Обстежено в динаміці - до початку та через 4 тижні лікування - 157, через 6 місяців - 76 хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ступеня. Встановлено взаємозв'язок добового профілю АТ, частоти та вірогідності епізодів больової та безбольової ішемії міокарда, виявлених завдяки добовому моніторингу ЕКГ. Доведено, що частота та вираженість ішемії міокарда наростали зі збільшенням ступеня гіпертрофії міокарда, порушення його систолічної та діастолічної функції. Виявлено роль ST-асоційованих показників ЕКГ під час велоергометричної проби у діагностиці абсолютної та відносної коронарної недостатності. Вперше вивчено антиішемічну дію лозартану. Встановлено, що ренітек та лозартан однаковою мірою ефективні у випадках больової та безбольової ішемії міокарда, переважно за умов відносної коронарної недостатності. Завдяки ділтіазему досягнуто антиангінального ефекту, збільшено частоту та вираженість безбольових ішемічних епізодів.

Добове моніторування ЕКГ у 52 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) виявило епізоди ішемії міокарда у хворих зі стенокардією та у пацієнтів без больових приступів. Епізоди безбольової ішемії міокарда спостерігалися частіше вночі, особливо перед ранком, що збігалося з підвищенням АТ за його добового моніторування. Включення еналаприла в комплексну терапію хворих ГХ із наявністю ішемічних епізодів на ЕКГ потенціювало вплив нітратів, що проявлялось у збільшенні тривалості їх антиангінального і протиішемічного ефектів.