Висвітлено культурне життя Рівненщини у 1950 - 1960 рр. Проаналізовано стан вивчення проблеми, використано значну кількість наукових та архівних джерел, частину з яких введено до наукового обігу вперше. Досліджено особливості та тенденції культурного життя області, проаналізовано стан і характерні риси театрального, музичного й образотворчого мистецтва, своєрідність їх функціонування за умов розвитку культури регіону у першій половині XX ст. і в період "хрущовської відлиги", виявлено кращих представників інтелігенції області та визначено їх внесок у розвиток культурного життя Рівненщини. Доведено, що ідеологічне потепління у 1950 - 1960 рр. у ставленні керівництва Радянського Союзу до розвитку культурного середовища республік сприяє сплеску народної творчості на західноукраїнських землях, зокрема, на території Рівненщини. Висвітлено найбільш поширені форми залучення населення до самодіяльної творчості - фестивалі, конкурси, огляди, виставки до різних ювілейних дат.

Висвітлено історіографію та джерельну базу дослідження культурного життя Рівненщини 1950 - 1960-х рр. Охарактеризовано передумови розвитку культурного життя Рівненщини зазначеного періоду. Розкрито ососбливості розгортання професійного театру Рівненської області у дані роки. Досліджено творчість композиторів, діяльність музичних колективів та окремих виконавців Рівненщини. Розглянуто фестивальний рух як форму активізації духовного життя краю. Висвітлено творчий доробок самодіяльних художників і народних митців міста.

Дисертація є комплексним кримінально-правовим дослідженням охорони трудових прав людини. Розглянуто норми, які встановлюють кримінальну відповідальність за вчинення злочинів проти трудових прав людини, за ст.ст. 172 - 175 та ст.ст. 271 - 274 КК України. Розвідку виконано на основі КК України та сучасних наукових досліджень у правознавстві й інших галузях науки, матеріалів кримінальних проваджень (справ), рішень судів, постановлених за результатами розгляду зазначених кримінальних проваджень (справ) і рішень у справах щодо адміністративних правопорушень. Проаналізовано санкції чинних норм, які встановлюють відповідальність за вчинення злочинів проти трудових прав людини, та практику притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів цієї категорії. На підставі одержаних результатів розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.