Досліджено стан вегетативного гомеостазу за хронічного пієлонефриту у дітей віком 10 - 17-ти років та вплив на його показники терапії інгібіторами ферменту, що перетворює ангіотензин. Встановлено, що хронічний пієлонефрит супроводжується симпатичною гіперактивністю, за винятком випадків з супутніми нейрогенними розладами сечовипускання. Виявлено негативний кореляційний зв'язок функції нирок з симпатичною активністю. Показано, що терапія моноприлом протягом 6-ти місяців у дітей з хронічним пієлонефритом характеризується зменшенням показників симпатикотонії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-52

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне вивчення особливостей вегетативного гомеостазу в дітей віком 12 - 15-ти років, хворих на пієлонефрит. У 131-ї дитини з цією хворобою та 35-ти дітей контрольної групи визначено вихідний вегетативний тонус шляхом анкетування за О.М.Вейном, досліджено варіабельність серцевого ритму, зокрема, під час проведення кліноортостатичної проби, вивчено добову екскрецію з сечею ванілілмигдальної кислоти. Досліджено роль вегетативних розладів як факторів ризику розвитку гострого та хронічного пієлонефриту, погіршення функціонального стану нирок. Оцінено значення нейрогенних розладів сечовипускання у формуванні вегетативного гомеостазу у разі пієлонефриту та взаємозв'язок симпатичної активності зі станом функції нирок. Висвітлено вплив ренопротекторної терапії інгібітором фозиноприлом - ферментом, який перетворює ангіотензин, на вегетативні показники у дітей з хронічним пієлонефритом.

За допомогою опитувальника Вейна для виявлення ознак вегетативних змін, опитувальника ВООЗ для визначення статусу куріння, характерологічного опитувальника Шмішека - Леонарда та опитувальника для визначення якості життя SF-36 обстежено 365 осіб віком від 15 до 25-ти років. Ознаки вегетативних зрушень виявлено у 56,8 % чоловіків та 79,8 % жінок. Установлено, що як активне, так і пасивне куріння викликає вегетативні розлади у молодих жінок, причому пасивне куріння тютюну вірогідно частіше, ніж активне, викликає у них симптоми порушення вегетативної регуляції ритму серця. За допомогою проведення епідеміологічного аналізу "ризику, віднесеного на рахунок населення" за методикою, рекомендованою ВООЗ, установлено, що куріння зумовлює в середньому 28,0 % усіх випадків виражених вегетативних розладів серед молодих жінок, а акцентуаціями характеру зумовлено 36,1% усіх випадків таких розладів серед осіб обох статей. Доведено, що вегетативні розлади значно погіршують якість життя молодих людей.