Розглянуто математичну модель комплексного радіолокаційного зображення цілі з кінцевою кількістю яскравих точок. Відмінність цієї моделі від існуючих, що визначає її новизну, полягає в тому, що вона дозволяє урахувати амплітудно-фазові трансформації комплексної обвідної зондувального сигналу у разі відбиття від цілі зі складною геометричною формою в азимутально-дальнісній площині. Вперше розроблено метод формування радіолокаційних портретів цілей на підставі алгоритму адаптивної обробки сигналів. Відмінність цього методу від існуючих, що визначає його новизну, полягає в тому, що для формування радіолокаційних портретів цілей паралельно з радіолокаційним каналом передавач - ціль - приймач включено канал передавач - адаптивний фільтр - приймач, що дозволяє в межах одного періоду зондування формувати радіолокаційні портрети цілей для їх розпізнавання та забезпечить когерентність міжперіодної обробки сигналів. Удосконалено математичну модель формування комплексної перехідної характеристики цілі зі складною геометричною формою поверхні. Відмінність цієї моделі від існуючих, що визначає їі новизну, полягає в тому, що вона дозволяє врахувати не тільки кількість і розташування елементарних відбивачів поверхні цілі, а і їх конфігурацію в межах кінцевого набору елементів простої геометричної форми.

Запропоновано метод формування фазо- та амплітудно-частотних радіолокаційних портретів цілей на основі алгоритму адаптивної обробки сигналів. Застосування цього методу дає змогу за незначних обчислювальних затрат в межах одного періоду зондування одержувати фазо- та амплітудно-частотні портрети ефективних розсіювальних поверхонь цілей навіть із застосуванням простих імпульсних зондувальних сигналів.

За умов сучасних бойових дій однією з найбільш важливих завдань фронтової авіації є координація дій наземних військ, повітряна розвідка і нанесення точкових ударів по тактичним і стратегічним об'єктам противника. Вищевказані завдання доцільно вирішувати з використанням безпілотних літальних апаратів з максимальним ступенем автоматизації управління і підвищеною бойовою живучістю.

Завданням моніторингу рухомого об'єкту на сухопутному кордоні України є виявлення і розпізнавання правопорушників на фоні завад, зокрема, впливу гідрометеорів, пересування великих свійських та диких тварин, коливання рослинності під впливом вітру тощо. Основними етапами моніторингу рухомих об'єктів є первинна, вторинна і третинна обробка радіолокаційної інформації. Процеси виявлення та оцінки координат рухомого об'єкту складають сутність первинної обробки інформації, визначення траєкторії або супроводження рухомого об'єкту становлять сутність вторинної обробки, процес вторинної обробки стосовно групи рухомих об'єктів або комплексу радіолокаційних станцій покладено в основу третинної обробки радіолокаційної інформації. Зазначені процеси обробки інформації є ієрархічними стосовно послідовності їх виконання, тому у даній статті здійснено розробку алгоритму методу вторинної обробки радіолокаційної інформації при моніторингу рухомого об'єкту на сухопутному кордоні України.

Автоматичне виявлення рухомого об'єкта на ділянках сухопутного кордону протяжністю більше 15 км на фланг охорони, інваріантність до рельєфу і типу місцевості, необслуговуємість лінійної частини технічних засобів охорони кордону, цілковита маскованість чутливого елемента - всім цим вимогам на сучасному етапі розвитку технічних засобів охорони кордону відповідають тільки волоконно-оптичні засоби охорони. Чутливим елементом лінійної частини засобу здебільшого є розподілений волоконний світловод, що прокладається у грунті. Такі засоби знайшли досить широке застосування в охороні трубопроводів, у виявленні їх пошкоджень. Хвилі тиску, що виникають від переміщення правопорушника, на відміну від сейсмічних, мають радіус впливу на світловод до 1 м і є досить слабкими, якщо рухомим об'єктом є людина. Незначний вплив правопорушника на чутливий елемент - світловод обумовлює необхідність підвищення завадостійкості виявлення правопорушника. У даній роботі у ході формалізації процесу моніторингу рухомих об'єктів на сухопутному кордоні України волоконно-оптичними засобами охорони розроблено класифікацію структур волоконно-оптичних датчиків.

Удосконалено критерії ідентифікації впливу рухомого об'єкта на волоконний світловод, новизною яких є врахування застосування рефлектометрії оптичного сигналу з метою ідентифікації утворення макровигину волоконного світловоду під впливом ваги правопорушника.