Подано стислі відомості про історію становлення та розвитку кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ, яка є державним навчальним закладом IV рівня акредитації, де здійснюється ступенева підготовка, перепідготовка фахівців для оперативних підрозділів, підрозділів карного розшуку, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з економічною злочинністю, незаконним обігом наркотиків, кіберзлочинністю, міліції громадської безпеки, психологів органів внутрішніх справ за спеціальностями "Правознавство", "Правоохоронна діяльність", "Управління в сфері правопорядку" та "Психологія". Зазначено, що в академії навчається понад 5,5 тисячі слухачів, курсантів і студентів на денній та понад 16 тисяч слухачів і студентів на заочній формах навчання. Включено стислі біографічні дані про професорсько-викладацький склад кафедри, бібліографічні описи основних наукових праць.

Висвітлено проблеми судової спеціалізації в Україні та конвенційне право на суд. Розглянуто правові позиції у рішеннях Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень законів України та у постановах Верховного Суду України. Обгрунтовано принцип правової визначеності та забезпечення однаковості судової практики в Україні. Увагу приділено питанням гармонізації господарського процесуального законодавства в контексті відповідності міжнародним стандартам правосуддя. Розглянуто проблеми захисту житлових прав у контексті застосування Європейської конвенції про права людини та рішень Європейського суду з прав людини.

С целью идентификации в секреторных клетках слюнной железы личинки Chironomus plumosus L. инозитолтрифосфат- и рианодинчувствительных <$E roman Ca sup 2+>-каналов исследовано влияние их блокаторов и активаторов на содержание в ткани. Для большей эффективности действия этих веществ экспериментально подобраны условия пермеабилизации секреторных клеток сапонином. Установлено, что инозитолтрифосфат вызывает снижение содержания <$E roman Ca sup 2+> в ткани слюнных желез, обработанных сапонином. Его действие полностью блокируется гепарином (блокатор инозитолтрифосфатчувствительных <$E roman Ca sup 2+>-каналов) и эозином Y (блокатор <$E roman Ca sup 2+>-насосов), хотя сам гепарин существенно не влияет на содержание <$E roman Ca sup 2+> в ткани желез. Предположено, что эффект инозитолтрифосфата обусловлен наличием во внутриклеточных мембранах исследуемых секреторных клеток инозитолтрифосфатчувствительных <$E roman Ca sup 2+>-каналов. Вследствие добавления в среду инкубации гепарина содержание <$E roman Ca sup 2+> в ткани интактных слюнных желез достоверно увеличивается при наличии в них верапамила и эозина Y и, таким образом, не связано с функционированием ни потенциалзависимых <$E roman Ca sup 2+>-каналов, ни <$E roman Ca sup 2+>-насосов. Рианодин в концентрации 5 нМ уменьшает содержание <$E roman Ca sup 2+> в ткани железы, обработанной сапонином, а в концентрации 500 нМ - увеличивает, что свидетельствует о наличии в исследованных секреторных клетках рианодинчувствительных <$E roman Ca sup 2+>-каналов. Возможно, эти каналы относятся к кофеиннечувствительным, поскольку кофеин существенно не влияет на содержание <$E roman Ca sup 2+> в

ткани желез ни в отсутствие эозина Y в среде инкубации, ни при его наличии.

Мета роботи - визначити клініко-функціональні особливості та стан імунної системи у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), поєднану з хронічним обструктивним запаленням легенів (ХОЗЛ). Обстежено 87 хворих на АГ, з гіпертонічною хворобою II стадії, віком у середньому (53,7 +- 3,4) року. Пацієнти з ізольованою АГ становили 1-шу групу (n = 42); хворі на АГ, поєднану із ХОЗЛ (клінічна група В) - 2-гу групу (n = 45). Контрольну групу становили 36 здорових осіб, рандомізованих за віком і статтю, без ознак АГ та ХОЗЛ. Усім хворим проведено ехокардіографічне обстеження, дослідження ліпідного профілю, визначення рівня про- та протизапальних цитокінів, інтерферону-<$E gamma>, трансформівного фактора росту <$E beta>, концентрації розчинних молекул адгезії sICAM-1, sVCAM-1, вмісту субпопуляцій лімфоцитів із фенотипом CD54+, CD11b+ та CD62L+. Тривалість захворювання, рівень офісного артеріального тиску, частоти скорочень серця, індексу маси міокарда лівого шлуночка статистично значуще не відрізнялися між групами хворих на АГ. У хворих на АГ, поєднану із ХОЗЛ, зафіксовано статистично значуще вищі показники індексу маси тіла з переважанням ожиріння 1-го ступеня, а також наявність супутньої хронічної серцевої недостатності (I -II функціонального класу за NYHA). У пацієнтів з АГ, поєднаною із ХОЗЛ, спостерігали статистично значуще вищий вміст тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів низької щільності та вищий коефіцієнт атерогенності. Водночас рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності був зниженим незалежно від наявності ХОЗЛ. Концентрація в сироватці крові прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлини <$E alpha>, інтерлейкіну-<$E 1 beta>) в обох групах пацієнтів була підвищеною і залежала від наявності супутньої патології. В обох групах пацієнтів спостерігали підвищений порівняно із показниками контрольної групи вміст інтерлейкіну-6 (в 6,73 разу в 1-й групі та в 7,07 разу в 2-й групі) та інтерлейкіну-8 (відповідно у 2,87 та 2,92 разу), незалежно від наявності супутньої патології. В дослідженні встановлено клініко-функціональні особливості перебігу АГ, поєднаної з ХОЗЛ, виявлено більш глибокі порушення ліпідного обміну та статистично значуще підвищення концентрації прозапальних цитокінів у хворих із поєднаною патологією. Показано, що висока концентрація в сироватці крові розчинних молекул адгезії поєднується з підвищеним рівнем експресії рецепторів адгезивних молекул та притаманна всім хворим на АГ.

Системам активного транспорту йонів приділяють важливу увагу в пошуку засобів протипухлинної терапії. Зокрема, інтенсивно вивчався блокатор H<^>+-помпи - бафіломіцин. H<^>+-АТФ-аза створює трансмембранний протонний градієнт на структурах ендолізосомальної системи клітин, закислюючи їх вміст. Такі кислотні депо є одночасно Са<^>2+-вмісними органоїдами. Нікотинацидаденіндинуклеотидфосфат (НААДФ) - внутрішньоклітинний посередник, що вивільнює Ca<^>2+ з кислотного депо клітин різних типів. Проте в пухлинних клітинах НААДФ-чутливе депо не досліджене, а також мало вивчена його взаємодія з окремими АТФ-азами плазматичної мембрани (ПМ) і ендоплазматичного ретикулуму (ЕПР). Мета роботи - вивчити вплив бафіломіцину та НААДФ на активність Na<^>+, K<^>+-АТФ-ази, базальної Mg<^>2+-АТФ-ази й Са<^>2+-АТФ-аз ПМ і ЕПР пухлинних клітин. Досліди проведені на без'ядерній і постмітохондріальній фракції клітин лімфоми NK/Ly мишей. З'ясовано, що бафіломіцин не впливав на активність АТФ-аз постмітохондріальної фракції клітин клітин лімфоми. Встановлено, що НААДФ викликав зростання активності Na<^>+<^>, K<^>+-помпи на (<$E54,18~symbol С~7,84>) % (n = 6, p << 0,05) щодо контролю, а також підвищував активність Са<^>2+-помпи ПМ у 3 рази (p << 0,05). Активність Са<^>2+-помпи ЕПР і базальної Mg<^>2+-АТФ-ази не змінилася за дії НААДФ. Після преінкубації постмітохондріальної фракції клітин лімфоми з бафіломіцином НААДФ-індуковане зростання активності Na<^>+, K<^>+-помпи було менш виражене, однак ще більше підвищувалась активність Са<^>2+-помпи ПМ. Висловлюється припущення, що H<^>+-помпа у клітинах лімфоми мишей розміщена поверхнево, а тому її функція не пов'язана з іншими АТФ-азами. Взаємозв'язок між H<^>+-АТФ-азою та помпами ПМ (Ca<^>2+- і Na<^>+, K<^>+-АТФ-ази) виявлено тільки за активування НААДФ-чутливого депо. Отже, кислотне депо клітин лімфоми NK/Ly, яке містить H<^>+-помпу і НААДФ-чутливі Ca<^>2+-канали, має тісні зв'язки з ПМ.

Розглянуто актуальні теоретичні та практичні проблеми цивільного права і цивільного процесу. Викладено теоретичні проблеми цивільного права в окремих зобов'язаннях з передачі майна у власність чи за іншим речовим правом, а також актуальні проблеми цивільної юрисдикції та підсудності цивільних прав. Розглянуто процесуальні особливості окремих категорій справ та договори про надання послуг.

Установлено, що у хворих з гліомою (Гл) головного мозку вміст апоптотичних і проапоптотичних лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) достовірно є більшим, ніж у здорових донорів. Після оперативного втручання посилена експресія Fas-рецептора зберігається, в той час як рівень Hoechst <$E 33342 sup +>-ЛПК достовірно знижується. Розчинні фактори, присутні в супернатантах культивованих клітин Гл, чинять проапоптогенний вплив на ЛПК здорових донорів, вираженість якого прямо корелює зі ступенем анаплазії Гл.

Вивчено вплив нікотинацидаденіндинуклеотидфосфату (НААДФ) на АТФ-азну активність мембран гепатоцитів щурів. Виявлено статистично достовірне зменшення питомої Na<^>+, K<^>+-АТФ-азної активності мікросомальної фракції на (<$E 59,53~symbol С~8,85>) %, (p = 0,05, n = 7) за дії НААДФ. Встановлено, що НААДФ знижує базальну Mg<^>2+-АТФ-азну активність мембран гепатоцитів щурів на (<$E 66,68~symbol С~8,42>) %, (p = 0,001, n = 9) щодо контролю. Однак показано, що питома Са<^>2+-АТФ-азна активність мікросомальної фракції за дії НААДФ зростає на (<$E71,65~symbol С~6,43>)% (p = 0,017, n = 8). Висловлено припущення, що вивільнений за дії НААДФ кальцій активно транспортується Са<^>2+-помпами, як ендоплазматичного ретикулуму, так і плазматичної мембрани, що передбачає тісну локалізацію рецепторів НААДФ та Са<^>2+-АТФ-аз у мембранах гепатоцитів щурів.

У процесі старіння може змінюватись функціонування <$E roman Ca sup 2+>-транспортувальних систем. Вивчено вікові особливості взаємозв'язку між внутрішньоклітинними <$E roman Ca sup 2+>-транспортувальними інозитолтрифосфатчутливими <$E roman Ca sup 2+>-каналами, ріанодинчутливими <$E roman Ca sup 2+>-каналами та <$E roman Ca sup 2+>-уніпортером мітохондрій у ізольованих гепатоцитах щурів. Дослідження проведено на ізольованих ферментативно-механічним методом гепатоцитах, які пермеабілізували сапоніном. Виміряно зміни вмісту мембранозв'язаного <$E roman Ca sup 2+> у пермеабілізованих гепатоцитах щурів різних вікових груп: статево незрілих, молодих і старих щурів. Показано, що взаємозв'язок між ІФ3-індукованим вивільненням <$E roman Ca sup 2+> та поглинанням його <$E roman Ca sup 2+>-уніпортером мітохондрій не змінюється з віком. Виявлено взаємодію між ріанодинчутливим вивільненням <$E roman Ca sup 2+> та акумулюванням <$E roman Ca sup 2+> мітохондріями, яка відрізняється залежно від віку тварин: у статево незрілих і молодих тварин такий взаємозв'язок не виражений, а у старих щурів існує залежність між цими процесами. Встановлено вікову залежність впливу інозитол-1,4,5-трифосфату та ріанодину на вміст мембранозв'язаного <$E roman Ca sup 2+> у пермеабілізованих гепатоцитах: спостерігається зменшення цього показника у статево незрілих і старих щурів, а у молодих - збільшується. Отже, встановлено, що функціонування досліджуваних <$E roman Ca sup 2+>-транспортувальних систем та взаємозв'язки між ними залежать від віку тварин.

Обследована группа больных с последствиями ишемического инсульта в период реабилитации с помощью современных методов иммунологического обследования. У 25-ти пациентов определялось содержание основных субпопуляций лимфоцитов (CD3, CD4, CD8, CD19, CD25, CD54, CD95) с помощью моноклональных антител и методом проточной цитофлюориметрии. Пациентам был рекомендован прием препарата "Вазилип" в дозе 10 мг в сутки. Период наблюдения составил 20 дней, после чего было проведено контрольное обследование. Изучалось влияние препарата "Вазилип" на показатели клеточного иммунитета пациентов.

Досліджено юридичну природу цивільної процесуальної співучасті, зокрема, виокремлено та теоретично обгрунтовано її ознаки, сформульовано поняття відповідного процесуального інституту.

Досліджено вміст сіалових кислот і пепсину у слині та шлунковому соку пацієнтів із захворюваннями шлунка і стравоходу. Встановлено, що ці показники у слині пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) були підвищеними щодо контролю. Чутливість тестів становила 61,1 - 63,6 %, а специфічність 85,7 - 90,9 % відповідно. Співвідношення вмісту пепсину в слині до такого в шлунковому соку статистично значимо відрізнялося між групами пацієнтів з ерозивною та неерозивною формами ГЕРХ, а також між хворими з гастритом. Отже, вимірювання вмісту пепсину та сіалових кислот у слині може бути простим діагностичним методом визначення цього захворювання.

Досліджено вплив інсуліну на інозитолтрифосфат- та ріанодинчутливі <$E roman Ca sup 2+>-канали у пермеабілізованих гепатоцитах щурів. Встановлено, що перфузія печінки інсулінвмісним розчином викликає суттєве статистично достовірне збільшення вмісту мембранозв'язаного <$E roman Ca sup 2+> у пермеабілізованих гепатоцитах щурів на 33,57 %, а за дії інсуліну in vitro вміст мембранозв'язаного <$E roman Ca sup 2+> у них незначно, але статистично достовірно, зменшується на 11,09 %.

Вивчено дію ІФ3 на Ca<^>2+-, Na<^>+, K<^>+-АТФ-азну і базальну Mg<^>2+-АТФ-азну активність мембранних везикул гепатоцитів щурів у контролі та після перфузування печінки інсуліновмісним розчином. Виявлено, що у контролі ІФ3 підвищує питому Ca<^>2+-АТФ-азну активність на (<$E 56~symbol С~13>) % (<$E roman P~<<~0,05>, n = 6) та базальну Mg<^>2+-АТФ-азну активність на (<$E 52~symbol С~10>) % (<$E roman P~<<~0,01>, n = 6). Після попередньої перфузії печінки інсуліновмісним розчином, додавання ІФ3 до мембранних везикул гепатоцитів щурів викликало зростання лише базальної Mg<^>2+-АТФазної активності на (<$E 68~symbol С~12>) % (P = 0,01, n = 5). ІФ3 не змінює питомої активності Na<^>+, K<^>+-АТФ-ази ні у контролі, ні після перфузування печінки інсуліновмісним розчином. Разом з тим, перфузія печінки інсуліновмісним розчином запобігає зростанню Ca<^>2+-АТФ-азної активності під впливом ІФ3 і не впливає на зростання базальної Mg<^>2+-АТФ-азної активності за дії ІФ3.

Досліджено вплив ріанодину на АТФ-азну активність мембран гепатоцитів щурів та його дію після перфузування печінки інсулінвмісним розчином. Встановлено, що у контролі ріанодин збільшує загальну АТФ-азну активність на (<$E 58,34~symbol С~4,40>) %.

Вперше в Україні теоретично досліджено інститут судової експертизи в цивільному процесі України. На основі аналізу наукової літератури, норм чинного законодавства з урахуванням положень перспективного законодавства, зокрема проекту нового Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, розкрито поняття та характерні риси судової експертизи, наведено її класифікацію, визначено поняття предмета та об'єкта. Розглянуто структуру та зміст ухвали суду про призначення експертизи, специфічні риси висновку експерта як засобу доказування в цивільному процесі. Сформульовано ряд нових наукових висновків і пропозицій щодо удосконалення чинного і перспективного законодавства, зокрема, щодо внесення конкретних змін та доповнень до Закону України "Про судову експертизу", до нового ЦПК України.

Проанализированы средние уровни ионизированного кальция слюны пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ). Установлено, что среднее ранжированного ряда в группе с неэрозивной ГЭРБ составляет 0,43 ммоль/л (95 % ДИ от 0,32 до 0,84 ммоль/л ), в группе с эрозивной ГЭРБ 0,28 ммоль/л (95 % ДИ от 0,21 до 0,53 ммоль/л), а среди волонтеров 1,03 ммоль/л (95 % ДИ от 0,87 до 1,23 ммоль/л). Итак, диагностировано существенное снижение уровня ионизированного кальция слюны у пациентов с ГЭРБ. Построенная ROC-кривая для групп с неэрозивной ГЭРБ и контролем позволила выделить "точку отделения" на значении ионизированного кальция слюны 0,73 ммоль/л. При этом чувствительность теста составила 81,8 %, а специфичность - 86,4 %. Аналогично проведенный анализ для групп с неэрозивной/эрозивной ГЭРБ позволил выделить "точку отделения" для них на уровне ионизированного кальция слюны 0,36 ммоль/л. При такой "точке отделения" чувствительность теста составляет 85,7 %, а специфичность - 81,8 %. Таким образом, с высокой степенью достоверности при концентрации кальция в слюне меньше 0,73 ммоль/л можно диагностировать неэрозивную форму ГЭРБ, а когда концентрация кальция в слюне не превышает 0,36 ммоль/л - эрозивную форму ГЭРБ.

Наведено коментарі, наявні офіційні роз'яснення й історичні довідки щодо нормативно-правових актів з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Увагу приділено питанням нотаріальної таємниці, господарської діяльності кредитної спілки, встановлення правил і програми здійснення фінансового моніторингу. Розкрито проблеми зберігання, захисту та використання інформації, що становить банківську таємницю.

Наведено дані про особливості клінічного перебігу геометричної будови серця, активності системного запального процесу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, поєднаного з метаболічним синдромом. Встановлено більш високу активність системного запального процесу, частоту щорічних загострень і порушення геометричної будови серця за поєднаної патології.

Висвітлено особливості наказного провадження в цивільному процесі України. З'ясовано роль наказного провадження та його місце серед інших видів спрощеного судочинства. Досліджено передумови виникнення та основні етапи розвитку наказного провадження. Проведено порівняння наказного провадження у цивільному судочинстві з подібними спрощеними процедурами в інших видах судочинства за законодавством України, а також законодавством деяких інших країн. Розроблено основні теоретичні положення цього виду спрощеного провадження у цивільних справах, зокрема, розкрито поняття судового наказу та наказного провадження, виявлено особливості складу його учасників, досліджено вимоги, за якими може видаватись судовий наказ. Увагу приділено питанням законної сили судового наказу, акцентовано на проблемі правового регулювання процесуальної діяльності учасників наказного провадження на всіх його стадіях.