Приведены результаты комплексной оценки факторов, определяющих характер и темпы развития "дисциркуляторной энцефалопатии" при гипертонической болезни. Представлены данные исследования вызванной активности головного мозга корковой когнитивной фазы обработки информации в остром периоде церебральных сосудистых кризов. Обоснована целесообразность контроля лечения при кризовых состояниях по данным нейрональной возбудимости церебральных структур. Подтверждена зависимость тяжести кризовых состояний от компенсаторных возможностей и типа нейтральной организации.

Уперше порівняно основні клінічні та психовегетативні показники у мешканців України та республіки Катар (Qatar), регіони яких мають характерні кліматичні, економічні, соціальні, психологічні відмінності. Виділено й описано предиктори ризику розвитку кризових станів за функціонально несприятливих екзогеній, зокрема у різних середовищних популяціях. На підставі одержаних даних уточнено роль нейропсихологічних факторів у розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ). Вивчено стан стовбурової та коркової викликаної нейрональної активності у гострий і відновний періоди церебральних судинних кризів за ГХ. Визначено можливості відновлення та критерії оцінки церебрального збитку внаслідок минущих порушень мозкового кровообігу у разі ГХ. Установлено значення церебральних судинних кризів у розвитку енцефалопатій у випадку ГХ як станів, які спричинюють не повністю зворотні нейрональні зміни у головному мозку. Обгрунтовано можливість прогнозу розвитку ускладнень у разі ГХ за характером змін мікроциркуляторного русла бульбарної кон'юнктиви та запропоновано комп'ютерну програму діагностики даних змін. Визначено етапи та умови формування церебрального дефіциту за стійкої артеріальної гіпертензії та розвинуто принципи профілактики розвитку енцефалопатій, взаємопов'язаних з ГХ, що враховують нейрональний і психовегетативний вплив на патогенез хвороби.