Дисертація присвячена дослідженню теоретичних завдань, які полягають у визначенні особливостей правового статусу Служби безпеки України (СБУ) та її представників, що виступають суб'єктами адміністративно-деліктного процесу, та шляхів його оновлення та оптимізації. Акцентовано увагу на понятті та розкритті змісту адміністративно-деліктного процесу як підгалузі адміністративно-деліктного права, що регулює суспільні відносини, які виникають у процесі застосування заходів адміністративної відповідальності. Визначено, що адміністративно-деліктний процес - це регламентована нормами законодавства щодо адміністративних правопорушень цілеспрямована організована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямована на накладення на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, визначених законом адміністративних стягнень. Зосереджено увагу на питанні адміністративно-деліктного процесу, який частково охоплюється поняттям "адміністративна юрисдикція" та, відповідно, впливає на сутність та ознаки адміністративно-деліктних правовідносин. Наголошено, що адміністративна юрисдикція - це сукупність нормативно встановлених повноважень відповідних суб'єктів, які спрямовані на здійснення діяльності, пов'язана з вирішенням індивідуальних адміністративних справ. Обгрунтовано значимість діяльності СБУ в забезпеченні реалізації прав і свобод людини та їх гарантування відповідно до Положення Конституції України. Досліджено сутність та зміст адміністративно-деліктного провадження. Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення діяльності СБУ щодо здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наголошено, що діяльність СБУ, її органів і працівників має грунтуватися виключно на засадах законності, поваги до прав і гідності особи та відповідальності перед народом України.