Розглянуто хід історії Західної філософської думки в контексті вчень про етику обов'язку, державу та право, починаючи з періоду Античності до другої половини XIX ст. Розкрито деонтологічній характер філософського дискурсу як умову формування світогляду майбутнього правознавця.

Розкрито хід історії східнослов'янської філософської думки в контексті вчень про державу та право, починаючи з XVIII до XX ст. Особливу увагу приділено державно-правовому контексту філософського дискурсу як умові формування світогляду майбутнього правознавця. Розглянуто філософську рефлексію педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського як системи сходження до культурного простору.

Уточнено зміст термінів "природна мова" та "штучна мова" через їх співвідношення зі змістом терміна "інформація". Обгрунтовано амбівалентний зв'язок генезису природної та штучної мов з загальним культурним поступом людства. Аргументовано положення щодо того, що однією з основних ознак лінгвокультурного простору інформаційної доби є посилення взаємодії природної та штучної мов, яке виявляється в поступовому домінуванні ролі штучного мовного середовища в процесі репрезентації реалій культури. Розкрито людиновимірний характер спеціалізованих штучних мов. Доведено, що найдинамічнішими складовими сучасної культури в плані трансформації природно-штучної мовної системи є наукова сфера, а також соціальні практики, найбільш долучені до циркуляції інформації. Виявлено найсуттєвіші тенденції змін мовленнєвого простору сучасної культурної доби.

З'ясовано специфіку лінгвофілософських засад сучасного релігійного дискурсу та висвітлено тенденції розвитку мови релігії крізь призму соціокультурних чинників.

Досліджено предмет і процес доказування при розслідуванні кримінальних правопорушень про ДТП. Розкрито сутність предмета та процесу доказування в кримінальному процесі. Визначено зміст процесу доказування щодо кримінальних правопорушень про ДТП. Обгрунтовано, що конкретизація змісту елементів предмету доказування стосовно кримінальних проваджень про ДТП обумовлена особливостями об'єктивних і суб'єктивних ознак кримінального правопорушення про ДТП. Визначено зміст терміну "обгрунтована підозра" з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та специфіки розслідування кримінальних правопорушень про ДТП. Доведено, що процесуальна діяльність органів судочинства на початковому етапі розслідування кримінальних правопорушень про ДТП унеможливлює реалізацію засади змагальності. Наведено додаткові аргументи, які полягають у тому, що під час внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під впливом різних факторів (погодні умови, дорожній рух тощо) можуть втратитися вагомі докази щодо доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення про ДТП. Для підвищення ефективності виявлення та фіксації доказів запропоновано обов'язковий виїзд на місце огляду ДТП прокурора як майбутнього процесуального керівника досудовим розслідуванням.

Розглянуто соціокультурні особливості мови науки за умов інформатизації. Проаналізовано роль мови як культурного феномену в процесі наукової комунікації.

Вивчено теоретико-методологічні засади дослідження взаємовпливу природних і штучних мов. Розглянуто феномен природної мови у культурному поступі людства. Охарактеризовано специфіку репрезентації феноменів культури засобами штучної мови. Проаналізовано культуру інформаційної доби як детермінанту взаємовпливу природної та штучної мов. Визначено тенденції лінгвокультурних трансформацій природно-штучного мовного середовища в інформаційну еру.

Досліджено специфіку філософського дискурсу та висвітлено тенденції його розвитку в контексті сучасного медіапростору.

Здійснено аналіз трансформації мови філософії у контексті культури інформаційної ери. Доведено, що цей феномен є відкритою системою, здатною вбирати найменші соціокультурні зміни. Зазначено, що будь-які зміни мови філософії лежать у площині трансформації соціуму та культури. Діалектика мови філософії є найважливішою умовою актуалізації діалогу людини зі світом. На сьогодні зазначений феномен усвідомлюється не лише як засіб вираження думок, спосіб категоризації дійсності культури інформаційної ери, а навіть як модель, що породжує світ, стає інструментом культуроутворення, адже набуває якісно нових продуктивних можливостей відображення дійсності. Серед провідних тенденцій - розмивання меж філософського дискурсу, пошук спільного поля інтертекстуальності філософії та гуманітарних наук.

Висвітлено функціонально-жанрові трансформації сучасного філософування. Розкрито інноваційний потенціал жанру сповіді за умов глобалізаційних процесів. З'ясовано репрезентаційні можливості одкровення як засобу соціокультурної самоідентифікації особистості.