Зазначено, що одержане в роботі рівняння дозволяє за показниками вібрації (віброшвидкість підшипника № 1, горизонтальні та вертикальні складові амплітуди опорного підшипника та вертикальна складова амплітуди опорно-упорного підшипника) прогнозувати значення часу напрацювання ГПА і, як наслідок, визначати його технічний стан як "попередження", або як "зупинка". Остання обставина відкриває можливості для переходу від планового обслуговування ГПА до обслуговування за його фактичним технічним станом.

Проанализирована литература и приведены результаты исследований по выбору жаропрочных сплавов и изностойких покрытий для лопаток газоперекачивающих агрегатов (ГПА). Показано, что для использования при высокотемпературной коррозии существует четыре больших семейства сталей, образованных из различных металлургических структур: стали ферритные, мартенситные, аустенитные и аустенитно-ферритные. Диффузионные покрытия для лопаток ГПА могут быть образованы поверхностным обогащением сплава алюминием, хромом, кремнием или сочетанием этих элементов. Показано, что среди методов получения изолированных наночастиц и нанопорошков метод осаждения из коллоидных растворов обладает наиболее высокой селективностью и позволяет получать стабилизированные нанокластеры с очень узким распределением по размерам, что весьма важно для использования наночастиц для упрочнения узлов лопаток турбин и турбогенераторов, а также оборудования нефтегазовой промышленности.

Проанализирована зависимость объема запасных частей от количества стендов для ремонта ГПА, находящихся в ремонтной мастерской. Выведены формулы для вычисления вероятности занятости и безаварийности работы стендов, а также существования очереди на ожидание ремонта. Сделан вывод, что повышение надежности ГПА можно достичь путем учета затрат запчастей и их оптимизации.

Для того, щоб передбачити об'єм ремонтних робіт в процесі експлуатації певної кількості машин, розроблено практичний метод, що визначає кількість ремонтів у будь-який час впродовж планованого періоду. Метою методу прогнозування газоперекачувальних агрегатів (ГПА) є визначення оптимального числа ремонтів, щорічно здійснюваних в інтервалі часу від t1 до t2, з урахуванням кількості ГПА, що вже є на кінець цього періоду, і машин, що знаходяться в процесі безперервного оновлення.

Полученные данные по отказам ГПА на Хустской КС за 10 лет систематизированы и обработаны по методам теории вероятности и математической статистике. В работе семи ГПА на КС Хуст за исследуемый период зафиксировано 120 отказов. Выведено уравнение, с помощью которого можно рассчитать вероятность безотказной работы ГПА в зависимости от его наработки, что позволит выработать стратегии технического обслуживания и оптимальные графики планово-предупредительных ремонтов.

Одержано дані, які дозволяють оцінити граничний стан підшипника нагнітача ГПА і прогнозувати його ресурс. Граничними величинами амплітуд коливань опорного підшипника є рівні вібрацій 65 мкм (попереджувальна величина) і 75 мкм (гранична амплітуда, що вимушує зупинити агрегат). Тоді за ресурсу ГПА 30 тис. годин роботи рівень вібрацій сягає 58,6 мкм, у разі 35 тис. годин - 71,4 мкм, а у випадку напрацювання понад 36 тис. годин необхідно зупинити агрегат.

Запропоновано оцінювати ефективність лабіринту газоперекачувального агрегату (ГПА) за допомогою втрат на тертя та величину турбулентності потоку, що дасть можливість підвищити їх якість та ефективність. Дослідження дозволяють зробити висновок, що підвищення надійності ГПА можна досягти шляхом вдосконалення проточної частини лабіринтного ущільнення та її оптимізації за допомогою методу скінченних елементів.

Проаналізовано надійність газоперекачувальних агрегатів (ГПА), спосіб її підвищення і зв'язок із залишковим ресурсом, а також вплив вібрації на технічний стан ГПА та можливості використання її для проведення діагностування та віброконтролю ГПА. Виявлено інформаційні показники, за якими можна визначити технічний стан ГПА. Розроблено метод самоорганізації моделей і одержано рівняння регресії. Розроблено тривимірну параметричну комп'ютерну модель лабіринтного ущільнення (ЛУ) та програму керування її геометричними параметрами. Оптимізовано конструкцію ЛУ ГПА з відцентровим нагнітачем (ВН) за критерієм мінімального тиску в останньому зазорі ЛУ. Проаналізовано дані за відмовами ГПА, побудовано графік залежності кількості нарядів на ремонт від часу, витраченого на ремонт (крива ABC). Уточнено періодичність технічного обслуговування ГПА за їх поточним технічним станом на підставі аналізу ABC і з використанням комп'ютерних баз даних.

Розроблено параметричну тривимірну і звичайно-елементну моделі лабіринтового ущільнення для турбомашин. Показано, що зміна геометричних розмірів і форми ущільнюючої частини лабіринтових гребенів з нахилом їх у бік більшого тиску на кут 75<$E symbol Р> зменшує перетікання газу, що дасть змогу значно зменшити витрату газу і мастила на виході лабіринтового ущільнення.

С помощью комплекса програм SolidWorks - CosmosFloWorks 2009 и параметрической компьютерной модели лабиринта оптимизирована его геометрия и исследована его работа при разных степенях износа гребней и выступов.

Увагу приділено аналізу надійності газотранспортних систем, зокрема газоперекачувальних агрегатів і газопроводів. Одержано результати з прогнозування ресурсу газоперекачувальних агрегатів на основі віброконтролю. Удосконалено лабіринтні ущільнення типу "газ-масло" на основі оптимізації конструкції з використанням тривимірного моделювання та методу скінченних елементів. Запропоновано композитні бандажі та проведено оцінювання їх ефективності у разі зміцнення труб з дефектами. Описано жароміцні сплави та зносостійкі покриття для лопаток турбін газоперекачувальних агрегатів, які можна одержати з використанням нанотехнологій.