Будову сечоводів у плодів 4 - 10 місяців вивчено методами препарування, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, морфометрії та рентгенографії. Здебільшого сечоводи є симетричними за формою, асиметричними за розмірами й за відношенням до суміжних органів та структур. Спереду сечоводи додатково покриті брижою ободової кишки.

Наведено послідовність формоутворення надниркових залоз упродовж внутрішньоутробного періоду розвитку, а також морфологічну характеристику різноманітних форм органів і частоту їх у плодів. Починаючи з VIII тижня ембріогенезу виявлено залози неоднакової форми, що у плодовому періоді онтогенезу зустрічається в більшості спостережень. Права залоза найчастіше має трикутну форму, а ліва - трапецієподібну. Розміри правої залози плодів часто менші, ніж лівої.

За допомогою гістологічного дослідження та реконструювання 95 серій зародків та передплодів людини розкрито роль ембріональних перетворень органів черевної порожнини у становленні заочеревинного простору.

Вивчено динаміку формоутворення заочеревинного простору та просторово-часових взаємовідношень його органів і структур протягом усього внутрішньоутробного періоду розвитку. За допомогою сучасних морфологічних методів простежено послідовність утворення заочеревинних органокомплексів. Внаслідок шлунково-кишкового повороту та зрощення первинно-інтраперитонеально розташованих дванадцятипалої кишки, підшлункової залози та їх бриж з ембріональною пристінковою очеревиною на ІІІ місяці утворюються зачатки передорганних та заорганних фасцій, розмежованих міжочеревинними шарами клітковини, які є умовною межею між заочеревинним простором та черевною порожниною. Наприкінці передплодового періоду між задньою черевною стінкою, листками заочеревинної фасції та заочеревинними органами формуються фасціально-клітковинні простори: заочеревинний, принирковий, присечовідний та простір надниркової залози. Органи заочеревинного простору розвиваються в тісному топографо-анатомічному взаємозв'язку з суміжними органами черевної порожнини, що зумовлює їх відповідні синтопічні поля у плодів.

Висвітлено хірургічну анатомію сечових і статевих органів. Описано класичні та ендоскопічні операції, їх варіанти, а також деякі рідкісні оперативні втручання на сечових і статевих органах. Розглянуто малоінвазивні методи оперативного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, показання та протипоказання до урологічних операцій, положення хворого, методи знеболювання.

Освещена хирургическая анатомия мочевых и половых органов. Описаны классические и эндоскопические операции, их варианты, а также некоторые редкостные оперативные вмешательства на мочевых и половых органах. Рассмотрены малоинвазионные методы оперативного лечения доброкачественной гиперплазии предпузыревой железы, показания и противопоказания к урологическим операциям, положения больного, методы обезбаливания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р.я52(4Укр)

Рубрики:

Медичні журнали

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження на 24-х безпородних собаках обох статей. Встановлено, що пряма кишка та сечовий міхур більш чутливі до двобічної перев'язки внутрішньої клубової артерії, тоді як матка менш чутлива. Яєчники займають проміжне положення за ступенем вираженості морфологічних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.443

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на черевній стінці. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*333.89*694.41 + Р716.110.2

Рубрики:

Біологія людини

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію заснування та функціонування Буковинської державної медичної академії. Наведено відомості про видатних учених та фундаторів наукових шкіл. Проаналізовано особливості становлення та розвитку кафедр медико-біологічного, терапевтичного, хірургічного, медико-профілактичного, суспільно-гуманітарного профілю, а також кафедр педіатрії, акушерства та гінекології. Висвітлено наукові досягнення та здобутки випускників Буковинської державної медичної академії.

Рассмотрена история создания и функционирования Буковинской государственной медицинской академии. Приведены сведения о выдающихся ученых и фундаторах научных школ. Проанализированы особенности становления и развития кафедр медико-биологического, терапевтического, хирургического, медико-профилактического, общественно-гуманитарного профиля, а также кафедр педиатрии, акушерства и гинекологии. Освещены научные достижения выпускников Буковинской государственной медицинской академии.

У літературному дослідженні проаналізовано основні сучасні хірургічні операції, які виконуються з приводу різноманітної патології стравохідно-шлункового переходу. Зроблено висновок про відсутність адекватних оперативних прийомів, які б не давали побічних ефектів.

Викладено правила користування хірургічними інструментами. Розглянуто особливості зав'язування хірургічних вузлів, накладання кишкового шва та вузлових швів на рану, виконання венесекції та новокаїнових блокад, пункцій сечового міхура, живота та суглобів.

Изложены правила пользования хирургическими инструментами. Рассмотрены особенности завязывания хирургических узлов, наложения кишечного шва и узловых швов на рану, выполнения сенесекции и новокаиновых блокад, пункций мочевого пузыря, живота и суставов.

Проаналізовано дані літератури щодо анатомії підшлункової залози (ПЗ) у плодів людини. Зосереджено увагу на різноманітних формах і положеннях органа. Подано топографо-анатомічні взаємовідношення ПЗ плодів із суміжними органами і структурами очеревинної порожнини, синтопічні особливості міжорганних клітковинних просторів. Наведено особливості формування острівкового апарату залози на ранніх етапах онтогенезу.

Наведений аналіз літератури засвідчує, що корекція природженої патології пієлоуретерального сегмента є актуальним практичним напрямом у дитячій хірургії та урології. Зважаючи на інтенсивний розвиток сучасних методів діагностики та хірургії верхніх сечових шляхів, вивчення їх вікових анатомічних особливостей є важливим завданням нефроурологічної морфології.

Ехометричне дослідження жовчного міхура (ЖМ) та підшлункової залози (ПЗ) в 61 новонародженої дитини виявило пряму кореляційну залежність між довжиною (ДЖМ) та шириною жовчного міхура (ШЖМ), яка виражається рівнянням регресійної залежності - ДЖМ = 11,33 + 1,51 ШЖМ; r = 0,716; n = 14; <$E p~<<~0,01>. Ширина голівки ПЗ за цих умов позитивно корелює з шириною її хвоста (r = 0,603; n = 14; <$E p~<<~0,05>).

Морфометрично досліджено жовчний міхур (ЖМ) на 30-ти ізольованих органокомплексах трупів плодів і новонароджених дітей in situ. Визначено два періоди прискореного розвитку ЖМ (на 5-му і 8 - 10-му міс.) і період відносного сповільнення (на 6-му та 7-му міс.). На 8 - 10-му міс. виявлено найбільший ступінь синергізму та гармонії розвитку між грушоподібною формою ЖМ і правою частинкою печінки, що підтверджено за допомогою методу багатофакторного регресійного аналізу.

Літературне дослідження свідчить про варіабельність топографії спільної жовчної протоки (СЖП). Дані щодо синтопічної кореляції СЖП з суміжними структурами дискусійні та суперечливі. Не вивчено скелетотопію та мікромакроанатомію СЖП у перинатальному періоді онтогенезу. Поодинокими та несистематизованими є повідомлення про інтра- і екстраорганне кровопостачання СЖП. Складність топографо-анатомічних взаємовідношень і просторово-часових перетворень СЖП у перинатальному періоді онтогенезу людини зумовлює потребу подальшого анатомічного дослідження.

У плода 5-го місяця розвитку виявлено взаємоприлягання печінки, селезінки та клубово-сліпокишкового сегмента, а також відсутність висхідної ободової кишки.

У 9 - 10-місячних плодів людини виявлено змішану форму кровопостачання (72 %) надниркових залоз за участю трьох груп артерій (верхніх, середніх і нижніх), рідше - аортальну (22 %) та ниркову (6 %) форми. Найбільша чисельність судин надниркових залоз властива для верхніх основних та нижніх додаткових надниркових артерій. Доведено взаємозв'язок між чисельністю основних надниркових артерій та формою залози.

Розглянуто актуальні питання ембріонального розвитку та становлення топографії внутрішніх органів і структур людини. Класичні методи досліджень (мікроскопія послідовних серій гістологічних зрізів, графічне та пластичне реконструювання) доповнено лектиногістохімічними методиками. Результати ембріотопографічного, анатомічного та літературного досліджень проаналізовано в контексті їх теоретичного та практичного значення, що сприятиме поліпшенню профілактики та діагностики природжених вад.

Рассмотрены актуальные вопросы эмбрионального развития и становления топографии внутренних органов и структур человека. Классические методы исследований (микроскопия последовательных серий гистологических срезов, графическое и пластическое реконструирование) дополнены лектиногистохимическими методиками. Результаты эмбриотопографического, анатомического и литературного исследований проанализированы в контексте их теоретического и практического значений, что будет способствовать улучшению профилактики и диагностики врожденных аномалий.