Проаналізовано різні аспекти життя та творчості визначного українського історика другої половини XX ст., першого президента Українського Історичного Товариства О.П.Оглоблина.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)6-8

Рубрики:

Історія історичної науки

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т.я54(4УКР)6

Рубрики:

Продовжувані видання установ і організацій

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано архівну документацію щодо історії Українського Історичного Товариства, яке у 1965 р. об'єднало українських істориків і любителів історії в США, Канаді, країнах Европи, Австралії та вже понад сорок років видає журнал "Український історик". Надано інформацію про всі випуски Бюлетеню та офіційні листи даного товариства.

Приведена архивная документация по истории Украинского Исторического общества, объединившего в 1965 г. украинских историков и любителей истории в США, Канаде, странах Европы, Австралии и уже более сорока лет издающего журнал "Украинский историк". Приведена информация обо всех выпусках Бюллетеня и официальных письмах данного общества.

Вперше комплексно досліджено заснування та різні аспекти діяльності фахового об'єднання істориків поза Україною - Українського історичного товариства (УІТ). Розглянуто категорії членства, розкрито поняття наукових генерацій, їх взаємовідносини та мотивацію наукової діяльності. Проаналізовано основні складові видавничої діяльності УІТ. З'ясовано місце УІТ в українській та світовій історичній науці.

Розглянуто соціокультурні умови функціонування української науки, передумови створення Товариства (УІТ), організаційні основи його діяльності, завдання, структуру, формування матеріальної бази. Вивчено значення участі УІТ і його членів у наукових конференціях і міжнародних славістичних і історичних конгресах, видавничу діяльність, різні аспекти функціонування журналу "Український історик" і один з головних напрямів праці - грушевськознавство.

Рассмотрены социокультурные условия функционирования украинской науки, предпосылки создания Общества (УИТ), организационные основы его деятельности, задачи, структуру, формирование материальной базы. Изучено значение участия УИТ и его членов в научных конференциях и международных славистических и исторических конгрессах, издательскую деятельность, различные аспекты функционирования журнала "Украинский историк" и один из главных направлений работы - грушевсковедение.

Розглянуто статті та матеріали, які стосуються історії Острозької академії (XVI - XVII ст.), її культурного контексту, а також історіографії та історичної пам'яті про даний перший ВНЗ на теренах Східної Європи. Особливу увагу приділено персоналіям засновників, меценатів, професорів даної академії, зокрема, князям роду Острозьких, викладачеві Анничу Тимофію, друкарям І. Федорову та П. Мстиславцю, а також дослідникам історії міста.

Розглянуто статути та інкорпораційні документи Українського історичного товариства (УІТ). УІТ було створено у США у 1963 р. і об'єднало багатьох провідних українських вчених у діаспорі. Проаналізовані документи є важливим джерелом для вивчення діяльності УІТ.

Розглянуто важливі питання співпраці українських наукових інституцій, що діяли в США: фахового об'єднання істориків - Українського історичного товариства та американської українознавчої установи - кафедр українознавства й Українського наукового інституту Гарвардського університету. Співпраця розвивалась у різних напрямах, але часами відносини ускладнювались різними підходами до розуміння історичної школи, обрання Гарварду як місця розміщення українознавчого осередку та ін.

Розглянуто діяльність українських істориків - членів осередку Українського історичного товариства в Німеччині. Форми діяльності включали проведення наукових конференцій, часто у співпраці з іншими українськими та неукраїнськими інституціями, конгресів, в т. ч. до 1000-ліття Хрещення України-Руси.

Розглянуто різні аспекти сприйняття представниками української історіографії наукового доробку колег по обидві сторони "залізної завіси" біполярного періоду. Доведено, що закордонні дослідники мали доступ до радянської літератури. Обгрунтовано, що оцінка радянськими вченими творчості вчених діаспори залежала від лінії комуністичної партії, водночас вчені еміграції доволі об'єктивно оцінювали творчість радянських колег. В часи "залізної завіси" з боку закордонних українських вчених були зроблені офіційні спроби встановити безпосередній контакт з радянською наукою.