Висвітлено поняття цивільного права як галузі приватного права. Розкрито значення судової практики. Подано класифікацію цивільних правовідносин. Розглянуто види юридичних осіб. Розкрито суть цивільно-правових дій та їх види. Описано цивільно-правові дії. Подано інформацію про здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав. Викладено загальні положення про речові права на чуже майно.

З урахуванням базових положень нового цивільного процесуального законодавства, досвіду судової практики Верховного Суду України та сучасних наукових концепцій розглянуто основні інститути цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду та вирішення справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин. Висвітлено деякі проблеми теорії та практики цивільного процесу та його нормативного регулювання, запропоновано шляхи їх розв'язання. Особливу увагу приділено новим інститутам цивільного процесуального права та процедурам судового розгляду, зокрема наказному провадженню та ухваленню заочного рішення. Викладено пропозиції щодо порядку застосування відповідних правових положень до нових процедур судового розгляду, наведено приклади з судової практики. Цивільне процесуальне законодавство проаналізовано станом на 1 грудня 2005 р.

С учетом базовых положений нового гражданского процессуального законодательства, опыта судебной практики Верховного Суда Украины и современных научных концепций рассмотрены основные институты гражданского процессуального права, регулирующих порядок рассмотрения и решения дел о защите нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов, возникающих из гражданских, жилищных, земельных, семейных, трудовых и других правоотношений. Освещены некоторые проблемы теории и практики гражданского процесса и его нормативного регулирования, предложены пути их решения. Особое внимание уделено новым институтам гражданского процессуального права и процедурам судебного рассмотрения, в частности приказному производству дела в суде и утверждению заочного решения. Изложены предложения относительно порядка применения соответствующих правовых положений к новым процедурам судебного рассмотрения, приведены примеры из судебной практики. Гражданское процессуальное законодательство проанализировано состоянием на 1 декабря 2005 р.

Висвітлено проблеми судової спеціалізації в Україні та конвенційне право на суд. Розглянуто правові позиції у рішеннях Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень законів України та у постановах Верховного Суду України. Обгрунтовано принцип правової визначеності та забезпечення однаковості судової практики в Україні. Увагу приділено питанням гармонізації господарського процесуального законодавства в контексті відповідності міжнародним стандартам правосуддя. Розглянуто проблеми захисту житлових прав у контексті застосування Європейської конвенції про права людини та рішень Європейського суду з прав людини.

Висвітлено питання договірних зобов'язань, загальні положення про договори купівлі-продажу, дарування, ренти, довічного утримання (догляду), найму (оренди), позички, підряду, зберігання, охорони, страхування, доручення, комісії, управління майном, позики, банківських вкладу та рахунку, факторингу, комерційної концесії, щодо спільної діяльності, надання послуг.

Освещены вопросы договорных обязательств, общие положения о договорах купли-продажи, дарения, ренты, пожизненного содержания (ухода), найма (аренды), ссуды, подряда, хранения, охраны, страхования, поручения, комиссии, управления имуществом, займа, банковских вклада и расчета, факторинга, коммерческой концессии, по совместной деятельности и оказанию услуг.

Розкрито сутність недоговірних зобов'язань, зокрема наведено загальну характеристику публічної обіцянки винагороди, розглянуто права та обов'язки суб'єктів правовідносин за даних умов. Розглянуто зобов'язання, які виникають в результаті вчинення дій, спрямованих на підтримку майнових інтересів іншої особи без її доручення, у випадку рятування здоров'я та життя фізичної особи, а також майна фізичної або юридичної особи. Наведено законодавчі норми регулювання зобов'язань, що виникають у разі створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Розкрито зміст поняття зобов'язань з відшкодування шкоди, визначено їх структуру та порядок правового регулювання. Охарактеризовано зобов'язання з набуття та збереження майна без достатньої правової підстави.

Раскрыта сущность недоговорных обязательств, в частности приведена общая характеристика публичного обещания награды, рассмотрены права и обязанности субъектов правоотношений в данных условиях. Рассмотрены обязательства, возникающие в результате осуществления действий, направленных на поддержку имущественных интересов другого лица без его поручения, при спасении здоровья и жизни физического лица, а также имущества физического или юридического лица. Приведены законодательные нормы регулирования обязательств, возникающих в случае создания угрозы жизни, здоровью, имуществу физического лица или имуществу юридического лица. Раскрыто содержание понятия обязательств по возмещению ущерба, определена их структура и порядок правового регулирования. Охарактеризованы обязательства о приобретении и сохранении имущества без достаточных правовых оснований.

Висвітлено особливості наказного провадження в цивільному процесі України. З'ясовано роль наказного провадження та його місце серед інших видів спрощеного судочинства. Досліджено передумови виникнення та основні етапи розвитку наказного провадження. Проведено порівняння наказного провадження у цивільному судочинстві з подібними спрощеними процедурами в інших видах судочинства за законодавством України, а також законодавством деяких інших країн. Розроблено основні теоретичні положення цього виду спрощеного провадження у цивільних справах, зокрема, розкрито поняття судового наказу та наказного провадження, виявлено особливості складу його учасників, досліджено вимоги, за якими може видаватись судовий наказ. Увагу приділено питанням законної сили судового наказу, акцентовано на проблемі правового регулювання процесуальної діяльності учасників наказного провадження на всіх його стадіях.

Проанализированы средние уровни ионизированного кальция слюны пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ). Установлено, что среднее ранжированного ряда в группе с неэрозивной ГЭРБ составляет 0,43 ммоль/л (95 % ДИ от 0,32 до 0,84 ммоль/л ), в группе с эрозивной ГЭРБ 0,28 ммоль/л (95 % ДИ от 0,21 до 0,53 ммоль/л), а среди волонтеров 1,03 ммоль/л (95 % ДИ от 0,87 до 1,23 ммоль/л). Итак, диагностировано существенное снижение уровня ионизированного кальция слюны у пациентов с ГЭРБ. Построенная ROC-кривая для групп с неэрозивной ГЭРБ и контролем позволила выделить "точку отделения" на значении ионизированного кальция слюны 0,73 ммоль/л. При этом чувствительность теста составила 81,8 %, а специфичность - 86,4 %. Аналогично проведенный анализ для групп с неэрозивной/эрозивной ГЭРБ позволил выделить "точку отделения" для них на уровне ионизированного кальция слюны 0,36 ммоль/л. При такой "точке отделения" чувствительность теста составляет 85,7 %, а специфичность - 81,8 %. Таким образом, с высокой степенью достоверности при концентрации кальция в слюне меньше 0,73 ммоль/л можно диагностировать неэрозивную форму ГЭРБ, а когда концентрация кальция в слюне не превышает 0,36 ммоль/л - эрозивную форму ГЭРБ.

Вивчено особливості вмісту кальцію у слині пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) та порівнено з показниками практично здорових добровольців. Проаналізовано зразки слини 22 хворих на ГЕРХ. Усім пацієнтам проведено анкетування за допомогою модифікованої анкети Лікерта, ендоскопічне обстеження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Під час анкетування визначено типові (печію, відрижку кислим) для ГЕРХ скарги. Під час ендоскопії зафіксовано недостатність кардіального жому, почервоніння слизової оболонки, закид шлункового і/або дуоденального вмісту в нижній відділ стравоходу (неерозивна форма ГЕРХ), ерозивно-виразкові пошкодження слизової оболонки стравоходу (ерозивна форма ГЕРХ). Досліджено нестимульовану слину, зібрану через 30 хв після чищення зубів і ретельного ополіскування порожнини рота дистильованою водою. Вимірено вміст кальцію в слині за допомогою кальцій-чутливого барвника - арсеназо III. Нормальні значення рівня кальцію в слині людини встановлено на 18 практично здорових добровольцях. Середнє значення вмісту кальцію у слині у дослідній групі становило (<$E0,63~symbol С~0,09>) ммоль/л, а в контрольній - (<$E1,02~symbol С~0,12) ммоль/л (p << 0,01). Аналіз дисперсій цих вибірок виявив, що на рівні значущості p << 0,05 дисперсії в обох групах є гомоскедастичними (F = 1,6). Варіабельність значень рівня кальцію в слині у контрольній групі становила 36 %, у дослідній і 48 %. Співмірні величини варіабельності та дисперсії свідчать про відносну однорідність груп і можливість порівняння значень між цими вибірками. Потужність дослідження становила 70 % (згідно з номограмою Альтмана). Виявлене зменшення рівня кальцію у слині хворих на ГЕРХ, імовірно, призводить до зниження скоротливої здатності нижнього стравохідного сфінктера, що відіграє певну роль у виникненні та прогресуванні ГЕРХ. Висновки: встановлено достовірне зниження рівня іонізованого кальцію у слині хворих на ГЕРХ. Визначення діагностичної цінності дослідженого критерію надасть змогу впровадити його в практику як одного з методів неінвазивної діагностики ГЕРХ.

На матеріалі обстеження 78 хворих зі скаргами на щоденну печію (64 пацієнти ревматологічного профілю і 14 - з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ)) установлено наявність розширення міжклітинного простору у осіб, які довгостроково застосовують нестероїдні протизапальні препарати, і у пацієнтів із неерозивною ГЕРХ. Зроблено висновок, що оцінка біоптатів стравоходу за допомогою електронної мікроскопії може бути використана як стандарт ранньої діагностики ГЕРХ у пацієнтів ревматологічного профілю.

Мета дослідження - встановлення цінності рівня кальцію слини як діагностичного маркера гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). За даними аналізу рівнів кальцію слини хворих на ГЕРХ і здорових осіб встановлено, що у хворих на ГЕРХ рівень кальцію слини статистично достовірно є нижчим за референтні показники. Специфічність зниження концентрації кальцію в слині як діагностичного маркера становить 72,7 %, чутливість - 88,7 %. Таким чином, визначення рівня кальцію слини можна застосовувати як простий і надійний неінвазивний діагностичний маркер ГЕРХ.

Мета роботи - визначити клініко-функціональні особливості та стан імунної системи у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), поєднану з хронічним обструктивним запаленням легенів (ХОЗЛ). Обстежено 87 хворих на АГ, з гіпертонічною хворобою II стадії, віком у середньому (53,7 +- 3,4) року. Пацієнти з ізольованою АГ становили 1-шу групу (n = 42); хворі на АГ, поєднану із ХОЗЛ (клінічна група В) - 2-гу групу (n = 45). Контрольну групу становили 36 здорових осіб, рандомізованих за віком і статтю, без ознак АГ та ХОЗЛ. Усім хворим проведено ехокардіографічне обстеження, дослідження ліпідного профілю, визначення рівня про- та протизапальних цитокінів, інтерферону-<$E gamma>, трансформівного фактора росту <$E beta>, концентрації розчинних молекул адгезії sICAM-1, sVCAM-1, вмісту субпопуляцій лімфоцитів із фенотипом CD54+, CD11b+ та CD62L+. Тривалість захворювання, рівень офісного артеріального тиску, частоти скорочень серця, індексу маси міокарда лівого шлуночка статистично значуще не відрізнялися між групами хворих на АГ. У хворих на АГ, поєднану із ХОЗЛ, зафіксовано статистично значуще вищі показники індексу маси тіла з переважанням ожиріння 1-го ступеня, а також наявність супутньої хронічної серцевої недостатності (I -II функціонального класу за NYHA). У пацієнтів з АГ, поєднаною із ХОЗЛ, спостерігали статистично значуще вищий вміст тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів низької щільності та вищий коефіцієнт атерогенності. Водночас рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності був зниженим незалежно від наявності ХОЗЛ. Концентрація в сироватці крові прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлини <$E alpha>, інтерлейкіну-<$E 1 beta>) в обох групах пацієнтів була підвищеною і залежала від наявності супутньої патології. В обох групах пацієнтів спостерігали підвищений порівняно із показниками контрольної групи вміст інтерлейкіну-6 (в 6,73 разу в 1-й групі та в 7,07 разу в 2-й групі) та інтерлейкіну-8 (відповідно у 2,87 та 2,92 разу), незалежно від наявності супутньої патології. В дослідженні встановлено клініко-функціональні особливості перебігу АГ, поєднаної з ХОЗЛ, виявлено більш глибокі порушення ліпідного обміну та статистично значуще підвищення концентрації прозапальних цитокінів у хворих із поєднаною патологією. Показано, що висока концентрація в сироватці крові розчинних молекул адгезії поєднується з підвищеним рівнем експресії рецепторів адгезивних молекул та притаманна всім хворим на АГ.

Наведено дані про особливості клінічного перебігу геометричної будови серця, активності системного запального процесу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднаного з метаболічним синдромом. Встановлено більш високу активність системного запального процесу, частоту щорічних загострень і порушення геометричної будови серця за поєднаної патології.

Представлено результати використання квінаприлу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ). Мета дослідження - встановити ефективність і безпечність використання квінаприлу у хворих на ХОЗЛ у поєднанні з АГ. Обстежено 25 хворих чоловічої статі, які страждали на ХОЗЛ II стадії, середньо-важкого перебігу з супутньою АГ II стадії, 2 - 3 ступенем підвищення артеріального тиску (АТ), з 3 - 4 рівнем ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Квінаприл призначався хворим в добовій дозі 20 - 40 мг на добу, для досягнення цільового рівня АТ квінаприл поєднували з індапамідом у добовій дозі 2,5 мг і лерканідіпіном у добовій дозі 10 мг. Виявлено, що за даними добового моніторингу АТ, навантажувальний час і навантажувальна площа зменшилися майже в 2,5 разу. Показано високу антигіпертензивну ефективність препарату, його безпечність у пацієнтів із ХОЗЛ. Серед обстежених хворих не відзначено жодного випадку посилення кашлю, який був притаманним усім хворим, особливо в ранковий час, або відміни препарату внаслідок цього симптому.

Мета роботи - визначити клініко-імунологічну ефективність комплексної терапії герпетичної інфекції у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) III стадії, поєднане з метаболічним синдромом (МС). В динаміці комплексного лікування обстежено 27 осіб чоловічої статі з поєднанням ХОЗЛ III стадії та МС, інфікованих вірусами Herpesviridae. Всім хворим визначено антигени вірусу простого герпесу 1-го типу та цитомегаловірусу в крові та слині, титру специфічних IgG- та IgM-антитіл до вірусу простого герпесу 1-го типу та цитомегаловірусу, проведено комплексне імунологічне обстеження до початку лікування та через 1 місяць. Для лікування рецидивів герпетичної інфекції було застосовано ацикловір по 200 мг 5 разів на добу протягом 5 днів у поєднанні з тилороном курсом 2,5 г та імунофан по 1 мл підшкірно курсом 10 інієкцій. Застосування комплексної терапії рецидивів хронічної герпетичної інфекції у хворих з тяжкою поєднаною соматичною патологією сприяє нормалізації показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи та відновленню факторів неспецифічного захисту, що супроводжується елімінацією вірусів з крові та слини. В динаміці комплексного лікування нормалізувалися значення відносного вмісту CD3+, CD4+ та NK-клітин, показників функціональної активності імунокомпетентних клітин, зменшилися вияви імунотоксикозу та системного запалення з відновленням вмісту в сироватці крові концентрації про- та протизапальних цитокінів. Висновки: застосування ацикловіру в поєднанні з тилороном та імунофаном у комплексній терапії рецидивів герпетичної інфекції у пацієнтів з ХОЗЛ III стадії, поєднаним з МС, сприяє підвищенню відносного вмісту Т-лімфоцитів периферичної крові та NK-клітин, зменшує вияви дисбалансу концентрації циркулюючих імунних комплексів, має протизапальну дію з відновленням співвідношення про- та протизапальних цитокінів, не чинить негативного впливу на перебіг поєднаної патології та не викликає загострень ХОЗЛ.

Мета роботи - визначити особливості клітинної та гуморальної ланок імунної системи у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) III стадії, поєднаним з метаболічним синдромом (МС), та ознаками інфікування вірусами групи Herpesviridae. Обстежено 42 хворих на ХОЗЛ III стадії, поєднане з МС, середній вік яких становив (<$E51,3~symbol С~4,2>) року, з них у 18 осіб встановлено поєднання ХОЗЛ з МС та інфікування вірусами Herpesviridae. До групи порівняння увійшли 24 пацієнти з ХОЗЛ та МС без герпесвірусної інфекції (ГВІ). В усіх пацієнтів проведено визначення антигенів вірусу простого герпесу (ВПГ) 1-го типу та цитомегаловірусу (ЦМВ) у крові і слині, титру специфічних IgG- та IgM-антитіл до ВПГ 1-го типу і ЦМВ, комплексне імунологічне обстеження з дослідженням показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи, цитокінового статусу. Під час дослідження активності вірусів родини герпесу в крові пацієнтів основної групи не виявлено активної реплікації вірусів ВПГ 1-го типу та ЦМВ, у 15 хворих (83,3 %) у слині виявлено активну реплікацію ВПГ 1-го типу, а в 12 (66,7 %) - ЦМВ. У всіх пацієнтів основної групи встановлено тяжкий перебіг ГВІ з частотою загострень більше ніж 6 разів на рік. В імунологічному статусі хворих основної групи спостережено імунодефіцит переважно Т-клітинної ланки імунної системи та NK-клітин, значне підвищення відносної кількості Т- та В-лімфоцитів з раннім та пізнім маркерами активації на тлі автоімунних виявів та запальних змін у периферичній крові. Висновки: хронічна персистентна інфекція ВПГ 1-го типу та ЦМВ зумовлює тяжкий перебіг ХОЗЛ, поєднаного з МС, індукує розвиток інфекційних загострень ХОЗЛ та більше виражені вияви системного запалення при атеросклерозі як морфологічному субстраті МС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.37 + Р412.3-356 + Р415.2-37

Рубрики:

Герпетична інфекція

Хвороби легень

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вивчено дію ІФ3 на Ca<^>2+-, Na<^>+, K<^>+-АТФ-азну і базальну Mg<^>2+-АТФ-азну активність мембранних везикул гепатоцитів щурів у контролі та після перфузування печінки інсуліновмісним розчином. Виявлено, що у контролі ІФ3 підвищує питому Ca<^>2+-АТФ-азну активність на (<$E 56~symbol С~13>) % (<$E roman P~<<~0,05>, n = 6) та базальну Mg<^>2+-АТФ-азну активність на (<$E 52~symbol С~10>) % (<$E roman P~<<~0,01>, n = 6). Після попередньої перфузії печінки інсуліновмісним розчином, додавання ІФ3 до мембранних везикул гепатоцитів щурів викликало зростання лише базальної Mg<^>2+-АТФазної активності на (<$E 68~symbol С~12>) % (P = 0,01, n = 5). ІФ3 не змінює питомої активності Na<^>+, K<^>+-АТФ-ази ні у контролі, ні після перфузування печінки інсуліновмісним розчином. Разом з тим, перфузія печінки інсуліновмісним розчином запобігає зростанню Ca<^>2+-АТФ-азної активності під впливом ІФ3 і не впливає на зростання базальної Mg<^>2+-АТФ-азної активності за дії ІФ3.

Уперше ідентифіковано <$Eroman ІФ sub 3>-чутливі <$Eroman Ca sup 2+>-канали внутрішньоклітинних мембран секреторних клітин слинних залоз личинки Chironomus plumosus L. Підтверджено функціонування ріанодинчутливих <$Eroman Ca sup 2+>-каналів та <$Eroman Ca sup 2+>-уніпортера мітохондрій за відсутності стимуляції клітин. Завдяки візуалізації мітохондрій виявлено їх переважне розташування у базальному полюсі клітини та відсутність мітохондріального кільця в апікальній частині секреторних клітин, що визначає особливості фунціонального вкладу мітохондрій у підтримання <$Eroman Ca sup 2+>-гомеостазу секреторних клітин слинних залоз личинки комара-дергуна у порівнянні з секреторними клітинами вищих тварин. Уперше для цих клітин досліджено регулювання цАМФ-аденілатциклазною, цГМФ-гуанілатциклазною та <$Eroman Ca sup 2+>-кальмодуліновою системами внутрішньоклітинних каналів вивільнення <$Eroman Ca sup 2+>. Доведено, що під дією екзогенного цГМФ вивільнення <$Eroman Ca sup 2+> ріанодинчутливими каналами активується, а <$Eroman ІФ sub 3>-чутливими <$Eroman Ca sup 2+>-каналами - пригнічується. На підставі визначення змін вмісту <$Eroman Ca sup 2+> у тканині під впливом хлорпромазину за різних умов інкубації слинних залоз, оброблених сапоніном, установлено модифікуючу роль кальмодуліну на вивільнення <$Eroman Ca sup 2+> з внутрішньоклітинних депо. Показано, що вивільнення <$Eroman Ca sup 2+> з ріанодинчутливого депо суттєво підсилюється альмодуліном. Установлено, що SH-групи молекул внутрішньоклітинних <$Eroman Ca sup 2+>-транспортувальних систем відіграють важливу роль у підтриманні кальцієвого гомеостазу секреторних клітин. Показано

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.211

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА330615 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано влияние циклических нуклеотидов - цАМФ и цГМФ на содержание <$E roman Ca sup 2+> в ткани слюнных желез личинки комара Chironomus plumosus L. С целью пермеабилизации клеток железы обрабатывали сапонином (0,1 мг/мл на протяжении 10 мин) с последующей инкубацией в соответствующей среде (30 мин). Содержание <$E roman Ca sup 2+> в их ткани измеряли с помощью арсеназо III. Установлено, что уменьшение содержания <$E roman Ca sup 2+> под действием цАМФ (1 мкмоль/л) не потенцирует инозитолтрифосфат (ИФ3). В концентрации 100 мкмоль/л цАМФ усиливает действие рианодина (500 нмоль/л), которое проявляется в увеличении содержания <$E roman Ca sup 2+> в ткани желез, обработанных сапонином. Сделано выводы, что цАМФ (100 мкмоль/л) активирует выход <$E roman Ca sup 2+> рианодинчувствительными каналами и ингибирует неиндуцированное высвобождение <$E roman Ca sup 2+> ИФ3-чувствительными кальциевыми каналами. Установлено также, что цГМФ (100 мкмоль/л) ингибирует каналы выхода <$E roman Ca sup 2+> из депо, но наблюдался этот эффект только в присутствии тапсигаргина в среде инкубации.

Досліджено юридичну природу цивільної процесуальної співучасті, зокрема, виокремлено та теоретично обгрунтовано її ознаки, сформульовано поняття відповідного процесуального інституту.

Вперше в Україні теоретично досліджено інститут судової експертизи в цивільному процесі України. На основі аналізу наукової літератури, норм чинного законодавства з урахуванням положень перспективного законодавства, зокрема проекту нового Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, розкрито поняття та характерні риси судової експертизи, наведено її класифікацію, визначено поняття предмета та об'єкта. Розглянуто структуру та зміст ухвали суду про призначення експертизи, специфічні риси висновку експерта як засобу доказування в цивільному процесі. Сформульовано ряд нових наукових висновків і пропозицій щодо удосконалення чинного і перспективного законодавства, зокрема, щодо внесення конкретних змін та доповнень до Закону України "Про судову експертизу", до нового ЦПК України.