Досліджено динаміку розвитку саморозуміння у юнаків і дівчат у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Розкрито сутність і співвідношення понять "саморозуміння", "самопізнання", "самоставлення". Вперше виявлено чинники, які впливають на становлення та розвиток саморозуміння, визначено структурно-функціональні критерії оцінювання даної особистісної якості. Розкрито роль саморозуміння у процесі соціального становлення юнаків і дівчат. Зроблено висновок, що результатом саморозуміння є когнітивне й емоційне узгодження продуктів самосвідомості та реальної дійсності. Виокремлено характеристики саморозуміння на послідовних рівнях його розвитку. Досліджено взаємозв'язок процесів саморозуміння та формування окремих рис особистості (рівня суб'єктивного контролю, сфери потреб, інтелектуального розвитку). Проаналізовано вплив саморозуміння на успішність діяльності юнаків і дівчат, зокрема, показано значення системи ціннісних орієнтацій у формуванні "Я-концепції". Встановлено особливості розвитку професійного саморозуміння майбутніх педагогів у період навчання у ВНЗ.

Висвітлено теоретичні підходи до проблеми саморозуміння. Розглянуто специфіку розвитку професійного саморозуміння майбутніх педагогів. Підсумовано, що вивчення та аналіз професійного саморозуміння студентів педагогічного ВНЗ вимагає застосування спеціальних методів і методик, які дають змогу з’ясувати рівень розвитку саморозуміння на різних етапах професійного становлення.

Освещены теоретические подходы к проблеме самопонимания. Рассмотрена специфика развития профессионального самопонимания будущих педагогов. Сделан вывод, что изучение и анализ профессионального самопонимания студентов педагогического ВУЗ требует применения специальных методов и методик, дающих возможность выяснить уровень развития самопонимания на разных этапах профессионального становления.

In the article the analysis of the problem of self-treatment of future pedagogues is carried out in the process of professional preparation. Theoretical approaches are set to the problem of self-treatment. The specific of development of professional self-treatment is considered.

Розглянуто взаємозв'язок між саморозумінням та структурно-змістовими характеристиками "Я-концепції" осіб юнацького віку - майбутніх педагогів. Репрезентовано результати емпіричного дослідження, що свідчать про рівневий характер феномену саморозуміння.

Рассмотрена взаимосвязь между самопониманием и структурно-содержательными характеристиками "Я-концепции" молодых людей - будущих педагогов. Репрезентированы результаты эмпирического исследования, которые свидетельствуют об уровневом характере феномена самопонимания.

It is analysed interrelation between self-understanding and structural and content characteristics of "I-cincept" of youth-future teachers. The author presents some results of empirical research testifying the level character of the phenomenen of self-understanding.

Розглянуто проблему формування пізнавального інтересу до навчання в учнів молодшого шкільного віку; з'ясовано стан проблеми у педагогічній літературі. Визначено психолого-педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів, розкрито особливості методів і прийомів стимулювання пізнавального інтересу до навчання в учнів початкових класів.

Обгрунтовано потребу модернізації школи та впровадження інновацій в освітньо-виховний процес. Висвітлено сутність інновацій в педагогіці та підходи до визначення інноваційного в будь-якій сфері професійної діяльності. Сформульовано поняття «інноваційне навчання», визначено його сутність, спрямування та завдання. Наголошено на потребі впровадження інноваційної діяльності в соціальній сфері життя суспільства. Визначено методологічні вимоги до педагогічних інноваційних технологій: концептуальність, системність, можливість управління, ефективність, відтворюваність та візуалізація. Сформовано фактори, що формують педагогічне підґрунтя педагогічних технологій: біогенні, соціогенні, психогенні та ідеалістичні. Зосереджено увагу на проблемах співіснування інноваційної та традиційної стратегій навчання в освітній системі України.

Обоснована необходимость модернизации школы и внедрения инноваций в образовательно-воспитательный процесс. Освещена сущность инноваций в педагогике и подходы к определению инновационного в любой сфере профессиональной деятельности. Сформулировано понятие «инновационное обучение», определена его сущность, направления и задачи. Отмечена необходимость внедрения инновационной деятельности в социальной сфере жизни общества. Определены методологические требования к педагогическим инновационным технологиям: концептуальность, системность, возможность управления, эффективность, воспроизводимость и визуализация. Сформулированы факторы, формирующие педагогическое основание педагогических технологий: биогенные, социогенные, психогенные и идеалистические. Сосредоточено внимание на проблемах сосуществования инновационной и традиционной стратегий обучения в образовательной системе Украины.

Substantiated is the need for modernization of schools and innovation in the educational process. Elucidated are the nature of innovation in pedagogy and approaches to the definition of innovation in any professional field. Formulated is the concept of "innovative education", defined its nature, direction and objectives. Emphasized is the need for the introduction of innovative activity in the social sphere of society. Determined are the methodological requirements for teaching innovative technologies: conceptual, system, control, efficiency, reproducibility and visualization. Formed are the factors that form the basis for teacher pedagogical techniques: nutrients, sociogenic, psychogenic and idealistic. Attention is focused on the problems of coexistence of traditional and innovative teaching strategies in the education system of Ukraine.

Розглянуто основні аспекти формування професійно-значущих якостей майбутнього учителя початкових класів під час навчання у ВНЗ. Проаналізовано провідні науково-педагогічні розробки щодо набору необхідних для сучасних вчителів особистісних якостей. Сформульовано поняття про професійно-значущі якості особистості як психологічної характеристики діяльності людини. Розкрито педагогічні умови та практичні аспекти формування професійно-значущих якостей майбутнього вчителя. Зроблено висновок, що необхідно виробляти у студентів вміння самостійної творчої роботи як умови продовження освіти. Доведено значущість вивчення дисциплін психологічного та педагогічного профілю для ефективної вчительської практики. Наголошено на потребі поєднання професійних і соціально необхідних знань та вмінь із самоосвітою та самовихованням.

Рассмотрены основные аспекты формирования профессионально-значимых качеств будущего учителя начальных классов при обучении в ВУЗ. Проанализированы ведущие научно-педагогические разработки по набору необходимых для современных учителей личностных качеств. Сформулировано понятие о профессионально-значимых качествах личности как психологической характеристике деятельности человека. Раскрыты педагогические условия и практические аспекты формирования профессионально-значимых качеств будущего учителя. Сделан вывод, что необходимо выработать у студентов умение самостоятельной творческой работы как условия продолжения образования. Доказана значимость изучения дисциплин психологического и педагогического профиля для эффективной учительской практики. Отмечена необходимость сочетания профессиональных и социально необходимых знаний и умений с самообразованием и самовоспитанием.

Considered are the main aspects of vocational significant qualities of primary school teachers while studying at university. Analyzed are the leading scientific and educational developments for recruitment of teachers needed for today's personal qualities. Formulated is the notion of professional and meaningful personality as psychological characteristics of human activity. Revealed are the pedagogical conditions and practical aspects of professional and meaningful qualities of future teachers. It is concluded that it is necessary to develop students' skills of independent creative work as a condition of continuing education. Proved is the importance of the study the subjects of psychological and pedagogical practice for effective teaching. Emphasized is the need for a combination of professional and socially necessary knowledge and skills of self-education and self-education.