Наведено основні відомості про рідкісну вроджену аномалію центральної нервової системи - агенезію мозолистого тіла. Обгрунтовано необхідність використання методу магнітно-резонансної томографії під час вагітності для покращання пренатальної діагностики. Наведено описи клінічних випадків двох пацієнтів з аномалією мозолистого тіла різного генезу, які проходили обстеження та лікування в клініці дитячої психоневрології ДУ "ІПАГ НАМН України".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410

Рубрики:

Захворювання системи кровообігу і лімфообігу у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - аналіз перебігу вагітності, пологів у жінок із пренатально діагностованими вродженими вадами розвитку легенів (ВВРЛ), грудної клітки (ГК) і діафрагми у плодів, стану плодів і новонароджених з даною патологією. Проаналізовано індивідуальні картки вагітної та породіллі, картки розвитку новонароджених у 30 жінок, які народили дітей з ВВРЛ, діафрагми та ГК у відділеннях ДУ "ШАГ ім. О. М. Лук'янової НАМНУ" (основна група), та 250 жінок із нормальним розвитком плода, які спостерігались у жіночій консультації поліклініки N 5 Шевченківського району м. Київ у 2011 - 2013 рр. (контрольна група). Визначено достовірно більшу кількість вагітних віком менше 19 років, вагітних з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, а також вищу частоту запальних гінекологічних захворювань, інфекційних захворювань, екстрагенітальної патології серед пацієнток основної групи у порівнянні з контролем. Частота загрози переривання вагітності у I триместрі в основній групі була достовірно вищою (30 %) у порівнянні з контролем (9,2 %). Багатоводдя в основній групі визначали у 33,3 % випадків - достовірно частіше, ніж у контрольній групі (1,6 %); маловоддя діагностували в основній групі у невеликої кількості пацієнтів (6,7 %). У жінок основної групи розродження достовірно частіше проводили шляхом кесарева розтину (53,3 проти 12,4 % у контрольній групі; p << 0,01), що частково є наслідком стандартного плану ведення пологів за вродженої діафрагмальної грижи у плода. Незважаючи на більш щадний спосіб розродження, діти з основної групи після народження частіше були у тяжкому стані: 46,6 % під час народження отримали оцінку за шкалою Апгар 4 - 6 балів, 46,6 % - менше 4-х балів і лише 6,6 % новонароджених отримали оцінку більше 6-и балів. У контрольній групі оцінку << 7 балів під час народження отримала достовірно менша кількість дітей - 4,4 % (p << 0,01). Висока захворюваність інфекційної етіології у вагітних основної групи надає підстави припустити вплив чинників, пов'язаних з інфікуванням та/або системами запальних реакцій, на формування вроджених вад розвитку легенів, діафрагми та ГК у плода; вплив цих чинників також може бути причиною загрози переривання вагітності у I триместрі. У переважної більшості дітей із ВВРЛ, діафрагми і ГК фіксували тяжкий стан одразу після народження, що слід ураховувати під час планування спеціалізованої допомоги новонародженим.

За даними родопомічних закладів м. Львів за 10-річний період встановлено високу частоту фетоплацентарної недостатності у жінок, хворих на цукровий діабет (72,1 % випадків). Визначено суттєву роль фетоплацентарної недостатності у розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода і новонародженого. При фетоплацентарній недостатності перинатальна смертність склала 162,5 <194>. В цьому разі у жінок без фетоплацентарної недостатності не зареєстровано жодного випадку перинатальної смертності, тобто резервом покращання перинатальних наслідків при цукровому діабеті є підвищення ефективності лікування фетоплацентарної недостатності у таких пацієнток.

Антибіотикопрофілактику в післяопераційний період проведено 60 жінкам із цукровим діабетом. В основну групу ввійшли 30 жінок, які одержували для антибіотикопрофілактики в післяопераційний період препарат Ампісид. Групу порівняння склали 30 жінок, які одержували цефтріаксон. У жінок основної групи відзначено кращу динаміку температури тіла, меншу частоту та більш швидке усунення скарг, у 4 рази нижчу частоту проявів дисбіозу кишечнику, раніше відбувалося виписування жінок зі стаціонару. Побічних реакцій Ампісиду не зареєстровано.

Мета роботи - визначити частоту і ступінь вісцеро-абдомінальної диспропорції (ВАД), стан евентрованих органів у новонароджених дітей з гастрошизисом залежно від способу родорозрішення. Проведено аналіз медичних карток 100 дітей з гастрошизисом, які народжені природним шляхом або за допомогою кесаревого розтину, за період 1987 - 2015 рр. Пацієнти були поділені на три клінічні групи залежно від пренатальної діагностики, способів транспортування і родорозрішення, тактики хірургічного лікування: I - основну, II - порівняння, III - порівняння. Частота ВАД в дітей, народжених шляхом кесаревого розтину (I група), становила 87,5 % і суттєво не відрізнялась від народжених природним шляхом (II і III група). Виявлено, що у пацієнтів I групи частота тяжкого ступеня ВАД була значно і достовірно меншою, ніж у новонароджених II і III груп. У дітей I групи частіше спостерігався фізіологічний рожевий колір евентрованих порожнистих органів, на відміну від пацієнтів II і III груп. У дітей II і III груп частота фібринозних нашарувань була набагато більшою, ніж у немовлят I групи. Висновки: частота ВАД в дітей з гастрошизисом, народжених шляхом кесаревого розтину (I група), становила 87,5 %, а у народжених природним шляхом - 80,0 % (II група) і 100 % (III група). На частоту ВАД впливає спосіб транспортування пацієнта з гастрошизисом: в утробі матері або санітарним транспортом. Спосіб родорозрішення впливає на ступінь ВАД та стан евентрованих органів при гастрошизисі і не впливає на частоту ВАД.

Відзначено актуальність проблеми "Цукровий діабет", доказано необхідність застосування сучасних технологій ведення вагітних із цукровим діабетом і вивчення їх медико-соціального впливу на стан репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку.

Проаналізовано вплив дисперсності наповнювача з терморозширеного графіту (ТРГ) на межу міцності, модуль пружності та електроопір нанокомпозиційного матеріалу (НКМ) з фторопластовою матрицею. Встановлено, що змінюючи дисперсність і морфологію частинок ТРГ, можна одержати НКМ з оптимальним, наперед заданим співвідношенням електрофізичних і фізико-механічних характеристик.

Вивчено ефективність удосконаленого комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів (ЛПРЗ) у жінок з ревматичними вадами серця (РВС) (обстежено 148 вагітних з РВС, із них 43 жінки одержували лікування за розробленою системою і 105 вагітних одержували загальноприйняту терапію). Проаналізовано перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода та новонародженого у жінок порівнюваних груп. Установлено зниження частоти ускладнень вагітності (загроза передчасних пологів, анемії, дистресу та затримки росту плода), пологів (дистрес плода, кровотечі в III і ранньому післяпологовому періодах), що визначило більш сприятливе закінчення вагітності у жінок, які одержували розроблену комплексну терапію. Зроблено висновок щодо доцільності використання вдосконаленого комплексу ЛПРЗ у відділеннях екстрагенітальної патології вагітних родопомічних закладів України.

Розглянуто зміни морфології частинок порошків термічно розширеного графіту та фторопласту 3 при їх змішуванні та пресуванні утворених з них композиційних сумішей. Проаналізовано вплив розглянутих змін на електроопір сумішей і його анізотропію в напрямках вздовж та впоперек напрямку пресування. Показано, що метод електроопору дає змогу аналізувати поведінку електропровідних кластерів в композиціях, подібних розглянутій, та оптимізувати процеси їх формування.

За даними МОЗ України за 2014 р. екстрагенітальна патологія (ЕГП) займає 22,7 % в структурі материнської смертності. На частку ендокринної патології припадає 6 % від загальної ЕГП, близько 1 % жінок дітородного віку страждають на цукровий діабет (ЦД) ще до вагітності, і у 2 - 17 % він розвивається під час вагітності (гестаційний діабет (ГД)); прогнозується, що до 2030 р. ГД буде спостерігатися у 49,3 % жінок. Проведено статистичний аналіз кількості випадків гестаційного ЦД у Київському міському пологовому будинку N 5, вивчено вплив застосування локальних клінічних протоколів на частоту та своєчасність виявлення ГД і кількість ускладнень для матері, плода та новонародженого. Локальний протокол передбачає своєчасний скринінг, виявлення, визначення показань і протипоказань до виношування, госпіталізацію (за необхідності) та алгоритм надання медичної допомоги. Виявлено, що дотримання локального протоколу призводить до того, що частота ускладнень для матері, плода та новонародженого від ЦД у КМПБ N 5 є нижчою від загального міського показника на 6 %. Отже, ЦД є захворюванням, яке має тенденцію до різкого зростання його частоти в суспільстві та залишається найбільш перинатально значущою ЕГП. Ретельне дотримання локального клінічного протоколу призводить до зменшення частоти ускладнень за даної патології.

Наведено дані щодо актуальної проблеми сучасної медицини - вроджених вад розвитку ЦНС у дітей з урахуванням медичних, етичних і психологічних аспектів. Описано клінічний випадок пацієнта, який проходив обстеження та лікування в клініці дитячої психоневрології ДУ "ІПАГ НАМН України".

Розглянуто одне з найбільш актуальних питань медицини - вроджені вади розвитку центральної нервової системи (ЦНС) у дітей із розгляданням існуючих методів пренатальної діагностики. Показано необхідність застосування сучасного методу нейровізуалізації - магнітно-резонансної томографії для оптимізації пренатальної діагностики та оцінки структур мозку, що розвивається. Наведено опис клінічного випадку пацієнта з вродженими вадами розвитку ЦНС, який проходив обстеження та лікування в клініці дитячої психоневрології ДУ "ІПАГ НАМН України".

Функциональную активность фетоплацентарного комплекса (ФПК) оценивали по уровню плацентарного лактогена, эстриола и прогестерона в крови 250-ти беременных, страдающих сахарным диабетом. Исследования проведены с учетом состояния ребенка при рождении (I группа - 45 женщин, родивших детей в асфиксии (АФ) легкой степени, II - 76 женщин, родивших детей в АФ средней степени, III - 93 женщины, родившие детей в тяжелой АФ, IV - 36 женщин с перинатальными потерями (ПНП)). Для математической обработки числового материала использован перцентильный подход. Установлены динамические изменения гормонального профиля ФПК, характерные для тяжелого состояния ребенка при рождении и ПНП.

Функція системи охорони здоров'я громадян, її модернізація та оптимізація є однією з найважливіших в сучасній українській державі. Основною метою реформ у сфері охорони здоров'я України є покращання здоров'я населення, забезпечення рівного та справедливого доступу всіх громадян до медичних послуг належної якості. Важливе місце у процесі реформування сфери охорони здоров'я посідає оптимізація структури та функцій дерматовенерологічної служби. Мета дослідження - розглянути проблему управління кадровими ресурсами дерматовенерологічної служби за умов реформування сфери охорони здоров'я України з урахуванням реальної можливості розмежування надання дерматовенерологічної допомоги між постачальниками первинного рівня медичної допомоги (лікарями загальної практики - сімейної медицини) та постачальниками вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (лікарями-дерматовенерологами і лікарями-дерматовенерологами дитячими) і координування взаємодії між цими рівнями. В результаті проведеного дослідження встановлено, що основними проблемами кадрового потенціалу дерматовенерологічної служби є недостатня укомплектованість і забезпеченість медичними кадрами; зростання кількості медичних працівників пенсійного віку; галузева і регіональна диспропорційність кадрового забезпечення; проблеми підвищення рівня кваліфікації медичних кадрів; нормативно-правове забезпечення кадрової політики галузі та створення мотиваційних стимулів для персоналу; проблеми раціонального використання кадрових ресурсів сфери охорони здоров'я; проблеми підготовки кадрів для дерматовенерологічної служби. Реформована в даний час сфера охорони здоров'я повинна насамперед задовольняти потреби населення в достатньо ефективній медичній допомозі усіх рівнів, для забезпечення якої необхідна достатня кількість якісно підготовлених і мотивованих медичних працівників. На досягнення цієї мети спрямована спільна робота Міністерства охорони здоров'я України, Національної академії медичних наук України, медичних університетів, регіональних органів охорони здоров'я та професійних медичних об'єднань. У зв'язку з цим українська дерматовенерологічна допомога, зокрема стаціонарна, потребує глибокого й об'єктивного медико-соціального аудиту. Необхідною умовою гармонійного розвитку дерматовенерологічної служби є адекватне кадрове її забезпечення з урахуванням змін у структурі надання відповідної допомоги на різних рівнях, а також ефективного їх координування протягом усього медичного маршруту пацієнта.

Висвітлено проблемні питання державного управління сфери охорони здоров'я (ОЗ) за умов системних змін в Україні. Проаналізовано сучасний стан вітчизняної медичної галузі та визначено основні її проблеми. Розкрито основні причини невдалого досвіду попередніх реформ сфери ОЗ в Україні. Обгрунтовано перспективні напрями реформування сфери ОЗ в Україні, зокрема, фінансово-економічний, організаційно-управлінський, нормативно-правовий і механізми оптимізації діяльності громадської ОЗ.

Проаналізовано дотримання задекларованих в Конституції України державних гарантій на охорону здоров'я та безоплатну медичну допомогу. Показано, що законодавство України гарантує всім громадянам право на охорону здоров'я та безоплатну медичну допомогу, тоді як на практиці ці гарантії, в більшості своїй, мають тільки декларативний характер. Надано результати соціологічних досліджень Державної служби статистики України щодо самооцінки населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги. Показано, що недотримання гарантій на охорону здоров'я та безоплатну медичну допомогу призводить до зубожіння окремих домогосподарств. Доведено, що основними чинниками такої ситуації є протиріччя між рівнем фінансування вітчизняної сфери охорони здоров'я та обсягу державних гарантій на безкоштовну медичну допомогу. Розроблено пропозиції щодо напрямів удосконалення державного управління сферою охорони здоров'я за умов системних змін.

Викладено концептуальні засади становлення економіки природокористування як науки. Розглянуто науково-методичні основи раціонального природокористування й охорони довкілля, сучасні методи визначення економічних збитків від нераціонального використання природних ресурсів. Проаналізовано підходи та методи економічної оцінки природних ресурсів, а також еколого-економічні проблеми використання земельних, водних, лісових ресурсів і ресурсів атмосферного повітря. Обгрунтовано систему показників антропогенного навантаження та рівня їх використання. Досліджено сутність і складові економічного механізму природокористування. Охарактеризовано систему управління природоохоронною діяльністю та законодавчо-правову базу регулювання використання та відтворення природних ресурсів. Розкрито методологічні підходи до визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів. Висвітлено досвід міжнародного співробітництва у сфері регулювання природокористування, визначено місце України у планетарній системі природоохоронної діяльності.

Викладено концептуальні засади становлення економіки природокористування як науки. Розкрито науково-методичні основи раціонального природокористування й охорони довкілля, а також сучасні методи визначення економічних збитків від нераціонального використання природних ресурсів. Розглянуто підходи та методи економічної оцінки природних ресурсів, а також еколого-економічні проблеми використання земельних, водних, лісових ресурсів і ресурсів атмосферного повітря, обгрунтовано систему показників антропогенного навантаження та рівня їх використання. Значну увагу приділено розгляду сутності та складових економічного механізму природокористування. Охарактеризовано систему управління природоохоронною діяльністю та законодавчо-правову базу регулювання використання та відтворення природних ресурсів. Розкрито методологічні підходи щодо визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів. Проаналізовано досвід міжнародного співробітництва у сфері регулювання природокористування та показано місце України в планетарній системі природоохоронної діяльності.

На основе исследования маркеров состояния эндотелиальной функции (уровень в крови оксида азота, эндотелина-1, простациклина и тромбоксана) у 104 беременных с артериальной гипертензией установлено наличие у таких женщин глубокой эндотелиальной дисфункции. Математически доказана существенная роль эндотелиальной дисфункции в возникновении перинатальных осложнений (дистресс плода, перинатальные потери, рождение ребенка в состоянии тяжелой асфиксии) при артериальной гипертензии.