Під час вивчення поліпів ендометрія, що виникли в результаті запальних процесів у порожнині матки, виявлено, що ендометрій є тканиною, яка добре реагує на зміни гормонального фону, і поліпи ендометрія так само виникають унаслідок ендокринних, нервових, гормональних збоїв в організмі. Також поліпи можуть виявитися за умов інфекційного захворювання статевих органів, ерозії матки, запалення, після абортів і вишкрібання матки. Тривалі морфологічні та функціональні зміни в слизовій оболонці тіла матки в разі хронічного ендометриту зумовлюють можливість патологічної аферентації в структури центральної нервової системи, що регулюють діяльність гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Порушення в цій системі призводять до розвитку вторинної гіпофункції яєчників, формування ановуляції за типом абсолютної або відносної гіперестрогенії і, отже, гіперпластичних процесів в ендометрії.

Приведены результаты морфологического исследования воздействия на венозную стенку склерозирующей микропены, воспроизводимой из различных концентраций (2, 3, 5 %) склерозирующей жидкости. Полученные данные позволяют определить 3 % концентрацию склерозирующего препарата как оптимальную в плане создания благоприятных условий для качественной фиброзной трансформации вены в сочетании с минимизацией возможных осложнений после микропенной флебосклерооблитерации.

Мета роботи - на підставі морфологічних, сонографічних і клінічних досліджень оцінити та порівняти вплив на венозну стінку різних концентрацій склерозувального препарату (СП) та оптимізувати на підставі одержаних даних методику склерозувального лікування варикозної хвороби. Проведено гістологічне вивчення біоптатів пригирлового відділу великої та малої підшкірних вен, взятих у 92 хворих під час склерохірургічних операцій. Як СП використано полідоканол виробництва компанії Kreussler (Німеччина). Всіх хворих розподілено на 3 групи: 1 - 30 хворих, яким для флебосклерооблітерації застосовано склерозувальну мікропіну, утворену з полідоканолу в концентрації 2 %, 2 - 32 особи, яким застосовано полідоканол 3 %, 3 - 30 хворих, пролікованих полідоканолом 5 %. Зміни в стовбуровій підшкірній вені під впливом полідоканолу в концентрації 2 % можуть бути недостатніми для стійкої оклюзії, що в низці випадків призводить до реканалізації та тромбофлебіту. Стійкої оклюзії та фіброзу у віддалений післяопераційний період можна досягти в разі застосування концентрації 3 і 5 %. Однак використання 5 % концентрації препарату в значній кількості випадків призводить до тривалої патологічної гіперпігментації. Найсприятливіші умови для якісної фіброзної трансформації стовбурових підшкірних вен у поєднанні з мінімізацією можливих ускладнень виникають у разі застосування 3 % концентрації полідоканолу. Зроблено висновки, що концентрація полідоканолу 3 % є оптимальною щодо створення сприятливих умов для розвитку фіброзного процесу в стовбурових підшкірних венах з мінімальною кількістю ускладнень.

Зазначено, що за останні 10 років захворюваність на туберкульоз значно збільшилась. Погіршення епідемічної ситуації з туберкульозу серед дітей багато в чому зумовлена соціальними проблемами. Збільшення групи ризику дітей з інфікування та захворювання на туберкульоз - несприятливий прогностичний фактор подальшого росту захворюваності.

Зазначено, що імунний статус дітей у період новонародженості та в перші роки життя є значною мірою пов'язаним з особливостями перебігу вагітності в їх матерів. Функціональна незрілість лейкоцитів, неповноцінність клітинної кооперації у формуванні імунної відповіді визначають високу схильність новонародженого до інфекції. Внутрішньоутробне інфікування, як показано численними дослідженнями, далеко не завжди призводить до розвитку інфекційного процесу. У той же час імунологічна толерантність до збудника супроводжується довготривалою персистенцією та становленням повільної інфекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.4 + Р251 с24 + Х893.9(4УКР)413.1 в76

Рубрики:

Судовомедична експертиза трупа. Судова танатологія

Патологічна анатомія

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Мета роботи - вивчити морфологічні зміни внутрішніх органів та хвостової вени щура після введення пінної форми склерозанту. Дослідження проведено на 80 безпородних білих щурах віком 3 - 4 міс з масою тіла 0,22 - 0,27 кг. Порівнювали склерозувальну дію 0,5; 2,0 та 3,0 % розчину полідоканолу у вигляді мікропіни. Матеріал забирали на 10-й хвилині і на 30-ту добу після введення 0,5 см<^>3 препарату в бічну хвостову вену щура. Проводили гістологічне дослідження внутрішніх органів (серце, легені, нирки, печінка, мозок) з метою виявлення системного впливу пінної форми полідоканолу, а також вивчено пряму дію препарату на стінку судин. У групі контролю застосовували фізіологічний розчин у тому самому об'ємі. Зміни у внутрішніх органах тварин у всіх дослідних групах та групі контролю полягали у повнокров'ї судин, що можна вважати особливістю танатогенезу. Вплив пінної форми полідоканолу через 10 хв виявлявся альтерацією ендотелію та венозної стінки, вираженість змін посилювалася зі збільшенням концентрації препарату. На 30-ту добу виявлено фіброзну трансформацію судин і поширення склеротичних процесів за межі власне стінки судини після внутрішньовенного введення склерозувальної піни у 2,0 та 3,0 % концентрації в усіх тварин. Після введення 0,5 % розчину полідоканолу облітерацію спостерігали у 91 % випадків, але без ураження паравазальних тканин. Висновки: встановлено, що під дією полідоканолу розвивається фіброзний процес у вені, але він не має системного впливу на організм та не спричиняє зміни у внутрішніх органах під час перевищення рекомендованих доз і концентрацій препарату.

Наведено результати дослідження впливу пінної форми склерозанту в експерименті на 80 безпородних білих щурах. Порівнювали склерозуючу дію 0,5, 2, 3 %-го розчину полідоканолу у вигляді мікропіни після його введення у бічну хвостову вену щура. Кількість препарату 0,5 см<^>3 визначали відповідно об'єму вени. Клінічну та макроскопічну оцінку дії препарату на внутрішні органи та хвостову вену щура проводили на 10-й хв, щодоби протягом 1-го тиж та на 30-ту добу. За введення пінної форми склерозанту у вену не спостерігали тромботичних ускладнень задньої порожнистої вени та специфічних макроскопічних змін внутрішніх органів, незалежно від його концентрації, що свідчить про безпечність методики, вибір концентрації розчину склерозанту має залежати від діаметра судини.

Висвітлено сучасний стан проблеми діагностики гострого ішемічного пошкодження міокарда. Розглянуто можливості застосування різноманітних додаткових методик дослідження та їх ефективність. Беручи до уваги недоліки більшості відомих методів діагностики та стан забезпечення обласних бюро судово-медичної експертизи, обгрунтовано необхідність розробки новітніх методик досліджень патологічно змінених біотканин.

Наведено перелік сучасних методів встановлення давності настання смерті у вітчизняній практиці. Актуальність публікації зумовлена тим, що основні питання, які ставляться судово-слідчими органами перед судово-медичним експертом під час проведення експертизи, це встановлення часу, що минув після настання смерті, та можливість діагностики прижиттєвості наявних у трупа ушкоджень. Для розв'язання поставлених питань вітчизняними науковцями було запропоновано ряд нових методів (біохімічні, спектрофотометричні, флюоресцентні, лазерні поляриметричні та ін.). Одними із найперспективніших у цьому напрямі є фізичні методи дослідження біологічних тканин з використанням лазерних технологій для вивчення динаміки змін оптичних властивостей їх біокристалічної структури після настання смерті.