіальної астми та хронічним бронхітом. Встановлено критерії ризику виникнення порушень серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою, рецидивним і хронічним бронхітом. Створено математичну модель ризику виникнення порушень серцево-судинної системи та прогнозу їх перебігу у разі рецидивної та хронічної патології системи дихання у дітей і підлітків. Розроблено критерії груп дезадаптації хворих на рецидивні та хронічні бронхолегеневі захворювання.

Визначено клінічні прояви та вивчено анатомічні особливості компресії трахеї (КТ) за природженої та набутої патології вилочкової залози. Досліджено 114 дітей із КТ, обумовленою захворюваннями тимуса. Обструкція трахеї була викликана гіперплазією вилочкової залози у 98 пацієнтів і новоутвореннями тимуса - у 16. Вік досліджуваних становив від 1 міс до 14 років. Серед основних методів обстеження використано: аналіз клінічних даних, трахеобронхоскопію, ультразвукове дослідження вилочкової залози та органів грудної клітки, оглядову рентгенографію грудної клітки в прямій і боковій проекціях. КТ, обумовлена гіперплазією вилочкової залози, спостерігалася переважно у грудних дітей, а у випадку новоутворень тимуса переважали діти, старші одного року. Обтурація трахеї проявлялась задишкою, стридором, ортопное, дисфагією, запальними бронхолегеневими захворюваннями. Клінічна картина залежала від стадії компресії. За природженої та набутої патології вилочкової залози відмічалося стискання стінок нижньої третини трахеї.