Проаналізовано досягнення та здобутки в дослідженні календарно-обрядового фольклору періоду кінця XX - початку XXI ст. (на прикладі характеристики матеріалів наукового часопису "Фольклористичні зошити").

Исследованы вопросы существования и представления ограниченных на всей оси решений как линейных, так и нелинейных дифференциальных уравнений с неограниченными операторными коэффициентами в пространствах Фреше и Банаха при условии экспоненциальной дихотомии на полуосях соответствующего однородного уравнения.

Мета роботи - структуризація методологічних підходів до визначення понять пов'язаних із політикою пам'яті в Польщі та Німеччині, її ознак та впливу цього явища на двосторонні польсько-німецькі відносини. В процесі дослідження зазначено, що незважаючи на інтенсивність використання цієї сфери як у Польщі так і в Німеччині, простежується певна хаотичність і непослідовність щодо даної категорії.

Анатолій Михайлович народився в 1938 р. в селі Потіївка Радомишльського району Житомирської області. Пізніше родина переїхала до м. Малин Житомирської області. У 1960 р. після закінчення механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка на запрошення академіка Ю. О. Митропольського він вступив до аспірантури Інституту математики АН УРСР, де долучився до Київської наукової школи Крилова - Боголюбова. У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію й почав працювати в Інституті математики АН УРСР. Захистивши у 1967 р. докторську дисертацію, став наймолодшим доктором наук в Україні. З 1965 по 1974 р. Анатолій Михайлович - старший науковий співробітник Інституту математики АН УРСР, з 1974 по 1987 р. - завідувач кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь Київського національного університету ім. Т. Шевченка, з 1988 р. - директор Інституту математики НАН України, а з 2006 р. - академік-секретар Відділення математики НАН України. В 1974 р. отримав звання професора, у 1978 р. його було обрано членом-кореспондентом АН УРСР, у 1995 р. - академіком НАН України, а в 2002 р. - дійсним членом Європейської академії наук. Наукові інтереси А. М. Самойленка охоплюють широке коло актуальних проблем якісної і аналітичної теорії диференціальнихъ рівнянь, нелінійної механіки, теорії функцій.

На початку січня 2017 р. наукова громадськість відзначила сторіччя від дня народження всесвітньо відомого українського вченого, дійсного члена Національної академії наук України та Академії наук Радянського Союзу, іноземного члена Болонської академії наук, Героя України Ю. О. Митропольського. Ім'я цієї видатної особистості нерозривно пов'язане з розвитком вітчизняної математики другої половини XX ст.

За допомогою методів ін'єкції судин із подальшим просвітленням або рентгенографією, макро-мікроскопічного препарування, мікроскопічного дослідження серій гістологічних зрізів, графічної реконструкції вивчено розвиток артеріальних судин шлунка 27 плодів раннього плодового періоду (4 - 6-й місяці внутрішньоутробного розвитку). Визначено місця відходження і топографію основних судин, які кровопостачають шлунок, особливості їх розгалуження в оболонках шлунка. Простежено становлення анастомозів між гілками II - IV порядків та особливості розвитку судинних сплетень стінки шлунка.

Обстежено 32 дорослих хворих на лямбліоз. Діагноз був підтверджений методом паразитоскопії фекалій. Провідними клінічними синдромами лямбліозу були диспептичний (82 %), алергічний (72 %) та астено-невротичний (65 %), а їх поєднання відзначалося в 56 % хворих. При лабораторному обстеженні виялено зміни в загальному аналізі крові (ознаки анемії; підвищений рівень ШОЕ) та біохімічному аналізі крові (підвищення АлАТ, тимолової проби). Для корекції виявлених показників в комплексну терапію включали гепатопротектор з жовчегінною дією силімарин. У результаті проведеного лікування із застосуванням силімарину відмітили покращання клініко-лабораторних показників та зниження частоти виявлення лямблій у фекаліях.

Приведены результаты исследований волн, проходящих по волноводам. Показаны 2 механизма передачи информации волноводу от контролируемой конструкции и связанные с этим особенности сигналов АЭ, распространяющихся по нему.

Мета роботи - проаналізувати можливості використання кісткових матеріалів тваринного походження у випадку атрофії коміркового відростка (АКВ) верхньої щелепи (ВЩ) і частини нижньої щелепи (НЩ) і можливість їх використання у жінок постменопаузального віку (ПМВ) та порівняти успішність результатів реконструктивних маніпуляцій. У ретроспективному дослідженні проаналізовано 22 наукові публікації. Пошук матеріалу проводився з використанням пошукової системи Google Scholar і наукового порталу Research Gate. Наукові статті, що були опубліковані в період з 2013 по 2017 рік, відібрано для аналізу. Результати аналізу інтерпретовано відповідно до основної мети дослідження. Отримані в результаті системного ретроспективного аналізу дані не забезпечують достатньої доказової бази для з'ясування конкретних переваг використання остеопластичних матеріалів залежності від походження під час лікування АКВ ВЩ чи частини НЩ. Остеопластичні матеріали слід обирати відповідно до анатомічних умов конкретного пацієнта. Обсяг необхідних хірургічних втручань залежить від ступеня вираженості атрофії кісткової тканини щелеп. У результаті огляду отримано дані щодо використання кісткових матеріалів тваринного походження за АКВ ВЩ і частини НЩ, а також їх використання в поєднанні з аутогенними кістковими матеріалами. Проте, вищезгадані дані є лише поодинокими дослідженнями, що наштовхує на думку про потребу в глибшому та змістовнішому вивченні особливостей їх використання за атрофії щелеп, зокрема у жінок ПМВ у поєднанні з осеїн-гідроксиапатитним комплексом, що є перспективним напрямком досліджень.

Визначено оптимальні умови бродіння, встановлено, що штам дріжджів Y-3647 забезпечує краще вилучення фенольних та барвних речовин.

Мета дослідження - оцінювання ефективності комплексу лікувально-профілактичних заходів (ЛПЗ) для жінок з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на етапі підготовки до застосування програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Для оцінювання ефективності ЛПЗ на базі алгоритму прогнозування серед жінок з безплідністю та НАЖХП обстежили 60 жінок з високим ризиком неефективності ДРТ, яких методом рандомізації розподілили на: основну групу - 30 жінок із застосуванням рекомендованого комплексу підготовки до проведення ДРТ; групу порівняння - 30 жінок з підготовкою до проведення ДРТ згідно з протоколами МОЗ. У групу контролю ввійшли 50 жінок. Застосування системи ведення жінок з безплідністю та НАЖХП, яка включає прогнозування неефективності ДРТ і додаткові ЛПЗ із включенням гепатопротекторів, препаратів урсодексохолевої кислоти, L-аргініну, омега-3-ПНЖК і пробіотиків, надало можливість покращити загальний стан жінки, стан печінки, судинну регуляцію, гормональний стан репродуктивної сфери, знизити прояви дисбактеріозу і, як результат, підвищити ефективність програм ДРТ до загальнопопуляційного рівня (вагітність настала у 36,7 % жінок). Доведена безпечність і висока ефективність комплексу ЛПЗ для жінок з безплідністю та НАЖХП надає можливість рекомендувати його для впровадження у практику роботи клінік репродуктивної медицини, що підвищить ефективність ДРТ, збереже здоров'я жінки.

В останні роки провідна роль у порушеннях розвитку плаценти відводиться судинним факторам, дисбаланс яких призводить до плацентарної недостатності. Було досліджено 20 плацент від жінок після використання допоміжних репродуктивних технологій з неалкогольною жировою хворобою печінки та 20 плацент від жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій без патології печінки (контрольна група). Органометричний, макроскопічний, загальногістологічний та імуногістохімічний - непрямий стрептавідин-пероксидазний метод виявлення рівня експресії е-NOS (ендотеліальна нітрооксидсинтаза), антитіла фірми Thermo Scientific (Велика Британія) за протоколом виробника. Розповсюдженість та інтенсивність реакції оцінювали напівкількісним методом в балах від 0 до 3. Згідно з результатами дослідження, в жінок з патологією печінки після застосування допоміжних репродуктивних технологій спостерігається збільшення маси плаценти. У 50 % плацент відзначено вогнища відносної незрілості за типом дисоційованого розвитку катиледонів, порушення кровобігу на фоні компенсаторних реакцій середнього ступеня виразності. Морфометрично відмічено домінування ворсин із поодинокими капілярами, які розташовані центрально, що призводить до достовірного зменшення кількості синцитіокапілярних мембран і сприяє зменшенню кількості спеціалізованих термінальних ворсин та порушенню проникності в плацентарному бар'єрі. Суттєво збільшена кількість міжворсинчатого та плодового фібриноїду, склеєних фібриноїдом ворсин, синцитіальних вузликів, інфарктів, зменшений міжворсинчастий простір та судинне русло, спостерігається потоншення епітелію ворсин, підвищений компенсаторний ангіоматоз судин. Такі зміни відображають порушення кровообігу та проникності плаценти, погіршують її функціональні спроможності та є тим патологічним фоном, на якому розвиваються акушерські і перинатальні порушення. Автори дослідження доходять висновку, що відсутність або зниження експресії е-NOS в найбільш функціонально значущих структурах більшості (60 %) плацент жінок із гепатобіліарними порушеннями при індукованій вагітності свідчить про недостатність компенсаторної реакції, ендотеліальну дисфункцію, порушення процесів макро- і мікроциркуляції, і як результат - про зниження функціональних можливостей плаценти.

Порушення гормонального фону не тільки пов'язано з репродуктивною патологією, але й впливає на функції багатьох органів і систем. Найчастіше порушуються метаболічні функції печінки. Патологічною основою для цього є існування в організмі функціональної метаболічної системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники-печінка. Так, у жінок із безпліддям з одного боку часто виявляються захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, що сприяє розвитку порушень метаболізму естрогенів, з іншого - надлишок у крові деяких статевих стероїдів несприятливо впливає на різні функції печінки. Тісні функціональні взаємозв'язки стану печінки та рівня жіночих статевих гормонів, поєднання їх порушень, а також застосування при лікуванні безпліддя гормональної терапії, яка негативно впливає на діяльність печінки, пояснюють необхідність вивчення стану гормонального гомеостазу в жінок із безпліддям і захворюваннями гепатобіліарної системи. Досліджено 120 жінок з безпліддям, серед яких 60 жінок із функціональними порушеннями гепатобіліарної системи (I група) та 60 жінок без ознак таких порушень (II група). Вміст лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, пролактину, вільного тестостерону, естрадіолу та прогестерону в сироватці крові визначали радіоімунологічними методами в динаміці менструального циклу. Гормональні кольпоцитологічні дослідження проводили за загальноприйнятою методикою (тест за Папаніколау в модифікації А. В. Руденко на 7-й, 14-й і 21-й день менструального циклу). При дослідженні гормонального статусу за рівнем гормонів у сироватці крові жінок із безпліддям та захворюваннями гепатобіліарної системи встановлено дисбаланс гонадотропних та статевих гормонів, який вказує на певну прогестеронову недостатність, ознаки гіперестрогенемії, гіперандрогенемії та гіперпролактинемії. Виявлені гормональні зміни підтверджено кольпоцитологічними дослідженнями виділень піхви, за якими ановуляторний менструальний цикл за гіперестрогенним типом діагностовано у 56,7 % жінок із безпліддям та гепатобіліарною патологією проти 41,7 % жінок без ознак функціональних порушень гепатобіліарної системи (<$E p~<<~0,05>). Отримані результати є теоретичним підгрунтям для включення до комплексної терапії жінок із безпліддям та гепатобіліарними порушеннями препаратів, які покращують функцію печінки.

У 104-х обстежених хворих на хронічний гепатит C виявлено порушення балансу про- та протизапальних цитокінів. Найбільш вираженими були ці зміни у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом II типу (ЦД). Досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ) під впливом противірусної терапії залежить від стану системи цитокінів, про це свідчать виявлені в ході дослідження кореляційні зв'язки між рівнями вірусного навантаження (ВН) у пацієнтів із супутнім ЦД II типу: прямий слабкої сили між IL-4 та BH (r = 0,21) і зворотній слабкої сили між рівнем IL-2 та BH (r = -0,04). Швидкість і частота елімінації вірусу під впливом ПВТ залежить від збалансування рівня прозапальних та протизапальних цитокінів, що доведено в ході дослідження за допомогою методу виявленням прямого середньої сили кореляційного зв'язку між BH - IL-4 (r = 0,31) та зворотнього середньої сили кореляційного зв'язку між BH - IL-2 (r = -0,45).

Досліджено вплив світогляду суспільства на особистість митця як творця. Охарактеризовано філософсько-соціологічний аспект ролі особистості в культурі. Розглянуто процес становлення творчої особистості балетмейстера О. Ратманського. Вивчено культорологічну діяльність регента Н. Старостіної у контексті православної хорової культури Китаю. Приділено увагу творчості К. Швіттерса. Проаналізовано політипажні мотиви у творчості В. Юрчишина. Обгрунтовано принципи екологічного дизайну в проектній діяльності британського помислового дизайнера Б. Х'юберта. Обгрунтовано напрями візуалізації часу в дизайні реклами. Визначено вплив кольору та орнаментального принта у дизайнерських виробах під час створення індивідуального стилю споживача.

Получены условия, при которых неразрешимую вырожденную импульсную задачу можно сделать разрешимой с помощью введения функции управления как в дифференциальную систему, так и в импульсное условие при предположении, что вырожденнодифференциальная система без управления сводится к центральной канонической форме.

Получены условия бифуркации решений слабовозмущенных линейных интегральных уравнений.

Мета дослідження - оцінювання факторів ризику та розроблення алгоритму прогнозування неефективності програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у жінок з патологією печінки. Для побудови алгоритму прогнозування комплексно обстежено 200 пацієнток із безплідністю та неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП): 1-а група - 55 жінок, у яких настала вагітність (ефективність застосування програм ДРТ), 2-а група - 145 жінок, у яких застосування ДРТ виявилось неефективним. Побудову алгоритму прогнозування здійснено на базі патометричної процедури розпізнавання, розробленої Є. В. Гублером. За результатами проведених комплексних досліджень виділено 23 фактори ризику, які можуть бути використані у процесі прогнозування неефективності ДРТ у жінок з патологією печінки. Щодо кожної групи розраховано частоту зустрічальності кожної з ознак і за формулою дивергенцій Кульбака обчислено інформативність кожного фактора. Відповідно до процедури розраховано прогностичні коефіцієнти для виділених 15 найбільш інформативних показників і побудовано прогностичну таблицю, яка є інформаційною основою роботи алгоритму прогнозування. У результаті експериментального прогнозування встановлено емпіричні пороги на рівні a1 = 12, a2 = -12. Розроблений алгоритм прогнозування надає можливість з високою точністю (95,0 %) зараховувати жінок до групи ризику неефективності ДРТ, що допоможе вчасно провести відповідну терапію та підвищити ефективність програм ДРТ у жінок з НАЖХП. Запропонований алгоритм можна рекомендувати для використання у практичній репродуктології.

Вирішено наукову проблему, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення механізмів і факторів, що сприяють неефективності допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) і розвитку акушерських і перинатальних ускладнень за індукованої вагітності у жінок із захворюваннями гепатобіліарної системи та, на цій основі - патогенетичному обгрунтуванні та розробці диференційованої системи ведення жінок з безпліддям і неалкогольною жировою хворобою печінки, що буде сприяти підвищенню ефективності ДРТ, зниженню частоти репродуктивних втрат, збереженню репродуктивного та соматичного здоров'я цих жінок. Вперше на підставі комплексного дослідження встановлено нові ланки патогенезу репродуктивних втрат у жінок з функціональними захворюваннями печінки, які охоплюють генетичну обумовленість, аутоімунні та протромботичні стани, порушення мікробіоти та судинної регуляції. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено систему ведення таких жінок, яка включає прогнозування можливих ускладнень і додаткові лікувально-профілактичні заходи для зниження їх ризику, спрямовані на покращення функціонування гепатобіліарної системи й усунення порушень судинної регуляції.

Індекс рубрикатора НБУВ: В1 д(4УКР)

Рубрики:

Математика

Шифр НБУВ: Ж26161 Пошук видання у каталогах НБУВ