У 100 обстежених хворих на хронічний гепатит С (ХГС) виявлено порушення транскрипційно-трансляційного апарату. Найбільш виражені зміни цитогенетичних показників були у хворих на ХГС із супутнім цукровим діабетом (ЦД). Мета дослідження - виявити зміни функціонального стану генотипу нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові пацієнтів хворих на ХГС із супутнім ЦД. Обстежено 80 хворих на ХГС із супутнім ЦД віком від 30 до 65 років (40 жінок та 40 чоловіків) з тривалістю захворювання від 5 до 15 років. Крім загальноклінічних методів дослідження всім пацієнтам визначали особливості функціонального стану генотиігу (ФСГ) нейтрофільних граігулоцитів периферійної крові (НГПК) за допомогою цитогенетичного методу дослідження інтерфазних ядер. Виявлено зниження індексу хроматизації (ІХ) у хворих на ХГС із супутнім ЦД та у групі хворих на ХГС без супутньої патології, порівняно з такими у здорових людей (p >> 0,1); зменшення ядерцевого індексу (ЯІ) на 58,5 % у хворих на ХГС із супутнім ЦД (p << 0,001), порівняно зі здоровими особами. Кількість патологічно змінених ядер (ПЗЯ) при ХГС без супутньої патології зросла в 2,4 рази (p << 0,001), а у хворих на ХГС із супутнім ЦД - в 2,8 рази (p << 0,001) порівняно з контролем. У хворих на ХГС із супутнім ЦД кількість ПЗЯ була достовірно вищою, ніж у хворих на ХГС без супутньої патології (p << 0,01).Аналізуючи показник індексу мікроядер (МЯ), не виявлено достовірної різниці між МЯ хворих на ХГС із супутнім ЦД та хворими на ХГС без супутньої патології (<$E0,83~symbol С~0,10>) проти (<$E1,05~symbol С~0,20>), відповідно (p >> 0,1) та статями у даних досліджуваних групах (p >> 0,1). Між кількістю МЯ здорових осіб та хворих на ХГС із супутнім ЦД і на ХГС без супутньої патології також не виявлено достовірної різниці (p >> 0,1). Статевого диморфізму при порівнянні індексу МЯ у даних груп пацієнтів та у практично здорових осіб теж не було виялено (p >> 0,1). Висновки: доведено значні порушення ФСГ НГПК у хворих на ХГС із супутнім ЦД, порівняно з такими у хворими на ХГС без супутнього ЦД. Виявлено порушення другого етапу реалізації спадкової інформації внаслідок зменшення рівня ІХ та ЯІ у всіх хворих на ХГС із супутнім ЦД. Визначено тенденцію до зміни компонентів цитогенетичного статусу усіх обстежених хворих за частотою МЯ.

Розглянуто світське хорове мистецтво Тернопільщини XX ст. в єдності його композиторської, виконавської та педагогічної складових як динамічне явище, простежено характер змін, що відбувалися впродовж досліджуваного періоду. Проаналізовано та залучено до наукового обігу значний масив архівних матеріалів, що стосуються предмету дослідження. Визначено специфіку музичного життя краю та місце в ньому хорового мистецтва в містах і сільській місцевості. Висвітлено музично-просвітницьку діяльність о. А. Крушельницького в контексті ролі представників інтелігенції з організації аматорських хорових колективів. Проаналізовано типи аматорських хорових колективів, що функціонували на Тернопільщині після 1939 р., охарактеризовано Тернопільську обласну хорову капелу як перший професійний хоровий колектив регіону, досліджено її репертуар та концертно-гастрольну діяльність. Визначено точну дату заснування товариства "Тернопільський Боян". Охарактеризовано композиторську творчість хорових диригентів, зокрема Я. Смеречанського, М. Маліборського, В. Подуфалого, уточнено відомості про діяльність хорових колективів при осередках "Просвіти" та інших культурницьких і музично-громадських товариств.

Вперше проведено комплексне вивчення клініко-функціонального стану печінки у хворих на сальмонельоз з супутніми недугами травної системи: хронічним гастритом, гастродуоденітом, холециститом, панкреатитом, колітом, виразковою хворобою. Доповнено основні патогенетичні ланки перебігу та прогресування сальмонельозу у зв'язку з особливостями функціонування прозапальної та протизапальної ланок цитокінової системи, прооксидантно-антиоксидантного профілю, синдромом ендогенної інтоксикації за різних клінічних варіантів захворювання. Встановлено, що супутня патологія органів травлення (хронічний гастрит, гастродуоденіт, холецистит, панкреатит, коліт, виразкова хвороба) у хворих на сальмонельоз сприяє тяжкому перебігу захворювання, збільшує тривалість патологічного процесу, подовжує звільнення організму від збудника, посилює ступінь кишкового дисбіозу, підвищує ступінь ураження органів травного тракту, зокрема печінки. Розроблено клініко-патогенетичні, лабораторні та функціональні критерії щодо застосування альтану, кверцетину та активованих форм пробіотиків для лікування хворих на сальмонельоз з патологією шлунка, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, жовчного міхура, підшлункової залози. Запропоновано нові диференційовані схеми лікування, які включають застосування разом з базисною терапією вітчизняних препаратів "Гранули кверцетину" та "Корвітин" та їх поєднання, а також активованих форм пробіотиків.

Получены условия бифуркации решений линейных вырожденных нетеровых краевых задач с малым параметром в предположении, что невозмущенная вырожденная дифференциальная система приводится к центральной канонической форме.

Проведено морфологічне дослідження решітчастої кістки на 27 препаратах 4 - 10-місячних плодів людини. Виявлено, що носова перегородка, дірчаста пластинка та решітчастий лабіринт представлені хрящовою тканиною. Наприкінці плодового періоду у них з'являються точки скостеніння та чітко визначаються від 3 до 6 решітчастих комірок.

Проведено морфологічне дослідження решітчастої кістки на 10 препаратах трупів дітей грудного віку (10 днів - 1 рік). Визначено, що носову перегородку утворює однорідна хрящова тканина, відмежувати хрящ носової перегородки від перпендикулярної пластинки решітчастої кістки у грудному віці ще неможливо. У дірчастій пластинці острівці кісткової тканини значно розширились. Решітчастий лабіринт уже має кісткову структуру, у ньому виражені решітчасті комірки кількістю 4 - 6. Носові раковини добре виражені і мають кісткову будову. Слизова оболонка вкрита високим багаторядним циліндричним епітелієм, в якому виражені війки. Кровопостачання відбувається за рахунок передньої, задньої решітчастих та клинопіднебінної артерій. Гілки з крило-піднебінного вузла забезпечують іннервацію зазначеної ділянки.

Вперше за допомогою комплексу адекватних і сучасних методів морфологічного дослідження вивчено особливості закладки, розвитку та становлення топографії решітчастої кістки в онтогенезі людини. Простежено динаміку змін форми та розмірів решітчастої кістки у всі вікові періоди життя людини. Вперше встановлено топографоанатомічні взаємовідношення решітчастої кістки із суміжними утвореннями лицьового черепа у пренатальному та постнатальному періодах онтогенезу людини. Визначено морфологічні зміни в будові складових решітчастої кістки, їх індивідуальну та вікову анатомічну мінливість, періоди інтенсивного й уповільненого росту. Встановлено критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення варіантів і деяких природжених вад решітчастої кістки. Уточнено та доповнено дані літератури щодо вікових закономірностей будови решітчастої кістки упродовж онтогенезу людини.

Наведено біля 1 300 термінів, які відображають сучасний стан дизайну й ергономіки в контексті методологічного та методичного апарата основних напрямків розвитку дизайн-ергономічної діяльності у науці, техніці, мистецтві, архітектурі, освіті. Надано терміни та терміносполучення, що увійшли до дизайн-ергономічного тезауруса з суміжних галузей.

Приведены около 1 300 терминов, отражающих современное состояние дизайна и эргономики в контексте методологического и методического аппарата основных направлений развития дизайн-эргономической деятельности в науке, технике, искусстве, архитектуре, образовании. Даны термины и терминосочетания, входящие в дизайн-эргономический тезаурус со смежных отраслей.

Получены необходимое и достаточное условия существования решения слабонелинейной системы интегро-дифференциальных уравнений. Предложена сходящаяся итерационная процедура нахождения решений и установлена связь между необходимым и достаточным условиями.

Получены необходимое и достаточное условия существования решений слабонелинейных краевых задач для дифференциальных уравнений в банаховом пространстве. Предложен сходящийся итерационный процесс нахождения решения. Установлена связь между необходимым и достаточным условиями.

Рассмотрены краевые задачи для системы обыкновенных дифференциальных уравнений с малым параметром <$E epsilon> в уравнении и в краевом условии. Получены условия бифуркации решений слабовозмущенной линейной краевой задачи в банаховом пространстве.

Получены условия бифуркации решений слабовозмущенных линейных интегральных уравнений.

Мета роботи - встановити роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатапьних ускладнень у вагітних високого ризику. Обстежено 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій із гепатобіліарними порушеннями (основна група), 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій без таких порушень (група порівняння) і 50 соматично здорових жінок із неіндукованою вагітністю (контрольна група) у терміні гестації 14 - 16 тижнів. Вміст L-аргініну в крові визначено за допомогою фотометричного методу, в основу якого покладено реакцію L-нафтола з гіпобромідним реактивом. Рівень гомоцистеїну визначено методом ферментативної циклічної реакції, за допомогою набору Diasyis (Німеччина) з використанням аналізатора Respons 920 (Німеччина) за методикою виробника. Для кількісного визначення плацентарного фактора росту людини (PLGF) в зразках плазми крові використано імунохімічний метод з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECU А). Для визначення ролі порушень регуляції судинного гомеостазу у виникненні ускладнень вагітності при печінкових порушеннях в основній групі виділено 2 підгрупи: 1-ша - 9 жінок із суттєвими акушерськими й перинатальними порушеннями (викидні та завмерлі вагітності, прееклампсія тяжкого ступеня, декомпенсований дистрес плода), 2-га - 31 жінка без таких порушень. Встановлено, що вагітність після програм допоміжних репродуктивних технологій проходила з особливо тяжкими ускладненнями в тих жінок із гепатобіліарними порушеннями, в яких вже на початку вагітності формування і розвиток плаценти відбувались за умов ендотеліальної дисфункції (зниження рівня L-аргініну до 39,8 +- 2,0 проти 45,8 +- 1,6 ммоль/л у жінок без суттєвих порушень гестаційного процесу, <$E р~<<~0,05>), негативної дії гомоцистеїну (підвищення до 7,4 +- 0,44 проти 6,4 +- 0,36 мкмоль/л, <$E р~<<~0,05>), порушень процесів ангіогенезу (зниження рівня PIGF крові 70,5 +- 11,9 проти 103,7 +- 9,8 пг/мл, <$E р~<<~0,05>). Отже, ці фактори можуть бути ранніми прогностичними маркерами тяжких акушерських і перинатапьних порушень при індукованій вагітності в жінок із гепатобіліарними порушеннями. Висновки: за умов гомеостатичного дисбалансу в даної категорії жінок порушення ендотелію та факторів судинної регуляції лежать в основі патогенезу репродуктивних, акушерських і перинатапьних ускладнень, що є теоретичною передумовою для розробки патогенетично обгрунтованого комплексу профілактики й лікування, спрямованого на корекцію виявлених порушень.

Представлено значення історично-етнічних, родинних та педагогічних аспектів виховання студентів вищих медичних навчальних закладів.

За допомогою методів ін'єкції судин із подальшим просвітленням або рентгенографією, макро-мікроскопічного препарування, мікроскопічного дослідження серій гістологічних зрізів, графічної реконструкції вивчено розвиток артеріальних судин шлунка 27 плодів раннього плодового періоду (4 - 6-й місяці внутрішньоутробного розвитку). Визначено місця відходження і топографію основних судин, які кровопостачають шлунок, особливості їх розгалуження в оболонках шлунка. Простежено становлення анастомозів між гілками II - IV порядків та особливості розвитку судинних сплетень стінки шлунка.

Приведены результаты исследований волн, проходящих по волноводам. Показаны 2 механизма передачи информации волноводу от контролируемой конструкции и связанные с этим особенности сигналов АЭ, распространяющихся по нему.

Разработаны методика и схема уточнения методики неразрушающего контроля напряжений с использованием магнитоупругого метода с учетом данных, полученных с минимальными погрешностями с помощью методов разрушающего контроля - тензометрическим, механическим и пр. Приведенную уточненную методику также можно использовать при контроле напряженного состояния в конструкционных материалах с ферромагнитными свойствами.

Розглянуто питання психологї та педагогіки, визначено напрями та методи психології, її галузі, зокрема, загальну, педагогічну, вікову, юридичну, управління, політичну, медичну. Проаналізовано особливості управління навчальною діяльністю, основні стилі та моделі її управління, технології навчанння. Наведено змістовні характеристики процесу самоуправління у навчанні.

Рассмотрены вопросы психологии и педагогики, определены направления и методы психологии, её отрасли, в частности, общая, педагогическая, возрастная, юридическая, управления, политическая, медицинская. Проанализированы особенности управления учебной деятельностью, основные стили и модели её управления, технологии обучения. Приведены содержательные характеристики процесса самоуправления в обучении.

Стан репродуктивного здоров'я в Україні продовжує викликати занепокоєння, негативно позначаючись на демографічних показниках. Гостро виникає питання про попередження невиношування вагітності і виходжування кожного немовляти, що народилося. Вагітність у вказаної категорії жінок перебігає в складних умовах та набуває напруженого психоемоційного статусу, що не завжди сприятливо впливає на перебіг гестаційного процесу. Під спостереженням перебувало 80 вагітних в терміні гестації від 5 - 6 до 26 - 28 тижнів гестації, яким запропоновано гормональну підтримку шляхом використання біоадгезивного вагінального гелю, що містить 8 % мікронізований прогестерон, седативну терапію на преконцепційному етапі та гестагени з імуномодулюючим ефектом. Емоційні розлади досліджували за допомогою тестів Спілберга в модифікації Ю. Л. Ханіна, а також за методикою Бека. Гормональний та імунний статус вивчався шляхом оцінки показників рівня Т-хелперів, Т-супресорів, цитокінового профілю та ендокринного статусу, з використанням імуноферментного аналізу. Використання запропонованої лікувальної програми дозволило суттєво покращити гормональний фон та сприяло пролонгуванню вагітності, і, відповідно, зменшило кількість перинатальних втрат.

Вперше вивчено порівняльні аспекти частоти та причин розвитку невиношування, недоношування та плацентарної дисфункції та визначено провідні чинники виникнення безпліддя та невдалих спроб у пацієнток, пролікованих у програмі запліднення in vitro. Показано роль дисгормональних, імунологічних і дисбіотичних порушень в різні терміни вагітності. Виявлено істотні відмінності характеру порушень гормональної функції жовтого тіла та трофобласту, а також змін імунологічного гомеостазу у динаміці вагітності після екстракорпорального запліднення та після контрольованої індукції овуляції та природнього запліднення. Встановлено роль і динаміку психоемоційних змін в патогенезі ускладнень гестації у жінок з тривало лікованим непліддям, а також визначено шляхи та критичні терміни індивідуальної психокорекції. Розроблено й упроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з неплідністю в анамнезі на основі оцінювання й апробації диференційованого підходу до використання лікувально-профілактичних заходів.