Зазначено, що полі(АДФ-рибозо)полімераза (ПАРП) - родина із 18 ферментів, знайдених практично у всіх еукаріотів. ПАРП-1, найбільш розповсюджена ізоформа, активується у разі розривів ДНК і здійснює посттрансляційну модифікацію білків. Фермент синтезує ланцюги полімеру АДФ-рибози та приєднує їх до гістонів, білків репарації ДНК, транскрипційних факторів тощо. Встановлено важливу роль ПАРП-1 у підтримці стабільності геному. За надмірної активації ферменту проявляється його патологічна роль. ПАРП-1 задіяна в ушкодження тканин і є ключовим медіатором клітинної загибелі за умов оксидативного стресу, ішемії й ушкодження ДНК. Участь ПАРП-1 у запаленні пов'язана як з посиленням некрозу, так і з активацією експресії прозапальних генів. Інгібування ПАРП виявляло значний протективний ефект при моделюванні патології серцево-судинної системи, запальних та аутоімунних захворювань. Інгібітори ПАРП також мають протипухлинну дію, вони підвищують чутливість ракових клітин до ДНК-ушкоджувальних агентів. ПАРП-1 видається перспективною терапевтичною мішенню.

За допомогою розробленого методу синтезу одержано низку нових гібридних сполук, трициклічні фрагменти яких представлені акридоном, тіоксантоном та феназином, а біциклічні - такими азолами як бензимідазол, бензотіазол та бензоксазол. Скринінг одержаних похідних у модельній системі транскрипції ДНК-залежної РНК-полімерази фага Т7 (РНКП Т7) виявив три ефективні інгібітори синтезу РНК із показником IC50 8,9, 5,7 та 19,8 мкМ. Методом молекулярного докінгу на моделі каталітичної кишені транскрипційного комплексу РНКП Т7 встановлено спосіб взаємодії синтезованих сполук із мішенню. Сітка зв'язків ліганду з консервативними амінокислотними залишками рецептора утворюється за рахунок Н-зв'язків та <$E pi>-взаємодії з іоном Mg<^>2+. Важливою структурною характеристикою, необхідною для прояву високої активності, є планарна геометрія гібридних молекул, що реалізується завдяки внутрішньомолекулярним Н-зв'язкам.

В динамике КонА-индуцированного гепатита изучена апоптотическая и некротическая гибель клеток, выделенных из тимуса и селезенки. Установлено, что в тимоцитах усиление апоптоза происходит раньше, чем возрастание некроза. В спленоцитах выявлено значительное усиление некроза в ранние сроки действия КонА без существенных изменений апоптоза. Ингибитор активации NF-kB андрографолид ослаблял как некротическую, так и апоптотическую гибель клеток тимуса и селезенки, вызванную КонА. Это свидетельствует об участии NF-kB в механизме усиления клеточной гибели в условиях КонА-индуцированного иммунного гепатита.

Проаналізовано епідемічні підйоми грипу та визначено їх особливості в м. Київ. Встановлено, що причиною виникнення епідемії були: одночасна циркуляція декількох вірусів, у т.ч. пандемічного грипу; широка міграція населення; характерні епідемічні особливості захворювань певної групи осіб молодого віку.

Розроблено зручний метод синтезу і одержано дві серії N-ариламідів 9-метил- та 9-метоксифеназин-1-карбонових кислот. На моделі каталітичної кишені транскрипційного комплексу РНК-полімерази бактеріофага Т7 (РНКП Т7) за методом молекулярного докінгу показано спосіб взаємодії синтезованих сполук із мішенню (рецептором). Визначено ключові міжмолекулярні зв'язки ліганд-рецептор. Вони реалізуються за рахунок різних типів нековалентних взаємодій з низкою консервативних амінокислотних залишків, що беруть участь у впізнаванні вхідного нуклеотиду, каталітичному акті синтезу РНК, а також у стабілізації РНК:ДНК гібриду на ранніх стадіях транскрипції. In silico одержані дані свідчать про достатню афінність лігандів до рецептора і дозволяють спрогнозувати їх здатність інгібувати функціонування транскрипційного комплексу РНКП Т7, що узгоджується з попередніми експериментальними результатами. Первинне тестування в модельній транскрипційній системі РНКП Т7 демонструє достовірне пригнічення синтезу РНК in vitro досліджуваними сполуками за концентрації 25 мкг/мл (~ 80 мкМ).

Індекс рубрикатора НБУВ: Г264.18-4 + Е0*440.11

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

В експерименті на мишах лінії СВА вивчено вплив інгібітора активації ядерного транскрипційного фактора кВ (NF-kB) куркуміну (речовини рослинного походження - Curcuma longa) на мейотичне дозрівання ооцитів і загибель фолікулярних клітин через апоптоз і некроз при імунному ушкодженні яєчників, викликаному імунізацією тварин антигеном алогенного яєчника. NF-kB відіграє ключову роль у регуляції транскрипції генів, які кодують прозапальні чинники (цитокіни, молекули адгезії, індуцибельні NO-синтазу та циклооксигеназу), а також регулює проліферацію і загибель клітин. Встановлено, що імунізація мишей посилювала загибель фолікулярних клітин через апоптоз і некроз, призводила до розвитку запальних процесів в організмі (за лейкограмою крові) і порушувала мейотичне дозрівання ооцитів у метафазі I і II. Інтрагастральне введення куркуміну ("Sigma", США) в дозі 2 мг на тварину 4 рази на тиждень протягом усього періоду імунізації призводило до зниження кількості фолікулярних клітин, що гинули через апоптоз і, особливо, некроз, до послаблення запальних процесів та до покращання оогенезу.

Наведено результати теоретико-емпіричного обгрунтування перевірки результатів створеної корекційно-розвивальної програми "ГІПЕР - може стати СУПЕР", яка спрямована на розвиток соціалізації дітей зі схильністю до СДУГ старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Обгрунтовано необхідність педагогічного розуміння (ПР) і розглянуто його структурні компоненти. Зазначено, що проблема розуміння розглядається багатьма науками, проте єдиного загальнонаукового визначення розуміння поки не склалося, але найчастіше процес розуміння пов'язують із осмисленням, тобто виявленням того, що має для людини який-небудь сенс. Виділено й описано компоненти структури ПР (соціальний, рефлексивний, смисловий, особистісний). Проаналізовано педагогічну діяльність студентів-практикантів Інституту мистецтв у школі, у результаті чого зроблено висновок, що 65 % студентів зазнають значних труднощів у разі інтерпретації та розуміння музичного твору, що їх професійний рівень показав невисоку мотивацію самовдосконалення, тому педагогічним ВНЗ необхідно проводити цілеспрямовану роботу в даному аспекті педагогічної освіти.

Обоснована необходимость педагогического понимания (ПП) и рассмотрены его структурные компоненты. Отмечено, что проблема понимания рассматривается многими науками, однако единого общенаучного определения понимания пока что не сложилось, но чаще всего процесс понимания связывают с осмыслением, т.е. выявлением того, что имеет для человека какой-либо cмысл. Выделены и описаны компоненты структуры ПП (социальный, рефлексивный, смысловой, личностный). Проанализирована педагогическая деятельность студентов-практикантов Института искусств в школе, в результате чего сделан вывод, что 65 % студентов имеют значительные трудности при интерпретации и понимании музыкального произведения, что их профессиональный уровень показал невысокую мотивацию самосовершенствования, поэтому педагогическим вузам необходимо проводить целенаправленную работу в данном аспекте педагогического образования.

The necessity of pedagogical understanding (PU) and examined its structural components. It is noted that the problem of understanding is considered by many sciences, but a common definition of general scientific understanding has not yet happened, butmore often the process of understanding associated with the reflection, ie identifying what has to man a liter. meaning. Isolated and described the components of the structure of the PU (social, reflective, meaningful, personal). We analyzed the activities of student-teacher trainees of the Institute of the Arts at the school, resulting in the conclusion that 65% of students have significant difficulties in the interpretation and understanding of the musical piece that they showed a low professional level of self motivation, so the pedagogical universities need to target in this aspect teacher education. It was stressed that the formation processes of cognition and understanding are of some value associated with a full and holistic development of personality, which is necessary for future teachers to create an appropriate environment

Сравнена функциональная активность перитонеальных макрофагов (Мф) при Т-клеточно- и антитело-индуцированном гепатите у мышей линии СВА. Т-клеточный гепатит вызывали конканавалином А (КонА), антителоиндуцированный - ксеногенными противопеченочными антителами - <$E gamma>-глобулиновой фракции антигепатоцитотоксической сыворотки (<$E gamma>-АГЦС). Установлено, что однократное введение КонА или <$E gamma>-АГЦС через 20 ч вызвало повреждение печени с цитолитическим синдромом. Функциональная активность Мф в этих условиях была разнонаправленной. Применение КонА приводило к снижению фагоцитоза частиц латекса и кислородзависимого метаболизма, а <$E gamma>-АГЦС - к их увеличению. Ослабление активности Мф может быть одной из причин снижения элиминации погибших клеток, что приводит к поддержанию воспалительной реакции. В то же время выраженное усиление фагоцитарной активности Мф - один из путей увеличения эндогенных источников свободных радикалов, вызывающих альтерацию клеток и выступающих в роли медиаторов воспаления.

Мета - розширити спектр біологічно активних сполук 1,2,4-триазино[5,6-b][1,4]бензотіазинів (1,2,4-ТБТ) та виявити з-поміж них інгібітори синтезу РНК. Застосовано неемпіричну квантово-хімічну оптимізацію структури 3-оксо-1,2,4-ТБТ фрагментно-орієнтованим заміщенням, їх молекулярний докінг у віртуальну мішень, раціональний хімічний синтез теоретично спрогнозованих речовин та їх тестування у модельній ферментативній системі транскрипції. Одержано низку похідних 1,2,4-ТБТ із замісниками у бензольному і триазиновому циклах базової молекули. Тестування сполук у системі транскрипції in vitro ДНК-залежною РНК-полімеразою бактеріофага Т7 визначило структурно- та концентраційно-залежне пригнічення ними синтезу РНК. Для всіх досліджуваних сполук експериментальні дані задовільно корелюють з результатами віртуального скринінгу. Найефективнішим інгібітором виявився 3-оксо-8-бутил-1,2,4-ТБТ, який у концентрації 6 мкг/мл забезпечує повне блокування транскрипції. Аналіз даних тестування дозволяє припустити, що пригнічення синтезу РНК обумовлено зв'язуванням 3-оксо-8-бутил-1,2,4-ТБТ як з неасоційованою РНК-полімеразою, так і з РНК-полімеразою у складі транскрипційного комплексу.

Зазначено, що комплексне дослідження нових феніламідів феназин-1-карбонової кислоти (ФКК-1) дозволило виявити їх здатність істотно гальмувати ріст грампозитивних бактерій - Micrococcus sp., Erysipelothrix rhusiopathiae та Staphylococcus aureus і показати ефективне, концентраційно- та структурнозалежне пригнічення ними синтезу РНК у Т7-РНК-полімеразній системі транскрипції in vitro. За допомогою методів комп'ютерної біології окреслено вірогідний механізм пригнічення синтезу РНК амідами ФКК-1 - утворення стабільного комплексу сполук із ділянкою ензиму, яка належить до сайта зв'язування субстрату. Відповідність супресорної дії низки амідів ФКК-1 в ензиматичній системі транскрипції з їх антибактеріальною активністю дає підставу припустити, що ДНК-залежна РНК-полімераза є однією з клітинних мішеней вищезазначених бактерій і вважати за доцільне використання модельної системи транскрипції in vitro для виявлення біологічно активних речовин із визначеним механізмом дії.

С целью изучения иммунных механизмов патологии печени исследованы мононуклеарные клетки, выделенные из печени, при двух видах ее иммунного повреждения у мышей: клеточного генеза - введение конканавалина А (КонА) и антительного генеза - введение противопеченочных антител (ППА, <$Egamma>-глобулиновой фракции сыворотки кроликов, иммунизированных тканью печени мышей). Установлено, что оба вида повреждения сопровождались активацией иммунных процессов в ткани печени, что проявлялось в усилении пролиферации мононуклеаров, оцениваемой с помощью моноклональных антител ИПО-38. При действии ППА, в отличие от КонА, активация иммунных процессов проявлялась также в повышении процента плазматических клеток и более дифференцированных малых лимфоцитов среди мононуклеаров печени. Вместе с тем при введении КонА наблюдалось более выраженное усиление апоптоза и некроза мононуклеаров печени. Это соотносилось с намного большей при действии КонА экспрессией Fas-рецептора клеточной гибели на мононуклеарах печени. Таким образом, показано, что соотношение процессов пролиферации и гибели мононуклеарных клеток печени в условиях ее повреждения Т-клеточного генеза сдвигается в сторону существенного усиления апоптотической и некротической клеточной гибели, в частности Fas-опосредованной, тогда как в условиях повреждения антителами в большей мере выражены процессы пролиферации и активации иммунокомпетентных клеток.

Циклізацією N2-заміщених 6-бром-3-оксо(аміно)-1,2,4-триазин-5(4Н)-онів із орто-амінотіофенолом одержано та досліджено нову серію трициклічних гетероароматичних сполук. Підтверджено структуру біологічно активних трициклічних глікозидів, нещодавно синтезованих за допомогою спрощеного методу сильної конденсації, та доведено доцільність і адекватність останнього для направленого глікозилювання триазинвмісних трициклічних основ.

Висвітлено сутність герменевтичного підходу в освіті. Проаналізовано його основні принципи. Розглянуто значення герменевтичних умінь у підготовці майбутнього учителя, а також критерії їх оцінювання.

Освещена сущность герменевтического подхода в образовании. Проанализированы его основные принципы. Рассмотрено значение герменевтических умений в подготовке будущего учителя, а также критерии их оценки.

The article deals with the essence of hermeneutic approach in education. Its main principles are analysed. Value of hermeneutic skills in preparation of the future teacher, and also criterion of their estimation is considered. Corresponding conclusions by results of research are made.

Для пошуку нових сполук із антифунгальною дією на основі похідних азапіримідинів здійснено дизайн і синтез серії ариламідів 1,2,4-триазиніл-6-пропанкарбонової кислоти. Тестування in vitro одержаних карбоксамідів на модельній системі транскрипції з використанням ДНК-залежної Т7 РНК-полімерази виявило інгібіторну дію низки тест-агентів, що мають галоїдзамісники у фармакофорному фрагменті. Змодельовано утворення потрійного непродуктивного комплексу (ДНК-матриця - інгібітор - фермент) у ділянці каталітичного сайта полімерази, який проілюстрував можливий спосіб пригнічення синтезу РНК такими сполуками. Одержано позитивні результати біологічної дії нових похідних 1,2,4-триазину щодо деяких видів грибів і бактерій.

У мышей линии СВА вызывали иммунное повреждение яичников введением ксеногенных антиовариальных антител (I серия) и иммунизацией аллогенным яичником (II серия). Изучено мейотическое созревание ооцитов in vitro, а также пути гибели фолликулярных клеток, клеток тимуса и лимфоузлов (апоптоз и некроз). Установлено, что при обоих видах иммунного повреждения яичников нарушалось мейотическое созревание ооцитов как в метафазе I (растворение зародышевого пузырька), так и в метафазе II (формирование первого полярного тельца). В обеих сериях уменьшалось количество живых фолликулярных клеток за счет усиления их гибели путем апоптоза. Во второй серии увеличивалось также количество клеток, гибнущих некротическим путем. Инъекция донора оксида азота молсидомина (10 мг/кг), за 1 час до каждого введения антител или антигена, способствовала выживанию фолликулярных клеток, клеток тимуса и лимфоузлов за счет уменьшения их гибели по апоптотическому и некротическому пути, а также способствовала менее выраженному нарушению мейотического созревания ооцитов.

Высокодисперсный кремнезем (ВДК), который является действующим веществом лечебного препарата силикса, обладает способностью сорбировать белок и применяется для выведения вредных веществ белкового происхождения. Для установления новых возможностей применения силикса изучено влияние ВДК на жизнеспособность культивированных клеток организма. Исследовано действие 0,0001, 0,001 и 0,01 %-й концентрации ВДК на первичную культуру гепатоцитов крыс в течение 4 и 24 ч. Количество живых, апоптотических и некротических клеток определяли по морфологическим признакам после двойного прижизненного окрашивания флуоресцентными ядерными красителями (Хехст 33342 и йодид пропидиума). Количество клеток, в которых развились процессы аутофагии, оценено с помощью флуоресцентного

маркера аутофаголизосом монодансилкадаверина. Установлено, что ВДК обладает выраженным дозозависимым действием на клеточную гибель: через 4 ч и, в большей мере, через 24 ч увеличивалось количество клеток с морфологическими признаками апоптоза. Наименьшая из исследованных концентраций ВДК существенно не влияла на количество живых клеток и даже способствовала уменьшению вторичного постапоптотического некроза. Наибольшая концентрация ВДК приводила к резкому угнетению жизнеспособности гепатоцитов, что проявлялось в увеличении количества погибших клеток с признаками как некроза, так и, в меньшей степени, апоптоза на фоне снижения количества клеток с признаками аутофагии.

Известно, что тромбоксаны (Tx) оказывают повреждающее действие на печень, но их влияние на клеточную смерть, в частности, на апоптоз и его морфологические проявления практически не изучено. Гибель гепатоцитов крыс в первичной культуре изучена методами прижизненной окраски ядерными красителями Хехст 33342 и пропидиум йодид, а также электронной микроскопии. Установлено, что экзогенный TxB2 в норме увеличивает количество гепатоцитов с ранними стадиями апоптоза (конденсированный хроматин, уменьшение размеров ядер и клеток). Не выявлено достоверных изменений числа клеток с морфологическими признаками, которые характеризуют поздние стадии апоптоза (фрагментированные ядра и распад на апоптотические тельца). TxB2 усиливал действие четыреххлористого углерода на апоптотическую гибель гепатоцитов и увеличивал конденсацию хроматина в них. При действии TxB2 на гепатоциты, поврежденные хенодезоксихолевой кислотой, которая является индуктором апоптоза, значительно увеличивалось количество клеток с конечной стадией апоптоза - фрагментацией ядер и клеток.

Розроблено метод синтезу трициклічних агліконів на основі конденсованого 1,2,4-триазину та здійснено їх рибозилювання спрощеним методом силільної конденсації. Індивідуальність і будову одержаних сполук підтверджено за допомогою методів хроматографії, УФ-, ПМР- і мас-спектроскопії. Високий таутомерний статус 3-оксо(3-тіоксо)-триазинобензотіазину (основи I, II) сприяє утворенню двох регіоізомерних нуклеозидів конденсованого триазину. Введення алкілмеркаптозамісника у положення 3 триазинового фрагмента молекули аглікону закріплює таутомерну форму з протоном у тіазиновому циклі, що дозволяє досягнути регіоспецифічності процесу. Дослідження токсичності та протигерпетичної активності синтезованих сполук (основ і нуклеозидів) у культурі клітин RK-13 показало, що найменш токсичним і найефективнішим стосовно вірусу герпесу 2-го типу виявився 3-оксотриазинобензотіазин (базова основа). Його противірусні характеристики (індекс селективності та ефективна доза) є навіть кращими за такі ж для препарату порівняння ацикловіру (віролексу).