Індекс рубрикатора НБУВ: Г631

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного обстеження та лікування хворих з гострими ішемічними ураженнями кишки. Запропоновано та науково обгрунтовано інтраопераційний спосіб визначення життєздатності кишки та визначено межі її резекції на підставі застосування трансілюмінації та електростимуляції. Вивчено взаємозв'язок між клінічними проявами, змінами активності катепсину-Д сироватки крові та морфометричними показниками парієтальної очеревини. З використанням математичного аналізу результатів дослідження розроблено об'єктивні критерії прогнозу захворювання та профілактики ускладнень у післяопераційному періоді. Використання даного методу для прогнозу захворювання у 119 хворих довело його високу ефективність і необхідність застосування.

Розглянуто питання інформаційного забезпечення в слідчій діяльності. Особливу увагу приділено ролі потреб практики як основи інформаційного забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності, а також вивченню форм, методів і засобів інформаційного забезпечення, використанню науково-технічних досягнень у розслідуванні злочинів. Проаналізовано сучасний стан та шляхи удосконалення зазначеного процесу.

Методом осмотичного тиску на базі рівняння стану та методом відхилення в'язкості від закону Ейнштейна показано, що в разі вивчення властивостей зв'язаної води в граничних шарах існують умови, за яких товщина нерозчинюючих шарів не досить сильно відрізняється від товщини шарів із змінною в'язкістю.

Розглянуто питання створення формувачів імпульсів керування з покращаними електроенергетичними характеристиками, що забезпечують номінальні режими керування блокованих тиристорів та запобігають аварійним режимам. Розроблено нову функціональну схему формувача, рекомендовано способи побудови основних його вузлів, визначено вимоги щодо характеристик імпульсів керування. Наведено методики розрахунку основних елементів і вузлів формувача, що базуються на аналітичних виразах, а також розглянуто режими їх роботи. Запропоновано новий аналітичний спосіб розрахунку нестаціонарних тривимірних температурних полів в охолоджувачах радіоелементів. Основні результати використано під час розробки декількох типовиконань формувачів імпульсів керування для блокованих тиристорів на струми до 1500 А, а також удосконалення дослідних зразків вітчизняних блокованих тиристорів ТЗА-243-630-45.

Проведено порівняльні дослідження діелектричних властивостей полівінілового спирту, поліакриламіду та щепленого кополімеру полівініловий спирт - поліакриламід. Для полівінілового спирту встановлено процеси <$Ebeta> та <$E alpha>-релаксації, для поліакриламіду вперше виявлено структурно-фазовий перехід на фоні <$E beta>-релаксації амідних груп. Встановлено вплив складної структури кополімеру на його діелектричні характеристики.

Проаналізовано стан параметрів захисно-пристосувальних систем (ЗПС) ліквідаторів аварії на ЧАЄС, хворих на уролітіаз і калькульозний пієлонефрит. З використанням модифікованих і методологічних підходів показано, що дані хворі характеризуються в цілому дизадаптозом, що супроводжується імунодисфункцією (депресією фатоцитарної, Т-клітинної і кіллерної ланок у поєднанні з активізацією В-ланки імунітету). Виявлено чіткі розходження стану ЗПС між окремими групами ліквідаторів, на підставі яких висунуто концепцію про обумовленість ускладнення асептичного уролітіазу пієлонефритом критичного ослаблення ЗПС, міра якого визначає фазу процесу. З метою підвищення ефективності реабілітації запропоновано додаткове використання фітоадаптогенів ("Бальзам Біттнера" і "Бальзам Кримський", а також женьшеню).

Проанализировано состояние параметров защитно-приспосабливаемых систем (ЗПС) ликвидаторов аварии на ЧАЕС, больных на уролитиаз и калькулезный пиэлонефрит. С учетом модифицированных и методологических подходов показано, что данные больные характеризуются в целом дизаптозом, сопровождающимся иммунодисфункцией (депрессией фитоцитарной, Т-клеточной и киллерной звеньев в соединении с активизацией В-звена иммунитета). Выявлены четкие расхождений состояния ЗПС между отдельными группами ликвидаторов, на основе которых предложена концепция обусловленности осложнения асептического уролитиаза пиэлонефритом критического ослабления ЗПС, мера которого определяет фазу процесса. С целью повышения эффективности реабилитации предложено дополнительное применение фитоадаптогенов ("Бальзам Биттнера" и "Бальзам Крымский", а также женьшеня).

Розглянуто комплекс теоретичних та практичних питань щодо оптимізації криміналістичної підготовки слідчих у системі МВС. Досліджено сутність та особливості даного процесу, адекватного сучасним потребам слідчої практики. Запропоновано найбільш оптимальні форми та методи проведення криміналістичної підготовки слідчих на різних етапах криміналістичного навчання (що за змістом відповідають розділам криміналістики), виділено основні форми та методи удосконалення криміналістичної підготовки.

Проаналізовано стан захисних і пристосувальних систем організму у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на уролітіаз та калькульозний пієлонефрит. Встановлено роль імунної, гемостазної, кортико-адреналової, тиреоїдної, оксидаційно-антиоксидаційної систем у патогенезі хронічного калькульозного пієлонефриту. Обгрунтовано можливості удосконалення методів санаторного-курортного лікування даної патології та поліпшення профілактики з використанням трускавецького бальнеотерапевтичного комплексу та фітоадаптогенів. Продемонстровано позитивний вплив біоактивної води Нафтуся, аплікацій озокериту, мінеральної купелі та ЛФК на зменшення виразності дезадаптозу, імунодисфункції та коагулопатії, що сприяє ослабленню або ліквідації запального процесу в ураженій нирці, а в кінцевому результаті - повному або частковому відновленню головних ниркових функцій. З метою підвищення ефективності процесу реабілітації захисних і пристосувальних систем запропоновано додаткове використання фітоадаптогенів (фітокомпозицій "Бальзам Бітнера" та "Бальзам Кримський").

Проанализировано состояние защитно-адаптационных систем организма у ликвидаторов аварии на ЧАЭС, больных с уролитиазом и калькулезным пиелонефритом. Установлена роль имунной, гемостазной, кортико-адреналовой, тиреоидной, оксидационно-антиоксидационной систем в патогенезе хронического калькулезного пиелонефрита. Обоснованы возможности усовершенствания методов санаторно-курортного лечения данной патологии и улучшения профилактики с использованием трускавецкого бальнеотерапевтического комплекса и фитоадаптогенов. Продемонстрировано позитивное влияние биоактивной воды Нафтуся, аппликаций озокерита, минеральных ванн и ЛФК на уменьшение выраженности дезадаптоза, иммунодисфункции и коагулопатии, что способствует ослаблению или ликвидации воспалительного процесса в пораженной почке, а в конечном результате - полному или частичному восстановлению ее основных функций. С целью повышения эффективности процесса реабилитации защитно-адаптационных систем обоснована целесообразность дополнительного использования фитоадаптогенов (фитокомпозиций "Бальзам Битнера" и "Бальзам Крымский").

Досліджено вплив методів сушки порошків частково стабілізованого діоксиду цирконію, одержаного спільним осадженням гідроксидів, на фазовий склад, розміри та форму часток порошків. Показано, що оптимальним для нанесення покриттів за допомогою плазмового методу є використання порошків, одержаних кріосушкою розчинів.

Розроблено систему виявлення прихованих причин помилкових дій авіаційних операторів, що дозволяє своєчасно визначати причини і механізми виникнення прихованих чинників, які призводять до помилкових дій, та здійснювати більш дієві профілактичні заходи щодо їх своєчасного запобігання.

Розглянуто класифікацію авіаційних подій та інцидентів, що дає змогу оцінити питому частку кожної структури в зниженні безпеки польотів. Оцінено ефективність раніше розроблених профілактичних заходів щодо попередження однотипних авіаційних подій та інцидентів у майбутньому.

Розглянуто один із шляхів підвищення і контролю за рівнем безпеки польотів - інтеграція всіх засобів і форм у комплексних автоматизованих системах. Запропоновано вибір кращого варіанта засобу керування рівнем безпеки польотів за допомогою комплексного автоматизованого застосування математичних моделей, методологічних підходів до виконання початкових етапів моделювання, концептуального проектування, формалізації і алгоритмізації моделей.

За допомогою теплофізичних, діелектричних і спектроскопічних методів досліджено фазові перетворення в полікристалах 1-октадецену. Показано, що в 1-октадецені за температури -55 <$E symbol Р>C відбувається розширення міжшарового простору. В околі -30 <$E symbol Р>C з'являються топологічні солітони типу стиснення на одну ланку з переорієнтацією на <$E 180 symbol Р>, які зароджуються на кінцевих метильних групах та, проходячи вздовж молекули, відбиваються від подвійного зв'язку вінільних груп. У цьому випадку кристали 1-октадецену переходять в орторомбічну ротаційно-кристалічну фазу. У разі досягнення 0 <$E symbol Р>C енергія топологічних солітонів стає достатньою для переорієнтації вінільних груп із одночасною трансляцією молекули 1-октадецену вздовж осі c. Зі збільшенням концентрації топологічних солітонів в околі 18 <$E symbol Р>C зникає азимутальна кореляція між площинами молекул і кристали 1-октадецену переходять в гексагональну ротаційво-кристалічну фазу. За температури 21 <$E symbol Р>C розпочинається плавлення кристала.

Досліджено залежності питомої теплоємності, комплексної діелектричної проникності та ІЧ-спектрів у широкому інтервалі температур, що включають фазові переходи, для олеїнової, стеаринової та ундеценової кислот. Запропоновано механізми фазових переходів у досліджених жирних кислотах, які пов'язані з виникненням рухливості солітоноподібних ротаційних дефектів - краудіонів у кристалах.

Явище неспецифічного зв'язування протиіонів лужних металів із ДНК обумовлює утворення відповідного іонно-гідратного шару навколо її кістяка. Таку динаміку протиіонів ДНК досліджено за допомогою характерних часів релаксації, які визначено в рамках феноменологічної моделі. Зв'язані з молекулою ДНК протиіони характеризуються часом життя і не дають внеску в електропровідність системи. Істотний внесок у значення електропровідності дають вільні протиіони, які рухаються навколо подвійної спіралі. На базі теорії провідності електроліту одержано формулу, що поєднує час життя протиіонів з провідністю. Експериментально визначено електропровідність водних розчинів ДНК для різних концентрацій останньої (0,001 - 0,2 % маси) в частотному діапазоні 0,1 - 100 кГц. Встановлено, що в розбавленому водному розчині ДНК (0,001 %) час життя протиіонів натрію в іонно-гідратному шарі молекули ДНК становить 1 мкс, а в концентрованому (0,15 %) - 1 мс.

Висвітлено перші кроки радянської влади щодо пам'яткоохоронної роботи та збереження історико-культурних цінностей. Розглянуто формування нової нормативно-правової бази в охороні історико-культурної спадщини.

Розглянуто основні методи в системі "диспетчер - інформаційне середовище - екіпаж повітряного корабля", які визначають прийняття рішення диспетчером з керування повітряним рухом.

За допомогою теплофізичних, діелектричних та спектроскопічних методів досліджено фазові перетворення в полікристалах ЦТАБ. Запропоновано молекулярну модель цих перетворень. В полікристалах ЦТАБ при 10 <$E symbol Р>С починає збільшуватись вільний об'єм в міжкристалітному шарі і іони Br<^>-, зв'язані з кінцевими групами -N(CH3)3, збільшують свою рухливість. При досягненні 55 <$E symbol Р>С з'являються топологічні солітони типу стиснення на одну ланку з переорієнтацією на 180<$E symbol Р>, які зароджуються на кінцевих метильних групах та, проходячи вздовж молекул, відбиваються від груп -N(CH3)3. При цьому кристали ЦТАВ переходять в орторомбічну ротаційно-кристалічну фазу. При 92 <$E symbol Р>С топологічні солітони переорієнтовують кінцеві групи -N(CH3)3, внаслідок чого розпочинається плавлення неполярних аліфатичних шарів.

Одержані температурні залежності в'язкості (за температури 293 - 353 K) для розчинів декстрану різної концентрації, з домішками та без них, проінтерпретовано в межах моделі непроникного клубка. Встановлено, що радіус клубка, розрахований за експериментальними даними, зменшується у разі збільшення температури, а також введення домішок. На підставі одержаних величин зроблено висновок, що в заданому інтервалі температур клубок є ідеальним. Розраховано значення величини кунівського сегмента та жорсткості згину ланцюга. Встановлено, що розмір кунівського сегмента за порядком дорівнює розміру ланки.