Досліджено молярно-різцеву гіпомінералізацію емалі та визначено тактику ведення пацієнтів з даною патологією твердих тканин зубів. Наведено клінічні випадки та описано способи і методи проведення лікувально-профілактичних заходів.

Надано результати визначення рівня секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині у 150 дітей віком до 3 років з карієсом та зі здоровими зубами. Виявлено зростання вмісту sIgA у дітей з карієсом зубів у порівнянні зі здоровими дітьми. Вміст sIgA знижувався у дітей з високою (значення кпв понад 6) інтенсивністю карієсу та з локалізацією каріозних уражень на гладких поверхнях зубів.

Систематизовано ранні ураження твердих тканин тимчасових фронтальних зубів. Виявлено, що в переважній більшості випадків первинна локалізація каріозних уражень збігається з так званим "неонатальним кільцем", і напрямок подальшого поширення патологічного процесу дозволяє певною мірою спрогнозувати швидкість руйнування зубів, що важливо для визначення лікувальної тактики.

Висвітлено питання клініки, діагностики та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей. Викладено сучасні погляди на етіологію та патогенез карієсу, його ускладнення, хвороби пародонта і захворювання слизової оболонки ротової порожнини у дітей: вірусні бородавки (папіломи), коксаківірусний стоматит (герпетична ангіна), рецидивуючий герпетичний стоматит та ін. Розглянуто сучасні методи профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей.

Обгрунтовано диференційований підхід до профілактики та лікування карієсу зубів у дітей віком до трьох років. Встановлено закономірності клінічного перебігу даного захворювання у дітей раннього віку, що дозволяють прогнозувати тип подальшого руйнування зубів в кожному конкретному випадку. Досліджено значимість медичних і медико-соціальних чинників для виникнення та прогресування карієсу та створено математичні моделі для їх прогнозування. Виявлено структурну перебудову мікробіоценозу порожнини рота у разі карієсу зубів у дітей віком до трьох років. Досліджено зміни системного та місцевого імунітету порожнини рота у дітей раннього віку з карієсом у порівнянні зі здоровими дітьми. Вивчено мікроструктурні зміни різних ділянок емалі тимчасових зубів після їх протравлювання ортофосфорною кислотою з різною тривалістю експозиції кислоти. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на лікування та запобігання прогресуванню карієсу зубів у дітей віком до трьох років, а також алгоритм його лікування. Обгрунтовано медико-організаційні заходи з профілактики карієсу зубів, які повинні виконуватись в різних підрозділах дитячих медичних закладів.

Охарактеризовано інтегративний підхід до формування предметної компетентності з фізико-технічних основ променевої діагностики у майбутніх лікарів. Оцінено ефективність використання стимуляційних заходів під час вивчення дисципліни "Гігієна та екологія". Вивчено методологічні аспекти проведення курації хворих під час вивчення внутрішньої медицини на стоматологічному факультеті. Розглянуто симуляційні технології навчання у підготовці лікарів за спеціальністю акушерство та гінекологія. Здійснено моделювання ситуацій навчально-професійного спрямування на кафедрі педіатрії післядипломної освіти. Досліджено проблему формування комунікативної компетентності медичного фахівця у процесі застосування симуляційних методів навчання.

Наведено дані динамічного погіршення демографічних показників популяційного здоров'я населення України на тлі екологічного неблагополуччя, яке характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища. Показано взаємозв'язок рівня стоматологічної захворюваності з рівнем забруднення довкілля. Поглиблене вивчення цього питання сприятиме якісному впровадженню програми "Профілактика та лікування стоматологічних захворювань на 2002 - 2005 роки".

Мета роботи - дослідити послідовність формування контактних пунктів аппроксимальних поверхонь коронок тимчасових молярів у різні періоди формування прикусу у дітей. Виконано фотографування зубних рядів і моделей щелеп дітей різних вікових груп та проаналізували динаміку формування контактних пунктів аппроксимальних поверхонь з урахуванням віку. Виявили, що наявність контактних пунктів аппрокисмальних поверхонь коронок тимчасових зубів залежить від функціональної групи зубів та періоду розвитку тимчасового прикусу. У фронтальній ділянці дитячих зубних рядів спостерігають різні варіанти співвідношення аппроксимальних поверхонь коронок зубів, зокрема встановлення трем та діастеми одразу після повного прорізування всіх тимчасових зубів. Для бічної ділянки зубних рядів характерна наявність контактних пунктів між молярами на всіх етапах формування тимчасового прикусу. Висновки: контактні пункти аппроксимальних поверхонь коронок тимчасових молярів переважно зберігаються у всіх періодах розвитку тимчасового та змінного прикусів аж до моменту фізіологічної зміни тимчасових молярів на постійні премоляри.

Мета роботи - оптимізація вибору тактики лікування карієсу зубів у дітей раннього віку за рахунок розробки алгоритму лікування даного захворювання. Проведено лікування неускладненого карієсу зубів у 463 дітей, з них 225 - віком до трьох років, 238 - 4 - 5-ти років. Ефективність вибраної тактики лікування в кожному окремому випадку оцінювалася за відповідністю обсягу виконаного лікування планованому, збереженням пломб у найближчі та віддалені строки спостереження (через 6 місяців, 1 - 2 роки), а також розвитком ускладнень карієсу. Розроблено, апробовано й доведено ефективність алгоритму лікування та профілактики раннього карієсу тимчасових зубів, представлено показання та протипоказання до вибору певних методів і матеріалів, а також результати застосування запропонованого алгоритму у практичній стоматології. Висновок: запропонований алгоритм лікувально-профілактичних заходів стосовно раннього карієсу тимчасових зубів дозволяє в переважній більшості випадків коректно спланувати та успішно здійснити належний обсяг лікувальних і профілактичних заходів і досягти високої ефективності відновного лікування даного контингенту дітей.

Мета роботи - провести аналіз ураженості тканин пародонта у дітей в Україні та інших країнах світу з метою привернення уваги до актуальності проблеми. Вивчено та проаналізовано вітчизняну та світову навчальну стоматологічну літературу, а також джерела літератури стосовно епідеміологічних досліджень у дитячій пародонтології. Визначено високий рівень розповсюдженості та інтенсивності хвороб тканин пародонта у дітей і підлітків України та різних країн світу. Висновки: виявлено високу ураженість тканин пародонта у дітей, що зумовлює актуальність виокремлення пародонтології дитячого віку як ділянки стоматології, а також необхідність перегляду класифікації хвороб пародонта і впровадження сучасних методів ранньої діагностики і профілактики.

Визначено розташування контактних пунктів на аппроксимальних поверхнях коронок тимчасових молярів. Контактні пункти тимчасових молярів мають вигляд фасеток стирання та локалізовані в оклюзійній та екваторній третинах коронок. Спостерігається цервікальне зміщення контактних пунктів на дистальних поверхнях у порівнянні з мезіальними.

Представлено огляд результатів дослідження стоматологічного статусу дітей, що проживають на територіях, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Показано високу поширеність та інтенсивність карієсу зубів, значну частоту хвороб тканин пародонта. Представлено результати досліджень, спрямованих на визначення механізму впливу малих доз іонізуючого випромінювання на зубощелепну систему дітей.

Мета роботи - визначити форму та площу фасеток стирання на аппроксимальних поверхнях коронок тимчасових молярів у зубах з різним ступенем резорбції коренів. Досліджено 76 тимчасових молярів, видалених за медичними показаннями. Проведено маркування фасеток стирання на аппроксимальних поверхнях коронок зубів, обчислення розмірів їх площ за допомогою змінної шкали стереоскопічного мікроскопа. Ступінь резорбції коренів визначали за табличними даними співвідношення розмірів коронок та коренів тимчасових зубів. Описано форми фасеток стирання. Встановлено залежність розміру площ фасеток стирання на аппроксимальних поверхнях коронок тимчасових молярів від ступеня резорбції їх коренів та від розташування у межах квадранта щелепи. Виявлено, що площі фасеток стирання зростають зі збільшенням терміну функціонування тимчасових молярів і характеризуються переважанням певної форми на різних поверхнях зубів. Фасетки стирання на аппроксимальних поверхнях коронок тимчасових молярів переважно мають еліпсоподібну, бобоподібну та овальну форму, а розмір їх площ зростає зі збільшенням ступеня резорбції коренів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКр)286

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан вивчення проблеми раннього карієсу зубів у дітей в Україні та у світі. Поширеність раннього дитячого карієсу у світі коливається в межах від декількох відсотків до 70 %, в Україні в різних регіонах вона досягає 95 %. У доступній літературі було виявлено результати не більш ніж 20-ти досліджень, присвячених карієсу зубів у дітей, які не досягли 6-річного віку, опублікованих в Україні протягом останніх 20-ти років. Зазначено, що обсяг досліджень і спектр порушених у них питань не відповідають ступеню серйозності проблеми раннього карієсу в Україні. Висвітлено сучасні погляди щодо етіології, патогенезу, клінічного перебігу, лікування та профілактики раннього дитячого карієсу, прийняті у світовій науці, і висвітлено стан цього питання у вітчизняній стоматології. Проблема раннього дитячого карієсу в Україні потребує уваги та вивчення, що не лише дасть змогу зменшити захворюваність дітей, а й полегшить інтеграцію нашої стоматологічної школи до світового стоматологічного співтовариства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.34р(4Укр)2-31

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.21-25

Рубрики:

Хвороби зубів

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий спосіб визначення рівня інтенсивності карієсу зубів у дітей віком до 3-х років, який грунтується на обчисленні швидкості появи каріозних уражень із розрахунку на місяці життя дитини. Даний спосіб дозволяє об'єктивно оцінити стан каріозного ураження у маленької дитини.

Каріографічний тест застосовано в процесі та після лікування гінгівіту у дітей, хворих на інсулінзалежний цукровий діабет. Схема лікування включала використання віброакустичного апарата "Вітафон". Після проведення лікування значення каріографічного індексу змінювались, що співпадало з покращанням стану пародонта. Виявлено, що каріографічний тест може застосовуватись для прогнозування й оцінки ефективності лікування гінгівіту у даного контингенту дітей.

Систематизовано ранні ураження твердих тканин тимчасових молярів. Виявлено, що в переважній більшості випадків каріозні ураження локалізуються у фісурах, часто - із залученням жувальних горбів і подальшим руйнуванням жувальної поверхні. Поширеність дефекту максимальна за умов більш раннього ураження зубів.